-
1 чувство
почуття́; (псих.) чуття́; ( ощущение) відчуття́; ( чувствование) почува́ння; диал. змисл, -убез чувств — неприто́мний
бу́ря (вихрь) чувств — бу́ря (ви́хор) почутті́в
лиши́ться чувств — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти
матери́нское (отцо́вское) \чувство — матери́нське (ба́тьківське) почуття́ (почува́ння)
музыка́льное \чувство — музи́чне чуття́
обма́н чувств — ома́на (обма́н) чутті́в (почутті́в)
о́рганы — чувств о́ргани чутті́в
от избы́тка (от полноты́) чувств — від на́дміру (від повноти́) почутті́в
привести́ в \чувство — привести́ (верну́ти) до прито́мності, очу́ти́ти, опам'ята́ти; оприто́мнити
прийти́ в \чувство — оприто́мніти, верну́тися (поверну́тися) до чуття́, очути́тися, очу́няти, очу́нятися, прочу́нятися, очу́матися, прочу́матися, прочути́тися, прочу́няти, очуті́ти
скрыва́ть (таи́ть) свои́ чу́вства — прихо́вувати (таї́ти, хова́ти) свої́ почуття́, хова́тися (кри́тися) з свої́ми почуття́ми
с чу́вством — з почуття́м, з чуття́м; ( чувствительно) чу́ло, чутли́во
упа́сть без — чувств упа́сти неприто́мним (зомлі́лим)
\чувство бо́ли — почуття́ (відчуття́) бо́лю
\чувство го́лода — почуття́ (відчуття́) го́лоду
\чувство го́рдости — почуття́ го́рдості
\чувство до́лга (отве́тственности) — почуття́ обо́в'язку (відповіда́льності)
\чувство дру́жбы (това́рищества) — почуття́ дру́жби (товари́ськості)
\чувство испу́га (у́жаса) — почуття́ переля́ку (жа́ху, стра́ху́)
\чувство не́нависти — почуття́ не́нависті
\чувство но́вого — почуття́ (відчуття́) ново́го
\чувство ориентиро́вки — чуття́ орієнта́ції
\чувство прекра́сного — почуття́ (чуття́) прекра́сного
\чувство ро́дины — почуття́ батьківщи́ни
\чувство самосохране́ния — чуття́ (почуття́) самоохоро́ни (самозбере́ження)
\чувство со́бственного досто́инства — почуття́ вла́сної гі́дності
\чувство та́кта (ме́ры) — почуття́ та́кту (мі́ри), відчуття́ мі́ри
\чувство тоски́ по ро́дине — почуття́ ту́ги за батьківщи́ною
\чувство эпо́хи — почуття́ (відчуття́) епо́хи
\чувство ю́мора — почуття́ (чуття́) гу́мору
шесто́е \чувство — шо́сте чуття́
эстети́ческое \чувство — естети́чне чуття́ (почуття́)
-
2 обман
обмана, мана, омана, облуда, злуда (гал.), ошуканство, ошукання, ошук, ошука, дурисвітство, обдур (-ру и -ри) (м. и ж. р.). [Не вірте, це все обмана. Обдур'ю ти зо мною жила (Г. Барв.)]. Явный обман - видима облуда, -ме ошуканство, -мий ощук и т. д. Обманом - ошуком, обманою. Добыть -ном - витуманити, видурити. Без обмана - без ошуку. Обман чувств (призрак) - мана, омана, мара. [Усенький світ - мана (Крим.)]. Обман зрения, оптич. -ман - омана, мана для ока, м. оптична. Вводить (ввести) в -ман кого - призводити (призвести) кого до облуди, до ошуку и т. д., підводити, підвести кого на облуду, на ошук и т. д., зводити, звести кого; в заблуждение - омиляти, омилити кого. Вдаваться, вдаться (впадать, впасть) в -ман - заходити (зайти) в облуду, в ошук и т. д., допускатися, допуститися облуди, ошуку и т. д.* * *1) обма́н, -у; облу́да; диал. обма́на, злу́да; ( надувательство) обду́рювання, обду́рення, оду́рювання, оду́рення, дури́світство, ошука́нство, диал. ошу́ка, о́шук, -у; ( нарушение обещания) ома́на2) ( заблуждение) обма́н, ома́на -
3 лишать
