Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Поважно

  • 1 Поважно

    Поважно гп̃дственнҍ косно

    Синонїма Славеноросскаѧ > Поважно

  • 2 почтенно

    поважно, почесно.
    * * *
    нареч.
    поче́сно; ( с уважением) з пова́гою, з поша́ною

    Русско-украинский словарь > почтенно

  • 3 достоинство

    1) гідність, достойність (р. -ности). [Найкращий етичний критерій - шанувати свою особисту достойність (Крим.). З лицарською достойністю (Грінч.). Де наша національна гідність? (Грінч.)];
    2) повага. [Вислухайте-ж ви покірно, з повагою, що неповинним личить (Грінч.)]. Чувство собственного достоинства - самоповага. Сохранять чувство собственного достоинства - зберегати (заховувати) повагу до себе, самоповагу. С достоинством - поважно. [Спитав поважно: що ти посмів мені сказати зараз?]. Лишить человеческого достоинства кого-л. - позбавити людської гідности, упослід(н)ити кого;
    3) (качество, ценность) вартість, вартність, стійність (р. -ности), [Мораль дуже непевної вартости (Єфр.). Я вам показую сукна найвищої вартости. Поема високої літературної стійности. Свідомий своєї шляхетської вартности (Неч.-Лев.)]; срв. Качество. Отдавать справедливость, ценить по достоинству - шанувати кого по заслузі (гідно), віддавати кому належне. [Його шанують по заслузі - він того заробив];
    4) сан, гідність (р. -ности). [Король надав йому князівську гідність].
    * * *
    1) ( положительное качество) гі́дність, -ності, достойність, -ності
    2) (уважение к себе, сознание своих прав) гі́дність, -ності, досто́йність
    3) (стоимость, ценность денежного знака) ва́ртість, -тості
    4) ( звание) гі́дність, досто́йність; ( титул) ти́тул, -у; ( сан) сан, -у

    Русско-украинский словарь > достоинство

  • 4 важно

    1) (спесиво) пишно, з-пишна, бундючно;
    2) (с достоинством) поважно, велично;
    3) (имеет значение) важно, важливо, ходиться за (про) що. [За це мені й ходиться (Звиногор.)]. Это не важно - це маловажно, це пусте, менше з тим, байдуже.
    * * *
    1) нареч. важно; пова́жно, з по́вагом, з пова́гою; стате́чно; вели́чно, пи́шно; бундю́чно, пиндю́чно, пиха́то, пихли́во; га́рно, до́бре; добря́че
    2) в знач. сказ. важли́во, ва́жно

    Русско-украинский словарь > важно

  • 5 всерьёз

    навсправжки, поважно, настояще, серйозно. [Це ви шуткома, чи настояще?].
    * * *
    нареч.
    серйо́зно, всерйо́з

    Русско-украинский словарь > всерьёз

  • 6 молитвенный

    молитовний; (посвящённый молитве) молебний. [Всі стояли поважно, з молитовними очима (Н.-Лев.). На святий день, на великдень, або на которий празник роковий, на молебний, люди до церкви йдуть (Чуб. V)]. -ное настроение - молитовний настрій. [Замість молитовного настрою в душу впала скептична рефлексія (Крим.)]. -ный дом - см. Молельница. -ное собрание - молитовне зібрання.
    * * *
    1) церк. молито́вний
    2) перен. молито́вний; ( умоляющий) блага́льний
    3) ( набожный) побо́жний

