-
101 разоряться
1) см. разориться2) груб. (браниться, выходить из себя) echar sapos y culebras; salir de sus casillas* * *v1) gener. andar de capa caìda, venir a menos, desplomarse2) amer. fundirse3) law. fundir4) rude.expr. (áðàñèáüñà, âúõîäèáü èç ñåáà) echar sapos y culebras, salir de sus casillas5) Col. estar en la lata, jubilarse -
102 расшуметься
сов. разг.2) ( браниться) echar broncas* * *vcolloq. (áðàñèáüñà) echar broncas, hacer mucho ruido -
103 цапаться
1) см. цапать2) ( хвататься) agarrarse, asirse (непр.) (тж. ссориться)* * *v1) gener. (õâàáàáüñà) agarrarse, asirse (тж. ссориться)2) colloq. estar a la gresca (в смысле "ссориться, браниться") -
104 ссориться
se quereller; se chamailler ( браниться); se disputer ( препираться)* * *v1) gener. être en bisbille, avoir des crosses avec (qn) (с кем-л.), se chamailler, se chipoter, se houspiller, se quereller, se tirailler, se brouiller2) colloq. se disputer3) liter. se battre4) south.afr.sl. palabrer -
105 бранить
1) ( порицать) sgridare, rimproverare2) ( критиковать) criticare aspramente, stroncare* * *несов. В1) rampognare vt, ingiuriare vt, sgridare vt, rimproverare vtбрани́ть за шалость — rimproverare la birichinata
2) перен. stroncare vt•* * *vgener. proverbiare, (contro qd) imprecare, declamare (+A), garrire (+A), gridare, rampognare, riprendere, sgridare, smaccare -
106 выражаться
1) см. выразитьсямягко выражаясь — a dir poco, a dirla blandamente
2) ( сквернословить) dire parolacce, bestemmiare* * *1) см. выразитьсямягко выража́ясь... — a dir poco
(по)прошу не выража́ться! — Niente parolacce!
* * *vgener. effondersi, esprimersi -
107 разоряться
1) см. разориться2) ( браниться) imprecare* * *v1) gener. malandare, precipitare, rovinarsi, spiantarsi2) liter. affondarsi -
108 расшуметься
сов. разг.1) sollevare putiferio, fare il diavolo a quattro; far gran chiasso2) ( начать браниться) mettersi a strillare / bestemmiare* * *vgener. far la voce grossa -
109 торговка
commerciante ж.* * *ж.••браниться как базарная торговка — imprecare / bestemmiare come un carrettiere
* * *ngener. mercantessa -
110 шипеть
1) ( издавать свистящий звук) sibilare, zufolare2) (ворчать, браниться) bofonchiare, brontolare3) ( говорить шепотом) bisbigliare, sibilare* * *несов.* * *vgener. fischiare, fistiare, soffiare, zufolare (о змее), cigolare (о сырых дровах), friggere (о масле на сковороде), grillare (о масле на сковороде), sfriggolare (о масле на сковородке), sgrillettare (о масле и т.п. на сковороде), sibilare -
111 как бы не
1) ...а күрмәсен[нәр]боюсь, как бы не стал он браниться — куркам, ул сүгенә күрмәсен
2) ...магаекак бы не было дождя — яңгыр булмагае, яңгыр яумагае
как бы не так! — шулай булмыйни!, булмый торсын әле!
