Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

ап-асыҡ+төҫ

  • 1 мышыхпанҗасы

    бот. котячі лапки дводомні, конотопці БК.

    Урумско-украинский словарь > мышыхпанҗасы

  • 2 урумҗасы

    урумський варіант Б.

    Урумско-украинский словарь > урумҗасы

  • 3 йаға

    1. край, кінець ВН, СБ, СМУ, К, СК; а сон йағаларын т'есем бӱльдален а потім краї обрізаю блюдцем У.
    2. берег ВН, СБ, СМ-К, СК; бой йағасы берег річки ВН, У; бой йағасна халис якраз на березі річки У; дэңиз йағалары морське узбережжя ВН, Б; дэниз йағасна на березі моря Г; дэрйа йағасы берег річки Б; дэре йағасы край яру Г; дэре йағасна на краю яру Б; папу, т'ечир бизи ӧбӱр йаға дідусю, перевези мене на той берег К; ӧзен йағасы берег річки Г-К; су / сув йағасна на берег, на березі річки СЛ / У; чохрах йағасна на березі джерела Б; йағадан йез, йағадан, йоллар чамур — болдурус ти йди краєм
    шляхи затягло багном — стомишся У; йағадан т'ез- ходити краєм, обходити Г; йағаларнен по краю К.
    3. бік, узбіччя; йол йағасна гӧмсӱннер нехай поховають край дороги П; бир йол йағасна т'ирий отларчеэ заходить у траву десь на узбіччі дороги СЛ.
    4. околиця, край; кӧй йағасна на околиці села СЛ; шеэрин йағасна на край міста СЛ.
    5. комір ВН, СБ, НМ, О, Б; шу чобанның йағасы да т'ирли — йувдурур бана у цього чабана масний комір — змусить мене прати ВН; тэрен йаға глибоке декольте СБ.
    6. сл. ім. край; окоплар йағасыне сырасыра тиздилер вишикували край окопів ВН; йол йағасна край дороги, при дорозі ВН, П, У, Г, СГ; йол йағасна т'етэй виходить на шлях У; мышых җыйай печ йағасна сычаннарны кіт збирає мишей біля печі У; эв йағасына до хати, під хату К; … т'елий бу адам, хайсы он йыл йӱрдӱ да, дӧрд йағадайы йӱрд'ен приходить цей чоловік, котрий ходив десять років, бродив по всіх чотирьох сторонах світу У; пор. йаха.

    Урумско-украинский словарь > йаға

  • 4 фелек

    (-ги) доля, рок Г, СЛ, СК; фелек панҗасы лапи долі Г; залым фелек жорстокий рок Г; сандра фелек примарна доля Г; фелек панҗасы сыхты белими лапи року стисли мій стан Г; бен фелеге пенҗе чалдым — авҗуйум, авадайым я кинув виклик долі — я мисливець, я на волі СК.

    Урумско-украинский словарь > фелек

  • 5 торбаса

    тж. торб`асы
    торба́зи, -зів

    торба́с — ед. торба́з

    Русско-украинский словарь > торбаса

  • 6 алх

    (алхы; алғы СК) люди, народ СМ, Б, Г-СК; алғы Тиблизин населення Тифліса СК; алх чох людей багато К; бир т'есек алх група людей К; бизим алх людина нашої національності Г-СК; харысы да бизим алх, хоҗасы да і жінка нашої національності, і її чоловік М; худа алх Б, дӱгӱн алхы СГ весільний народ, гості; алха — бир адам бин адама йарамай серед людей — одна людина на тисячує негідником СК; алхтан т'елене тойум олмаз, о да вахтына булунмаз одержаним від людей не вдовольнитися, і вчасно йому не з'явитися СЛ; пор. халх.

