Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

алып+йөрү

  • 1 ал-

    (алый, алыр; алий СБ)
    1. брати; мен алам ону я візьму його Б; ал алаҗағын, сеэн ишлерин дэ, т'итэҗегиз візьми, що мусиш узяти, свої речі, і поїдемо геть СГ; алий биздэн забирає в нас ВН; нед'е мени алмай аллах — хыйнай? чому бог не прибере — мучить мене? Б; алым каструляче виймаю до каструлі У; дувасыны алғаннар вони отримали його благословення Б; ӧгӱн ал- випереджати Б; севд' енин ал- одружитися з коханим ВН; йеди километр йердэн сес алыр эт'ен він чув голос на відстані семи кілометрів СЛ; хонахка ал- узяти на ночівлю НМ; хошун ал- перемогти в кінних перегонах Б; алып т'ельприносити привозити СМ, У; алып т'ет- / т'ит- СБ, Б / Г, СГ нести, вести, брати звідси, відносити, відвозити; хайа алып т'етэйим мен сени? СБ; йамбаштан алып уруй кидає, схопивши за стегно Г; алып хачай ону забирає й утікає з нею Б.
    2. здобувати, отримувати П; бийыл алыймыз гӱзель берет'ет цього року ми отримаємо добрий урожай У.
    3. приймати, погоджуватися Б; о да алмай але він не згоджується Б.
    4. братися, приступати; җыйыл (ды) лар, ал (ды) лар, стэйлер чыхармаға айны хуйу чиндэн зібралися, узялися до діла, хочуть витягти той місяць із колодязя У.
    5. купувати ВН; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли це купував, твої очі були на тім'ї чи як? СБЧ; Хырымда ала вера кӱннери у дні свого торгування в Криму М; алып сатылых перекупництво, перепродаж О; сатын ал- купувати.
    6. допом. дієсл., передає завершену дію; йазып ал- записати Б, К; сайып алды порахував ВН, СБ; тутуп ал- спіймати Б; т'есип ал- вирізати У; хоралап ал- оточити СК; чалып ал- скосити СМ.

    Урумско-украинский словарь > ал-

  • 2 баш

    1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.
    2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.
    3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.
    4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.
    5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.
    6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.
    7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.
    8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.
    9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;
    10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.
    11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.
    13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы.

    Урумско-украинский словарь > баш

  • 3 алд

    1. передня частина, перед ВН-П, О; урбаның алды перед сукні СБФ; алдынадыр хуваты сила у нього спереду СБ.
    2. передній; алд айах передня нога НБЄ; алд / алды кӱпчек СБ / СБФ переднє колесо.
    3. сл. ім. попереду, спереду, перед; хапы алдына перед дверима; у дворі СБФ; исанларын алдына перед людьми П; алдына попереду, спереду, раніше ВН, СБ; биздэн алдына раніше за нас ВН; алдында попереду чого, перед чим О; алдындан спереду, від переду чого О; алдындан хучахлай, артындан пичахлай спереду обіймає, ззаду ножем вражає; … алдына алып заздалегідь, завбачливо ВН, О.

    Урумско-украинский словарь > алд

  • 4 алдан-

    помилятися, обманюватися, бути обдуреним, заблукати, заблудитися; алдандым алып бу йетни я помилився, купивши це м'ясо СБФ.

    Урумско-украинский словарь > алдан-

  • 5 апхач-

    (<алып хач-) забрати й утекти Б.

    Урумско-украинский словарь > апхач-

  • 6 инк'ар эт-

    нехтувати, відкидати, відмовлятися Г, М; дӱнйанын эр тӱрлӱ сефаларыны инк'ар эттилер вони відкинули всілякі принади світу Г; элин акчесин алып инк'ар эттиғин вар мы? чи ти не відмовлявся, взявши чужі гроші у борг? Г, М; пор. инт'ар.

    Урумско-украинский словарь > инк'ар эт-

  • 7 йамбаш

    кульша, верхня частина стегна, сідниця СБ, СМ, Б, К, СГС; таз, тазовий О; йамбаштан алып ур-, йамбаштан ат- кидати через стегно Г; пор. йанбаш.

