Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

болото

  • 1 болото

    болото, багно, багнюка, багнище, багновиця, драгно, мокравина, мокрак, нетеча (р. -чі); (ржавое) - рудка, іржавець (р. -вця). Б., где водится много лягушек - жабар (р. -ря), жабенятник, жабовина, жабокряківка. Чистое незаросшее место на -те - вікно, вікнина, вікновина. Незамерзающее м. на -те - опар (р. -ри) (ж. р.), прогній (р. -ною). Высохшее -то - болотина. Место, где было -то - болотище, болотисько.
    * * *
    боло́то, багно́; багни́ще, багнови́ця, нете́ча

    Русско-украинский словарь > болото

  • 2 болото

    гидр.
    боло́то

    Русско-украинский политехнический словарь > болото

  • 3 болото

    гидр.
    боло́то

    Русско-украинский политехнический словарь > болото

  • 4 болото

    гидр. боло́то

    Українсько-російський політехнічний словник > болото

  • 5 втаптывать

    втоптать втоптувати, втоптати; (в грязь) втоптувати в болото, затоптувати (затоптати) в болото; (принизить) упослід(н)ити.
    * * *
    несов.; сов. - втопт`ать
    уто́птувати, утопта́ти и мног. повто́птувати

    Русско-украинский словарь > втаптывать

  • 6 грязь

    на земле) болото, грязь (р. грязи), грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (тинистая) твань (р. твани), тванюка, багно, багнюка. Растоптать, размесить грязь - розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що. Валяться, возиться в грязи - барложитися, бабратися. Запачканный грязью - заболочений, закаляний. Грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге - груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа. Грязные и смрадные подонки при производстве - чвир, чмир (р. -рю). Грязь от неопрятности (нечистота) - бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри). Грязь давняя на теле - леп, туриця. Грязь на голове у малых детей - тімениця. Втоптать в грязь кого (принизить) - закаляти (обкидати) болотом, упосліднити. [Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев'я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].
    * * *
    1) грязь, -зі; грязю́ка; (нечистоты, сор) бруд, -у; (топкая, жидкая) твань, -ні, боло́то, багно́, тваню́ка, багню́ка, кал, -у
    2) перен. бруд, брудно́та, грязь

    Русско-украинский словарь > грязь

  • 7 избивать

    избить
    1) (убивать) побивати, побити, вибивати, вибити, убивати, повбивати, повибивати кого. [Хлібороби опановували замки, побивали скрізь латинських попів і вертались до стародавньої слов'янської віри (Куліш). Вибивали народ тисячами (Стор.). Усіх людей у городі повбивали (Грінч.)]. -бить всех до тла - вибити до ноги;
    2) (исколотить; истрепать) бити, побити, збивати, збити. Его в кабаке -били - його в шинку побили, збили. Яблоко это -бито - яблуко це побите. -бить кнут - побити батіг (батога) на кому. [Побив на йому увесь батіг]. -бить до синяков кого - на синяки (на синці) побити, (і)зсинити кого. [Та так побила свекруху, на синяки! (Берд.)]. -бить кого в биток - на (в) яєчню, на болото кого побити, збити. [Збив го (его) на болото (Франко, Пр.)]. -бить кого палкой - вибити кого палицею, обпалкувати кого. [Я його добре обпалкую, аби тільки впіймався (Липовеч.)]. -бить кого до крови - в кров роз'юшити кого. Избитый и Избиенный -
    1) побитий, вибитий, повбиваний, повибиваний;
    2) побитий, збитий. [Нарешті, збитого і майже голого повели мене до війта (Франко)]. Я весь -бит - я ввесь побитий, чисто (геть) побитий;
    3) см. Избитый, прил. -ться -
    1) страд. побиватися, убиватися, вибиватися; битися; бути побитим, вибитим и т. д.;
    2) битися, побитися, збиватися, збитися. Он сам -бился пьяный - він п'яний сам побився. Сапожки -бились - чобітки збилися, побилися, стопталися, ступцювалися.
    * * *
    несов.; сов. - изб`ить
    1) ( наносить побои) би́ти (б'ю, б'єш), поби́ти, вибива́ти, ви́бити, збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш); товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́, несов. убива́ти

    \избивать би́ть кнуто́м — поби́ти (зби́ти) батого́м (пу́гою); відбато́жити, ви́батожити

    2) (уничтожать, убивать) вибива́ти, ви́бити, вини́щувати, -щую, -щуєш, ви́нищити, убива́ти, уби́ти; ( перебивать) перебива́ти, переби́ти и мног. поперебива́ти
    3) (повреждать, приводить в негодность) би́ти, поби́ти, збива́ти, зби́ти; товкти́, потовкти́

    \избиватьби́ть доро́гу — розби́ти доро́гу (шлях)

    \избивать би́ть но́ги — зби́ти (поби́ти) но́ги

    \избивать би́ть о́бувь — зби́ти (поби́ти) взуття́

    Русско-украинский словарь > избивать

  • 8 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

  • 9 Неосушимый

    Неосушный невисушний. -мое болото - невисушне болото.

