-
1 арпа
ячмінь. -
2 арпаҗых
1. цибуля-сіянка К.2. ячмінь на повіці, ячмінець К. -
3 алтын
(алтыллар СБ)1. золото; бӱйӱк алтын велика золота монета СБ; сары алтын червоне золото Б; фах алтын дрібне золото, дрібні золоті вироби Б, Г; йығ ао алтыннарын позбирай оте своє золото СК; алтын-кӱмӱш таш эт'ен, арпа-кӱрпе аш эт'ен золото й срібло — це всетаки каміння, а ячмінь і крупа — їжа СБ; холу алтын т'есей його руки крають золото — він є вправним, здобутливим СБА.2. золотий; алтын ахча золоті гроші, золота валюта П; алтын ханат золотокрилий Г.3. золотий, дирхем, дукат, таляр У, СЛ; сана заамет ахы йӱз бин алтын сайарым я відлічу тобі як платню сто тисяч золотих СЛ. -
4 блен
післяйм. з, разом, спільно, і, з допомогою чого, по, уздовж, одночасно, орудний інструментальний ВН-СМ; аның бле (н) з ним СБФ; Арзу блен Ғамбер Арзу і Гамбер СБ; хызым шлей т'ийевим блен моя дочка працює разом із моїм зятем П; бу арпа блен бек зенгиллендлер на цьому ячмені вони розбагатіли СБ; кӧзев блен ур- ударити долотом П; гӱзел лахырды этэр эди бизим тиль блен він гарно розмовляв нашою мовою СБ; урум тиль блен ӧгрендим я навчалася урумською мовою НМ; йол блен шляхом, по дорозі ВН; сырачых блен отруймуз ми живемо зовсім поряд ВН; пор. бе, биле I, билен, бле, илан, иле I, илен, илең, инен, -нен, пе, пле, плен. -
5 йез-
I1. давити, чавити, розчавлювати, розминати, розтирати, товкти, розбивати, розводити; ӧльме, эшегим, арпа йез не помирай, віслюче, гризи ячмінь СБЧ.2. бити хлудиною К.IIбродити, ходити, обходити, гуляти СБ, П, Б, СЛ, К; йағадан йез- ходити краєм У, Г; ат йезер тахыр-тахыр кінь гарцює СК; пор. гез-, д'ез-, кез-, т'ез- I. -
6 кӧтэр-
піднімати, підіймати, підносити, здіймати, підтримувати, тримати на собі; путахлар кӧтэрмей фишне гілки не витримують ваги вишень У; кӧтэр (ип) ат викинь Б, К, СГ; кӧтэринҗе йылдыз піднявши зірочку — випивши СБ; арпа алдлар — эндир кӧтэрмей набрали ячменю — не поміщається на току СБ; йуғары кӧтэр- піднімати вгору П; ӧзӱн кӧтэр- підносити себе П; бостанны энди кӧтэрмед'е т'ерек уже треба збирати баштан СМ; буз халхын кӧтэрий крига витримує людей Б; о хадар чошхун чалай эриф — йӱректэн кӧтэрий до того завзято грає чоловік — до самого серця діймає Г. -
7 наз
Iманіжність, кокетство, вередування, примха ВН-СК; маніжна, вередлива красуня СБ; назыйлен кокетливо, маніжно ВН; бу дӱнйа т'име этэр назлары? кому цей світ показує свої примхи? СЛ; иштэ д'ельдик назларынен ось ми й прийшли з їхньої примхи СЛ; этмен бу назы Г, этме сен беле назлары СК не вередуй так; йердэ йезен наз мы сы? чи ти примхлива красуня, що гуляє по землі? СБ.IIяк, який; наз айтийлер оңа як його називають? ВН; наз йахшы який добрий ВН; наз җампаз бу бала до чого жвава ця дитина СБ; йа наз болған? а як сталося? СМ; наз алай як так У; наз ишлериң? як твої справи? Б, У; наз оса осун хай буде, як буде К; наз да оса сӧлегендим як би там не було, я сказав СГ; наз т'ерек як слід СЛ; наз этийим да чечейим? як мені перебратися? СМ; наз этип чыхаряким чином витягти У; назын бед'енийси? котрий з них тобі подобається? К; пор. нас.слово для римиарпа сачтым — саз халды, боғдай сачтым — наз халды посіяв я ячмінь — лишилося багно, посіяв я пшеницю — лишилося щось таке саме СБ. -
8 тахым
