-
41 выделение
1) (из семьи) виділ, виділення, віддіління, вирізнення, відрізніння, вилучення, (из наследства) виділ. [Виділ спадщини];2) (из стада) вилука, вилучання, сов. вилучення;3) (из среды чего) вирізнювання, вирізнення, відзначання, відзначення;4) в-ние лучшего зерна - чолкування;5) в-ние пара, паров - парування;6) в-ние мокроты, слюны и т. п. - відхід (р. -ходу), витікання, слизіння (мн. слизоти), хим. виділення.* * *1) ( действие) ви́ділення, ви́різнення, ви́окремлення, (неоконч.) виділя́ння, вирі́знювання, виокре́млювання2)выделе́ния — мн. фиоиол. ви́ділення, -лень
-
42 видение
1) (способность видеть) видіння, зріння, бачення;2) (явление) видиво, привид, привиддя, привидження, видіння. [Сонні привиди. Сни і привиддя нічнії]. См. Призрак.* * *I в`идениеба́ченняII вид`ениевиді́ння, видиво; поя́ва; ( призрак) мара́, ма́рево, прима́ра, при́вид, -у, приви́ддя -
43 разновидность
вчт, техн., физ.різно́вид, -ду; ( видоизменение) відмі́на, видозмі́наразнови́дность нагру́зок разнови́дность — різно́вид наванта́жень
разнови́дность форм разнови́дность — різно́вид форм
- разновидность микросхемразнови́дность характери́стик разнови́дность — різно́вид характери́стик
-
44 разновидность
вчт, техн., физ.різно́вид, -ду; ( видоизменение) відмі́на, видозмі́наразнови́дность нагру́зок разнови́дность — різно́вид наванта́жень
разнови́дность форм разнови́дность — різно́вид форм
- разновидность микросхемразнови́дность характери́стик разнови́дность — різно́вид характери́стик
-
45 выделять
-ся, выделить, -ся1) (от семьи) виділяти, -ся, виділити, -ся, відділяти, -ся, відділити, -ся, різнитися, відрізнятися, відрізнитися. [Ми ще торік виділили старшого сина, а на рік і середульшого відділяти думка. Збудуй собі хату та й різнись тоді]. Выделиться на отдельный участок - піти на одруб, на одріз. Выделять, выделить свой скот из стада - вилучати, вилучити;2) (отличать, -ся) вирізняти, -ся, вирізнити, -ся, визначати, -ся, визначити, -ся, відзначувати, -ся, відзначити, -ся, значити, -ся, позначити, -ся, (вырезываться) вирізуватися, вирізатися, (выдвигаться) проступати, проступити, вибиватися, вибитися. В. пятнами - плямитися. В. из темноты - бовваніти. [В кожній драмі можна вирізнити три головні моменти (Єфр.). Він з-межи всіх вирізняється своїм життям. Обличчя виразно визначалося проти вікна своїм профілем (Грінч.). Обличчя в його було сердите та бліде, тільки на лицях плямився рум'янець. Розвитком своїм вибиваються в маси];3) в. лучшее зерно - чолкувати;4) в. пар - парувати;5) выделять (слизь, слюну и т. п.) - випускати. Выделяется (мокрота, слюна и т. п.) - харкотина (слина) одходить, витікає, слизить.* * *несов.; сов. - в`ыделитьвиділя́ти, ви́ділити; ( отличать) вирізня́ти, ви́різнити, виокре́млювати, ви́окремити, відрізня́ти, відрізни́ти -
46 иметь
мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.* * *1) ма́ти\иметьть кого́-либо помо́щником (в ко́м-либо помо́щника) — ма́ти кого́-небудь за помічника́ (помічнико́м)
\иметьть ме́сто — см. место 1)
\иметьть [свое́й] це́лью (зада́чей), \иметьть цель (зада́чу) — (быть направленным к достижению какой-л. цели) ма́ти на меті́, ма́ти мето́ю (завда́нням); (стремиться к чему-л., добиваться чего-л.) ма́ти мету́ (завда́ння)
ничего́ не \иметьть про́тив — нічо́го не ма́ти про́ти
2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса -
47 казаться