    Русско-украинский словарь > Неосушимый

  • 10 ввозить

    -ся, ввезти, -ся ввозити, -ся, ввезти, -ся, завозити, -ся, завезти, -ся, довозити, -ся, довезти, -ся. [Завези воза у возівню. Кінь увіз нас у болото. Жито завозиться у клуню. Знов довозиться (привозиться) до нас закордонний крам].
    * * *
    несов.; сов. - ввезт`и
    уво́зити, увезти́, заво́зити, завезти́ и мног. позаво́зити; ( из-за границы) дово́зити, довезти́

    Русско-украинский словарь > ввозить

  • 11 высыхать

    высохнуть висихати, сох(ну)ти, схнути, посохнути, посхти, посхнути, (о мног. повсихати), висхнути, усохнути, просихати, просохнути, просхнути; (о болоте) дрягнути (гал.); высохнуть и съёжиться - зсушитися, зсохтися. Высохший - висхлий, посохлий, просохлий, зсохлий, усохлий. Высохший и жесткий (о коже) - коржавий. Высохшее болото - болотище. Высыхающий, не высыхающий - схнучий, несхнучий. См. Высушиваться.
    * * *
    несов.; сов. - в`ысохнуть
    висиха́ти, ви́сохнути и ви́сохти и ви́схнути и мног. повисиха́ти и посо́хнути; ( о растениях) усиха́ти, усо́хнути и усо́хти и мног. повсиха́ти

    Русско-украинский словарь > высыхать

  • 12 гниющий

    -щее болото (и вообще место гниения) гнилище, гнилуха. -щий остаток чего - недогнилок.
    * * *
    яки́й (що) гниє́, гнию́чий

    Русско-украинский словарь > гниющий

  • 13 жаба

    1) жаба, ропуха; (ум.) жабка, жабонька; (ув.) жабище; (соб.) жабня (р. -ні). Жабёнок - жабеня (р. -няти), жабенятко. [І жаба риба, бо в воді сидить]. Древесная -ба - зеленуха. -ба повитуха - повитушка; (квакуша) крякуша. Болото, где водится много жаб - жабар (р. -ря), жабовиння, жабівник, жабокряківка;
    2) (мед., болезнь) жаба, задавлячка. Грудная -ба - грудна жаба, грудна дава.
    * * *
    I зоол.
    жа́ба, ропу́ха, увел. жа́бище; диал. ро́павка, скакави́ця, ска́кавка
    II мед.
    жа́ба, задавля́чка

    Русско-украинский словарь > жаба

  • 14 жаждущий

    жадний на що и чого, спраглий чого, жадібний чого, жаждущий чого, жажденний, жагучий, прагнущий чого, жадак. [Коли ми бачили тебе голодним або жадним? (Св. П.). Жадний праці (Фр.). Нових працівників жде спрагла земля. Жадібна втіхи, гомону, чаду (Л. Укр.). Жаждущий правди. Прагнуща душа. Жагуче серце. Колись миша жажденна в сусіднє болото всю морду уткнула].
    * * *
    1) прич. яки́й (що) хо́че пи́ти; см. жаждать
    2) (в знач. прил.: испытывающий желание пить) спра́глий, жа́дібний и жаді́бний, жадний и жадни́й; жажде́нний
    3) (чего - в знач. прил.: страстно желающий) жада́ючий (чого), жа́дібний (до чо́го, на що, чого́); ( стремящийся к чему) пра́гнучий (чого́, до чо́го)

    Русско-украинский словарь > жаждущий

  • 15 заваливать

    завалить (засыпать, приваливать чем) завалювати, завалити, закидати, закидати, привалювати, привалити кого, що чим; (загромождать) завалювати, завалити, закидати, закидати, захаращувати, захарастити що чим. [Молодицю в глинищі завалило глиною (Харківщ.). Комору повнісінько завалили мішками з зерном. Ой, не ходи, козаченьку, низом: закидано доріженьку хмизом (Пісня). Старий колодязь привалили кам'яною плитою. Захарастили хату всяким мотлохом]. -лить связками хвороста (топь) - затарасувати (грузьке болото). Дорогу -лило снегом - шлях закидало снігом. -вать работой кого - навалювати роботи на кого. -лило грудь - заклало груди. -лило желудок - забився (захарастився) шлунок. Заваленный - завалений, закиданий, привалений, захаращений; затарасований. Я -лен работой - у мене роботи (діла) повно; (шутл.) діла-діла - аж голова біла (Номис).
    * * *
    несов.; сов. - завал`ить
    1) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; (заполнять чём-л.; запрокидывать и) закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти; ( покрывать сверху) прикида́ти, прики́дати
    2) (не справляться с чем-л.) прова́лювати, провали́ти, зава́лювати, завали́ти
    3) (сов.: о горле, ушах) закла́сти, -кла́ло