    Урумско-украинский словарь > йамбаш

  • 8 йан

    1. бік, сторона, край; анам йандан з боку моєї матері СЛ; анамдан йаны папу / хартана мій дід / бабуся по матері НБЄ; баба йандан з батькового боку, по батькові СЛ; не йаның ағырмай, о йаныңа йат який бік у тебе не болить, на той бік і лягай СЛ; эм т'елин дэ йаны, эм т'ийев дэ йаны і сторона наречено ї, і женихова сторона Б; хыз да йандан йенд'елер старші невістки з боку дівчини СЛ; бар йанда скрізь, в усіх краях СБФ; бир йан хойма картозун не носи картуза набакир У; бир йаны — дағ по один бік — ліс К; этлери бир йанна, хамуру да бир йанна м'ясо з вареників окремо, варяниці окремо Б; бир йанына севиндилер ве бир йанына хекмет этэрлер иди з одного боку, вони раділи, а з другого — дивувалися Кб.; не йандан звідки О; архадан о йана т'итти поїхав на той бік гори Г; о йаннара в тих краях Г; о йана айляныйляр, бийана айляныйляр звертаються туди, звертаються сюди Г; о йана бийана / бйана К / СГ, о йанна бийанна У туди-сюди; о йандан з того боку СГ; ӧзен о йандан з того боку річки К; бири тарамаан о йандан, бири бийандан один з того боку яру, другий з цього боку Г; оң йан лице, правий бік СМ; тэрс йан зворот СМ; у йана туди СБ; бар у йанда піди туди СБ; эр бир йанын тӱзетий поправляє зусібіч СМ.
    2. сл. ім. поряд, біля, у, до, від; йан (ы) ма біля мене, до мене; йарым чувал ашуғум бар эди меним йаныма у мене було півчувала бабок СБ; шаатым йанма свідок біля мене П; йаныма отруй живе зі мною Б; бизим йанымызға до нас ВН; йанымызға сойайляр заріжуть перед нами ВН; йан (ы) на біля нього, до нього; йол йанына при дорозі, край шляху СБ; хайсы хызыың йанна у якої з дочок СБ; барды йанна підійшов до нього ВН; бабамын йанна отур- жити з батьками П; дэңиз йанна отурду він сидів біля моря П; йанна туруй хайых біля нього стоїть човен СМ; т'етэй ӧзӱ йанна іде своєю дорогою СМ; шааты да йанна і свідок при ньому СМ; йанына алып т'етме до нього не підходь У; кӧпеклерини алый йанна бере з собою своїх собак Г; варий кӧпӱр йанна підходить до мосту СГ; сарпелер йанна біля скирт К; эв йанна до хати, в бік хати СГ; хапуун йанна біля воріт СК; босағанын йанында кӧше бир сандух бар у кутку біля порогу якась скриня СМ; хуйунун йанында біля колодязя Г; оон эв йанындан т'етий дэ, йырлап т'етийлер она тӱркӱ ідучи повз її хату, співають їй пісень У; йаныңа йендең йохтур невістки твоєї в тебе немає У; йа бу оланы нечӱ йӱрӱтӱйсӱ йаныныза? а навіщо тягаєш за собою цього хлопця? Г; … йан ол- спостерігати Г; эр кӧренлер йан олур усі, хто побачать, спостерігатимуть Г; дӱльбер, бахчиңе варайдым, бойуңа эр йан олайдым красуне, я хотів би піти до твого саду, роздивитися, яка ти Кам.

    Урумско-украинский словарь > йан

  • 9 отур-

    (отруй; отӱрий ВН, отуруй СМ, отрӱй СГ)
    1. сидіти, сідати; мешкати, жити; стояти; мен отурим шейерге я мешкаю в місті СБФ; отурғаны турсун, хачханын тут що стоїть, нехай стоїть, лови те, що втікає СМ; отӱриймиз сидимо ВН; отирлер атларна сідають на коней ВН; отруй ишсиз сидить без роботи П; отруп халх- підскакувати на місці, присідати СЛ; айах сне / ӱстне отур- стояти на ногах Б, К, СГ / НБЄ; кӧпеклер отруй айах сне собаки стоять на прямих ногах СЛ; отруй хапусна, йалварый стоїть у дверях, благає К; отруп халх- підскакувати Г, СЛ; отурған йер місце проживання ВН; отурған ӱйлери чине җыйайляр зарени збирають збіжжя до хат, у яких живуть П; отруйляр бек мабет живуть дуже злагідно П; отруй беш-он кӱн мешкає п'ять-десять днів СМ; отрум мешкаю Б; харавлу отур- стояти на варті, сторожувати СГ; харавул отрий вартує, сторожує СБ.
    2. допом. дієсл., передає відтінок тривалості; йылан хойунну алып отурғанда бу илиший коли змія тягла вівцю, він учепився СБ; йылан авузундан чыхып отруй змія вилазить у неї з рота У; ағлай отруй плаче Г; т'итип отруй іде звідси СГ.

