-
1 Abo
-
2 aboriginal
1. n1) абориген, корінний (місцевий) житель, тубілець2) споконвічне слово2. adj1) споконвічний; первісний2) корінний, тубільний, місцевий (про флору, фауну)* * *I n1) абориген, корінний житель; тубілецьII aспоконвічний, корінний, тубільний -
3 Australian
1. nавстралієць; австралійка2. adjавстралійський* * *I n1) австралієць; австралійка; уродженець або житель Австралії2) австралійський абориген; представник корінного населення Австралії3) одна з мов австралійських аборигенів; англійська мова в Австралії ( Australian English)II a -
4 Australian
I n1) австралієць; австралійка; уродженець або житель Австралії2) австралійський абориген; представник корінного населення Австралії3) одна з мов австралійських аборигенів; англійська мова в Австралії ( Australian English)II a -
5 aborigine
n1) тубілець, абориген; представник корінного населення; (звич. Aborigine) або-риген Австралії2) pl флора е фауна даного ( географічного) району -
6 airport art
мистецтво аборигенів, пристосування до смаків іноземних туристів -
7 American Indian
американський індіанець; американська індіанка; американський абориген, член одного з індійських племен Північної, Центральної або Південної Америки -
8 Australoid
-
9 cooee
[`kuːiː]= cooey1) = агов ! ( вигук австралійських аборигенів)2) ого! (вигук, що скликає свиней)3) iм. чутністьwithin cooee — неподалік, у межах чутності
-
10 coolamon
n; австрал.куламон, дерев'яна таріль ( у аборигенів) -
11 corroboree
n1) короборі, ритуальний танець аборигенів-австралійців ( на святі)2) aвcтpaл. гучне збіговисько; скандал, шум -
12 kipper
1. n1) лосось-самець (під час нересту)2) розм. хлопець, парубок; тип3) дитина, малюк4) військ., розм. торпеда5) копчена розпластана риба2. vсолити і коптити рибу* * *I n1) лосось-самець ( під час нересту)2) копчена розпластана риба; копчений оселедецьII v III n1) тип; малий; хлопець; дитина, маля2) aвcтpaл. абориген, який пройшов обряд посвячення ( у дорослого чоловіка) -
13 local
1. n1) місцева партійна (профспілкова) організація3) звич. pl місцевий мешканець4) місцевий проповідник5) місцеві новини6) розм. місцевий шинок (трактир)2. adj1) місцевийlocal board — амер. дільнична призовна комісія
the local doctor — місцевий (дільничний) лікар
local examination(s) — випускні екзамени, що проводяться у середній школі представниками університету
local government — місцеве самоврядування; місцеві власті
local name — місцева назва; назва місцевості
local option — право мешканців округу (району) дозволяти (забороняти) продаж спиртних напоїв
local rag — розм. місцева газета
local room — амер. відділ (редакція) місцевих новин (у газеті)
local security — військ. безпосередня охорона
local train — приміський (місцевий) поїзд
local veto — рішення мешканців округу (району) про заборону продажу спиртних напоїв
2) частковий, окремий, місцевийlocal infection — мед. локалізований інфекційний процес
local injury — часткове (місцеве) пошкодження
3) поширений лише подекуди; що зустрічається лише в окремих районах (звич. very local, quite local)4) вузький, обмежений, місницький5) грам. місцевий* * *I n2) місцевий поїзд або автобус3) місцеві новини ( у газеті)4) місцевий житель; = local preacher6) = local examinations9) аборигенII a1) місцевий2) приватний, частковий; локальний; локалізований3) вузький, обмежений ( про погляди) -
14 native
1. n1) уродженець2) корінний мешканець; тубілець3) місцева тварина (рослина)4) австрал. місцевий уродженець (про білих, що народилися в Австралії)5) іст. народжений рабом6) розм. батьківщина2. adj1) ріднийnative land — батьківщина, вітчизна
