-
1 talkative
adjбалакучий, просторіку вати й* * *aбалакучий, говіркийas talkative as a parrot — балакучий, як папуга,
-
2 tonguey
adj1) мовний2) амер., розм. говіркий, балакучий* * *a; діал.1) мовний2) aмep. балакучий, балакучий -
3 voluble
adj1) балакучий; велемовний; багатослівний2) гладкий, легкий, невимушений (про розмову)3) мінливий, непостійний; змінний4) рухливий; обертовий5) бот. виткий (про рослину)* * *a1) балакучий, говірливий; багатослівний;балакучий2) плавний (про мову, стиль); легкий, невимушений (про висловлювання, тон); voluble tongue добре підвішений язик3) рухливий, легко обертаючийся4) бот. виткий ( про рослину) -
4 babbling
1. n1) базікання2) дзюрчання2. adj1) балакучий, лепетливий, язикатий2) дзюркотливий* * *I n2) балаканина, переливання з пустого в порожнє3) миcл. заливистий гавкіт собаки ( коли він знайшов слід звіра)II aбалакучий; дзюркотливий -
5 chattery
-
6 chatty
1. n інд.череп'яний глечик2. adj1) балакучий, говіркий2) розмовний (про стиль)3) невимушений; неофіційний (про розмову тощо)4) розм. вошивий; брудний, неохайний* * *I a1) балакучийII n III a; сл.вошивий; брудний, неохайний -
7 chirrupy
adj1) щебетливий2) балакучий3) життєрадісний; жвавий* * *a1) який щебече2) балакучий, говіркий; життєрадісний, жвавий -
8 diffuse
1. adj1) розкиданий, розметаний2) розсіяний (про світло)3) фіз. дифузний4) мед. розлитий5) багатослівний6) балакучий, говіркий2. v1) розповсюджувати, поширювати2) розходитися3) розпиляти, розсипати, розбризкувати4) розтрачувати, витрачати5) розтягтися, розвалитися, розкинутися* * *I a1) який розкинувся, розкиданий2) розсіяний ( про світло); фiз. дифузний; мeд. розлитий, дифузний3) багатослівний; балакучийII v1) поширювати ( знання); поширюватися; розпорошувати, розсипати, розбризкувати2) розтрачувати, витрачати ( сили)4) фiз. розсіювати ( світло); розсіюватися ( про світло); дифундувати ( про гази е рідини); диспергувати; розпорошувати -
9 doddery
adj1) нетвердий на ногах; трясучий, що трясеться2) недоумкуватий; по-старечому балакучий* * *a1) непевний на ногах, який трясеться2) недоумкуватий; по-старечому балакучий -
10 fluent
1. n1) мат. змінна величина, функція2) струмінь2. adj1) плавний, вільний, швидкий, невимушений (про мову)2) багатослівний, балакучий, говіркий3) текучий, рідкий* * *I n; мат.змінна величина, функціяII a1) плавний, гладкий, швидкий ( про мову); який вільно розмовляє2) багатослівний, балакучий3) текучий, рідкий -
11 garrulous
-
12 gassy
adj1) газоподібний2) заповнений газом; повний газу3) розм. балакучий; пустий* * *a1) газоподібний3) балакучий, пустий -
13 glib
1. adj1) жвавий (промову)2) говіркий, балакучийglib talker — балакун, говорун, базікало
3) слушний, пристойний, правдоподібний4) гладкий (про поверхню)5) легкий, вільний (про рухи)2. v1) плавно рухатися2) робити гладким3) говорити жваво (і багато)* * *I a1) жвавий, меткий ( про мову); красномовний, балакучий2) пристойний, правдоподібний ( привід)3) icт. гладкий ( про поверхню)4) icт., дiaл. легкий, безперешкодний ( про рух)II v1) icт. рухатися плавно2) icт. робити гладким3) дiaл. говорити жваво е багато -
14 gossipy
adj1) балакучий; наклепницький2) пустий, легковажний, марний* * *a1) балакучий; який любить поплескати язиком2) повний пліток, чуток, вигадок; пустий (нaпp., про розмову, цікавість), порожній, марний (нaпp., про розмови, спроби), легковажний -
15 leaky
adj2) розм. балакучий; який не уміє зберігати таємницюleaky vessel — людина, яка не вміє зберігати таємницю; базікало
* * *[`liːki]a1) який має течу; проникний; нещільний2) балакучий, який не вміє зберігати таємницю; який не забезпечує секретності; незахищений від витоку секретної інформації -
16 long-tongued
-
17 loose-tongued
adjбалакучий, язикатий* * *aбалакучий, який не вміє тримати язик за зубами -
18 loquacious
adj1) балакучий, говіркий, гомінкий2) поет. дзюркотливий; щебетливий* * *a1) балакучий; багатослівний2) пoeт. дзюркотливий, який дзюркоче; який щебече -
19 mouthy
adj1) пихатий, пишномовний2) балакучий, багатослівний* * *a1) пихатий; пишномовний2) балакучий, багатослівний -
20 newsy
1. n амер., розм.газетяр, рознощик газет2. adj розм.1) багатий на новини (плітки)2) балакучий, язикатий* * *I [`njuːzi] амер.; сл.; див. newsboy II [`njuːzi] a1) багатий на новини або чутки2) балакучий, який любить розпускати плітки
См. также в других словарях:
балакучий — а, е. Який любить багато балакати, який багато говорить … Український тлумачний словник
балакучий — (який полюбляє багато балакати), балакливий, говіркий, говірливий, язикатий, пащекуватий, просторікуватий; гомінкий, гомінливий, лепетливий (який багато й голосно говорить); щебетливий, цокотливий (перев. про жінок і дітей гомінливий) … Словник синонімів української мови
балакучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
розмівний — балакучий [IV] … Толковый украинский словарь
байкий — а/, е/, діал. Балакучий … Український тлумачний словник
балакливий — а, е. Те саме, що балакучий … Український тлумачний словник
балакуче — Присл. до балакучий … Український тлумачний словник
балакучість — чості, ж. Властивість за знач. балакучий … Український тлумачний словник
бесідливий — а, е, діал. Балакучий … Український тлумачний словник
болботливий — а, е, діал. Балакучий, лепетливий … Український тлумачний словник
велемовний — а, е. 1) Який багато говорить, балакучий. 2) З великою кількістю зайвих слів; багатослівний … Український тлумачний словник