    Русско-украинский словарь > молитвенный

  • 7 нелепость

    1) безглуздя (-дя), безглузде (-дого), (вздор) нісенітниця, дурниця, (деликатнее) марниця, пустячина, (белиберда) аби-що, ка-зна-що, невідь-що, курзу-верзу. [Я не оправдуюсь проти безглуздя (Л. Укр.). Такого абсолютного безглуздя, як заклик до «держави» (Ленін). Се щось таке безглузде, що не варте відповіди поважної (Л. Укр.). Донос повний нісенітниць та обмовних вигадок (Гр. Думка). Оте курзу-верзу їм дуже до вподоби (Крим.)]. Говорить -ти - нісенітниці (дурниці) говорити (молоти, плести, верзти, плескати), говорити и т. п. невідь-що (ка-зна-що; таке, що й купи не держиться), провадити не знати[ь] що. [Ніхто не зважиться, не бувши спеціялістом, плескати нісенітниці (Крим.). Невідь-що верзеш ти, Опанасе! (Кониськ.). Ат, верзе щось таке, що й купи не держиться (Н.-Лев.)]. Принимать -пость всерьёз, верить -ти - брати нісенітниці за правду, няти віри нісенітниці (нісенітницям);
    2) неподобність, недоладність, нечупарність, бридкість (-ости). Срв. Несуразица.
    * * *
    1) ( свойство) безглу́здість, -дості; нісені́тність, -ності; недола́дність, неподо́бність
    2) ( бессмыслица) безглу́здя; ( вздор) дурни́ця, нісені́тниця

    говори́ть (повторя́ть) — -ть

    (\нелепость ти) — говори́ти (повторя́ти; моло́ти, ля́пати, плести́, верзти́, плеска́ти) дурни́ці (дурни́цю, нісені́тниці, нісені́тницю, неподо́бне)

    Русско-украинский словарь > нелепость

  • 8 неуважительно

    нрч.
    1) нешаноб[в]ливо, зневажливо, зневажно, без поваги, без пошани;
    2) неповажно, неслушно, без поважної (важливої, слушної) причини. Срв. Неуважительный.
    * * *

    Русско-украинский словарь > неуважительно

  • 9 осанисто

    сановито, поважно. [Виглядав він сановито (Стор.)].
    * * *
    нареч.
    ста́вно, поста́вно, пова́жно

    Русско-украинский словарь > осанисто

  • 10 прочитывать

    прочитать и прочесть
    1) прочитувати, прочитати, перечитувати, перечитати, (во множ.) попрочитувати, поперечитувати що; (проходить чтением) начитувати, начитати, читати, вичитати що. [На тобі книжку, щоб ти прочитав (Рудч.), Перечитайте та розпишіться, що читали (Кониськ.). Він уже багато книжок попрочитував (Грінч.). Нечипір десь книжок багато начитав (Боров.). Що мені Марко скаже, як побачить на ній (на книжці) півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав ніж ти (Коцюб.). Вичитавши усього Квітку, вони кілька день почували себе не на землі, а на небі (Яворн.)]. Я ещё не -тал этой книги - я ще не прочитав цієї книги. Я -чёл об этом в газете - я прочитав про це (вичитав це) в газеті. Я не -чту, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) - я не вчитаю, що тут написано. [Роман сан дивується, що він, бувши таким бідовим хлопцем, не вчитає букваря (Васильч.)]. На лице легко -честь что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) - на лиці, на обличчі вичитується щось (напр. хвилювання, збентеження, турбота). [Не промовлять нічого устонька рожеві, та й без мови вичитуються на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки й думоньки (М. Вовч.)];
    2) -честь (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) - відчитати що. [«Слово» дійшло до нас у дуже несправній редакції досить пізнього списка, зробленого десь певне на півночі, в свій час зле відчитаного (Єфр.)];
    3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочитати (який час, напр. цілий вечір, цілу ніч);
    4) (громко, вслух) вичитувати, вичитати, читати, прочитати (голосно, вголос), виголосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем- л.) проказувати, проказати що. [Ми говоримо, а той списує. Усе списав і вичитав нам (Кониськ.)]. -вать, -честь молитву (молитвы), заповеди и т. п. - проказувати, проказати, вичитувати, вичитати молитву (молитви), заповіді, і т. ин., вимолити (молитви). [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував книжок (Васильч.). - А вичитай молитву Господню! - Гриць вичитав добре (Яворн.). Проказала ще заповіді (Грінч.). Почала з «Вірую» проказувати знову все - аж до краю. Вимолила всі, які знала (Грінч.)]. -честь реферат, доклад - прочитати, виголосити реферат, доповідь. -честь невнятно - проха(ра)маркати, переха(ра)маркати, (с трудом, по складам) прослебезувати, вислебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу (Гр.). Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркую (Стор.)]. -честь кому наставление за что-л. - прочитати, вичитати молитву (отченаша) кому за що; срв. Отчитывать 2. Прочитанный и прочтённый - прочитаний, перечитаний; відчитаний; вичитаний, проказаний.
    * * *
    несов.; сов. - прочит`ать
    1) прочи́тувати, прочита́ти и попрочи́тувати
    2) (несов.: читать в течение определённого времени) чита́ти [ці́лий день], прочита́ти