лишить кого чего позбавляти, позбавити кого чого, (отнимать) відбирати, відібрати (-беру, -береш) у кого и кому що, (вульг.) рішати, рішити кого чого. [Не позбавляй мене того вінця, що бог мені показує що ночі (Л. Укр.). Сварка та бійка, кого вони не позбавлять веселости! (Франко). Ти пан над життям людським, коли можеш відібрати його в кождій хвилі (Франко). А жінка й діти? адже ти їх усього рішив! (Квітка)]. -шать, -шить жизни кого - позбавляти, позбавити життя кого, вкорочувати, вкоротити віку (життя) кому, заподіювати, заподіяти смерть кому, (сжить со света) зганяти, зігнати кого з світу, (казнить) страчувати, тратити, стратити кого. [Позбавиш життя людину (Коцюб.). Вкоротив йому віку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? (Пісня). Страть свого брата, як він додому прийде (Казка)]. -шать, -шить себя жизни - смерть собі заподіювати, заподіяти, відбирати, відібрати собі життя, вкорочувати, вкоротити собі віку, страчуватися, тратитися, стратитися. [Я сама собі смерть заподію (Тобілев.). І сама страчуся (Франко)]. -шать, -шить здоровья - позбавляти, позбавити здоров'я, виймати, вийняти з кого здоров'я. -шить дара слова, речи - відібрати (відняти) мову кому, знімити, онімити кого, (перен.) замкнути уста, мову кому. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.). Сильне зворушення, гнів відняли їй мову (Коцюб.)]. Паралич -шил его речи - після паралічу відібрало йому мову. Лишать, -шить девственности - см. Невинность 2 (Лишить -ти). [Їхав, мати, козак молоденький, зірвав з мене вінок зелененький (Пісня)]. -шать, -шить зрения - відбирати, відібрати зір (очі) кому, отемнювати, отемнити кого, (ослеплять) сліпити, осліплювати и осліпляти, осліпити, (о мног.) посліпити кого. -шать, -шить рассудка - позбавляти, позбавити розуму кого, відбирати, відібрати розум, (насм.) глузд, пантелик кому, з[о]безглуздити кого. [Який вас обезглуздив кат? (Котл.)]. -шать, -шить силы - позбавляти, позбавити сили кого, вибирати, вибрати з кого силу. -шать, -шить сознания, чувств - позбавляти, позбавити, свідомости, знепритомнювати, знепритомнити кого. -шать покоя - відбирати спокій кому, позбавляти кого спокою, занепокоювати кого. -шать себя удовольствия - позбавляти себе втіхи. -шать, -шить охоты, желания - позбавляти, позбавити кого охоти (бажання) до чого, відбирати, відібрати кому охоту (бажання) до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. Он -шил меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения - він позбавив мене своєї приязні, прихильности, свого прихилля, він відібрав мені свою приязнь, прихильність, своє прихилля. Недостойные поступки -шили его любви и уважения товарищей - негідні вчинки позбавили його товариської любови й пошани. -шить имущества, состояния - позбавити кого добра (майна, маєтности), відібрати майно кому и у кого. -шить наследства - позбавити (не дати) спадку. Судьба -шила его всего - доля відібрала йому все. -шать, -шить хлеба-соли - позбавляти кого хліба-соли, (поэтич.) збавляти кого з хліба-соли. [Близьких сусід з хліба-соли збавляв (Мартин.)]. -шать, -шить куска хлеба - позбавляти, позбавити кого шматка хліба, відбирати, відібрати кому шматок хліба. -шать места, должности - позбавляти кого посади, відбирати кому посаду, звільняти з посади кого. -шать власти, сана - позбавляти влади, сану кого, відбирати владу, сан кому, скидати кого з влади, з сану. -шать кредита - позбавляти кого кредиту, відбирати кредит кому, припиняти боргування кого. -шать, -шить прав - позбавляти, позбавити прав, (прав состояния) громадських прав, (избирательных прав) виборчих прав. -шать, шить слова - позбавляти, позбавити слова кого, відбирати, відібрати голос кому, забороняти, заборонити мову кому, (перен.) умкнути мову кому. [За теє суд його позбавив слова (Л. Укр.)]