-
1 болгарин
болгар, болгарин. -рка - болгарка.* * *болга́рин, болга́рболга́рры — мн. болга́ри, -га́р и -га́рів
-
2 lev
-
3 BAMSAGA Team
скор. від Bulgaria/Albania/FYR Macedonia/Slovenia/Azerbaijan/Georgia/Armenia Teamвідділ Болгарії, Албанії, Македонії, Словенії, Азербайджану, Грузії, Вірменії [ЄБРР] -
4 International Decommissioning Support Fund
[EC-EBRD] Міжнародний фонд підтримки виведення з експлуатації (АЕ у Болгарії, Литві і Словаччині)The English-Ukrainian Dictionary > International Decommissioning Support Fund
-
5 Bulgaria
n геогр. н.Болгарія -
6 lev
[lef]n; (pl leva) -
7 Болгария
Болгарщина, Болгарія. -арский - болгарський. -
8 Bulgaria
[bʌl'gɛərɪə] -
9 Plovdiv
['plɔːvdɪf]м. Пловдив ( Болгарія) -
10 Sofia
['səufɪə]м. Софія ( Болгарія) -
11 Varna
['vɑːnɑː]м. Варна ( Болгарія) -
12 Bułgaria
[булгарья]f -
13 Bułgaria
ж Болгарія -
14 фізіолог
"ФІЗІОЛОГ" - назва збірника статей, де вміщено відомості про тварин і камені, пам'ятка культури. Створений у II або III ст., можливо, в Александрії. Відомості, що у ньому подано, взято із творів і спостережень античних авторів; помітний вплив східних вірувань, а також зусиль християнських апологетів, які у доборі даних керувалися метою наблизити їх до Святого Письма і християнської традиції. Складається із невеликих розділів (близько 50), в яких описано різноманітні тварини, птахи, комахи й мінерали, перелічені їхні особливості й властивості з відповідним символічним тлумаченням. Властивості тварин часто-густо порівнюються із християнськими чеснотами. Зміст "Ф." переносить читача у казковий світ, населений феніксами, сиренами, кентаврами, горгонами, єдинорогами тощо. В Україну прийшов із Болгарії, збереглися в списках слов'янські переклади. Був популярним ще у XVII ст.; подані у ньому легенди поширювались у різних збірниках, народно-поетичній творчості, іконографії. Згодом символічна сторона "Ф." послаблюється, і він набуває форми природничонаукової праці ("Бестіарій").М. Кашуба -
15 Куценко, Володимир Ілліч
Куценко, Володимир Ілліч (1921, с. Благодатне Дніпропетровської обл. - 1998) - укр. філософ. Закінчив історичний ф-т Київського ун-ту ім. Т. Шевченка (1948), Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1953). Докт. філософських наук (1972), проф. (1972); чл.-кор. НАНУ (1976), акад. НАНУ (1985). В 1970 - 1989 рр. - зав. від. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ; в 1972 - 1978 рр. - головний редактор ж. "Філософська думка". Сфера наукових інтересів - проблеми соціального детермінізму, теорії і методології соціального пізнання, передбачення, управління. Ініціатор і керівник (1972 - 1989) науково-дослідницької програми, присвяченої розробці соціальної філософії як теорії соціального пізнання та дії, до виконання якої були залучені, крім укр. вчених, філософи з Росії, Німеччини, Болгарії.[br]Осн. тв.: "Передбачення і життя" (1966); "Про наукове управління творчим процесом" (1971); "Соціальне завдання як категорія історичного матеріалізму" (1972); "Суспільна проблема: генезис і рішення: Методологічний аналіз" (1984).Філософський енциклопедичний словник > Куценко, Володимир Ілліч
-
16 Острозька слов'яно-греко-латинська академія
ОСТРОЗЬКА СЛОВ'ЯНО-ГРЕКО-ЛАТИНСЬКА АКАДЕМІЯ (колегія) - перша в Україні і на східнослов'янських землях школа вищого типу і наукова установа. Заснована князем Костянтином-Василем Острозьким наприк. 1576 р., закрита Анною-Алоїзою Хоткевич (1636). Академія входила до складу культурно-освітнього осередку, в якому діяли також науково-літературний гурток та друкарня. Незважаючи на православне спрямування цього навчального закладу, у ньому працювали не лише відомі укр. вчені, а й інтелектуали з Греції, Болгарії, Білорусі, Сербії, Росії, Волощини, Польщі, вихованці ун-тів Падуї, Венеції, Кракова, а також протестантських шкіл. Тут підготували і видали в 1581 р. першу повну Біблію церковносл. мовою, здійснили ґрунтовну редакцію творів традиційної вітчизняної книжності і створили низку талановитих праць, насамперед полемічних, що дозволяють скласти уявлення про погляди острожців на актуальні на той час богословські, суспільно-політичні, етичні проблеми тощо. В Острозі працювали такі відомі культурні діячі, як Г. Смотрицький, Суразький (Малюшицький), Наливайко, Острозький Клірик, Вишенський, Дорофейович, Броневський (Христофор Філалет), Лятош, Мотовило, Михайлович-Аннич, Римша, Раллі, Нафанаїл, Мосхопулос, Лукарис, Парасхес, Федоров. В Академії представлені напрями, що характеризують розвиток тогочасної укр. думки. Це, зокрема, традиціоналістичний, або містичний, напрям з притаманними йому пошуками "тісного євангельського" шляху до істини і життя в ній (Княгиницький, Вишенський), ренесансно-гуманістичний в його західноєвропейському варіанті (латинізована поезія Пекаліда) та, за визначенням Зілинського, поступово-утрагевістичний, в межах якого було сформовано комплекс ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, що був наслідком переосмислення відповідних західних течій на вітчизняному ґрунті (Смотрицький, Острозький, Римша, Наливайко, Філалет та ін.). Серед духовних здобутків острозьких інтелектуалів було: відкриття історичного часу, вихід за межі провіденціалізму у пошуках причин історичних подій, створення новітнього ідеалу людини з властивою їй орієнтацією на активне самоутвердження і самореалізацію в земному житті, обґрунтування ідей безпосередньої богопричетності кожного християнина, рівності всіх людей перед Богом, спасіння особистою вірою, свобода сумління. Академія відіграла визначну роль у культурно-національному розвитку України.Я. СтратійФілософський енциклопедичний словник > Острозька слов'яно-греко-латинська академія