    Русско-украинский словарь > прочитывать

  • 11 Кривляние

    кривляння, викривляння; (только лицом, гал.) гримасування. [Хапливість, мінливість і кривляння - це вже доля молодости й дурости (Ніков.). Шкода дивитись на це кривляння замість поважної й серйозної відповіди (Н. Рада)].

    Русско-украинский словарь > Кривляние

  • 12 Нешутя

    нрч. не жартуючи, не в жарт, без жарту, (в самом деле) насправжки, (серьёзно) серйозно, поважно.

    Русско-украинский словарь > Нешутя

  • 13 Приосаниться

    прибрати поважної постати, підбадьоритися.

    Русско-украинский словарь > Приосаниться

См. также в других словарях:

  • поважно — присл. 1) Статечно, не поспішаючи, неквапливо. || З гідністю, велично. 2) З повагою, шанобливо. 3) Серйозно. || Не на жарт; всерйоз …   Український тлумачний словник

  • поважно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • Nikola Karev — Никола Карев Born November 23, 1877 Kruševo, Ottoman Empire (now Republic of Macedonia) Died April 27, 1905(1905 …   Wikipedia

  • бурлеск — у, ч., літ. Жартівливе змалювання в зниженому, пародійному тоні тем і образів, що про них прийнято говорити поважно …   Український тлумачний словник

  • важливо — присл. 1) у знач. присудк. сл. Має значення; істотно, потрібно. 2) діал. Поважно, велично …   Український тлумачний словник

  • виступати — а/ю, а/єш, недок., ви/ступити, плю, пиш; мн. ви/ступлять; док. 1) Виходити наперед, відокремившись від кого , чого небудь. || тільки док. Вийти звідки небудь, із за чогось. 2) перен. Ставати видним, з являтися, показуватися. || Виявлятися,… …   Український тлумачний словник

  • гоголь — я, ч. Водоплавний дикий птах родини качиних. •• Го/голем ходи/ти ходити поважно, гордовито …   Український тлумачний словник

  • едалт-орієнтид-рок — у, ч., муз. Рок для солідної, поважної публіки …   Український тлумачний словник

  • козир — я, ч. 1) У картярській грі – карта тієї масті, що оголошується старшою та б є будь яку карту інших мастей. 2) перен. Те, що у відповідний момент може дати комусь перевагу в чому небудь. •• Ходи/ти ко/зирем тримати себе по молодецькому, поважно… …   Український тлумачний словник

  • наближений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до наблизити. 2) у знач. прикм., розм. Який близько стоїть до якоїсь (зазвичай поважної) особи, користується її довір ям. || у знач. ім. набли/жені, них, мн. (одн. набли/жений, ного, ч.). Ті, що близько стоять до… …   Український тлумачний словник

  • підпливати — а/ю, а/єш, недок., підпливти/ і підпли/сти/, иву/, иве/ш, док. 1) Пливти плавом або на чому небудь, наближаючись до когось, чогось. || перен. Підходити, під їжджати повільно або поважно, ніби пливучи. 2) Пливти плавом або на чому небудь,… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»