1) (являться) являтися, з'являтися, показуватися; срвн. Показываться 2. И на глаза не -жись - і на очі мені не навертайся. Стыдно людям -заться - сором і на люди вийти (перед люди стати);2) (иметь вид) показуватися, видаватися за що, на що, чим; срвн. Представляться 7 (чем) и Показываться 4. [Він як народивсь, то показувався дуже слабкого здоров'я (Крим.). Оддалеки все видається меншим (Комар). Дядькові закиди видаються йому надто слабими (Борд.). Ця річ тільки видається на велику];3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здаватися, видаватися, увижатися, удаватися кому, для кого за що, чим; срвн. Показываться 4. [Кожна хвилина здавалась за цілі роки (Коцюб.). Цей простий звичай здавався для неї комедією (Н.-Лев.). Світ йому здавався чудний і непевний (Ніков.). Школа видавалась їй иноді домовиною (Коцюб.)]. -ться на вид - показувати. [Хліб з весни показував нічого (Звин.)]. -жется на вид - показує кому. [З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало (Свидн.)]. -зался (каким) - виглядав на кого, ким, немов хто, подавав на кого. [Син виглядав немов винний (Крим.)]. -ться странным, удивительным (что) - дивно здаватися кому. [Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те ані гадки (Куліш)]. Как вам -жется? - як вам здається? як на вас? як вам видається? як гадаєте? -жется, он вздорлив - здається, (що) він колотливий. Он мне -жется вздорным - він мені здається людиною недоладною; про мене (для мене) він виглядає на людину недоладну. Как мне -жется - як на мене. -жется молодым - виглядає на молодого, молодо глядиться. При заходе солнце -жется больше - навзаході сонце здається більшим;4) (мерещиться) здаватися, увижатися, увиджуватися, видітися, убачатися, видаватися, маритися, верзтися, уздріватися, виглядати, придаватися кому чим, на що; срвн. Показываться 3. [Йому все ввижається, що до хати злодій лізе, - то він спати не може (Звин.). А він усе перед моїми очима увиджується (Г. Барв.). Хоч видиться, що гусак промовляє тихо, а може то й не гусак (Рудан.). Все йому батько покійний убачається (ЗОЮР). Все йому виглядало, що він тоті діти носить (Стеф.). Як надивилася я на те страхіття, то й тут мені придається (Звин.)]. Как -жется (кому) - як здається (кому, для кого). -жется мне - видається, бачиться, видиться мені. Это только с первого взгляда так - жется - то тільки на перший погляд так (таке) увижається (видається). Это вам только так -жется - то вам так тільки здається (увижається);5) кажется (безлично) - здається, бачиться, виглядає. [Здається так-же само гуляють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Бачиться, в тиші глибокій крилами має весна (Вороний)]. -залось - здавалося, бачилося. -жется, верно - здається, вірно. -жется (утвердительно) - (та) здається!;6) -жется, как нрч. - см. Кажись 2, 3. Кажущийся - на погляд, на око, ніби-то такий, ніби-то справжній, гаданий, позірний, на позір, (гал.) ілюзоричний. Ошибка лишь -щаяся - помилка лиш на око така. -щийся результат - ілюзоричний наслідок. -щийся сильным - на позір сильний (дужий).* * *здава́тися, видава́тися; (безл.: представляться воображению) ввижа́тися, приви́джуватисяка́жется — в знач. вводн. сл. здає́ться, видає́ться
каза́лось — в знач. вводн. сл. здава́лося
-
48 картина
1) (живописное изображение) картина, образ (-зу), малюнок (-нка), малювання, мальовання, маливо. [Ніби намальований на чорному полі картини сидів Кайдаш (Н.-Лев.). Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив (Котл.). І все дивився, усе дивив на образ красний на столі: на нім були намальовані удова з своєю донькою (Федьк.). Гарний як маливо (Л. Укр.)]. Выставка -тин - картинна (художня) вистава. Галлерея -тин - галерея (гал. ґалерія) картин, образів. Как -на (красив) - як картина. [А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, - як та картина (Н.-Лев.)]. -на писанная - красуня мальована, красень мальований. -на природы - картина природи. [Не можна сказати, щоб і він не міг оцінити гарну картину природи (Крим.)]. Живая -на - жива картина;2) (вид) краєвид (-ду), вид (- ду), картина, крайобраз (-зу). [Самий краєвид без людей - що рамка без картини (Л. Укр.)];3) (сцена) образ (-зу), картина, малюнок (-нку). [Змалює перед вами жахливий образ людського вбожества (Єфр.). Картина повстає: зібравсь гурточок… (Л. Укр.)];4) театр. - картина, відміна, образ (-зу), (редко) постанова.* * *карти́на; (преим. произведение живописи) малю́нок, -нка, мальо́вання, ма́ливо -
