брань+(2)

1) війна, воювання, бій;

2) лайка, лаяння, лаянка, свар, сваріння, гризня (р. -ні), гримання; (грубая) псякування; (в глаза) наочна лайка; (площадная) гниле слово, матірщина, матюк, московщина. [Лають, сквернять його московщиною, - він мовчить, не відлаюється (Г. Барв.)]; (с упоминанием черта) чорне слово, лаяння-черкання. Осилить в -ни - перелаяти. [Лаяла, лаяла - насилу все село перелаяла]. Добить с -нью - висварити щось.

* * *

плетёнка)

I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].

II. Мат -

1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];

2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;

3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;

4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;

5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).

* * *

и пр. мат, -а

матірний. [Матірні слова (Брацлавщ.)]. -ная брань - матірна лайка; см. Матерщина. Ругаться по -му - лаяти(ся) по матері, матірно, лаяти в батька-(в) матір (в бога й матір, в кровину), клясти в батька-в матір, матіркувати, у маму пороти, по- московському лаятися; срв. Матюг[к]ать(ся). [Лає в кровину, в бога й матір (Липовеч.). Кляв мужиків в батька-в матір (Коцюб.). Давай Сурі у маму пороти (Рудан.)];

2) -ный лён и Матерня - високоверхий (гінкий) льон (-ну).

* * *

1) прокляття, кляття, клятьба, проклін (-кльону). [Нехай ляже прокляття на йому (Неч.-Лев.). Ой згадай про мене, здійми кляття з мене (Гатц.). Клятьба неправа звернеться на вас (Л. Укр.). Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклія у калюжі топить (Номис). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу, а те, то я сказав, прокльоном завершу (Самійл.)];

2) церк. - см. Анафема. Наложить на кого -тие - накласти клятьбу (анафему) на кого. Предать кого -тию - виклясти кого, клятьбу виректи кому. Преданный -ти кем - виклятий від кого;

3) (брань) проклін и прокльон (-льону), кльон (-ну). [Отут-то було плачу та прокльонів (Свидн.). Її кльони й прокльони (Мирн.)]. Слать -тия кому, осыпать -тиями кого - слати прокльони кому, кидати прокльони, прокльонами на кого.

* * *

1) прокляття́; ( брань) проклі́н, клятьба́, диал. кляття́

2) в знач. межд. прокля́ття, [а, ] все зле та лихе́

1) гаденя, гадюченя (р. -яти);

2) (брань) змієве насіння.

* * *

зоол., жарг.

дерев'яний, деревляний, деревний. Д-ые части в плуге - деревінь (р. -віни). Д-ые изделия - дерев'яні (деревні) вироби, (собир.) деревня (ж. р.). [Колеса, вила. й инша деревня]. Д-ое масло - олива. Д-ая башка (брань) - дурна (бараняча) голова, дурна макітра, дубоголовий бовдур.

* * *

1) (дубина для драки) ломаччя;

2) (брань: глупцы) дубоголові; бовдури, лобури, надовбні, бецмани, бевзі.

* * *

1) дрю́ччя, лома́ччя

2) перен. бран. бо́вдури, -рів, ло́бури, -рів и лобурі́, -рі́в, лобуря́ки, -ря́к, дуби́, -бі́в

1) єретицький, геретицький,

2) (брань) єретич(н)ий, єретенний. [Єретична дочка. Єретенний сину!].

* * *

1) тварина (срв. Животина), (не только о диких животных) - звірина, звір (р. -ря), звірюка, звіря (мн. звірята; ум. тваринка, звіринка, звірючка; соб. звірина, звір (р. -ру), звір'я). [Тварини, рослини, каміння - все його цікавило. Опам'ятайсь: чи ми-ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має? (Куліш). Хіба в нас у лісі є яка звірюка? навіть зайців нема! У тому байраці всякого звіру багато]. Животное плотоядное - м'ясоїд. -ное травоядное - травоїд, рослиноїд. -ное всеядное - всеїд. -ное млекопитающее - ссавець (р. -вця). -ное позвоночное - хребетна тварина, хребетник. -ное сумчатое - торбач, торбар (р. -ря). -ное пресмыкающееся - плазун. Вьючное животное - в'ючак. Царство животных - тваринне царство, царство живини, живинне царство. [Міняється топографія землі, клімат, умови життя, - міняється й царство рослин та живини (Наш). Тваринне царство дуже численне. Водний живинний світ (Герин.)];

2) (брань) товаряка, тварюка, бестія, бидло. [Геть з-перед очей, тварюко погана! Що скажеш, шельмо?.. і не стогне. Завзята бестія! (Шевч.). Цить, бидло (Самійл.)].

* * *

1) твари́на; ( дикое) звір, звіри́на; тварю́ка, твар, -і

2) перен. твари́на, тварю́ка, твар, скоти́на, звір

1) б[п]аркановий. [Барканова дошка];

2) набірний. [Набірна книжка].

* * *

изблевать

1) вибльовувати, виблювати, збльовувати, зблювати, виригати, виригати, вивергувати и вивергати, вивергати;

2) (брань, хулу) - см. Изрыгать. Изблёванный - виблюваний, збльований, вириганий, виверганий.

