-
101 выпитое и съеденное
vgener. consumazione (в кафе, баре) -
102 высокий табурет
-
103 за мой счёт
1.gener. a spesae mie, a spese mie2. prepos.gener. offro io (например, при заказе выпивки в баре) -
104 рассчитаться
1) ( расплатиться) saldare, regolare i conti2) ( отомстить) regolare i conti, vendicarsi3) ( избавиться) sbarazzarsi4) ( уволиться) licenziarsi* * *1) ( уплатить полностью) sdebitarsi; regolare / fare i contiрассчита́ться с долгами — saldare i debiti
2) разг. ( взять расчёт) licenziarsiуж я с ним рассчита́юсь — me la pagherà!; gliela farò pagare / scontare!
4)на первый-второй рассчита́йсь! — contarsi!
* * *v1) gener. pagare la consumazione (в баре), regolare un debito, regolare' i conti2) liter. aggiustare i conti, aggiusti conti3) fin. fare i conti -
105 бареж
-ежевый бареж, барежовий.* * *текст.баре́ж, -у -
106 бареттер
эл.баре́тер -
107 барство
1) панство, панування;2) см. Баре (Барин).* * *1) па́нство, пани́, -ні́в, пано́та2) (высокомерие; изнеженность) па́нство -
108 господин
1) (владыка над подвластными) господар (р. -ря), пан, володар (р. -ря), владар, зверхник. Господин и слуга - господар і челядник. Г-да и крепостные - пани і піддані. Г- дин царства, г. над рабами - владар (володар) царства, владар рабів, пан над рабами. Господин (начальник) и подчиненные - зверхник і підлеглі. Палата господ - палата панів;2) (человек независимый, распоряжающийся где-л.) господар (р. -ря), пан. [Сам собі пан. Чому не ти господар у палатах? (Крим.)]. Они тут господа - вони тут панують. Он -дин положения - він пан становища, його верх, його воля й сила;3) господа, т.-е. баре, помещики - пани; соб. - панство; иронич. - панота, панва. [Панство при столі сідає (Франко). Наїхало панви];4) (вежливо, вм. «человек», «субъект») добродій, пан. [Прийшов якийсь добродій в офіцерській формі (Крим.). Пан професор (учитель). Добродій К. написав повість. Це пана писаря діло (М. В.)]. При обращении (сударь): пане! (ум. паночку!) добродію! [Скажіть, добродію, де у вас річка?]. Господа (обращение) - панове! добродійство! панове-добродійство (милостивые государи), панове-громадо! товариство, шановне товариство, [Любе добродійство-земляки! се остання річ моя (Кул.)]; (фамильяр.) пани-брати (Шевч.).* * *1) дипл. пан; (в формуле обращения и ирон.) добро́дійгоспода́ — мн. пани́, -ні́в; собир. па́нство, (в формуле обращения и дипл.) пано́ве
2) ( владыка) пан, воло́дар, -я и волода́р, -я, госпо́дар, -я -
109 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
110 барин
м (мн. баре, бары) köhn. ağa, mülkədar; сидеть барином əlini ağdan qaraya vurmamaq, heç bir iş görməmək; жить барином ağa kimi dolanmaq, zəhmətsiz yaşamaq, firavan yaşamaq. -
111 кабак
м.1) ист. ( питейное заведение) tavern ['tæ-]; bar; pub2) разг. пренебр. (о ресторане, баре) watering hole sl; dive, joint slгря́зный каба́к — crummy joint
-
112 мера
1) (единица измерения) ольчюмера длины - узунлыкъ ольчюси2) (предел) ольчю, къарар, сынъырвсему есть мера - эр шейнинъ къарары бар3) (мероприятие) тедбир, чаре, иляджпринять меры - бир чаре бакъмакъ (корьмек)4) (степень) ольчю, дереджемера вины - къабаат дереджесибез меры - пек къарарсыз (ольчюсиз)в меру - кереги къадар, етерлипо крайней мере - ич олмадым; баре (хотя бы)по мере возможности - мумкюн олгъаны къадар, имкяниет олдукъча -
113 хоть
1) (даже) да, де; биле, истесенъпойду хоть сейчас - шимди де барырым, истесенъ шимди барырым2) (по крайней мере) баре, ич олмады, ич олмасахоть раз в месяц - ич олмады айда бир кере олсун3) (к примеру) меселя, мисаль ичюнвзять хоть тебя - мисаль ичюн сен4) (любой) эр, олса дахоть кто - эр ким, ким олса да5) (даже если) олса да; -са, -се да; -са, -се билея приду, хотя и поздно - кеч олса да (олса биле), мен келирим6) (или) олсун…, олсун…; я…, я…; да…, да…приходи хоть сегодня, хоть завтра - бугунь олсун, ярын олсун кель -
114 хотя
1) (даже) да, дер, биле, истесенъпойду хоть сейчас! - истесенъ, шимди барайым!2) (по крайней мере) баре, ич олмагъанда, ич олмасахотя бы раз в месяц - ич олмагъанда айда бир луку3) (к примеру) меселя, мисаль ичюнвзять хотя бы тебя - меселя (мисаль ичюн) сени алайыкъ4) (даже если) олса да, олса билея приду, хотя и поздно - кеч олса да (олса биле), мен келирим -
115 стойка
-
116 стойка
-
117 теперь моя очередь угощать
( в баре) it's my roundАмериканизмы. Русско-английский словарь. > теперь моя очередь угощать
-
118 барин
м. II (мн. баре и бары)
1. уст. барин, зиусхьэн
2. перен. (разг.) зиусхьэн -
119 барин
-а, πλθ.(απλ.) баре, κ. бары, бар, α.1. κύριος, αφέντης, άρχοντας. || αφεντικό, κύριος (ως προς τον υπηρέτη).2. τεμπέλης, φυγόπονος.εκφρ.жить -ом – ζω αρχοντικά, αρχοντοζώ, αρχοντοπερνώ•сидеть -ом – κάθομαι αρχοντικά, σαν άρχοντας. -
120 барин
[bárin] m. (pl. баре, бары, господа)1) proprietario terriero ( nella Russia zarista); signore; nobile, aristocratico"Муров разбогател, стал большим барином, важным лицом в губернии" (А. Островский) — "Murov si arricchì, diventò un gran signore, una persona importante nel governatorato" (A. Ostrovskij)
2) padrone"Ферапонт, возьми у барина колясочку!" (А. Чехов) — "Ferapont, chiedi al padrone il suo calesse" (A. Čechov)
См. также в других словарях:
баре́ж — бареж, а, ем … Русское словесное ударение
баре́кс — барекс … Русское словесное ударение
баре — см. аристократия Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. баре сущ., кол во синонимов: 1 • … Словарь синонимов
баре — БАРЕ, бар. мн. от барин; то же, что бары. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БАРЕ — Малые баре. Сиб. В свадебном обряде свита жениха. СФС, 103; ФСС, 9 … Большой словарь русских поговорок
баре — БАРРЕ, БАРЕ нескл., ср. barré m. Муз. Прижатие указательным пальцем левой руки сразу нескольких струн. Мак. 1908 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Баре — Sp Bãrė Ap Баре/Bare L Serbija … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
баре́тки — баретки, ток; ед. баретка, и … Русское словесное ударение
баре́жевый — барежевый … Русское словесное ударение
баре́ттер — [тэ] … Русское словесное ударение
Баре (футбольный клуб) — Баре Полное название Baré Espor … Википедия