    Урумско-украинский словарь > алх

  • 7 ама

    I
    1. допустова спол. енкл. хоч, хоча, нехай Г-К; грек ӧзӱмӱз ама, грек тиль дӱгӱль бизим тилимиз хоча самі ми греки, але грецька мова не є нашою мовою СБ; тили бар ама, лафетмей коп хоча язик у ньогоє, але він багато не балакає П; сен ӧльдӱрдӱң ама, сен ӧльдӱрдӱң йарамаз кишини хоч ти й убив, але вбив негідника СМ; кӱльсӱн кӱльмесиннер ама, мен тойунҗасы ойнадым нехай собі сміються чи ні, але я натанцювався досхочу Б; айахташ ама, доғмуш дӱгӱль хоч і товариш, але не родич У; олар бир бирне беңзийлер ама, бир дӱгӱль хоча вони й подібні один до одного, але це не те саме У; чох билир эдим мен ама, энди йох хоча я знав був багато, але тепер ні У; доғру ама, т'им айтты буну саа? це таки правда, але хто тобі це сказав? СГ; олар мени аннай ама, лафетмеэ оламайляр хоча мене вони розуміють, але говорити не вміють М.
    2. посил. енкл. все-таки, однак; Илюшака масал билий ама? а все-таки дядько Iлля знає казки? СБ; халған ама атсыз энди він лишився все-таки без коня Б; не хадар да бой тӱркӱ билий эдим ама а все ж таки скільки ліричних пісень я знала СК; салыхнен вар, оғлум, ама, — дэди консул, — мейдана чых, сӧле бир хач җоғап тӱркӱ бувай здоров і йди собі, синку, однак,— сказав консул,— вийди на майдан, заспівай кілька пісень СК.
    3. прот. спол. але, однак, проте; о гӱзель киши, ама ону йаманлай він хороша людина, але йоло ганьблять СМ; Т'ӧр оғлуға сорайляр, ама олар бильмейлер онун дэрменҗи олғаны вони запитують у самого Тьороглу, але не знають, що мельник — він Б; мен сенин доғру анан, ама чаре йох маа да шанма я твоя рідна матір, але й мені не можна довіряти Г; сиз раатлан, ама йухламаң ви спочивайте, однак не спіть Г; ахыл д'елий, ама д'еч д'елий розум приходить, але запізно СГ; кичкене эт'ен оса да, ама хуватлы эт'ен хоча він був і малий віком, але дуже сильним СГ.
    4. присл., вставне слово втім, однак, одначе, проте, тим не менше; ама, колхоз чыхты башна а втім, з'явилися на їхню голову колгоспи СК; да ама биль але, тим не менше, знай СМ; йа ама т'им олаҗах мында оса — хартын оғлу Йыбран а втім, якщо хтось і може тут опинитися, то лиш Їбран, син старого Г.
    II
    ритмічне слово СЛ; ах, ама-ама, шет'ерим, ама ах, оййой, мая солодка, ой СЛ; пор. аман.

    Урумско-украинский словарь > ама

  • 8 баға

    ціна, вартість ВН, СБ; он кӱмӱш бағасы його ціна десять карбованців, гривень СБФ; пор. баа, паа, паға.

    Урумско-украинский словарь > баға

  • 9 бель

    I
    (-ли) стан, пояс, талія, поперек, крижі; бельдэн до пояса Б; бельдэн пиченник трава по пояс СГ; алый балтаны, хыстырый бельне бере сокиру, застромляє за пояс Б; белиң инҗе стан у тебе тонкий СБ; нас белим ағрый — сӧлемеэ чарйох як болить у мене поперек — немає сил терпіти СГС; фелек панҗасы сыхты белими лапи злого духа стисли мій поперек Г; белим бӱкӱльдӱ ВН, У, К, бӧкӱльдӱ белим Г мене зламало горе, я загинув; белим ӱзӱльдӱ я підірвався, розтяг поперек ВН; бель халдыр- розпрямляти спину Г; белим (дэ) хопту у мене в попереці хруснуло У, К; белиңе хуват здоров'я тобі й сили СБЧ; белиңдэн берсин а) хай (бог) дасть тобі добра по пояс; б) хай (бог) уразить тебе в поперек СБЧ.
    II
    бель ол- (<беле ол-) бути так (им) СБ; бель олур буде таким СБ; ӧль олур му, бель олур му? таким буде чи отаким буде? СЛ; див. беле.
    бель афта пісний тиждень Г, К; пор. тӱз афта.

    Урумско-украинский словарь > бель

  • 10 бири

    1. один з них, хто-небудь із них; бири миний, бири тӱший один підіймається, другий спускається П; бирнин оғлу, бирнин хоҗасы хайтмады у кого син, у кого чоловік не повернувся Г; бирне кӱч самому важко ВН.
    2. ніхто, жоден з них; анда бири дэ тапмаз бизни, Сонцува ға там, у Сонцевому, нас ніхто не знайде Б; бири дэ бильмей ніхто з них не знає СМ, Б; бир йере бирни тапмай ніде нікого не знайшов Г; мисефир мисефирдэн разы болмаған, ӱй шорбаҗи бириндэн дэ один гість невдоволений іншим, а господар — обома СБА; пор. бирси, бириси, бирӱсӱ.

    Урумско-украинский словарь > бири

  • 11 дэниз

    море П, Г-СК; дэниз бол- / ол- П / К розливатися; дэрйа дэниз болду П, ӧзен дэниз олған К річка розлилася; дэниз йағасы берег моря Г; пор. дэңиз, тэңиз.