-
112 брехать
(сов. брехнуть) (о собаке) брехати, гавкати (сов. брехнути, гавкнути); (о человеке): а) (браниться) лаятися (сов. лайнутися); б) (лгать) брехати (сов. брехнути). [Так йому брехнути, як ціпом махнути].* * *несов.; сов. - брехн`уть1) ( лаять) га́вкати, га́вкнути; бреха́ти, брехну́ти; (несов.: сильно) валува́ти2) ( врать) бреха́ти, брехну́ти -
113 выражаться
несов.; сов. - в`ыразиться1) ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися, виража́тися, виразитися; ( отражаться) відбива́тися, відби́тися; ( передаваться) передава́тися, переда́тися2) ( передавать мысль словами) висло́влюватися, ви́словитися3) (обозначаться, исчисляться) виража́тися, ви́разитися4) (несов.: браниться) ла́ятися -
114 разлаяться
1) ( о собаках) розга́вкатися, розбреха́тися, -бре́шеться, мног. розвалува́тися, -лу́ються2) ( начать браниться) розла́ятися, розга́вкатися -
115 разоряться
несов.; сов. - разор`иться1) розоря́тися, розори́тися, -зорю́ся, -зо́ришся, руйнува́тися, -ну́юся, -ну́єшся, зруйнува́тися2) ( тратиться) витрача́тися, ви́тратитися, -трачуся, -тратишся3) страд. несов. руйнува́тися, -ну́ється, розоря́тися; спусто́шуватися, -шується, пусто́шитися, плюндрува́тися, -ру́ється; ни́щитися, зни́щуватися, -щується, видира́тися; розоря́тися, руйнува́тися4) (несов.: браниться) свари́тися (сварю́ся, сва́ришся); ( орать) репетува́ти, -ту́ю, -ту́єш, галасува́ти, -су́ю, -су́єш; ( буйствовать) бешкетува́ти, -ту́ю, -ту́єш -
116 разругаться
1) ( начать сильно браниться) розла́ятися2) ( рассориться) посвари́тися, -сварю́ся, -сва́ришся, розсвари́тися -
117 свариться
-
118 содомить
-
119 содомиться
свари́тися, -рю́ся, -ришся; ( браниться) ла́ятися -
120 тявкать
несов.; сов. - т`явкнуть1) дзя́вкати, дзя́вкнути, несов. дзяволи́ти; ця́вкати, ця́вкнути2) (перен.: браниться) га́вкати, га́вкнути
См. также в других словарях:
браниться — См. ворчать, спорить … Словарь синонимов
БРАНИТЬСЯ — БРАНИТЬСЯ, бранюсь, бранишься, несовер. 1. с кем чем. Бранить друг друга, ссориться. Старики всё бранятся между собой. 2. без доп. Выражать свое раздражение резкими, грубыми словами, ругаться. Он бранится, как извозчик. Толковый словарь Ушакова.… … Толковый словарь Ушакова
БРАНИТЬСЯ — БРАНИТЬСЯ, нюсь, нишься; несовер. 1. с кем. Бранить друг друга, ссориться. 2. Выражать своё недовольство в грубых, резких словах. | совер. побраниться, нюсь, нишься (к 1 знач.) и выбраниться, нюсь, нишься (ко 2 знач.). Толковый словарь Ожегова. С … Толковый словарь Ожегова
браниться — • крупно браниться … Словарь русской идиоматики
браниться — нюсь, нишься; нсв. Трад. нар. 1. (св. побраниться). (с кем). Ругаться, ссориться. За стеной бранились супруги. Не раз бранился с тобой по этому поводу всё напрасно. * Милые бранятся только тешатся (Посл.). 2. (св. выбраниться). Выражать своё… … Энциклопедический словарь
браниться — ню/сь, ни/шься; нсв.; трад. нар. см. тж. браниваться 1) (св. побрани/ться) с кем Ругаться, ссориться. За стеной бранились супруги. Не раз бранился с тобой по этому поводу всё напрасно. * Милые бранятся только тешатся … Словарь многих выражений
браниться — БРАНИТЬСЯ1, несов. (сов. выбраниться). Произносить (произнести) грубые, резкие, оскорбительные слова, выражая свое раздражение, недовольство кем , чем л.; Син.: ругаться, Разг. чертыхаться, Разг. сниж. выражаться, лаяться, собачиться [impf. to… … Большой толковый словарь русских глаголов
Браниться бранись, а рукам воли не давай! — См. МИР ССОРА СПОР … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Браниться бранись, а на мир слово покидай! — См. ССОРА БРАНЬ ДРАКА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Браниться — несов. неперех. 1. Выражать свое раздражение, недовольство резкими, грубыми словами; ругаться. 2. Бранить, укорять друг друга; ссориться. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
браниться — браниться, бранюсь, бранимся, бранишься, бранитесь, бранится, бранятся, бранясь, бранился, бранилась, бранилось, бранились, бранись, бранитесь, бранящийся, бранящаяся, бранящееся, бранящиеся, бранящегося, бранящейся, бранящегося, бранящихся,… … Формы слов