    Урумско-украинский словарь > отур-

  • 10 су

    1. вода; су дэрмени водяний млин СЛ; су ич- пити воду СМ; су йолчу шукач води Г; сулар калсын хай зійде вода М; су стий хоче води СМ; су чек- діставати воду СК; су чине у воду СМ; суға бар- СБ, СМ, суйа вар- Г іти по воду; су ол- промокнути Г; айазма суйу свята, свячена вода СК; кӧтэрий атай о суйу вихлюпує ту воду Г; ахкан су протічна вода ВН; йағ суйу сколотини Г, К; салхым / салхын су СБЧ / П прохолодна вода; татлы су добра вода СЛ; ташхан су билен т'етсин нехай пропаде разом з паводком СБЧ; чӱрген су протухла вода ВН; суға алып т'етий, сусуз хайтый т'етирий повівши по воду, приведе без води СБФ.
    2. річка СБ, СЛ, К; су т'енары берег річки СБ; суға артын тайаған — судан ӧзӱн айаған уперся задом у річку, а сам боїться води СБА.

    Урумско-украинский словарь > су

  • 11 т'ет-

    (т'етий СБ-СМ; т'етэй СМУ)
    1. іти звідси ВН-У; т'еттлер вони пішли ВН; т'етсин хапудан хай іде з дому — від дверей Б; т'еттик, анда отруймуз пішли, посидимо там НМ; йылдан т'етий сколяға через рік він іде до школи НМ; т'етий т'елий, ишлей ходить туди, працює Б; тэшиклери тэрен т'етий дірки пішли глибоко СБ; т'ет-т'етэ поступово, помалу, потроху О; т'етэр аш десерт, остання страва СБЧ; алтыннары алып т'етий забирає золото й їде геть Б; кӧчӱп т'ет- відкочувати Б; назланып т'етэр іде маніжно ВН; той т'етэй гуляння триває П; учуп т'етти він полетів Б; ат хутулуй т'етий холундан кінь виривається в нього з руки й утікає Б; чыхты т'етти вийшов і поїхав звідси ВН.
    2. допом. дієсл., передає завершення дії в цілому або її початково ї фази; сынып т'етти він зламався ВН; дынай т'етий починає тонути СБ; хапахланып т'етий перевертається навзнак і лежить СМ; ӧскен т'еткен він виріс Г; айағым майышый т'етий моя нога підвертається У; пор. гит-, д'ет-, д'ит-, йид-, кит-, т'ит-, ћит-.

    Урумско-украинский словарь > т'ет-

  • 12 т'и

    I
    1. підр. спол. енкл. що, який, котрий; мен дийим т'и
    "наныз чичек",— дийим кажу
    "візьміть квітку" М; о дий т'и маа
    "онда чаре йох; сизе бында чаре вар", — дий він каже мені, що туди вам не можна, вам можна тут М; Ашых Ғарибин анасы дий т'и хызна
    "д'ийин, вар йенд'еннере" мати Ашиха Гаріба каже дочці
    "одягнися, сходи до нашої невістки" СК; дийлер т'и, дэнизин чине вармыш мина, патламыш та кажуть, що в морі була міна і що вона вибухнула СК; даскалица дий т'и
    "т'ельдим да алып т'еттим эвдэ, җылыттым ону",— дий учителька каже
    "я забрала її до додому й відігріла" У; ишиттим т'и, назлы йарем эльлер алды я чув, що мою кохану дівчину забрали люди Г; сӧле, недир о т'и, о хадар дэрендэн сӧледин? скажи, що то сталося, що ти так здалеку заводиш розмову? СЛ; ӧле эттим т'и, ичмедим я зробив так, що не випив СГ; атлар ӧле т'и коні такі, що аж СГ.
    2. у складі спол. йа т'и, т'им т'и, хайсы т'и тощо.
    3. підр. спол. що, який, котрий, щоб; абу Виталик т'и айахташлых этий цей Віталик, з яким він товаришує У; о "анда" дэд'енчерек, о йетиштирд'ий т'и мында болмаға поки він скаже "там", цей мусить устигнути опинитися тут СМ; пор. д'и, ки.
    II
    пит. частка з укр. чи; т'и йохтур т'и шин ичмеэн? чи нині нема таких, що не п'ють?М.