    \заваливать ли́ло го́рло — закла́ло го́рло (в го́рлі)

    Русско-украинский словарь > заваливать

  • 16 завозить

    завезти, завезть (что куда, откуда) завозити, завезти; (ввозить) ввозити, ввезти. [Завези моєму синові чоботи. Завіз ти мене в чужу сторононьку (Пісня). Із Одеси преславної завезли чуму (Шевч,). Кінь мене в болото ввіз]. -везти быстро - замчати. Завезённый - завезений, ввезений; замчаний.
    * * *
    I
    несов.

    завезти́ — заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити

    II сов.
    1) ( испачкать) заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш и мног. позаяло́жувати, -яло́жую, -яло́жуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш
    2) ( начать возить ногами) зачо́вгати

    Русско-украинский словарь > завозить

  • 17 замерзать

    замёрзнуть замерзати, замерзнути и замерзти, (о мн.) позамерзати, (окоченеть) задубіти, задуб(ну)ти, закостеніти, закоценіти, (подёргиваться льдом о воде) зашерхати, за[по]шерхнути. [Болото сю зіму не замерзало (Хата). Дитина замерзла в полі - такий мороз (Поділля)]. -нув, сделаться твёрдым, как кора (о мокрой одежде) - козубом (лубом) стати. Не -ющее место на реке - теплина, пролиз (-зу), пролизина, (на болоте) опар (-ри и -ру), прогній (-ною). Замёрзший, Замёрзлый - замерзлий, змерзлий, мерзлий. [Знайшли у снігу замерзлого (Мирн.). Копита стукають о змерзлу землю (Франко), Захотілось мерзлого в Петрівку (Номис)].
    * * *
    несов.; сов. - замёрзнуть
    1) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти
    2) ( испытывать ощущение холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, сов. зме́рзнути, зме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти
    3) ( гибнуть от холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти

    Русско-украинский словарь > замерзать

  • 18 заполаскивать

    заполоскать и заполоснуть заполіскувати, заполоскати, заполоснути, замивати, замити що. [Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялося (Звяг.)]. Парус -кал - вітрило (парус) заполоскалося (-кався). -ться -
    1) заполіскуватися, заполоскатися, відполіскуватися, відполоскатися;
    2) см. Заплескиваться (заплескаться) 2.
    * * *
    несов.; сов. - заполоск`ать и заполосн`уть
    заполі́скувати, заполоска́ти, -лощу́, -ло́щеш и заполосну́ти

    Русско-украинский словарь > заполаскивать

  • 19 зарывать

    -ся, зарыть, -ся
    I. заривати, -ся, зарити, -ся, уривати, -ся, урити, -ся, закопувати, -ся, закопати, -ся, укопувати, -ся, укопати, -ся, (о мн.) позаривати, -ся, позакопувати, -ся. [Убили його та й закопали під яблунею (Рудч.). Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюся (Рудч.). Од ворога сховаєшся, як у землю вкопаєшся (Приказка). Дашкевич усе глибше закопувався в книжки (Н.-Лев.)]. -вать, -ся, -рыть, -ся не глубоко или во что-л. сыпучее - загрібати, -ся, загребти, -ся, угрібати, -ся, угребти, -ся, запорпувати, -ся, запорпати, -ся у що; (о кроте) закротитися. [Украв діжку та вгріб у полову (Сл. Гр.). Запорпали ті чоботи в гній (Свидн.). Комашина запорпалася в листя. І оком не змигнув, як кріт уже закротився (М. Грінч.)]. -рыть носом - зарити носом, засторчитися носом. [Упав так, що аж носом зарив (Номис). Так і засторчився носом у сніг]. Зарытый - заритий, закопаний; запорпаний.
    II. Зарываться, зарваться - зариватися, зарватися, заганятися, загнатися, (неудачно) засипатися. [Зариваються вони дуже в цій справі - коли-б чого поганого не здобулися (М. Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - зар`ыть
    1) зарива́ти, зари́ти, -ри́ю, -ри́єш и мног. позарива́ти; урива́ти, ури́ти; ( закапывать) зако́пувати, закопа́ти и мног. позако́пувати; (загребать чем-л.) загріба́ти, загребти́ и мног. позагріба́ти, угріба́ти, угребти́
    2) (сов.: начать рыть) поча́ти ри́ти (копать - копа́ти)

