бодай+күмәче

1) (стать немым) оніміти, заніміти, стати німим. [Щоб я онімів, щоб я світа божого не бачив, коли знаю (Кониськ.). Зловіснице, бодай ти заніміла (Л. Укр.)]; (переносно) заніміти, зніміти, оніміти (о мн. поніміти), затерпнути, стерпнути з чого. [Дівчата заніміли з переляку. Настя немов захолола, затерпла вся (Коцюб.)]. -меть от удивления - заніміти з дива;

2) (о частях тела: отёрпнуть, затечь) за[с]терп(ну)ти, замліти, (о мн.) помліти, потерп(ну)ти. [Спина і ноги потерпли з сидні. Нога замліла. Уже й руки помліли];

3) (затихнуть, умолкнуть) заніміти. [Нехай мені уста навіки заніміють]. Онемелый - о[за]німілий; затерплий, стерплий, терплий, замлілий. [Я стояв і дивився, стерплий увесь (Коцюб.). Терплий палець].

* * *

см. онемевать

остовпіти (о мног. постовпіти), ослупіти, отетеріти, правцем, стовпом стати, одубіти. [А бодай ти серед шляху ослупіла]. -неть от страха, удивления - остовпіти з страху, з дива. Остолбенелый - остовпілий, ослупілий. -лый от изумления - остовпілий з подиву.

* * *

испепелиться попеліти, спопеліти. [Бодай кужель спопеліла. І твір його не спопелів од часу (Єфр.)]. Испепелившийся - спопелілий.

* * *

I. подохнути, видохнути, поздихати, виздихати, повиздихати. [Воли та корови усі поздихають. А бодай-би вони всі виздихали]. См. Дохнуть.

II. 1) (перевести дух) відідхнути, відсапнути, передихнути, відхлинути, перевести, звести дух. Срв. Передышать. [Дайте коням відсапнути. За слізьми не одхлине];

2) (отдохнуть) перепочити, припочити, спочити (трохи);

3) см. Передыхать.

* * *

плодити, виплоджувати, розводити кого, що. [Бодай-же ти, бистра річенько, рибки не плодила (Гр.). Розводити свині].

* * *

погубить губити, згубити и загубити, запагубити кого, погубляти, погубити кого, занапащати, занапастити, запропащати, запропастити кого, збавляти, збавити, нівечити, занівечити, (диал.) тратити, страчувати, стратити, затрачувати, затратити, (изводить), зводити, звести (з світу) кого, з світу зігнати (згладити) кого, збавляти, збавити життя (віку) кому, (истратить понапрасну) марнувати, змарнувати, переводити, перевести (о мног. помарнувати, попереводити) що. [Придумували, як-би його згубити (Єв.). Бодай-би вам стільки кар, скільки ви людей занапастили (Грінч.). Я сам занівечив свій вік (Шевч.). І куля і шаблюка не звела тебе з світу (Куліш)]. -бить душу, себя - загубити (згубити, погубити, запагубити, занапастити, затратити) душу, себе. -бить своё здоровье, счастье - занапастити, занівечити своє здоров'я, свою долю. Эта страсть -била его - ця пристрасть згубила його. -били девушку - занапастили (занівечили, звели) дівчину. Это навсегда -било его в общественном мнении - це назавсіди згубило його перед громадською думкою. Погублённый - згублений, загублений, погублений, занапащений, занівечений, страчений, змарнований.

* * *

см. губить

о мног.) поздихати, виздихати, повиздихати, видохти, подохнути. [Коні поздихали. О, роде суєтний, проклятий, коли ти видохнеш? (Шевч.)]. А чтоб ты подох - а бодай (а щоб) ти здох. Когда ты -хнешь? - коли ти здохнеш?

* * *

см. подыхать

наслідок (-дку), послідок (-дку), послід (-у), скуток (-тку). [Від першої революції наслідком лишилась у нас бодай невелика воля друкованого слова, українська преса (Єфр.). З сварки могли бути зовсім нелюбі послідки (Грінч.). Давня то річ, але послід її свіжий і до цього часу (Левиц.). Їх заходи не мали доброго скутку (Лев.)]. Это может иметь дурные -ствия - це може мати погані наслідки. Жалоба оставлена без -ствий - скаргу лишено без наслідку (наслідків). Без -ствий (напрасно) - без (ніякого) скутку, все на марне.