    Урумско-украинский словарь > т'и

  • 13 т'им

    1. пит. займ. хто; т'имниң ВН-У / т'имнин ВН-У / т'имин СМ-СК род. в. кого, чий; т'имд'е П, СМ, т'име К дав. в. кому; т'имни ВН-У, т'ими Г-СК зн. в. кого; т'имдэ місц. в.; т'имдэн вих. в.; т'имнер мн. хто — про багатьох Б; т'им болса / оса хтонебудь О / К; т'имниз? хто ви такі? ВН; т'иминиз бар? хто в вас є? Б; т'ими йырлай, т'ими ашай, т'ими ойняй хтось із них співає, хтось їсть, хтось танцює СЛ; т'ими миний, т'ими тӱший хтось із них підіймається, хтось злазить СГ; т'имин неси бар що в кого є Б; т'имниң / т'имин арабасына миндиң, аның йырын йырла на чийого воза сів, того й пісню співай СБА / НМ.
    2. у складі спол.
    т'им т'и котрий; т'им т'и эртэн халхар, дуруп не йазар? хто встає рано, що пише, встаючи? СЛ; т'им т'и алып бу шарабы ичер дэ айлянып сизе дэр... штэ о т'еретин, базирд'ан аға, танырсын да Ашых Ғариби хто, взявши це вино й повернувшись до тебе, скаже... от саме в ту мить ти, пане купець, і впізнаєш Ашиха Гаріба СК; пор. д'им, ким.

    Урумско-украинский словарь > т'им

  • 14 хах-

    I
    (хағай ВН, СБ, СМ, хахай Б, У, СГ) ударяти, бити, стукати, збивати, розпушувати, ляпати, бити в долоні, трусити, трясти, витрушувати, вибивати, колотити, молотити, coіare, украсти; бир бирне хах — эт'иси бир стукни один об одного — обоє однакові НМ; айахларын хах- дригати ногами У, СГ; хахай айахларын, д'еберий дригає ногами й подихає СГ; йайу хахвибивати верети, доріжки Г, К; йайымларын хахай вибивати серветки (на машинці) У; лезғинканы да хахтым і лезгинку ушкварив Б; хағай алий каранасын хапає й забирає його корону СБ; хағай алый захоплює СМ; хахай алий хапає Б; хахты алды хылычы він схопив шаблю Г, СЛ; хахып ал- схопити К, СГС; хахып алып т'ельлер, т'етирдлер схопили й привезли У; башыма хахай алый у мене в голові стукає У; пор. хағдыр-.
    II
    вставати П, СК; див. халх-.

    Урумско-украинский словарь > хах-

  • 15 хач-

    (хачай) бігти, бігати, тікати, уникати; алып хачай ону утікає з нею Б; пор. кач-.

    Урумско-украинский словарь > хач-

  • 16 хон-

    (хонар, хонай) сідати (про птаха, сонце), зупинятися на нічліг, ночувати; кӱн хонду сонце зайшло СМ; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сідає Г; хайда хонай, анда оңай де сідає, там і придбаває СБЧ. гість, гостина, місце для гостини, притулок, квартира, ставка, табір; знайомий, приятель О; эр бир кӧйе эвин-хона ғын осун хай у тебе має бути притулок у кожному селі СГ; хонаха в гостях СК; напаҗам хонаға? що мені робити в гостях? К; хонах ал- брати на ночівлю СЛ; ғарип ғарипни хонахка алған, алып ону кӧпек уйаға барған бідняк бідняка пустив ночувати, а сам пішов до собачого кубла спати НМ; истэйим бир хонах я прошу притулку на одну ніч СЛ; хонах ол- зупинятися на ночівлю, ночувати СЛ, СГ; хонах тӱш- зупинятися на ночівлю СЛ; хонахларға хой- поселяти на квартири ВН.

