боцік

1) обіг (-гу), оборот, обертання. Срв. Обращение 3. Лежать без -та - дармувати. - ты денежные, торговые - обороти грошові, торгові (торговельні). Пускать капитал в -рот - пускати гроші в обіг;

2) (головы и т. п.) поворіт (-роту). В пол -та - упівповорота;

3) (изнанка ткани, бумаги и т. п.) виворіт (-роту), зворотний бік. [Перегорнув листок і став писати на зворотному боці]. Смотри на -роте - дивись на зворотному (на тому, другому) боці, див. на звороті;

4) (выражение) зворіт (-роту), вираз, вислів (-лову). [Любить щиронародніх слів та зворотів уживати (Єфр.). Мова кожного народу багатіє на слова й вирази (Єфр.)];

5) (дела, разговора). Дело приняло хороший (дурной) -рот - справа повернула на добре (на лихе). Дать делу другой -рот - повернути справу инакше. Разговор принял такой -рот - розмова звернула в такий бік (на таке). Дать разговору иной -рот - повернути (звернути) розмову на инше;

6) (при поездке). В течение недели я сделал два -та из Полтавы в Киев - за тиждень я двічі звернувся з Полтави в Київ;

7) (колеса) поворіт (- роту); (ключа в замке) спуст. [Ця колодка замикається на два спусти];

8) (времён года) чергування змін року.

* * *

1) оборо́т, -у; ( полный круг вращения) о́берт, -у, оберта́ння; диал. по́крут, -у

2) ( капитала) оборо́т; ( обращение) о́біг, -у

3) ( поворот) поворо́т, -у, оборо́т

4) (перен.: направление в течении, развитии чего-л.) оборо́т; (мысли, речи) на́прям, -у

5) (обратная сторона чего-л.) зворо́т, -у

6) ( словесное выражение) зво́рот, -у

переправиться

1) переправлятися, переправитися, перевозитися, перевезтися, передаватися, передатися, (о мног.) попереправлятися, поперевозитися. Срв. Перебираться, Переехать. -виться через реку - переправитися, перевезтися, перепливти через річку, (скоро) перехопитися, перемкнутися, перемахнути через річку, срв. Перебрасываться. [Переправились вони через море. Гусари перевезлися через Рось (Неч.- Лев.). Прийшов до моря, дума, як йому перевезтися. Я по сім боці, ти по тім боці, - передайся до мене (Мет.). Перехопившись через гору, здалека побачили ми Ненаситець (Стор.)]. -виться на вёслах - перегребтися. [Ой, бистрії річки, круті береженьки, - перегрібся, перевізся козак молоденький];

2) переправлятися, бути переправленим, перероблятися, бути переробленим и т. д. - см. Переправлять 2. Дом весь -влен заново - будинок зовсім перероблено (перемайстровано).

* * *

несов.; сов. - перепр`авиться

1) відійти набік (убік), оступитися набік, відсторонитися, посторонитися. - ться на обе стороны (о толпе) - розступитися, проступитися, роздатися. -нитесь! - оступіться!

2) (занять нейтр. положение) стати на боці, осторонь, при боці.

* * *

мн. боцікі, - каў

ед. боцік, -ка муж.

1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];

2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];

3) забирати. [Він мене з собою забірає];

4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];

5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];

6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);

7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];

8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];

9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];

10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;

11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];

12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:

13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;

14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;

15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];

16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];

17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;

18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];

19) (б. в свидетели) брати за свідка;

20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];

22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;

23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].

* * *

1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти

2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти

3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

заколоть

1) заколювати, колоти, заколоти, сколоти, (о мног.) поколоти, позаколювати. [Тупу-тупу ногами сколю тебе рогами];

2) -ть булавкой - зашпилювати, зашпилити, (о мног.) позашпилювати. [Зашпилила хустку на грудях];

3) безл. -лоло в боку - закололо в боку, в боці. [Занудило коло серця, закололо в боку (Шевч.)]. Заколотый - заколений и заколотий; зашпилений.

* * *

несов.; сов. - закол`оть

1) зако́лювати, заколо́ти, -колю́, -ко́леш; (мног.: убить) поколо́ти; (несов.: резать животных) коло́ти; ( зашпиливать) зашпи́лювати, зашпили́ти и мног. позашпи́лювати

2) (сов.: начать колоть) заколо́ти; заштрика́ти, зашпига́ти

Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];

2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.

3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.

