бахар

1. стан, становище, стан здоров'я; о алға энди биз ми саме в такому стані Б; не алдасыныз? як ся маєте, як себе почуваєте?; алым бек йаман стан мій дуже поганий Б; не олаҗах меэм алым? що буде зі мною? СК; ичтэ дэ алым йох я зовсім не маю сил НКД; ғарибим алымдан сиз дэ билирсиз в якому я, бідний, стані, й ви знаєте СЛ; наз алын? як твої справи? НКД; недир алын? як ти себе почуваєш? СК; нас алыңыз? як ви себе почуваєте? СБ; дӱньйаан алын кӧр подивися на становище в світі СБ, СЛ, СГ.

2. здатність, спромога, спроможність, змога, можливість; т'етирийлер не аллары бар приносять що можуть Б; алы бар сени йаманлама він спроможний тебе ганьбити СМ; оон эр бир шийи дэ алы бар болмаа з ним усе може статися СМ; оларын да мен саа йырламаға алым бар їх я також можу тобі заспівати У; алмаға алы йох узяти він не може ВН, Б; алма алы йох брати не можна К; алым йох сув т'етирмед'е я не спроможна принести води Б; оларға айтмаға алым йох їм я не можу сказати Б; биший этмеэ алым йох я не здатна нічого робити Г; кӧзлерме кӧрме алым йохтур я не можу бачити очима Б; вармаа алым йохтур я не можу піти К; йӱрмеэ дэ алы халмады не лишилося навіть спроможності ходити Г; бахар эдим алыма кӧре я доглядала скільки було моїх сил Б; алымыз ға гӧре згідно з нашими можливостями ВН; ӧзӱ алың болғай мусиш мати власні можливості СМ; хоймадылар бени йенди (д'енди СК) алыма не дали мені досягти того, що було в моїх силах, що мало мені належати Г.

3. воля, волевияв Г; йиберийим мен ону ӧзӱ ална

анда стий — онда т'итсин відпущу я його на власну волю

куди хоче — туди нехай і йде Г.

4. маєток, майно; ане, бен ӧлӱрсем, неҗолур алым? мамо, якщо я помру, що буде з моїм маєтком, майном? Г; не бу эве алы олсун, не зенд'инник? що за майно є в цій хаті, що за багатство? Г.

5. лиха пригода, нещасний випадок, неприємність, нещастя, лихо; не ала хойдун сен бени в які тяжкі умови ти мене поставив СК; бир ал д'ельди башыма мене спіткала біда СГ; сӧйледилер онларын башына келен аллары розповіли про пригоди, що з ними сталися Г; ал баша д'ельсе, беле олур коли трапиться нещастя, то буде отак М.

яскраво-червоний, червоний, пурпуровий, рум'яний; красний, гарний ВН, СБ, У-СЛ, М, СК; ал алма червоне, рум'яне яблуко Б; ал айах ат кінь із червоними ногами СБ, У, К; ал балых золота рибка СГ; ал д'елин красна наречена ВН, Г, СГ; ал йанахлы бийаз хызлар рум'янонощокі білі дівчата М; бен олурум бир ал д'елин я буду красною нареченою Г; ал гӱль / д'ӱль червона троянда Г, СЛ; ал пери красна фея СЛ; ал пошу яскраво-червона хустка — почесний приз на кінних перегонах Г, К; ал т'ефин яскравочервоний саван Г; ал хан червона кров Г, СЛ; минд'ен атым ал хашха мій верховий кінь із ясно-червоною зіркою на лобі Б; сийа зилифине ал хыналар силинди її чорне волосся натерто червоною хною СК; сен аллар гийсен, бен — хырмызы ти одягнеш пурпурове, а я червоне У; пор. эал II, эвал.

III

ал хочу довгі перегони — на 40-50 кілометрів ВН.

той, та, те У; бен җирени җаранттым ал шийере чапмайа я підготував гнідого, щоб скакав у тому місті У; пор. ол, див. алар.

