бездумно

gener. blöd, blöde

gener. dahinreden

gener. herunterleben (какой-л. срок)

1) gener. nachleiern (j-m) (за кем-л.), nachsprechen (j-m)

2) colloq. nachleiern

gener. herunterleben (какой-л. срок)

gener. suiviste (...)

gener. elegir sin pestañear

gener. robot

gener. in het wilde weg produceren

1) (мысль) дума [Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! (Шевч.)], гадка, погадка. Думать -му - думу гадати (думати). Без дум - бездумно. [Бездумно дивлячись у простір (Л. Укр.)]. Тяжёлые -мы - важкі думи. Тяжёлые -мы теснят меня - важкі думи обсідають мене;

2) (собрание) дума. [Державна дума. Міська (городская) дума]. Здание городской думы - ратуша, ратуш (р. -шу) (м. р.), дума;

3) (лир.-эпич. стих.) дума. [Українські історичні думи].

* * *

1) ( мысль) ду́ма, ду́мка, га́дка

2) лит. ду́ма

3) полит. ист. ду́ма

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

airily (беззаботно, воздушно, легко, легкомысленно, грациозно)

giddily (головокружительно, легкомысленно, ветрено)

light-mindedly (легкомысленно, бездумно)

light-headedly (бездумно, легкомысленно)

1. <вз­> schütteln;

2. baumeln (Т mit D); F schaukeln;

3. F einm. < болтнуть> schwatzen; plappern; sich verplappern; болтаться F baumeln, hin u. her schaukeln; schlottern (на П an D, um A); P herumlungern

* * *

1. < вз-> schütteln;

2. baumeln (Т mit D); fam schaukeln;

3. fam einm. <болтну́ть> schwatzen; plappern; sich verplappern;

болта́ться fam baumeln, hin und her schaukeln; schlottern (на П an D, um A); pop herumlungern

* * *

<-ю, -ешь> нсв

нпрх разг baumeln, schlenkern

болта́ть нога́ми mit den Beinen baumeln

<-ю, -ешь> нсв

нпрх разг (разгова́ривать) plaudern, quatschen

болта́ть вздор Unsinn quatschen

* * *

1) gener. Maul voll nehmen, beplaudern, beschwätzen (о чем-л.), daherschwatzen, dahinreden, die Klappe aufreißen, dudeln, ein schreckliches Mundwerk häben, einherreden (чепуху), klappern, parlieren, radotieren, schwappe, schwappel, schwappern, schwätzen, zappeln (ногами), labbern, (бездумно) daherreden, plaudern, bubbeln, kaudern, läbbern, päppeln (разговаривать), rabbeln, raffeln, schlappern, schnickern, schwabbern (вздор), schwuchten, schwuddern, sumsen, tattern

2) navy. reesen

3) colloq. babbeln (вздор), bafeln, ein schreckliches Mundwerk haben, herumreden, quatschen, schlenkern (ногами), schwadronieren, schwatzen, babbeln, beschwatzen (о чём-л.), gackeln, gackern, sabbern (вздор), schwabbeln, klönen, plappern, ratschen (саарский диалект, на высоком немецком это звучит как schwдtzen), schnacken, zusammenreden (всякий вздор), sabbeln, schmusen (вздор)

4) dial. labern (чепуху), schnadern, schnäppern, schwadern

5) fr. bavardieren

6) Austrian. plauschen

7) S.-Germ. ratschen, dalken

8) avunc. Schmus reden (чепуху), schlabbern, schlackern (ногами), schnattern, sülzen, seichen, verzapfen, Schmus machen (чепуху), tratschen

9) nor.germ. kakeln

10) nav. beklönen

n Zeit f (в В in, zu D; на В für A); Zeitpunkt m (в В zu D); Wetter; Gr. Tempus, Zeitform f; Stunde(n pl.) f; (во П) Zeit-; времён aus der Epoche; время года Jahreszeit f; в то же время zur gleichen Zeit; в своё время seinerzeit; zu gegebener Zeit; в скором времени bald, nächstens; в недавние времена unlängst, vor einiger Zeit; во время (Р), в то время как während; во времена zur Zeit; до сего (последнего) времени bis jetzt (vor kurzem); за время im Laufe, während; на время zeitweilig, auf (einige) Zeit; на первое время fürs erste; одно время e-e Zeitlang; от времени до времени von Zeit zu Zeit; по временам, время от времени zeitweise, zuweilen; со времён seit der Zeit; тем временем inzwischen; время не ждёт od. терпит die Zeit drängt, es eilt; во время оно in alten Zeiten; всему своё время alles zu seiner Zeit; время покажет Spr. kommt Zeit, kommt Rat; делу время - потехе час Spr. erst die Arbeit, dann das Vergnügen; время - лучший врач Spr. die Zeit heilt alle Wunden; пора