2) тубільний, місцевий3) чистий, самородний (про золото тощо)4) природний, природжений5) властивий, притаманний6) біол. аборигенний7) геол. материнський* * *I [`neitiv] n1) уродженець3) часто тубілець; абориген; aвcтpaл. місцевий уродженець (про білих, народжених в Австралії); ( Native) дiaл. тубілець ( офіційне найменування негрів)4) місцева рослина або тварина5) людина, яка народилася під певною зіркою ( в астрології)7) icт. народжений рабомII ['neitiv] a1) ріднийnative land — батьківщина; народжений ( у якому-небудь місці); приналежний по праву народження
2) тубільний3) місцевий4) чистий, самородний ( про метали); необроблений, неочищений5) природний; дикий6) природжений, уроджений, природний7) (to) властивий8) бioл. аборигенний9) гeoл. материнський -
15 walkabout
n1) австрал. періодичне бродяжництво (бурлакування)2) піший туризм* * *n1) aвcтpaл. періодичне бродяження ( аборигенів)2) піший туризм3) прогулянка високої особи серед натовпу з метою неофіційного спілкування з народом -
16 yam-stick
nзагострений ціпок (знаряддя австралійських аборигенів) -
17 Abo
n; (скор. від Aborigine); австрал.през. абориген -
18 aboriginal
I n1) абориген, корінний житель; тубілецьII aспоконвічний, корінний, тубільний -
19 aborigine
n1) тубілець, абориген; представник корінного населення; (звич. Aborigine) або-риген Австралії2) pl флора е фауна даного ( географічного) району -
20 airport art
мистецтво аборигенів, пристосування до смаків іноземних туристів
- 1
- 2
См. также в других словарях:
абориген — См. туземец... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. абориген первый поселенец, автохтон, (первобытный, исконный, вековой, родовой, коренной, местный) житель, туземец, старожил … Словарь синонимов
АБОРИГЕН — [лат. aborigines < ab origine от начала] коренные жители страны, местности (обычно Африки, Америки, Австралии, т.е. тех территорий, которые были открыты европейцами в новое время). Ср. АВТОХТОННЫЙ. Словарь иностранных слов. Комлев Н.Г., 2006.… … Словарь иностранных слов русского языка
абориген — автохтон Организм (таксон), со времени своего филогенетического становления обитающий в данной местности; термин «абориген» употребляется при конкретном противопоставлении вселяемым (интродуцируемым) и заносным формам, хотя в таком случае… … Справочник технического переводчика
абориген — а, м. aborigène < , лат. aborigines. 1582. Рей 1998. 1. Коренные жители местности в отличие от поселившихся пришельцев. Сл. 18. Аборигены, от которых происходят Римляне, родились также в Италии. Римск. ист. 1 3. Подчиненные и сослуживцы мои… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
абориген — АБОРИГЕН, туземец, книжн. автохтон, устар. насельник … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
АБОРИГЕН — м. лат. более употреб. мн. ч. первые поселенцы края; первобытные, исконные, вековые, родовые, коренные жители; туземцы, старожилы, первоселы, коренники, сидящие на корню; противопол. нахожие, поселенцы, населенцы, переселенцы, посельники,… … Современная энциклопедия
АБОРИГЕН — АБОРИГЕН, аборигена, муж. (от лат. aborigines древнейшие жители Лациума) (книжн.). Коренной, не пришлый житель страны. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
АБОРИГЕН — АБОРИГЕН, а, муж. (книжн.). Коренной житель страны, местности. | жен. аборигенка, и (разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
АБОРИГЕН — муж., лат. более употр. мн. первые поселенцы края; первобытные, исконные, вековые, родовые, коренные жители; туземцы, старожилы, первоселы, коренники, сидящие на корню; ·противоп. нахожие, поселенцы, населенцы, переселенцы, посельники, новоселы,… … Толковый словарь Даля
АБОРИГЕН — АБОРИГЕН, СССР, киностудия им. М. Горького/Мир, 1988, цв., 133 мин. Социально психологическая драма. Отец пятнадцатилетнего Борьки Хромова утонул по пьянке. Мать его бросила. Он никому не нужен на этом свете, даже единственному близкому приятелю… … Энциклопедия кино
абориген — абориген. См. автохтон. (Источник: «Англо русский толковый словарь генетических терминов». Арефьев В.А., Лисовенко Л.А., Москва: Изд во ВНИРО, 1995 г.) … Молекулярная биология и генетика. Толковый словарь.