. -шить чести, человеческого достоинства - позбавити чести, людської гідности, знеславити кого. -шать, -шить свободы - позбавляти позбавити волі, зневолювати, зневоляти, зневолити кого, (о мн.) позневолювати, (перен., связывать) залигувати, залигати, загнуздувати, загнуздати, запетльовувати, запетлювати кого, (арестовывать) ув'язнювати, ув'язнити кого. [Убогого зневоляють (Сл. Гр.). А що? запетльовано тебе? (Запоріжжя). Мене залигали того таки дня і держали під арештом (Новомосковщ.)]. Лишённый - позбавлений. Я -шён возможности - я не маю змоги, мене позбавлено змоги. Это не -шено остроумия - це не без дотепу. Этот слух -шён всякого основания - ця поголоска цілком безпідставна, не має для себе жадної підстави. -шённый избирательных прав - позбавлений виборчих прав; срв. Лишенец. -шённый чести - позбавлений чести, знеславлений. -шённый свободы - позбавлений волі, зневолений, (теснее) ув'язнений.* * *несов.; сов. - лиш`ить(кого чего) позбавля́ти, позба́вити (кого чого); ( отнимать) відбирати, відібра́ти и мног. повідбира́ти (у кого що, кому що); ріша́ти, ріши́ти (кого чого) -
4 лишаться
лишиться чего збуватися, збутися, позбуватися, позбутися чого, збувати, збути що, позбавлятися, позбавитися чого, (вульг.) рішатися, рішитися чого, (терять) втрачати, тратити, втратити, страчувати, стратити, теряти, втерять що. [Був собака в приймах, та й хвоста збувсь (Звин.). Сироти змалку позбулися рідної матері (Мирн.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.). Улас рішився своєї шкапи (Квітка). Ти втратив службу і все через мене (Коцюб.). Свою красоньку втеряла (Пісня). Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли (Л. Укр.)]. -шаться, шиться имущества, состояния - позбуватися, позбутися добра (майна, маєтности), (за смертью) відумирати, відумерти чого. -шаться, -шиться чувств, сознания - умлівати, мліти, умліти, непритомніти, знепритомніти, тратити, втратити притомність, (з)омлівати, (з)омліти, знеживитися, обмертвіти. [Хитнувсь, звалився з трону та й умлів (Крим.). Катря стоїть, як стіна біла, і бачу зомліває (М. Вовч.). Андромаха мліє (Л. Укр.). Домна ревне плакала, мало не омлівала (Коцюб.). Ударився так здорово, що аж знеживився був (Черніг.)]. -шаться, -шиться ума, рассудка - позбуватися, позбутися розуму, (грубо) глузду, безглуздіти, збезглуздіти, (с ума сходить) божеволіти, збожеволіти, (грубо) зсуватися, зсунутися з глузду, відбиватися, відбитися глузду, дуріти, здуріти. Он внезапно -шился разума - йому раптом відібрало розум; він раптом стерявся (збожеволів). - шаться, -шиться здоровья - позбуватися, позбутися (збуватися, збутися) здоров'я, тратити, стратити здоров'я. -шиться головы - збутися голови. -шиться зрения - втратити зір, втеряти очі, отемніти, стемніти (на очі). Он -шился зрения ещё в детстве - він стемнів ще в дитинстві. -шиться зубов - позбутися зубів, з[о]беззубіти. -шиться речи, голоса - втратити (стратити) мову (голос). [Німий, як людина, що несподівано втратила голос (Коцюб.). Руки й ноги однялись і мову стратив (Тобіл.)]. -шиться сил - знесилитися, з(не)могтися, висилитися, (по)збутися сили, стратити силу, знебути силу. [Вже сил збулась до бороття (Самійл.). Впав знеможений раб, стративши сили свої (Вороний). Я свою силу знебув (Звягельщ.)]. -шиться доверия, уважения, расположения, дружбы - позбутися довіри, пошани, прихильности, приязни в кого, зневіритися кому, втратити чию віру и т. д., відпасти ласки в кого. -шиться права - (по)збутися права, відпасти права, (права голоса) втратити право голосу. -шиться славы, чести - збутися доброї слави, чести, втратити (втеряти) добру славу, честь. -шиться сна - втратити сон, збутися сну. Он -шился сна - він втратив сон, збувся сну, йому відібрало сон, йому сну немає. -шиться надежды - стратити надію, збутися надії. [Стоїть, благає, збувшись всіх надій (Грінч.)]. -шиться матки (об улье) - збутися матки, зматчіти.* * *несов.; сов. - лиш`иться( кого-чего)1) (оставаться без кого-чего-л.) втрача́ти, втра́тити, стра́чувати, стра́тити (кого-що), позбавля́тися, позба́витися, позбува́тися, позбу́тися, збува́тися, збутися (кого-чого); ріша́тися, ріши́тися (кого-чого)2) страд. несов. позбавля́тися -