робити білим, вибілювати, відбілювати; білити О, НКД; йавлухларны ағарт- вибілювати рушники СБФ; тэк эви ағартып битирдик ми тільки-но побілили хату НКД; … о кӧзлерини ағартый він дуже гнівається СБФ; ағартхан кӧзлерин — бахар эт'ен ао альчиини усі очі свої продивилася — все видивлялася, де та бабка К.

(д'ирий) вступати, входити, залазити, влазити Г, СГ-СК; ахылыннан чувала д'ир зі своїм розумом (порадами) залазь у чувал СГ; кӧзӱне бахар, җӧбӱне д'ирер в очі тобі дивиться, а до кишені залазить СК; хардаш олсан, д'ель йаныма, не д'ирдин эрам ханыма? якщо ти мені сестра, прийди сюди, чим я так дошкулив тобі? СК; харғыш ич д'ирмий лайка нітрохи не зачіпає за живе СК; пор. гир-, кир-, т'ир-.

(далай) пірнати, поринати, занурюватися, тонути, загрузати, залазити, влазити; фт'ирлере дал- замислюватися, поринати в думки Г; кӧпӱрдэн дала-дала ходячи туди-сюди через міст, гуляючи мостом ВН; гӧзӱне бахар, җӧбӱне далар в очі тобі дивиться, а до кишені залазить СГ; хорхар эдим, шо далып т'етэҗ ек ао паром сув тӱбӱне я боялася, що той паром потоне й піде під воду ВН; тар сохахтан дала-дала белим бӱкӱльдӱ гуляючи вузькими вуличками, я зовсім занепала духом Б, У; дал кӧпӱрдэн далыб д'елий дал бойлӱ ид'ит кладкою йде сюди стрункий парубок У; хылычымын башы далды гӱмӱше ефес моєї шаблі багато оздоблений сріблом Б.

(-ги; -д'и ВН) серце; бетэр ағыр йӱрегиме мені дуже тяжко на серці Г; йӱреги авурий душа болить ВН; йӱреиң авруй у тебе болить серце П; йӱрек авурусу хвороба серця, біль у серці НМ; ич дурмаз, ойнар йӱрек серце хвилюється, не може заспоко їтися СК; йӱрек дэрди сердечний біль СК; йӱрек йағым эриди я зажурився Б; ана дэдигин йӱрек йағыдыр твоя мати — це суцільне вболівання Г; анеси йӱрек йағыны йиритир — эвладынын йолуна бахар мати тужить, виглядаючи сина БК; ана эпс чӱ да йӱрек йиритий, йӱреклер йирип битий мати за всіх журиться, виснажується душею К; йӱрегими йахма не допікай, не дошкуляй мені Б; йӱреим кӧчтӱ я розгнівався, розсердився, розхвилювався К; йӱрегиңиз ӧсмесин не надійтеся У; йӱреги патлай у нього розривається серце П; севдадан йӱреги патлай серце в нього розривається від кохання П; йӱреим санчай у мене шпигає серце Г; сине толду — йӱрек солду виповнилися роки — людина померла, серце зів'яло СБЧ; йӱреим сыхылый у мене серце стискається К; турду йӱрек — т'ести баш, хайтты йӱрек — хана баш? розгнівався — відрубав голову, заспоко ївся — а де ж голова? СБФ; т'итти йӱрек — халды бӧрек серце відболіло — лишилася порожнеча СЛ; йӱрегим хайтты а) мене занудило ВН, вирвало СМ; б) я заспокоївся К; йӱред'им халтрай серце в мене теліпається ВН; йурегим хар (ы) шлый мене вадить Г, К; йӱрегин хыркривдити Б, СК; йӱрек хырылды туга впала на серце СК; йӱреги чых- сердитися СК; йӱрек эрит- засмучувати, змушувати журитися Б, У; йӱрек эт- переживати Г; йӱрегне санчты мыхы вона вбила цвяшок (сумнів) у серце Г; йӱректэн кӧтэр- діставати до глибини душі Г; йӱректэн сев- кохати всім серцем Г, СК; пор. д'ӱрек.