-
17 патристика в українській культурі
ПАТРИСТИКА в українській культурі - поширення патристики на Русі-Україні з давніх часів засвідчується як відомими списками слов'янських перекладів окремих творів, так і різного походження збірками (ізборниками) фрагментів тлумачень, питань-відповідей, присвячених християнським світоглядним темам. Значна кількість таких перекладів з грецьк. мови, здійснених у Болгарії чи на Афоні, збереглася лише в списках і редакціях, що походять із книжних центрів Русі-України. Вже з XI - XII ст. твори Василія Великого, Григорія Богослова, Григорія Ниського, Йоана Златоуста, Єфрема Сиріна, Максима Сповідника, Афанасія Синаїта, Дамаскіна та ін. стали не лише доктринальними, а й стилістичними взірцями для таких провідних християнських авторів Русі-України, як Іларіон Київський та Кирило Туровський. В XIV - XV ст. знайомству книжників Русі-України з повними перекладами патристики значною мірою сприяла діяльність Київських митрополитів Кіпріана та Григорія Цамблака, які після перебування на Афоні привезли до Русі-України нові сербські переклади творів отців церкви і, зокрема, зроблений монахом Ісаєю переклад книг, надписаних іменем Псевдо-Діонісія Ареопагіта. Велику обізнаність у писаннях патристичних авторів і глибину їх тлумачення виявили в полеміці, що розгорнулася довколо питання про Унію, такі представники укр. духовності, як Костянтин Острозький, Герасим Смотрицький, Іпатій Потій, Петро Скарга та ін. Твори отців церкви широко використовувались у курсах викладачів КМА, де розглядалися проблеми Бога і світу, християнської історіософії, етики, поетики та ін. Оригінальну інтерпретацію тексти східної та західної патристики отримали у філософії Сковороди. Його сучаснику архімандриту Нямецького монастиря Паїсію Величковському належить видатна заслуга у здійсненні низки нових перекладів творінь отців церкви, у відродженні давньої духовної традиції слов'янських перекладів патристики загалом.О. СирцоваФілософський енциклопедичний словник > патристика в українській культурі
См. также в других словарях:
Болгар — город, р.ц., Татарстан. Город существует с 1781 г., когда с. Спасское было преобразовано в гор. Спасск. В 1926 г. в целях различения нескольких существовавших тогда городов Спасск, этот получил название Спасск Татарский. В 1935 г. он переименован … Географическая энциклопедия
БОЛГАР — (Булгар) средневековый (10 15 вв.) город, в 10 12 вв. столица Булгарии Волжско Камской. Остатки ок. с. Болгары Татарии. Жилые, ремесленные и торговые кварталы, мечети, бани, мавзолеи и пр … Большой Энциклопедический словарь
БОЛГАР — (до 1926 Спасск, до 1935 Спасск Татарский, до 1991 Куйбышев), город в Татарии, на берегу Волги (Куйбышевское водохранилище), в 100 км от ж. д. станции Чсрдаклы. 8,5 тыс. жителей (1998). Мясокомбинат. Основан в 1781. К югу от современного Болгара… … Русская история
болгар — сущ., кол во синонимов: 5 • булгар (5) • город (2765) • куйбышев (7) • … Словарь синонимов
Болгар — Город Болгар Bolğar Герб … Википедия
Болгар — Булгар, Болгары Великие, столица средневекового государства Болгарии Волжско Камской (См. Болгария Волжско Камская). Развалины Б. находятся близ с. Болгары Куйбышевского района Татарской АССР. Раскопки на городище начались в 1870 х гг.,… … Большая советская энциклопедия
Болгар — (Булгар), средневековый (X XV вв.) город, в X XII вв. столица Болгарии Волжско Камской. Остатки около села Болгары в Татарии. Жилые, ремесленные и торговые кварталы, мечети, бани, мавзолеи и пр. * * * БОЛГАР БОЛГАР (до 1926 Спасск, в 1926 1935… … Энциклопедический словарь
Болгар — город, р.ц., Татарстан. Город существует с 1781 г., когда с. Спасское было преобразовано в гор. Спасск. В 1926 г. в целях различения нескольких существовавших тогда городов Спасск, этот получил название Спасск Татарский. В 1935 г. он переименован … Топонимический словарь
Болгар — Болгар, город в Татарии, центр Спасского района, в 140 км к югу от Казани. Расположен в Поволжье, на берегу Куйбышевского водохранилища, в 90 км к северу от железнодорожной станции Чердаклы. Аэропорт. Население 8,6 тыс. человек (1996).Образован в … Словарь "География России"
болгар — I. Урта Идел буенда X гас. башларында төзелеп, XIII гас. урталарына кадәр яшәгән дәүләт. Шул дәүләттә яшәгән төрки халык. с. Шул дәүләткә караган, составына кергән 2. Көньяк славян группасыннан булган, Болгариядә яшәүче халык. II. БОЛГАР – Элек… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
Болгар — Sp Bùlgaras Ap Булгар/Bulgar Sp Bòlgaras Ap Болгар L sen. mst. RF (Totorijoje) … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