* * *

превратиться

1) обертатися, обернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, повертатися, повернутися в кого, в що и на кого, на що, перевертатися, перевернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, перетворюватися и перетворятися, перетворитися, перероблятися, переробитися, змінятися, змінитися, перемінятися, перемінитися в кого, в що и на кого, на що, ставатися, статися ким, чим; (вырождаясь, приходя в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися на що, зіходити, зійти на що. [В сумне стогнання обертались речі (Куліш). Плач повернувся на радощі (О. Лев.). Хай те дитяче товариство повернеться тепер у побратимство (Мирн.). Народ наш міцно державсь своєї предківської віри і не хотів на поляків перевертатися (Єфр.). Австрія має перетворитися на демократичну державу - спілку національностей (Грінч.). Молоко за одну ніч переробилося в сир (Звин.). Скажи каменеві сьому, щоб стався хлібом (Єв.)]. Многолюдный и богатый край -тился в пустыню - великолюдна й багата країна обернулася (повернулася, перетворилася) в (на) пустиню, звелася на пустиню. Мечта -тилась в действительность - мрія перетворилася в (на) дійсність. -ться в камень - обертатися (обернутися) в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти. [Бодай не вернулось, в камінь обернулось (Рудан.)]. Вода -тилась в пар - вода обернулася в пару. [Вода може дати велику користь і не обертаючись в пару (Кониськ.)]. Снег -щается в воду - сніг обертається в воду. Личинка -щается в мотылька - лялечка обертається в метелика, перетворюється, переміняється в (на) метелика. -титься в силу (переносно) - вирости в силу. [В Єгипті вони, множачись серед муки, могли вирости в силу й забрать увесь край в свої руки (Франко)];

2) (оборачиваться) перекидатися, перекинутися, перевертатися, перевернутися, обертатися, обернутися ким, чим и в кого, в що, на кого, на що, скидатися, скинутися ким, чим, перемітуватися, переметнутися в кого, в що и ким, чим, перемінятися, перемінитися, злицьовуватися, злицюватися в кого, в що, (во множ.) поперекидатися, поперевертатися, пообертатися и т. д. ким, чим и в кого, в що. [Чорт перекинувсь чоловіком (Манж.). От відьма знов перевернулась у сороку (на сороку) (Звин.). Обернися порося на карася (Номис)]. Оборотень, упырь -тился в волка - перевертень, упир перекинувсь (перевернувся, обернувся, скинувся, переметнувся) вовком (у вовка, на вовка), перемінився (змінився) в вовка.

* * *

несов.; сов. - преврат`иться

пресечь

1) см. Пересекать 1 и 2;

2) (обычно в знач. прекращать, останавливать) перетинати, перетяти, припиняти, припинити, (уничтожать) нищити, знищити, винищувати, винищити, (о мн.) поперетинати, поз[пови]нищувати що. [Перетяти всякий доступ свіжого повітря в легені (Єфр.)]. -сечь разговор - припинити розмову. -сечь сообщение с городом - перетяти, перервати сполучення (комунікацію) з містом. -сечь путь кому - перетяти дорогу кому. -сечь зло, злоупотребления - припинити (знищити) лихо, зловживання. -сечь в корне (в зародыше) - знищити в зародку, (совсем) знищити до щенту. Пресечённый - перетятий, припинений, знищений. -ться - перетинатися, перетятися, припинятися, припинитися, (о роде и т. п.) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, уриватися, у(ві)рватися. [В неї голос неначе спорснув і перетявсь (Неч.-Лев.). Бодай його кодло з накоренком перевелось (Ном.)]. Разговор -секся - розмова у(ві)рвалася, припинилася. Источник -секся - джерело висохло. Род -секся - рід перевівся, у(ві)рвався. [Урвався і рід Вишневецьких (Стор.)]. Тут -каются все известия об этом деле - тут уриваються всі відомості про цю справу.