    Урумско-украинский словарь > дэниз

  • 12 дэре

    рівчак, яруга, річка Б, СГ; дэре йағасы берег річки, край яру Б; дэре дэмийлер, тэпе дэмийлер ідуть навпростець, не розбирають дороги СГ.

    Урумско-украинский словарь > дэре

  • 13 дэңиз

    море СБ, П, СМ, Б; дэңиз йағасы берег моря Б; дэңиз чети край моря СМ; пор. дэниз, тэңиз.

    Урумско-украинский словарь > дэңиз

  • 14 йибер-

    посилати, відправляти, направляти, пускати, випускати, відпускати, пропускати, допускати, заправляти, спускати сперму, випускати секрет ВНК; йиберийси ону экши чий хаймахнен заправляєш його кислою сметаною К; йутуп / йутар йибер- ковтнути СЛ, К; йутар йиберсин проковтнеш СЛ; йиберийлер канҗаны сувчеэ опускають кішку (гак) у воду СМ; мыйых йибер- відпускати вуса СГС; нам йибер- прославити, знеславити ВН; холдан йибервипускати з рук СМ; тамур йибер- пускати коріння СБФ; тэшиктэн йибер- пропускати через дірку СМ; зарени кӱрек биле лӱзйарға йиберийлер зерно кидають проти вітру лопатою П; хувайляр йиберийлер андан проганяють звідти Б; хоҗасы араба бле т'етирий, хатыны да йиненин кӧзӱндэн йиберий чоловік привозить возом, а жінка спускає через вушко голки НМ; пор. йебер- II.

    Урумско-украинский словарь > йибер-

  • 15 йол

    1. шлях, дорога, поїздка, подорож; йол ал- виуршати в дорогу У, СЛ; бир йол ал- іти однією дорогою ВН; йол алыҗы подорожній СГ; йол ач- рушати в дорогу СЛ; йол ашыр- долати шлях У; йол болсун щасливо ї подорожі У; йолуң ачых болсунНМ, йолун ачых осун К щасливої тобі дороги; йол вердавати дорогу, пускати СБ, СЛ; йол йағасы узбіччя У; йол йағасна при дорозі СГ; йол олса якщо випаде поїздка П; йол (ун) олсун щасливої подорожі У, СЛ; т'иттлер бир йол даа вони пройшли ще трохи Г; йола в дорозі СЛ; йола тӱш- переслідувати, гнатися СК; йола чых- рушати в дорогу Г, СЛ, СГ; йолға да хазахчас на вулиці також по-російськи У; йолдан дӧн- / хайт- Г / СК повертатися з поїздки; доғуру йолдан чых- збиватися з пуття СБ; мем т'итмеэ йолум да йох, алым да йох мені і йти нікуди, і змоги немає Г; тэк сен йолума т'ель тільки ти погодься зі мною СЛ; йол т'еспереходити дорогу К; аллах йолуну т'есмесин щасливої дороги СЛ; оон йолуна т'ет- робити по його СМ; энди эпчиимиз шайтанын йолуна йӱрӱйӱк тепер ми всі ходимо шляхами сатани Г.
    2. раз; бир хач йол декілька разів ВН; бир йолу да хасталанмады ні разу не захворів ВН; эт'и йол двічі СБ; ӧбӱр йол іншого разу К; бардым бир йолу — йохту я одного разу ходив туди — його не було СБ; эт'инҗи йол другого разу Б; ӱчӱнҗӱ йол на третій раз У; див. ӱчйол.

    Урумско-украинский словарь > йол

  • 16 мале

    вулиця, квартал, куток ВН, Б, У, К, СГС, СК; мале оҗасы квартальний урядник М; пор. маале, майле.

    Урумско-украинский словарь > мале

  • 17 тить

    прямий, прямовисний, прямостоячий У, К, СГС; тить баш з високим лобом К; тить бурун кирпатий ніс К; тить җап крута, прямовисна гора К; тить йаха прямий, стоячий комір У; тить ӧзен йағасы крутий, прямовисний берег річки К; пор. тик.

    Урумско-украинский словарь > тить

  • 18 тоға

    пряжка, кільце, каблучка СБ, О, У,К; чалғы сапын тоғасы каблучка коси У; пор. тоха.

