-
1 Балы
баляси, баляндраси. Точить балы - баляси, баляндраси точити, б. правити, баляндрасити. См. Балагурить. -
2 бал
баль, бен(ь)кет. Любящий балы - бен(ь)кетливий. Проводить время в балах - балювати.* * *ба́л, -у -
3 балясы
Точить -сы см. Балы.* * *точи́ть (разводи́ть) \балясы — тереве́ні пра́вити (розво́дити, точи́ти), баля́си (ля́си) точи́ти, баляндра́си пра́вити (торо́чити), баляндра́сити
-
4 Белендрясы
белентрясы см. Балы. -
5 алай
Iгурт, процесія, натовп СЛ, К; банда К.IIмісце фінішу К, фініш СГ.посміх, кепкування; дилегим алайа халды моє благання обсміяли СК.IV1. такий; бизим адэтимиз алай такий наш звичай У; кӧзӱң он чӱ алай олду ось тому твої очі стали такими У; алай адамнар ға бар іди до таких людей Б; не йа алай сен хасеветли т'етэс? що це ти ідеш такий засмучений? Б; т'им алай сен? ти хто такий? Б; алайлар мында коп таких тут багато СБФ; алайы да бар є серед них і такий У; нас тӱркӱ стэз, алайыны йырлай які пісні захочеш, такі він і співає Б; не бар, алайны ӧгренеҗек що є, те й вивчатиме У; ни алай? що таке? СБ.2. так; йа о штэ алай бир ший дэ тамыздырмады але вона так нічого й не закапала У; баба да алай і батько так само Б.3. весь, усі, все; алай кӧй усе село К; алай кӧйд'е дэ айтый чыхай розказує по всьому селу Б; алай халх җыйылды зібрався весь народ У; абу Бағатырын халхы алай да чыхар эдлер чӧльд'е усі люди з Богатиря виходили в поле Б; алай Тифлис шейри отлара йансын — тэк беним севд'или уста Ашых Ғарибим халсын нехай згорить у вогні все місто Тифліс — тільки нехай залишиться мій коханий маестро Аших Гаріб Г; алай дӱнйадан з усього світу СЛ; алай шейири элине алды прибрав до рук усе місто СЛ; т'ельди алай худам прийшли всі мої свати К; алайы усі вони, усі з них СБ, Б, У, СЛ, СГ, М; алайы доғмушларым усі мої родичі ВН; алайы сет'из җан усіх їх разом вісім душ СБ; баздырйаннар, хайсылар т'и йӱрӱйлер алайы падышахлыхны купці, що їздять по всіх державах Б; алай (ы) на барғаннар ходили до всіх У; балабан олуй бу балалар алайы да усі ці діти стають великими, виростають СГ; дэредэн алайы балығы тӱшкен, ашайляр тары уся риба з річки ускочила до лану й жере просо СГ.Vрефрен так-так СК; директэ алма алланыр да, алай, йере дӱшсе, балланыр да, алай яблуко на дереві червоніє, тактак, упаде додолу — розливається медом, так-так СК. -
6 бал
мед; солах балы стільниковий, щільниковий мед Г; ав (у) зуңа бал босун спасибі тобі на доброму слові, букв. мед тобі на уста СБЧ, СМ; онун ағызындан бал ахай він дуже красномовний — з його уст тече мед К; бал тутхан бармағын йалай СБЧ, П, бал тутан адам пармаыны / пармағын йалай СЛ / СГ людина, що має справу з медом, облизує пальці; бал хырх- качати мед Г,К; бал питэсиинен мед із коржами Кб.; балаңның баласы балдан да татлы онуки — діти твоїх дітей — для тебе солодші за мед СБФ. -
7 зумка
зумка бӱльда таріль, миска Г; нинем алды зумка бӱльдайы, толдурду солах балы ичине, сарды, алды т'итти папаза моя мати взяла велику миску, наклала сотового меду, зав'язала й понесла до попа Г. -
8 солах
I1. лівша О; пор. чолах.IIстільник, щільник Г; солах балы стільниковий, щільниковий мед Г.2. вид мітки на вусі вівці У, К; див. шан.
См. также в других словарях:
балы́к — балык, а … Русское словесное ударение
БАЛЫ — мн. (баловать?) лясы, балясы, россказни, пустой, забавный разговор, шутки, веселье, остроты, белентрясы. Точить балы; заниматься балами. Полно балы точить, пора голенища строчить. Эти балы семигодовалы, это старо, не проведешь. Балызник,… … Толковый словарь Даля
БАЛЫ — Говорить балы семигодовалы. Разг. Шутл. ирон. Рассказывать о былом. ДП, 300. Гуторить балы. Обл. Неодобр. То же, что разводить балы 1. Мокиенко 1990, 35. Заводить/завести балы. Новг. Рассказывать о чём л. НОС 1, 26. Разводить /развести балы. 1.… … Большой словарь русских поговорок
Балы — Деревня Балы Страна РоссияРоссия … Википедия
балықшы — зат. зоол. Батпақты жерде жүретін сирағы ұзын кішкентай жыртқыш құс. зат. Балық аулауды кәсіп етуші. Мезолит дәуірінің басында солтүстікте аңшылыққа жаңаша кәсіптің бір түрі балықшылық қосылды. Бұл кәсіптің негізгі белгілері Маглемозе… … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
балық — I зат. астр. Үт немесе хұт (ақпан) айында көрінетін шоқжұлдыз (М. Арын, Бес анық, 123). II зат. көне. Қала, шаһар, кент. Үш Алматы б а л ы ғ ы (шаһары) аузындағы қалмақтарға шабуыл жасады (Қазыбек бек, Түп тұқияннан., 14). Соғыс ескі Жаркент б а… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
балықкөзді — сын. Балықкөз өскен, балықкөзі мол. Ал Асақай төңірегі қалың күйреуікті, жантақты, алаботалы, торғайотты, б а л ы қ к ө з д і, теріскенді, шытырлы болып келеді (Қызылқұм, 19.09.1970. 3) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
балық қағу — (Шығ.Қаз., Ү Н.) қармаққа балық іліну … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
балықкөз — зат. қ.ө н е р. Балықтың өзі, көзі, қанаттары бейнеленген өрнек түрі (Қаз. этнография., 3, 310). Б а л ы қ к ө з көбінесе зергерлік бұйымдарда, мүйізбен, сүйекпен оймышталған заттарда жиі кездеседі (Бұл да) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
Балы(задавать) — Балы (задавать) иноск. устраивать танцовальные вечера (исполняя долгъ въ отношеніи къ дочерямъ невѣстамъ). Поясн. Балы мечта дочерей, забота матерей, раззореніе отцовъ (вечеръ и ночь съ танцами). Ср. «Выбирай жену не въ хороводѣ, а въ огородѣ».… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
балы́чный — балычный … Русское словесное ударение