1. протилежний бік; о харшынен бу харшы тӧкӱльмӱш мермер дашы від протилежно ї сторони до цієї розкидано мармур Г; харшыға хавун йерлер на протитилежному боці їдять кавуни У; анда, абу харшы ға, бир киши отурур эди там, навпроти цього місця, сидів один чоловік СМ; харшыныза отруйум я сиджу навпроти вас Г; харшыда аст'ер дизильди на протилежному боці було вишикувано військо СК; харшыда бостан йектим на протилежному боці я посіяв баштан СК; харшыдан з протилежного боку О, К.

2. навпроти, проти, супроти, назустріч, прямо, віч-на-віч, упритул, перед; харшыхаршы планымыз, харшы да тӱт'анымыз наші садиби навпроти, і крамниці наші також навпроти Г, СЛ, СГ; җеле харшы проти вітру Г, К; эр кишид'е харшы бу айтылый це говориться проти чоловіків СМ; папу ға харшы проти діда У; җана харшы чыхай виходить на горе, проти душі БК; чапай эрифе харшы біжить назустріч чоловікові СГ; харшыға / харшыйа навпроти, супроти, назустріч О / К; харшыйа хойум йезер мої вівці ходять навпроти СБ; харшыма чыхты вийшов мені назустріч У; кӧзетме дэ стэмем харшысна мені навіть дивитися на нього противно Б; харшысна чыхай виходить йому назустріч СМ, К; харшысына назустріч кому О; душмана харшы перед ворогом ВН; харшы ал- зустрічати СМ, У, СЛ, СК; харшы ол- заважати Б; харшы чых- виходити назустріч СЛ, СК; туварға харшы чых- зустрічати череду Б.

3. до, на, об, по, в бік, навколо; амбарға харшы ас- вішати на амбар ВН; октябрь йедиси, сет'изне харшы сьомого жовтня, в ніч на восьме К; уруй башына харшы б'є по голові П; хазан столға харшы чавун на столі СМ; хапағы уруй башна харшы б'є її кришкою по голові СМ; йерд'е харшы ур- ударяти об землю СМ; лиший тулаға харшы зачіпляється за цеглину СМ; маңлайыма харшы урду ударив мене по лобі СМ; чохрахка харшы біля криниці Б; йиберий җапа харшы пускає з гори — в бік урвища Б; т'ечирий тизд'инин холуна харшы пропускає повід через руку Б; сабанға харшы халач т'ечиримиз на плуг надіваємо калача Б; кӱнд'е харшы шле- працювати на сонці У; хапу ға харшы байля- прив'язати до дверей У; сармаланый картузна харшы обвивається навколо картуза У; диреге харшы бағла- прив'язувати до дерева Г; кӱнеше харшы на сонці Г; мен атлара харшы бахар эдим я дивився на коней СЛ; меэм кӧпеклерим байли диреге харшы мої собаки прив'язані до дерева К; бахты — йара харшы бир хапу вар дивиться, збоку в урвищі — двері СГ; пенҗереси айа харшы — бен д'еламам йара харшы її вікно проти місяця — я до милої прийти не можу М; сен маа харшы айлянып та бахмадын ти навіть не обернувся й не подивився в мій бік К; собаа харшы йатты ліг біля печі СК; урай йере харшы б'є об землю СК; ӧле эт'и тайах, бири салланый харшына, уруп йере харшы такі дві палиці, одна, теліпаючись на (кінці) другої, б'є по землі К; пор. каршы.

ліпше Г; бир хосча (=хошча) бахар придивляється уважніше, пильніше Г.

(җӧбӱ) кишеня П-СК; җӧбе бас- запхати гроші до кишені СБ; хойун җӧбӱ нагрудна кишеня СМ; җӧблерин тинт- обшукувати кишені, нишпорити по кишенях Б; гӧзӱне бахар, җӧбӱне д'ирер в очі тобі зазирає, а до кишені тобі залазить СК; див. чӧп II.