49 несовершенный
1) недосконалий; (необработанный) необроблений, невикінчений, невивершений, недовершений. [Недосконала форма (Грінч.). Недосконале пізнання (Павлик). Як він помер, недруковані поезії його видано в світ в їх необробленій, невикінченій формі (Крим.). Стиль невивершений (Крим.)];2) грам. - недоконаний. -ный вид - недоконаний вид;3) биол. - неповний. -ный гриб - неповний гриб.* * *Iнедоскона́лийII\несовершенныйый вид — грам. недоко́наний вид
-
50 род
1) рід, род. п. ро́ду; ( поколение) поколі́ння; (происхождение, племя) поро́да, порі́ддя, диал. бран. ко́дло; (ряд поколений, происходящих от одного предка, фамилия) фамі́ліяпатриарха́льный \род д — этногр. патріарха́льний рід
\род д людско́й (челове́ческий) — рід людськи́й, лю́ди, лю́дство
\род дом ру́сский — ро́дом (похо́дженням, з похо́дження) росія́нин
зна́тного \род да — зна́тного ро́ду (порі́ддя)
из \род да в \род д — з ро́ду в рід, з поколі́ння в (до) поколі́ння
пяти́ лет о́т \род ду — [ві́ком] п'яти́ ро́ків
на \род ду́ напи́сано — [так] суди́лося, на роду́ напи́сано
же́нский \род д — жінки́; жіно́цтво, жіно́та
без \род ду — и пле́мени без ро́ду і [без] пле́мені
ни \род ду, ни пле́мени — ні ро́ду, ні пло́ду (ні припло́ду); оди́н як па́лець
2) (вид, тип, разновидность) рід, вид, -у, ґату́нок, -нку\род д войск (ору́жия) — воен. рід ві́йськ (збро́ї)
в не́котором \род де — до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
своего́ \род да — таки́й со́бі; (своеобразный) своєрі́дний; (в известной степени) до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
в своём \род де — з пе́вного по́гляду
вся́кого \род да лю́ди — вся́кого ро́ду (вся́кого ґату́нку) лю́ди, вся́кі лю́ди
де́ло э́то тако́го \род да — ця спра́ва така́ (отака)
что-то в э́том \род де — щось поді́бне (таке́)
3) (способ, образ действия) рід; (жанр) жа́нр, -у\родд заня́тий — рід заня́ть
4) ( в научной классификации) рід\род д — и
вид расте́ния — бот. рід і вид росли́ни
\род д предме́тов — рід предме́тів
5) грам. рідсре́дний \род д — сере́дній рід
-
51 видения
I в`иденияба́ченняII вид`ениявиді́ння, ввижання, мара́, прима́ра, при́вид, сні́ння -
52 зрак
1) (вид, образ) вигляд (-ду), образ (-зу), подоба; см. Вид 1;2) (взгляд, взор) погляд (- ду), зір (р. зору); см. Взгляд.* * *1) см. взгляд 1) -
53 выделение
1) техн., физ. ви́ділення, (неоконч. д. - ещё) виділя́ння, виокре́млення, (неоконч. д. - ещё) виокре́млювання; ( осадка) випада́ння; (резутат, следствие) виділ, -лу -
54 выделение
1) техн., физ. ви́ділення, (неоконч. д. - ещё) виділя́ння, виокре́млення, (неоконч. д. - ещё) виокре́млювання; ( осадка) випада́ння; (резутат, следствие) виділ, -лу -
55 вигляд
матем.; техн.; физ. вид, фо́рма ( вид - ещё) -
56 набирати вигляду
принима́ть вид, приобрета́ть видУкраїнсько-російський політехнічний словник > набирати вигляду
-
57 набрати вигляду
принима́ть вид, приобрета́ть видУкраїнсько-російський політехнічний словник > набрати вигляду
-
58 набувати вигляду
принима́ть вид, приобрета́ть видУкраїнсько-російський політехнічний словник > набувати вигляду
-
59 набути вигляду
принима́ть вид, приобрета́ть видУкраїнсько-російський політехнічний словник > набути вигляду
-
60 бюро
бюро. Справочное, информационное бюро - інформаційне бюро; (комитет, правление какого-л. об-ва, учреждения) виділ (галицк.); (член бюро комитета, правления) виділовий (галицк.).* * *бюро́ (нескл., с.)
