-
1 бас
бас; ув. - басище, басисько, басюка, басюра; ум. - басик, басок. Петь басом - співати баса, брати баса. Говорить -сом - говорити баса.* * * -
2 basso
-
3 basso
-
4 басить
басити (-шу, -сиш), басувати.* * *баси́ти; говори́ти ба́сом (баса́) -
5 говорить
о ком о чём1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.* * *1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́тивообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи
-
6 перестраивать
перестроить перебудовувати, перебудувати, перекидати, перекидати, пересипати, пересипати, (о каменном, кирпичное строении) перемуровувати, перемурувати, (о мног.) поперебудовувати, поперемуровувати що; (войско) перешиковувати, перешикувати, ушиковувати, ушикувати наново (військо); (о музык. инструменте) переладжувати, переладити, переладнувати, перестроювати, перестроїти що (напр., скрипку, баса). Перестраиваемый - перебудовуваний, перемуровуваний; перешиковуваний; переладжуваний. Перестроенный - перебудований, пересипаний; перемурований; перешикований; переладжений, перестроєний. -ся - перебудовуватися; перемуровуватися; перешиковуватися; переладжуватися; бути перебудованим, перемурованим, переладженим, перестроєним.* * *несов.; сов. - перестр`оить1) перебудо́вувати, перебудува́ти; (каменные, кирпичные сооружения) перемуро́вувати, перемурува́ти; ( переделывать постройку) перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти, пересипа́ти, переси́пати2) (ряды, колонну) перешико́вувати, перешикува́ти3) муз., радио перестро́ювати, перестро́їти -
7 петь
певать1) співати, (диал.) піти, піяти. [Кому добре, той співає, кому зле, той плаче. Ще кури не піяли, як він зірвався (Стеф.)]. Петь что и о ком, о чём - співати чого (реже що) и за (про) кого, за (про) що. Петь песни, весенние (свадебные) песни - співати пісень, веснянок, весільних пісень. [Катря вже подругувала з сільськими дівчатками - веснянок уміла співати (М. Вовч.). І пісні їй піли пташенята божі (Рудан.)]. Петь-заливаться - співати-розлягатися, лящати. [В кущі співав-розлягався соловейко. Соловейко лящить (Тесл.)]. Петь басом - співати баса (и басом), басувати. Петь вполголоса, под нос песню - мугикати, кургикати пісню (и пісні). Петь обедню молебен - співати службу (обідню), молебень. Петь одну песню, одно и то же - після тієї та знов тієї співати. Теперь он другое поёт - тепер він иншої (не те) співає (заспівав). Любящий петь - співучий, співливий;2) (воспевать кого, что) співати про кого, про що, виспівувати, виспівати, оспівувати, оспівати кого, що. Петый -1) співаний;2) см. Отпетый 2.* * *1) співа́ти; ( распевать) виспі́вувати2) ( воспевать) співа́ти, оспі́вувати, виспі́вувати -
8 пробасить
пробаси́ти; ( сказать басом) сказа́ти ба́сом (баса́)
См. также в других словарях:
БАСА — жен., сев. бас? муж., яросл. краса, красота, хорошество, пригожество, нарядность, изящество; украшение, наряд, украса, прикраса. То и баса, что руса коса. Сколько прибасов ни надевай, а басы не прибудет. Басина, басота жен. то же, но более как… … Толковый словарь Даля
БАСА — (самоназвание коко, мвеле), включает также близкие к основному этносу народности: баса, коко, мвеле, мбене, банон, ньюкон, або и др., группа народов общей численностью 130 тыс. чел. Проживают на территории Камеруна. Язык баса (коко, бакоко,… … Современная энциклопедия
Баса — (самоназвание коко, мвеле), включает также близкие к основному этносу народности: баса, коко, мвеле, мбене, банон, ньюкон, або и др., группа народов общей численностью 130 тыс. чел. Проживают на территории Камеруна. Язык баса (коко, бакоко,… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
Баса — анакруса (см.) со второстепенным ритмическим ударением. Литературная энциклопедия. В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература. Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского. 1929 1939 … Литературная энциклопедия
БАСА — (ист.) одно или двухфунтовый фалконет (см.). Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
баса — сущ., кол во синонимов: 11 • басота (8) • благообразие (12) • благообразность (15) … Словарь синонимов
Басаєв — прізвище … Орфографічний словник української мови
БАСА — Белорусская ассоциация студентов архитекторов Беларусь, образование и наука, организация … Словарь сокращений и аббревиатур
БАСА — Горлов, череповецкий крестьянин, св. XV в. А. Ф. I, 17 … Биографический словарь
Баса — Баса: БАСА Беларуская Ассоциация Студентов Архитекторов. Баса город и муниципалитет в Испании. Баса комарка в Испании. Баса бантоидный язык, распространённый в Камеруне. См. также Бас Басса Ебра де Баса Кортес де Баса … Википедия
баса — присл., розм.: •• Говори/ти (співа/ти, гука/ти і т. ін.) баса/ говорити (співати, кричати та ін.) низьким голосом, басом … Український тлумачний словник