    Урумско-украинский словарь > тоға

  • 19 ӱст

    1. верх, поверхня, верхній одяг; о чыхмаз эди ӱстйе воно б не стало відомим — не вийшло б на поверхню П; хохуй ӱстлери їхній одяг пахтить У; ӱстӱ йалтрай, ичи / тӱбӱ халтрай зовнішність у нього блищить, а внутрішність / спід дрижить СМ, Б, Г, М / К; ӱстӱ тэмиз наш одяг чистий П; ӱстӱ — гӱмӱш / алтын, диби — йез верх у нього срібний / золотий, а основа — латунна СК; толай ӱстӱн ӧле пускачыхлар уся поверхня твого тіла покривається такими пухирцями СЛ; хол ӱстӱ верхній бік долоні СБ.
    2. голівка чобота.
    3. сл. ім. верх; ӱстӱме на мені Б; ӱстне дэ чаршаф, тӱптэн дэ чаршаф, ортада йӱн простирадло зверху, і знизу простирадло, а всередині вовна СЛ; йер ӱстне по землі СБ; харлар ӱстне на сніг СБ; ай сырт ӱстне — чобан айах ӱстне, ай бурун ӱстне — чобан сырт ӱстне місяць на спині — чабан на ногах, місяць на носі — чабан на спині СБФ; миний җиҗасы дрек ӱстне його старша сестра залазить на дерево Б; харт олду о ат ӱстне постарів він на тому коні СЛ; ат ӱстӱне на коні ВН; миний дэвениң ӱстӱне сідає на верблюда СБ; ӱстӱне минейим сяду на нього СМ; ӱстӱне ӧкелен- гніватися на кого Г; башынын ӱстӱне над його головою СК; йар ӱстӱне йарем бар крім однієї любки, в мене є ще одна любка Б; онун ӱстӱне дурду зупинилася над нимМ; таш ӱстӱне на камінь У; хапуун ӱстӱне над дверима СГ; тӧпелер ӱстӱндэ на вершинах К; ӱстӱндэн зверху НБЄ, СЛ; эт ӱстӱндэн йӱзӱм йерлер після м'яса їдять ізюм СК; … ахшам ӱстӱ надвечір СЛ; пор. сине, сна, сне, снен, стне, стнен, стӱ, стэн, ӱс.

    Урумско-украинский словарь > ӱст

См. также в других словарях:

  • АСЫ И ВАННЫ — в скандинавской мифологии две основные группы богов. Асы живут в небесном городе Асгарде. Этот город построен для них великаном из Утгарда. Ванны обитают в своей стране Ванахейме. Поначалу асы враждовали с ваннами и вели с ними кровопролитные… …   Энциклопедия мифологии

  • Асы в небе (фильм) — Асы в небе Aces High Жанр драма Режиссёр Джек Голд …   Википедия

  • Асы в небе — Aces High Жанр драма Режиссёр Джек Голд …   Википедия

  • АСЫ — в скандинавской мифологии основная группа богов, главным из которых является Один. Перечень богов и богинь, асов и асинь, содержится в Младшей Эдде , где асы противопоставляются ванам (богам плодородия), великанам, карликам и низшим женским… …   Большой Энциклопедический словарь

  • АСЫ — (др. исл. aesir, ед. число ass), в скандинавской мифологии основная группа богов, возглавляемая Одином (отцом большинства А.), иногда обозначение богов вообще. А. противопоставляются ванам, небольшой группе богов плодородия (особенно в мифе о… …   Энциклопедия мифологии

  • Асы — (неправильно произносится азы) скандинавские боги, считавшиеся самыми могущественными (см. Эдда). К асам принадлежат Один, Тор, Тир, Фригг, Бальдер, Локи и вообще большинство индивидуальных божеств. У А. нет единого этического характера; людям… …   Литературная энциклопедия

  • АСЫ (боги) — АСЫ, в скандинавской мифологии основная группа богов, главным из которых является Один (см. ОДИН). Перечень богов и богинь, асов и асинь, содержится в «Младшей Эдде (см. ЭДДА)», где асы противопоставляются ванам (см. ВАНЫ (божества)) (богам… …   Энциклопедический словарь

  • Асы-Аланы — (или асаланы) народ завоевателей, покоривший к концу I века до н. э. почти все племена и народы бывшей Ази­атской Скифии. Пришли на Дон и на берега Азовского моря с севера. Имеют общие корни с нордическими Асами[1]. Окончательно утвердили свою… …   Википедия

  • АСЫ — (сканд. as; готск. и древ. верхне нем. ans). По скандинавской мифологии: племя богов, происшедшее от Одина. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. АСЫ сканд., as, множ. число osir; готск. и древневерх. нем …   Словарь иностранных слов русского языка

  • қасық дүре — Қасықпен (ойын ережесін бұзса) соғып жазалау …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • қасықаүре — Қасықпен соғып жазапау …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»