См. также в других словарях:
видѣниѥ — ВИДѢНИ|Ѥ (474), А с. 1.Восприятие зрением, видение; обозрение, осмотр; созерцание: игранiѥ и плѩсаниѥ и гудениѥ. входѩщемъ въстати всемъ. да не осквьрнѩть имъ чювьсва. видѣниѥмь и слышаниѥмь. по оч҃кому повелѣнию. КН 1280, 513в; множицею на… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вид — [облик] сущ., м., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? вида и виду, чему? виду, (вижу) что? вид, чем? видом, о чём? о виде и на виду; мн. что? виды, (нет) чего? видов, чему? видам, (вижу) что? виды, чем? видами, о чём? о видах вн … Толковый словарь Дмитриева
ВИД-КОМОД Раствор увлажняющий офтальмологический — Фармакологическая группа: Другие разные средства Нозологическая классификация (МКБ 10) ›› H57.8 Другие неуточненные болезни глаза и придаточного аппарата ›› Z97.3 Наличие очков и контактных линз Состав и форма выпуска Раствор водный стерильный1… … Словарь медицинских препаратов
вид — Видимость, внешность, наружность, поверхность, лицо, личина, лик, облик, обличие, образ, очертание, тип, подобие, фасон, фигура (конфигурация), форма, характер, покрой; картина, пейзаж, ландшафт, перспектива; выражение, оттенок; лоск, мишура.… … Словарь синонимов
вид — 1. ВИД, а ( у), предлож. о виде, в виде, в виду, на виду; м. 1. только ед. Внешний облик кого л.; внешность, наружность (обычно как проявление состояния здоровья, характера, настроения и т.п.). Больной, здоровый, цветущий вид у кого л. Требования … Энциклопедический словарь
ВИД — ВИД1, вида, муж. 1. только ед. Внешность, наружность. Дом имеет опрятный вид. Местность имела унылый вид. || Внешние очертания, формы. Шарообразный вид. || перен. Внешнее подобие. Придать упреку вид шутки. || Внешний облик как выражение… … Толковый словарь Ушакова
ВИД — ВИД1, вида, муж. 1. только ед. Внешность, наружность. Дом имеет опрятный вид. Местность имела унылый вид. || Внешние очертания, формы. Шарообразный вид. || перен. Внешнее подобие. Придать упреку вид шутки. || Внешний облик как выражение… … Толковый словарь Ушакова
видѣньныи — (16) прич. страд. прош. к видѣти. То же, что видѣныи; очевидный: и крилома дѣиственыма и видѣньныма взвысивъсѩ по ап(с)лкому гл҃у. оусрѩщѣмъ идуща х(с)а на аерѣ. ГБ XIV, 2г; но ˫ако же ре(к) воплощаѥ(т)сѩ. прилагаѥть еи плоти ѥже своѥ дебельство … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
видѣти — Видеть видѣти (3) 1. Воспринимать зрением: Тогда Игорь възрѣ на свѣтлое солнце и видѣ отъ него тьмою вся своя воя прикрыты... 5. Егда приде Иисусъ, глаголааху же ему друзии ученици: „Видѣхомъ господа“. Онъ же рече имъ: „Аще не вижду на руку его… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Вид на жительство в Латвии — (латыш. Uzturēšanās atļauja) документ, который даёт иностранному гражданину право на пребывание в Латвийской Республике в течение определённого времени (временный вид на жительство) или постоянно (постоянный вид на жительство). Иностранный… … Википедия
вид на жительство — 1) документ, выдаваемый иностранным гражданам или апатридам на право проживания в данном государстве. 2) В России до 1917 вид на жительство выдавался в предусмотренных законом случаях вместо паспорта. * * * ВИД НА ЖИТЕЛЬСТВО ВИД НА ЖИТЕЛЬСТВО… … Энциклопедический словарь