    Урумско-украинский словарь > хон-

  • 17 шоп

    щоб; архан абеле сырыхнен, шоп тутмаа (шопсуз урумҗасна чыхмай айтмаа) — тутмаа хойун да алып соймаа така жердина з вірьовкою, щоб ловити (без "щоб" по-урумськи сказати не виходить) — ловити овець і, спіймавши, різати К.

    Урумско-украинский словарь > шоп

  • 18 эв

    I
    хата, будинок, кімната; эв ардына (пор. эварды) за хатою Г; эв ичерси / эвин ичи внутрішність хати НКД; эвин ич (и) ни бойалама білити в хаті НКД; эв йап- М, эв йаса- / сал- Б будувати, ставити хату; эв (ин) дӱбӱ / тӱбӱ долівка, підлога СГ / У; эв тэпеси дах хати НКД, СГС; эв хапу хатні двері К; эв чыхарсы зовнішній бік хати НКД; эвдэ вдома СБ, СЛ; барый эвдэ іде до хати СМ; т'ельдим эвдэ я приїхав додому Б; т'етирим эвдэ приношу додому У; эвдэ алып т'ельди приніс додому Б, У; эвдэ т'ель- їхати, приїздити додому Б, У; эве додому СЛ, СГ; эвин стӱ доғру эт'ен дах був рівним СМ; эв чине в хаті У; пор. уй, ӱ, ӱй.
    II
    гей О.

    Урумско-украинский словарь > эв

  • 19 ӧлӱ

    померлий, мертвий, покійник, небіжчик, мрець, мертв'як; ӧлӱсӱ П, аның ӧлӱсӱ СБ його мертве тіло; бир т'есек ӧлӱ хызлар, адамнар маса мертвих дівчат, чоловіків СЛ; ӧлӱсӱнӱ тӱркӱнен алып т'иттлер мезарлыға його мертвого несли на цвинтар з піснями СК; тынмаз / халхмаз ӧлӱ Г / СГ мертвий, який уже не оживе, не встане; ӧлӱ билен тириге табутха йатмаға болмай живому не можна лягти до могили разом із мертвим СБЧ; пор. ӧли.

    Урумско-украинский словарь > ӧлӱ

См. также в других словарях:

  • АЛЫП — Великан, исполин; богатырь. Это имя встречается в эпитафиях на надгробных камнях могил волжских булгар. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • алып тігу — (Өзб., Ташк.) жаңа матадан киім тіккенде, оның астар жағындағы жіптері жалбырап шығып тұрады. Сондықтан инені біресе оң жағынан, біресе сол жағынан алып, шығып қалған жіптерін басып тігеді …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • алып-сатар — Берәүдән алып, табыш белән икенче берәүгә сатучы, спекулянт …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • қалып — ар. зат. Аяқкиімнің пішінін келтіріп тігуге керекті құрал. ар. зат. Аяқ киімнің пішінін келтіріп тігуге керекті құрал …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • алып соғу — (Көкш., Қ ту) сақаларды иіру. А л ы п с о ғ а т ы н кезек, сенің кезегің (Көкш., Қ ту) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • алып шығу — (Түрікм.: Таш., Мары, Тедж.) бітіру, орындау. Қырқымды а л ы п ш ы ғ у үшін не керек? (Түрікм., Тедж.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • қалып — 1 (Сем.: Көкп., Ақс.) кірпіш, құйылған кесек. Қ а л ы п таусылып қалғандықтан, үй жиюды уақытша тоқтаттық (Сем., Көкп.) 2 (Алм., Кег.) сандық, белдік, жүген сияқтыларға күмісті әшекей жасайтын аспап. Мынаны қ а л ы п қ а құйып жасаған екен (Алм …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • алып батыр — Әкиятләрдә: гадәттән тыш зур гәүдәле кеше образы …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • алып жеу — (Қар., Шет) ұтқан асықты алу. Менің сақам алшы түсті, мен а л ы п ж е йм і н (Қар., Шет) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • алып терісі, жеп еті жоқ — (Монғ.) өте арық. Жаздыгүнгі малдың а л ы п т е р і с і, ж е п е т і ж о қ (Монғ.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • найқалып-шайқалып — (Көкш.: Щуч., Еңб.) ырғалып жырғалып. Ол әлі н а йқ а л ы п ш а й қ а л ы п болған жоқ (Көкш., Щуч.). Ахмет үйінен н а й қ а л ы п ш а й қ ал ы п шыққанша біздер қырдан асып кеттік (Көкш., Еңб.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»