* * *

бот. Trifolium конюшина, конячина, горішок (-шка), горішина, (зап.) комана, команка, команиця. [Малий Мирон любить упиватися солодким запахом росистої конюшини (Франко). На цім боці на толоці жовта команиця (Гол.)]. -вер белый, Trifolium repens L. - біла конюшина, білий горішок, сіре зілля, лишки. -вер красный, Trifolium pratense L. - червона конюшина, івасик, в'язіль (-зіля), дятловина, троян (-на), трой-зілля. -вер горный, Trifolium montanum - куряча лапка.

* * *

1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;

2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];

3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];

4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;

5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;

6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;

7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;

8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].

* * *

ложемент (-ту), шанець (-нця), (обычно во мн. ч. шанці, -ців) окіп (р. окопу). [По тім боці запорожці покопали шанці (Грінч. III)].

* * *

нрч. скільки, (при нрч. и глаг.) як, (при прлг.) який (яка, яке, які), (канцел.) наскільки, (поскольку, зап.) оскільки, (в какой мере) якою мірою, в якій мірі, в яку міру. [В цій спірці (вони) стають при (його) боці (на его стороне), але скільки щиро, - то воно хто й зна (Грінч.). Перетворившися з наукового видання на живий, скільки це можна було під цензурною довбнею, орган сучасности (Рада). За орбітою Нептуна простягається простір, так само порожній, скільки може пройняти людське спостереження (Країна Сліпих). Такі статті зацікавлювали мало і дуже не надовго; а як мало, то се видно з того, що… (Грінч.). Наскільки можу я пригадати, це були… (Крим.)]. -ко возможно - як(о)-мога, скільки можна. [Будемо дбати, яко-мога, за добробут краю й народа (Н.-Лев.)]. -ко мне известно - скільки я знаю. -ко припоминаю - скільки пригадую. -ко - настолько - скільки - стільки, (канцел.) наскільки - настільки, (зап.) оскільки - остільки, (в какой - в такой мере) як (яка, яке, які) - так (така, таке, такі). -ко она прежде была бледна, настолько вдруг покраснела - яка вона перше була бліда, така раптом зробилась червона.

* * *

остаться (з)оставатися, (з)остатися, лишатися, лишитися, залишатися, залишитися, (о многих) позоставатися, позалишатися. Все уехали, я -тался один - усі поїхали, я сам зостався. Это -лось у меня в памяти - це впало мені в пам'ятку, це далося мені в помку (в помки). Не -талось и следа - і сліду не стало (не зосталося, не лишилося). - ётся счётом - ліком (з)остається. [Усе сім'я з конопель визбирали горобці - ліком осталось]. -ться на лето, на зиму - залітувати, зазимувати. -ться на веки, навсегда кем, чем, где - на вік зостатися ким, чим, завікувати де. [Не вернуся в свій край, тут завікую]. -ться на праздник -засвяткувати. -ться на праздник недоделанным - засвяткуватися. [В пилипівку під Варвару пір'я драла, щоб не засвяткувало (Конис.)]. -ться в живых - зостатися живим, позоставатися (позалишатися) живими, вижити, (о многих) повиживати. После него -лись жена и дети - він покинув жінку і дітей. Победа -талась за нами - перемога була наша, перемога належала нам. Это -нется на вашей совести - це зостанеться на вашій совісті (на вашому сумлінню). Мне только и -таётся, что…, мне ничего больше не -валось, как… - тільки й лишається мені, що…, нічого иншого не лишалося мені, як…, нічого иншого не мав я робити, як… Что -валось делать в подобном случае? - що мав я робити в такому разі? -ётся знать… - лишається знати… -ться кому должным - завинити кому, заборгувати кому. За вами -таётся десять рублей - за вами лишається десять карбованців, за вами зайшлося десять карбованців. -ться неоплаченным (о долге, подати) - зависати зависнути, зайтися. [Борг зависа на мені. Спішать оддати, щоб не зайшлося]. Он в долгу не -нется, отомстит - він свого не подарує (не попустить), помститься. -немтесь при этом - покладім на цьому край. -ваться, -таться при своём мнении - держатися, додержувати своєї думки, обстоювати свою думку, не відмінити своєї думки, стати на своєму. -ваться верным кому - додержувати вірности кому. Он -ётся всё в одном положении - він пробуває все в тому самому стані. До станции -талось десять вёрст - до станції лишилося десять верстов. Он -тался очень недоволен этим - він був дуже з цього незадоволений. -ться в накладе - утратити. Не -ться в накладе - утрати (шкоди) не мати. -ться в дураках (на бобах, с носом) - пошитися в дурні, опинитися в дурнях, облизня піймати (з'їсти), вхопити ометиці, вхопити шилом патоки, маком сісти, дзьобом сісти. -ться в стороне, непричастным - зостатися у боці, в боку, виметним бути. -ться безнаказанным для кого - минутися безкарно кому. -ться без последствий - не мати наслідків, (шутл.) присохнути, присхнути. -ться в тайне - утаїтися. -ться в одной рубашке - звестися ні на що (на нівець), перевестися на злидні. -ться без обработки (о земле) - залагати, облягати, облогом лежати, вакувати. -ться на второй год в том же классе - попасати, попас бити. [У кожному класі попасав. Був-би він попас (Свидн.)]. -ться неподвижным (от страха) - прикипіти на місці (до землі), застигнути. -ться позади всех - пасти задніх (задню, задньої). -ться за штатом - залишитися по-за штатом. -ться без упряжных животных - спішити. [Мирон зовсім спішив, послідню парку воликів виведено (Квіт.)]. Вперёд не вылезай и сзади не -вайся - поперед не виривайся і ззаду не лишайся. Счастливо -ться - зоставайтесь (бувайте) здорові, щасливі.