5 чистый
1) чи́стийза чи́стые де́ньги, чи́стыми де́ньгами — за готі́вку, готі́вкою, за гото́ві гро́ші
на чи́стом во́здухе — ( вне помещения) на чи́стому пові́трі, надво́рі
чи́стая отста́вка, чи́стая — чи́ста відста́вка, чи́ста, -ої
\чистый понеде́льник — церк. чи́стий понеді́лок; диал. жи́лавий (жи́льний) понеді́лок, жи́льник
2) ( опрятный) чи́стий, оха́йний; (о постели, белье) бі́лийчи́стая ко́мната — чи́ста (оха́йна) кімна́та
чи́стая руба́ха — чи́ста (бі́ла) соро́чка
чи́стые ру́ки — чи́сті ру́ки
3) ( беспримесный) чи́стий, щи́рий; (о воде: прозрачный) го́жий, ясни́й и я́снийв чи́стом ви́де — у чи́стому ви́гляді
чи́стая при́быль — чи́стий прибу́ток
чи́стое зо́лото — щи́ре зо́лото
чи́стое иску́сство — иск. чи́сте мисте́цтво
\чистый язы́к — чи́ста мо́ва
4) (перен.: нравственно безупречный, правдивый, честный) чи́стий, щи́рий; (о взгляде, улыбке.: выражающий чистоту чувств и стремлений) я́сни́йде́ло чи́стое — ( без обмана) спра́ва чи́ста, ді́ло чи́сте
от чи́стого се́рдца — від щи́рого се́рця, щиросе́рдо, щиросе́рдно, щиросерде́чно
5) ( настоящий) спра́вжній, чи́стий; (истинный; истый) щи́рийчи́стая беда́ — спра́вжня (чи́ста) біда́
6) (абсолютный, чистейший) чисті́сінький\чистый вздор — чисті́сінька дурни́ця
См. также в других словарях:
Без чувств — Senseless … Википедия
без чувств — нареч, кол во синонимов: 1 • замертво (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Без чувств (фильм) — Без чувств Senseless Жанр Комедия … Википедия
Без Чувств — нареч. качеств. обстоят. разг. 1. Утратив способность воспринимать окружающее; без сознания (о состоянии человека). отт. перен. В восхищении, в восторге от кого либо или от чего либо; без памяти, без ума. 2. Употребляется как несогласованное… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
свалившийся без чувств — прил., кол во синонимов: 10 • вырубившийся (39) • обеспамятевший (39) • … Словарь синонимов
упавший без чувств — прил., кол во синонимов: 10 • вырубившийся (39) • обеспамятевший (39) • … Словарь синонимов
свалиться без чувств — обеспамятеть, вырубиться, упасть в обморок, сомлеть, упасть без чувств, свалиться замертво, свалиться без сознания, упасть замертво, упасть без сознания, потерять сознание Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
падавший без чувств — прил., кол во синонимов: 7 • вырубавшийся (26) • лишавшийся чувств (10) • отключавш … Словарь синонимов
Упасть без чувств — Устар. Экспрес. Потерять сознание. Марья Ивановна быстро взглянула на него и догадалась, что перед нею убийца её родителей. Она закрыла лицо обеими руками и упала без чувств (Пушкин. Капитанская дочка). Мы внесли батюшку в дом, лицо у него… … Фразеологический словарь русского литературного языка
присесть без чувств на месте — См … Словарь синонимов
БЕЗ ПАМЯТИ — 1. любить Очень сильно, страстно, до самозабвения. Имеется в виду, что лицо (Х) полностью находится во власти своих чувств к другому лицу (Y), не замечая ничего вокруг. реч. стандарт. ✦ Х влюблён без памяти в Y а. неизм. В роли обст. Едва заметив … Фразеологический словарь русского языка