* * *

несов.; сов. - изблев`ать

1) ( вырывать) вибльо́вувати, -бльо́вую, -бльо́вуєш, ви́блювати, -блюю, -блюєш

2) ( загрязнять извергнутой пищей) забльо́вувати, заблюва́ти, -блюю́, -блює́ш

лісовик (-ка), полісун, лісун (-на), гайовик (-ка); (брань) чортяка, сатана, гаспид (- да). [Наші предки вірили в домовиків, лісовиків (Єфр.). У лісі живе полісун; ходить з великою пугою і ганяє вовків, бо він вовчий бог (Грінч.)]. Ну тебя к -шему! Убирайся к -шему! - а йди (піди) ти до дідька!

* * *

1) пропасниця, лихоманка, трясця (-ці), трясо[а]виця, трясучка, (веснянка) веснуха. [Добридень, пропасниці! Єсть вас сімдесят сім (Чуб. I). Я на пропасницю недугував (Л. Укр.). Як же ся маєте по вашій лихоманці? (Самійл.). Трясця нашим ворогам (брань) (Чуб.)]. Болотная -ка - болотяна пропасниця (трясця). [Смерть од болотяної трясці (Крим.)]. -ка с бредом - гарячка, (в)огневиця. Гастрическая -ка - шлункова трясовиця. Жёлтая -ка - жовта пропасниця, корчій (-чія), поганка. Изнурительная -ка - виснажлива (виснажна) пропасниця, гнітючка, гнітуха. Крапивная -ка - кропив'яна пропасниця; см. Крапивница 1. Нервная -ка - нервова пропасниця. [Катерину трусила нервова пропасниця (Грінч.)]. Перемежающаяся -ка - перемінна пропасниця. -ка бьёт, трясёт кого - пропасниця (лихоманка, трясця) б'є, трусить кого, тіпає кого и ким. [Мене била (трусила) пропасниця (Крим.). Щастя - як трясця, кого схоче, того трусить (М. Вовч.). Злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб.)]. -ка меня, его схватила - лихоманка (трясця) мене, його схопила, напала. [Мене трясця схопила (Н.-Лев.)]. Дрожать как в -ке - труситися (тремтіти), мов (як) у пропасниці (у лихоманці, у трясці), мов з пропасниці; труситися, мов пропасниця (лихоманка) б'є (кого). [Вся трусилася, мов з пропасниці (Грінч.)]. Лежать в -ке - лежати в пропасниці (в лихоманці), на пропасницю (на лихоманку);

2) (перен.: горячка) гарячка, лихоманка. Строительная -ка - будівельна гарячка (лихоманка).

* * *

1) мед. пропа́сниця; ( горячка) гаря́чка; лихома́нка, тря́сця, трясу́чка; диал. трясови́ця, зимни́ця

2) (сыпь, болячки) боля́чка

3) перен. гаря́чка, пропа́сниця

усобичний, усобний, міжусобний. -ное время - час (киягівських) усобиць, усоб(ич)ний, незлагідний час (-су). [Краще в тяжкі часи незлагідні й безладні пристати до могутнього державця (Грінч.)]. -ная брань - домова (громадянська) війна, усобиця; срв. Междоусобие 1.

* * *

багатоповерхий и -ховий, кількаповерхий и -ховий. -ная брань - гнила (московська) лайка, матірщина, матюки (-ків), лайка в батька-матір.

* * *

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

такий, що не до друку; нецензурний; непристойний; соромітський, соромітний. -ная брань, -ное выражение, -ное словцо - непристойна (соромітська) лайка, непристойний вираз, вираз не до друку, соромітне (не до друку) слівце.

* * *

1) недруко́ваний

2) ( неприличный) непристо́йний; ( нецензурный) нецензу́рний

передавиться передавлюватися, передавитися и т. д., бути передавленим, передушеним и т. д. А чтоб вам всем -виться (брань) - а бодай (щоб) усі ви подавились, а бодай-би вас усіх по[ви]давило.

* * *

собачий, песячий, песький. [Песячі мухи. Песький син (брань)]. Песьи дни - дроковиця. Песья трава, бот. Dactylis glomerata L. - мітлиця, вівсюк[г], перійка. -сий грозд, бот. Solanum Dulcamara L. - см. Паслён. -сий язык, бот. Cynoglossum Officinale L. - живокіст (-косту), чорнокорінь (-реня), куряча сліпота, собачка, собачий корінь, воловий язик.

* * *

1) майданний, плацовий;

2) (непристойный) базарний, вуличній. -ная брань - базарна, вуличня лайка, гнила лайка. -ные шутки, остроты - базарні жарти, дотепи. Ругать -ными словами - лаяти неподобними словами, лаяти гнилим словом, по- московському лаяти, погано лаяти.

* * *

1) (неприличный - о словах, выражениях) неподо́бний, брута́льний; ( базарный) база́рний; ( грубый) гру́бий; ( вульгарный) вульга́рний

2) ( происходящий на площади) майда́нний, майдано́вий