* * *

несов.; сов. - ост`аться

1) см. Перевешивание;

2) (поход) потяг (-гу). [Два фунти з потягом];

3) (преимущество) перевага, перемога (редко перемага), верх над ким, над чим. -вес голосов - перевага, більшість голосів. Иметь, получать получить -вес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим, переважати, перемагати що и над чим, горувати над чим, здобувати, здобути перевагу (верх, перемогу) над чим, брати, взяти гору над чим, переважити, перемогти що и над чим. [Побачим, хто кого переважить]. Это мнение получило -вес - ця думка взяла гору (переважила, перемогла, здобула перемогу). Временный -вес Польши над Украиной - тимчасова перевага (перемога) Польщі над Україною. -вес остался на стороне закона - перемога була на боці права, перемога була за правом. [Сила бумажних заборон і сила життя стрілися віч-на-віч і не треба говорити, де сталась кінець-кінцем перемога (Єфр.)]. -вес на моей стороне - мій верх. Давать, дать -вес кому над кем - попускати, попустити кому гору над ким, давати, дати кому перевагу (перемогу, верх) над ким;

4) перехил. Взять ружьё на -вес - наставити рушницю на кого, (о мног.) понаставляти рушниці.

* * *

1) ( действие) перева́жування, перева́ження

2) ( излишек в весе) перева́жок, -жка; ( поход) похо́д, -у

3) ( превосходство) перева́га; ( верх) ве́рх, -у

план. Составить -ан - скласти, списати план. Начертить -ан - зрисувати (накреслити) план. -ан сочинения - план твору. Строить -ны - укладати плани, планувати, снувати в голові. -ан не выдержан - плану не додержано. Это широкий -ан - це широко (на широку) закроєно. Пользоваться чем для проведения своих -нов - (образно) грати на чому в свою сопілку (Єфр.). Сойти, отойти на второй -ан - поступитися назад, зостатися на (у) боці.

* * *

превратить

1) кого, что во что - обертати, обернути кого, що на кого, на що, в кого, в що и ким, чим, повертати, повернути, перевертати, перевернути кого, що на кого, на що и в кого, в що, перетворювати и перетворяти, перетворити кого, що в кого, в що и на кого, на що, зміняти, змінити, зводити, звести що в що и на що; (волшебством, колдовством) перекидати, перекинути кого ким, чим, кого в кого, в що, перечаровувати, перечарувати кого на кого, на що, злицьовувати, злицювати кого в кого, в що, (во множ.) пообертати, поперевертати, поперетворювати, позміняти, поперекидати, поперечаровувати и т. д. кого, що ким, чим, в кого, в що и на кого, на що. [Як людей лихії чари в мертвий камінь обертали (Л. Укр.). Князьку будівлю обернули в хлів (Куліш). Політична система обернула ввесь світ у всесвітню федерацію торгово-промислових спілок (Л. Укр.). Ні вбити, ні на овечку повернути вільне слово ще нікому не щастило (Н. Рада). Нащо-б нам перевертати себе на звірят (Куліш). Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся і жінку перекинув, зробилися людьми (Осн. 1862). Кажуть, були такі чарівники, що вміли перечарувати дівку на кобилу або на кицьку (Звин.). Кішку злицював на чудо у дівчину (Біл.-Нос.)]. Землетрясение -ло город в груду камней - землетрус обернув місто в купу грузу. Война -ла страну в пустыню - війна обернула край у пустиню. Пленных -щали в рабов - бранців повертали на рабів. -тить зло в добро - перетворити зло на добро. -тить сырую этнографическую массу в сознательную нацию - перетворити сирову етнографічну масу в свідому націю (Єфр.). -щать огонь в воду - обертати, перетворяти огонь в [на] воду. Мороз -тил воду в лёд - мороз обернув, повернув воду в [на] лід. -тить в ничто - обернути (повернути) в ніщо, в нівець, перевести на нівець, на ніщо, повернути в неістніння. -тить кого в дурака - зробити кого дурнем, пошити кого в дурні. -тить в пепел - на попіл повернути, спопелити що. -тить в камень - в камінь обернути, скаменити и скам'янити що. [Там така баба-яга, що хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить (Манж.)];