* * *

несов.; сов. - прес`ечь

1) (полагать, класть конец) кла́сти край, покла́сти край; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти (що); ( уничтожать) ни́щити, зни́щити, вини́щувати, ви́нищити (що)

2) ( прерывать связь) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти, перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти

прибить

1) что к чему - прибивати, прибити, (о мн.) поприбивати що до чого; срв. Пригвоздить, Приколотить. [Поприбивав защіпки до дверей (Харк.)]. -вать что-л. гвоздями к чему - прибивати, прибити (во мн. поприбивати) гвіздками, пригвожджувати, пригвоздити (во мн. попригвожджувати) що до чого. [Дошку прибий гвіздками (Гр.)]. Волна -била лодку к берегу - хвиля прибила, пригойдала човен до берега;

2) (притолочь) прибивати, прибити, (о мн.) поприбивати, (дождём) запліскувати, заплескати, (о мног.) позапліскувати, припліскувати, приплескати, (о мног.) поприпліскувати що. [Дощі позапліскували землю (Зміїв.). Ніженьками притоптала, рученьками приплескала (Чуб.)]. Градом хлеб -било - градом хліб прибило, поприбивало, виложило, виваляло. Дождём -било пыль - дощем прибило или приплескало пил (порох);

3) кого - прибити, (приколотить, вульг.) прилокшити, приснопити; (ошеломить, угнести) приголомшити, пригнітити кого. [Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе, опріч мене, инші не любили (Метл.). Несподіване лихо приголомшило Гната (Коцюб.)]. Прибитый - (во всех значениях) прибитий; (дождём) приплесканий, заплесканий; (угнетённый) приголомшений, пригноблений. [Приголомшений темний люд не чув у собі сили до самостійного, вільного життя (Л. Укр.). Прибита, пригнічена пригодами енергія Гнатова вирвалась на волю, наче річка, розірвавши греблю (Коцюб.)]. Он на цвету -бит - він на цвіту прибитий. [Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - приб`ить

1) прибива́ти, приби́ти и поприбива́ти; (дождем; чем-л. плоским) приплі́скувати, приплеска́ти

2) (несов.: избить) приби́ти, поприбива́ти

пришибить

1) прибивати, прибити, забивати, забити кого, що чим. [Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили (Метл.)]. Доской ногу -шиб - дошкою ногу прибив (забив);

2) (ошеломить) прибити, приголомшити, (образно) приснопити кого, прив'ялити кого. [Ця звістка приголомшила його (Звин.). Коли не кулаком, то словом приснопить (Г. Барв.). Чоловік так і прив'ялить словом (Г. Барв.)]. Это несчастие его совсем -шибло - це нещастя його зовсім прибило, приголомшило. Гречу морозом -шибло - гречку морозом прибило;

3) докінчити, уколошкати; см. Приканчивать 2. Пришибленный -

1) прибитий, забитий;

2) прибитий, приголомшений. [Ходить як прибитий (приголомшений) (Звин.)]. Срв. Прибивать 3, Прибитый. -ться -

1) прибиватися, бути прибитим, забиватися, бути забитим;

2) бути прибитим, приголомшеним.

* * *

несов.; сов. - пришиб`ить

1) прибива́ти, приби́ти и поприбива́ти, ( оглушать) приголо́мшувати, приголо́мшити

2) (перен.: приводить в угнетённое состояние) приголо́мшувати, приголо́мшити; прибива́ти, приби́ти

произвести и произвесть

1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;

2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];

3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;

4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;

5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -

1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;

2) вироблений, спродукований;

3) переведений, зроблений, відбутий;

4) виведений з чого;

5) попромований в що. -ться -

1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;

2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;

3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;

4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;

5) промуватися, бути попромованим.

* * *

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́

2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти

3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти

5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти

6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)

7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити

прокашлять

1) прокашлювати, прокашляти, викашлювати, викашляти;

2) (известное время) прокашляти, прокахикати, пробухикати. [Прокашляв цілу ніч]. -ться - прокашлюватися, прокашлятися, викашлюватися, викашлятися. [О, бодай його! - скрикнув він, прокашлюючись (Мирн.)].

* * *

несов.; сов. - прок`ашлять

1) прока́шлювати, прока́шляти

2) (несов.: кашлять в течение определённого времени) ка́шляти [ці́лий день], прока́шляти

прощення, опрощення, дарування, (извинение) вибачення, пробачення, (отпущение) відпущення. [Всім прощай і прощення доступиш (Франко). Чи вже-ж то вина така, що нема їй опрощення до віку (Мирн.). Єсть учинки, яких нічим ні одкупити, ні спокутувати і за які опрощення не може бути (Єфр.)]. Просить, попросить -ния у кого - просити (прохати), попросити (попрохати) прощення (опрощення, пробачення) в кого, перепрошувати, перепросити кого, перепрохувати, перепрохати кого. [Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком (Рудч.). Взяв батька, попросив у його опрощення і став кормити до смерти (Грінч.). Почав просити в неї пробачення (Н.-Лев.). Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Кониськ.)]. -ние грехов - прощення гріхів и гріхам, від гріхів. [Там ми сповідались, і пан-отець прощення дав гріхам (Грінч.). Освідчаю тобі прощення від усіх гріхів (Грінч.)]. Которому нет -ния - непрощенний. [Щоб не стати непрощенними злочинцями перед рідним краєм (Єфр.). Бодай той непрощенний був, хто видумав таку нелюдяну науку (Свидн.)].