1. усі, увесь; тахым киши усі люди СБ; тахым хоранда уся сім'я П; тахым да алай усе так само У; тахым йер бош эт'ен уся земля була пусткою СБ; тахым йерге толду арпа ячменю скрізь повно СБ; онда тахым да ӧле там усе таке К; тахым тайфа блен җыйылып зібравшись усією родиною СБ; тахым хоранда уся сім'я П; тахым шорбаҗилер усі господарі П; ашай тахым їсть усе підряд П; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е усе треба перевірити на власні очі НМ; саа халсын тахымы да, не сен айттың нехай тобі залишиться вся та мерзота, що ти набалакав СМ; малларым тахым да йеберий уся моя худоба подихає СЛ; тахымна да бирер парчачых берий усім їм дають по шматочку СМ; тахымнен повністю Г-К; тахымны саттых ми продали все повністю П; тахымңыз бир ви всі для мене однакові СМ; тахымы урум, эбет вони, звичайно, всі є урумами М; о тары да тахымы тӱркӱ усе те пшоно — пісні СК; тахымы алай болду отак усе було СБ; тахымы эвли усі вони одружені П; тахымы она аз йому все мало СМ; олары тахымын кӧрӱй оглядає їх усі СЛ; тахымынан повністю СГ.2. набір, комплект, припас, збруя, пристрій, спорядження О, Б; энди битий тахымы... тахым охлары нарешті закінчуються в них припаси... усі їхні стріли К; ат тахымнен кінь з усією збруєю СГ; нас тахымы? — эд'ери йохтур ӱстне, йӱгени йохтур яка збруя? — сідла на ньому немає, вуздечки немає Б.3. багатство, статки К; не тахым адам до чого маєтна людина К.4. вид, спосіб О, К; бир тахым однаковий, одноманітний О, К; бу тахым у такий спосіб, так О, К; не тахым у який спосіб, як О, К. -
9 тол-
(толар, толай) бути повним, наповнюватися, виповнюватися, закінчуватися (про час) ВНК; май толай наливається жиром ВН; тахым йерге толду арпа ячменем заповнили все що можна СБ; йӱз йыл толған сон після того, як виповнилося сто років СБ; ондан бери беш йыл толған відтоді минуло п'ять років К; сине толду — йӱрек солду надійшли роки, серце зітой в'яло — він помер СБЧ; пор. дол-. -
10 эшек
(-ги) осел, ішак, кобилка у скрипці НМ, Зп.; Хырым эшеги лайл. кримський осел Г; ӧльме, эшегим, арпа ашас (йерсин ВН), т'елеҗектэ — кӱрпе не помирай, віслюче, їстимеш ячмінь, а згодом — крупу СБФ; кӧпек олуй эшеги у нього й осел загавкає СЛ; пор. ишек.
См. также в других словарях:
Арпа — (Yeghegnadzor,Армения) Категория отеля: 2 звездочный отель Адрес: Улица Нарекатсы 8/1, 3601 Yeghe … Каталог отелей
Арпа — Восточный Арпачай, река в Армении и Азербайджане (Нахичеванская Автономная Республика), левый приток Аракса. 128 км, площадь бассейна 2630 км2. Используется для орошения. Сооружён тоннель для переброски вод Арпы в озеро Севан. * * * АРПА АРПА… … Энциклопедический словарь
АРПА — (Восточный Арпачей) река в Армении и Азербайджане (Нахичевань), левый приток Аракса. 128 км, площадь бассейна 2630 км². Используется для орошения. Сооружен тоннель для переброски вод Арпы в оз. Севан … Большой Энциклопедический словарь
Арпа — Восточный Арпачай, река на Мал. Кавказе, левый приток Аракса (Армения, Азербайджан). Берёт начало в Зангезурском хребте. Пл. басс. 2630 км², длина 128 км, сред. расход воды (у пос. Ехегнадзор) 11,5 м³/с. Используется для орошения; по тоннелю вода … Географическая энциклопедия
Арпа — У этого термина существуют и другие значения, см. Арпа (значения). Арпа, Восточный Арпачай (азерб. Arpaçay, арм. Արփա) … Википедия
арпа — I. Орлыгы ярма, сыра һәм фураж өчен кулл. торган башаклы үсемлек. II. АРПА – Күз кабагындагы май бизләренең эренле ялкынсынуы … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
Арпа (значения) — Арпа (арм. Արփա): Арпа горная река в Армении и Нахичеванской АР (Азербайджан); «Арпа» армянский футбольный клуб из города Ехегнадзор … Википедия
арпақ-тұрпақ — (ҚХР) арпаң тұрпаң, тарс тұрс. Екеуі сол арада а р п а қ т ұ р п а қ алыса кеткен (Қ. Жұм., Соңғы..., 24) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Арпа — Восточный Арпачай, река в Армянской ССР и Нахичеванской АССР, левый приток Аракса. Длина 128 км, площадь бассейна 2630 км2. Берёт начало на склонах Зангезурского хребта, в средней части течёт по межгорной котловине. Воды используются для… … Большая советская энциклопедия
арпаџик — (тур arpacik) ситен кромид за садење, кокар … Macedonian dictionary
арпақан — Қ орда., Қарм.; Қарақ.) сұлы сияқты шөп … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