2) -щать, -тить именованные числа в простые, арифм. - обертати, обернути, перевертати, перевернути, (во множ.) пообертати, поперевертати іменовані (мірні) числа в прості. [17.216 вершків обернути у верстви (Кониськ.)];

3) см. Переворачивать;

4) (слова, смысл: извращать) перекручувати, перекрутити, переиначувати, переиначити, (во мн.) поперекручувати, попереиначувати (слова, зміст, розуміння). Превращённый -

1) обернутий и обернений у що и на що, чим, повернутий и повернений, перевернутий и перевернений, перетворений, змінений в що и на що; (посредством волшебства, колдовства) перекинутий ким, чим, перечарований на кого, на що, злицьований в кого, в що. [Він був обернений у вола і сім літ жив серед диких звірів (Л. Укр.)];

2) арифм. - обернений, перевернений, (во множ.) пообертані, поперевертані;

3) перекручений, переиначений.

* * *

несов.; сов. - преврат`ить

привязать

1) кого, что к чему - прив'язувати, в'язати, прив'язати, ув'язувати, ув'язати, (о мн.) поприв'язувати, поув'язувати кого, що до чого. [В'яже коня до ялини (Мет.). Прив'язала коня до берестонька. Струну ув'язував до скриньки (Свидн.). Тебе кохання прив'язало (Грінч.)]; (причаливать, придевать) припинати, прип'ясти (и прип'яти), припнути, присиляти и присилювати, присилити, (о мн.) поприпинати, повпинати, поприсилювати кого, що до чого, де, куди, (ремнями) приторочувати, приторочити, (верёвкой) примотужувати, примотузити (и прив'язати мотузкою), (к столбу) прислупувати (и прив'язати до слупа, до стовпа). [Чим ви припинаєте воли? (Звиног.). Мене до дуба прип'яли (Олесь). Припну фартух дорогий (Макс.). Припни шаблю в лівім боці (Драг.). Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни (Голов.)]. Привязать одно к другому рогатое животное при помоши верёвки, надеваемой на рога - злигати, прилигати, (о мног.) позлигувати кого;

2) (расположить) прихиляти, прихилити, привертати, привернути, (о мн.) поприхиляти, попривертати кого до кого. Привязанный -

1) (прич.) прив'язаний, ув'язаний, прип'ятий, припнутий, присилений, (ремнями) приторочений, (верёвкой) примотужений, (о мн.) поприв'язуваний, поприпинаний;

2) (прил.) прихилений до кого, до чого, привернутий до кого.

* * *

несов.; сов. - привяз`ать

1) прив'я́зувати, прив'яза́ти, припина́ти, припну́ти и прип'ясти́ и прип'я́сти и прип'я́ти и поприпина́ти; диал. ув'я́зувати, ув'яза́ти

2) (перен.: располагать к себе) прихиля́ти, прихили́ти, приверта́ти, приверну́ти, прив'я́зувати, прив'яза́ти

протилежний, супротилежний, противний, супротивний; (противоречащий чему) суперечний чому. [Перейшов мовчки до протилежної стіни (Л. Укр.). Стіни супротилежного будинку (Кониськ.). Два діяметрально супротилежні типи (Грінч.). Полум'я осявало противну стіну (Коцюб.). Напросто мене сидів на супротивній лаві якийсь добродій (Крим.). Шевченко мав діяметрально протилежні Кулішевим історичні погляди (Грінч.). Письменники протилежного напряму]. Доказывать совершенно -ное - доводити цілком (су)протилежне, супротивне. -ные свойства - супротивні, (су)цротилежні властивості. -ные интересы - супротивні, супротилежні, суперечні інтереси. [Суперечні національні інтереси (Грінч.). Усі інтереси маси стали супротилежними інтересам панів (Кониськ.)]. -ная сторона, -ный берег - протилежний, супротилежний, противний бік, берег, той бік, берег. Находящийся на -ной стороне, -ном берегу - тогобічний, тогобіцький, по той бік, по тім боці. [Тогобіцькі гори (Корол.)]. В -ную сторону от чего-л. - у противний (протилежний, другий) бік від чого, насупротив, навпаки, наопак, наопач чого. [Ти мусиш тікати в противний бік (Франко). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)].

* * *

1) обік, обіч кого, чого;

2) (нейтрально) на боці, осторонь.