* * *

вре́мя n Zeit f (в В in, zu D;

на В für A); Zeitpunkt m (в В zu D); Wetter; GR Tempus, Zeitform f; Stunde(n pl.) f; (во П) Zeit-;

времён aus der Epoche;

вре́мя го́да Jahreszeit f;

в то же вре́мя zur gleichen Zeit;

в своё вре́мя seinerzeit; zu gegebener Zeit;

в ско́ром вре́мени bald, nächstens;

в неда́вние времена́ unlängst, vor einiger Zeit;

во вре́мя (Р), в то вре́мя как während;

во времена́ zurzeit;

до сего́ (после́днего) вре́мени bis jetzt (vor kurzem);

за вре́мя im Laufe, während;

на вре́мя zeitweilig, auf (einige) Zeit;

на пе́рвое вре́мя fürs Erste;

одно́ вре́мя eine Zeit lang;

от вре́мени до вре́мени von Zeit zu Zeit;

по времена́м, вре́мя от вре́мени zeitweise, zuweilen;

со времён seit der Zeit;

тем вре́менем inzwischen;

вре́мя не ждёт oder те́рпит die Zeit drängt, es eilt;

во вре́мя о́но in alten Zeiten;

всему́ своё вре́мя alles zu seiner Zeit;

вре́мя пока́жет Spr. kommt Zeit, kommt Rat;

де́лу вре́мя – поте́хе час Spr. erst die Arbeit, dann das Vergnügen;

вре́мя – лу́чший врач Spr. die Zeit heilt alle Wunden; → пора

* * *

<- ени>

ж Zeit f, Uhrzeit f

вре́мя вы́борки ИНФОРМ Zugriffszeit f

вре́мя выполне́ния рабо́чей опера́ции ЭКОН Einzelzeit f

вре́мя изготовле́ния едини́цы проду́кции ЭКОН Stückzeit f

вре́мя исполне́ния кома́нды ИНФОРМ Zugriffszeit f

вре́мя на нала́дку ЭКОН Rüstzeit f

вре́мя рабо́ты магази́на Ladenöffnungszeiten pl

реа́льное вре́мя ИНФОРМ Echtzeit f

вре́мя су́ток Tageszeit f

тра́тить вре́мя впусту́ю Zeit verschwenden

вре́мя от вре́мени von Zeit zu Zeit

всё вре́мя immer, ständig

в то же вре́мя gleichzeitig

тем вре́менем zur selben Zeit

* * *

1) gener. Anfahrt, Anfahrtszeit, Dauer, Frist, Zeitpunkt

2) Av. time

3) navy. Fahrtmoment

4) colloq. Zeit (Zeit missbrauchen- неправильно/ бездумно расходовать время)

5) obs. Zeitläufte

6) liter. Stunde

7) milit. Reaktionszeit, Uhrzeit (по часам), Zeit allgemein

8) eng. Hantierungszeit

9) gram. Tempus

10) construct. Erhärtungsdauer, Erhärtungsfrist, Erhärtungszeit

11) law. Epoche, Periode, Zeitdauer, Zeitraum, Zeitspanne

12) ling. Zeitform

13) set phr. die Zeit heilt alle Wunden

14) swiss. Hirte

15) nav. Übernahmezeit

16) photo.sound.rec. Ausschwingzeit

1) gener. (j-m etw.) nachmachen (за кем-л. что-л.), durchexerzieren, (D; доверчиво, бездумно) nachbeten (за кем-е.), nachbeten (слова молитвы), nachreden (j-m) (за кем-л.), nachsagen (j-m) (вслед за кем-л.), nachühen (упражнения), rekapitulieren, vorsagen (для запоминания), nachreden (что-л. за кем-л.), nachsagen (что-л. вслед за кем-л.), nachsprechen (чужие слова за кем-л.), wiederholen, replizieren (ñð. Replik)

2) comput. kopieren

3) colloq. wiedersagen

4) ironic. nachbeten (чужие слова за кем-л.)

5) obs. repetieren

6) liter. exerzieren

7) eng. iterieren, replizieren

8) mus. nachspielen (мелодию, сыгранную кем-л.)

9) avunc. (надоедливо) wiederkäuen

1) безжурний, нежур(б)ливий, безсумний, бездумний, безтурботний. -но - безжурно, безсумно, бездумно, безтурботно;

2) см. Беззаботливо.

* * *