    Русско-украинский словарь > зарывать

  • 20 засасывать

    -ся, засосать, -ся
    1) засисати, -ся, зассати, -ся, засмоктувати, -ся, засмоктати, - ся. [Собака як заб'є чи поране лапу, то сама-ж собі зассе її (Яворн.). Тії гадюки, що в животі, ссуть чоловіка за серце, аж доки не зассуть (Звин.). Чого це так довго дитина зассалася - годі вже, клади спати (М. Грінч.). Поросята засмоктали льоху (Київщ.)];
    2) (во что) засмоктувати, -ся, засмоктати, -ся, усмоктувати, -ся, усмоктати, -ся, затягати, -ся, затягти, -ся, втягати, -ся, втягти, -ся в що. [Важко їхати - болото засмоктує колеса (Київщ.). П'явка всмокталася (засмокталася) так, що й не одірвеш. Йому в ногу засмокталась чорная гадюка (Рудан.). Кінець рурочки засмоктавсь та й не тягне води (М. Грінч.)]. Среда -ла - оточення затягло, засмоктало кого.
    * * *
    несов.; сов. - засос`ать
    1) засмо́ктувати и смокта́ти, -кчу́, -кчеш, засмокта́ти, засиса́ти, засса́ти, -ссу́, -ссе́ш
    2) (перен.: затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти, засмо́ктувати, засмоктати
    3) (сов.: начать сосать) засмокта́ти

    Русско-украинский словарь > засасывать

Страницы

См. также в других словарях:

  • БОЛОТО — ср. непросыхающая грязь, от родников или от натека по рыхлой почве; низкое, сравнительно с околицею, место, постоянно заливаемое родниками, отчего и образуется особая растительность и кислая почва. Болото бывает: твердое, если близкая подпочва… …   Толковый словарь Даля

  • БОЛОТО — БОЛОТО, болота, ср. 1. Топкое место со стоячей водой. Торфяное болото. 2. перен. Всё, что характеризуется косностью, застоем, отсутствием живой деятельности и инициативы (разг.). Обывательское болото. 3. Нейтральная, неактивная часть какого… …   Толковый словарь Ушакова

  • болото — Топь, топкое место, трясина, грязь, лужа. Не ходи по мокру. .. как черт в болоте... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. болото топь, топкое место, трясина, грязь, лужа,… …   Словарь синонимов

  • болото — (3): ...орьтъмами, и япончицами, и кожухы начашя мосты мостити по болотомъ и грязивымъ мѣстомъ, и всякыми узорочьи Половѣцкыми. 11. ...наступи (кн. Святослав) на землю Половецкую, притопта хлъми и яругы, взмути рѣкы и озеры, иссуши потокы и… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Болото — Болото. БОЛОТО, избыточно увлажненный участок земной поверхности, заросший влаголюбивыми растениями. Образуется в результате переувлажнения почвы или зарастания водоемов. Общая площадь болот около 350 млн. га, сосредоточены главным образом в… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • Болото — избыточно увлажненный участок суши, часто со слоем торфа, покрытый специфической болотной растительностью, неодинаковой в разл. климатических зонах. Различают Б. верховые и низинные. Верховые Б. располагаются на ровных водоразделах или высоких… …   Геологическая энциклопедия

  • БОЛОТО — БОЛОТО, избыточно увлажненный участок земной поверхности, заросший влаголюбивыми растениями. Образуется в результате переувлажнения почвы или зарастания водоемов. Общая площадь болот около 350 млн. га, сосредоточены главным образом в лесной зоне… …   Современная энциклопедия

  • БОЛОТО — БОЛОТО, а, ср. 1. Избыточно увлажнённый участок земли со стоячей водой и зыбкой поверхностью, заросший влаголюбивыми растениями. Торфяное б. Завязнуть в болоте. 2. перен. Общественная среда, находящаяся в состоянии застоя, косности. Б.… …   Толковый словарь Ожегова

  • болото — глухое (Башкин); гнилое (Мих. Шеллер); мертвое (Клюев, Коринфский); сонное (Коринфский); тихое (Коринфский); топучее (Фед. Давыдов) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А …   Словарь эпитетов

  • болото —     БОЛОТО, болотина, топь, трясина, трад. поэт. блато, разг. зыбун …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • БОЛОТО — избыточно увлажненный участок земной поверхности, заросший влаголюбивыми растениями. В болоте обычно происходит накопление неразложившихся растительных остатков и образование торфа. В основном в Северном полушарии; общая площадь ок. 350 млн. га …   Большой Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»