* * *

и Пусть нар. хай, нехай, (зап.) най. [Хай їй лиха година! (Рудч.). Ой не спиняйте у ставу води, нехай вона рине! Ой не піду я за п'яниченьку, нехай він ізгине (Пісня). Хто волі ще не відцуравсь, нехай іде до бою (Л. Укр.). Хто не вміє молитися, най іде на море учитися (Номис)]. Пусть он придёт - хай (нехай, най) він прийде. Пусть делает, что хочет - хай (нехай, най) робить, що хоче. Пусть будет по вашему - хай (нехай, най) буде по вашому, (шутливо) хай (нехай, най) ваше зверху буде, нехай буде з гречки мак! Вы этого хотите? пусть будет так - ви цього хочете? хай (най) буде так. Мои родители, -скай будут здоровы, приедут ко мне - мої батьки, нехай (хай, най) здорові будить, бодай здорові були, коби здорові (були), приїдуть до мене. Ну пусть будет и так - чи так, то й так. Пусть-ка - нехай-но, нехай-лиш, нехай лишень. [Нехай-но спробує сам сюди прийти!]. Пусть его сердится - хай собі сердиться;

2) (всё равно, маловажно) дарма, дарма бери. [Тату! лізе чорт у хату! - Дарма, аби не москаль (Номис). Уже-ж хоч і сировате просо - дарма бери, - а повезем зодрать (Борз.)]. Может быть, это и не ваше, да пусть, берите! - жоже це й не ваше, та дарма, - беріть!

* * *

см. пусть

1) см. Возиться;

2) водитися, знатися, (гал.) заходити собі з ким, з чим. [Бодай ніхто не діждав з багатими знатися. Я з ними не воджуся. Я з попом собі не захожу (Стеф.)];

3) (мешаться во что, соваться) втручатися в що, встрявати в що.

запропасть

1) запропадати, запропасти; см. Запропаститься, Пропадать;

2) (о вещах: теряться) - см. Запропаститься, Деваться;

3) (погибать, бедствовать) пропадати, пропасти, гинути, загинути, погибати, погибнути, (окончательно) запропадати, запропасти; см. Пропадать, 1, 2. [Бодай тії гуси марно запропали (Чуб. V)]. -пала моя головушка - пропала моя голівонька.

зарости

1) (чем) заростати, зарости (о мн. позаростати), поростати, порости чим. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Бодай ви терном заросли (Шевч.)]. -ть, -ти сорной травой - бур'яніти, з(а)бур'яніти, глушіти, бур'яном поніматися, понятися, (травой дёрном) замуравитися. [Город глушіє, бур'яном понімається земля родюча (М. Вовч.). Криниця й замуравилася (Грінч. I)]. -ть грязью (о посуде, теле) - поростати, порости, уростати, урости брудом, лепом. -сти в землю - урости в землю;

2) (о ранах, язвах) - см. Заживать;

3) (переносно: опускаться, дичать) опускатися, опуститися, дичавіти, здичавіти, мохом поростати, порости. Душа быстро -тала в такой жизни - душа швидко дичавіла в такому житті. Я стараюсь по возможности не -ти, как говорится, мохом (Тургенев) - я дбаю, скільки змоги, не порости, мовляв, мохом. Заросший - зарослий, порослий, зарощений, урослий. [Двір був великий, урослий розкішним зеленим деревом (М. Вовч.). Стоїть яблунька така зарощена бур'яном, що й не видно (Рудч.)]. -ший сорными травами - з(а)бур'янілий, бур'януватий. Густо -шее место - гущавина, глушина, глуш (- ші). [У глуші, між вербами, капуста погано росте (Сл. Гр.)].

лебедик, лебедонько, лебедочко, лебедець; срвн. Голубчик 2. [Ох, лебедики, бодай і не казати, - нема в нас у Немирові ні права, ні суда (Тобіл.). Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами (Пісня)].