Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Невҍстка

  • 1 Невҍстка

    Невҍстка сноха

    Синонїма Славеноросскаѧ > Невҍстка

  • 2 невёсткин

    невістчин (нескольких невесток: невістчаний), (диал.) невіхнин; синової; братової; ятрівчин (-на, -не), (нескольких) ятрівчаний; срв. Невестка. [Як не невістка (винна), то невістчина плахта (Приказка). У нас три невістки, так то невістчана худоба (Грінч.)].
    * * *
    неві́стчин, -а, -е

    Русско-украинский словарь > невёсткин

  • 3 сноха

    неві́стка

    Русско-украинский словарь > сноха

  • 4 невестка

    невістка, (диал.) невіхна (-ни), (жена сына ещё) синова, (жена брата) братова (- вої), (жена мужнина брата) ятрівка. [Невістка - чужа кістка (Приказка). Прийшла свекруха невіхну побужати (Метл.). З братом я помирюся, а з братовою - ніколи (Звин.)]. Быть -кой - бути невісткою, невістчити. [Сімнадцять років я коло неї невістчила (Липовеч.)].
    * * *
    неві́стка; ( жена брата) бра́това, -ої; (жена сына диал.) синова́

    Русско-украинский словарь > невестка

  • 5 блуд

    блуд, блудство, блудодіяння, блудодійство, розпутство, розпуста. [Зблудила Тамара, невістка твоя, і вже завагоніла від блуду (Св. П.)].
    * * *
    блуд, -у, розпу́ста

    Русско-украинский словарь > блуд

  • 6 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 7 дремливый

    дрімливий. [Сонливая, дрімливая невістка моя].
    * * *
    диал.
    дрімли́вий

    Русско-украинский словарь > дремливый

  • 8 есть

    I. (3 л. ед. ч. н. вр. от быть) є, (реже) єсть. (См. Быть). Каков, какой ни есть - хоч який (є), хоч який-би був, будь-який. Сколько ни на есть - хоч скільки є, хоч скільки-б було. Как есть (совсем, вполне) - чисто, геть, (вульг.) настояще. [Той геть увесь спалахнув (Крим.)]. Ну как есть - ну чисто тобі. [Лежав він у труні ну чисто тобі живий (Еварн.)]. То есть - цеб- то, себ-то, тоб-то.
    II. едать 1) їсти (наст. вр. їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдать; пов. н.: їж, їжмо, їжте); неопр. н-ние, ум. (неспряг.) - їстоньки, їдусі, їдусеньки, їсточки. [Твої діти плачуть, їстоньки хочуть], (потреблять) споживати (сов. спожити), поживати (пожити). [ІЦе й половини з миски не спожили, а він уже поклав ложку. Його розум протестував проти церковних слів: «Прийдіть, споживайте, це - тіло моє». Стали ми хліба-соли поживати]; (при обращении к детям) - гамати [Гамай, гамай, моя дитино, орішок! - Я вже, мамо, згамав], (неспряг., ум.) гамці. [Не плач, дитино, зараз будем гам. I сам не гам і другому не дам]. Есть один раз в сутки - їсти раз на добу, разувати. Есть с кем за одним столом - столувати стіл з ким. Есть до сыта - їсти вдосить, досита, доситости. Есть глазами - їсти очима кого. [Їсть Оленку очима];
    2) (признавать годным в пищу, съедобным, употреблять) їсти, вживати [Ми не вживаємо конини], заживати;
    3) (о насекомых) кусати, їсти, тяти. [Комарі нас тнуть];
    4) (об едкой жидкости, веществе) їсти, кусати, гризти. [Вапна (известь) гризе пальці]. Есть кого - їсти кого, уїдатися на кого. [Почали вони на його уїдатися]. Поедом есть - їдом (їдьма, їдцем) їсти, жерцем пожирати. [Ти, як та гадюка, - їдом їси (Гліб.). Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.). Ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають]. Даром едящий - дармоїжний, дармоїд. Есть с жадностью и т. п.; см. Жрать, Лопать, Трескать, Убирать, Уминать, Уписывать, Уплетать.
    * * *
    I глаг.
    ї́сти (їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть); ласк. дет. ї́стки, ї́стоньки, ї́сточки; ( употреблять) спожива́ти, ужива́ти, зажива́ти, пожива́ти
    II
    (3 л. ед. ч. наст., от "быть") є, єсть

    все как \естьть — геть усі́, усі́ чи́сто, геть-чи́сто всі

    всё как \естьть — геть усе́, усе́ чи́сто, геть-чи́сто все

    III межд. воен.

    Русско-украинский словарь > есть

  • 9 желание

    бажання, хотіння, хіть (р. хоти, часто диал. хіті), воля, (сильное) жадання, жадоба, прагнення; (капризное) забаг (р. -гу), забаганка, (гал.) бага, схотінка. По собственному (по доброму) -нию - своєю волею, по своїй волі, з власної волі, охотою, самохіть. Исполнять чьё-л. -ние - чинити чию волю. Исполнить -ние - вволити (вчинити) волю. По желанию кого - на бажання чиє, на волю. [На бажання слухачів = по желанию слушателей]. Предоставлять, предоставить чьему-либо желанию - на волю кому давати, дати (віддати). Против -ния - проти волі, через силу, неволею. [Чи по волі, чи проти волі. Волею чи неволею - а це зробиш]. Ваше -ние для меня закон - ваша воля (ваше бажання) для мене закон (для мене свята). Желанный -
    1) бажаний;
    2) сущ. - бажаний, жаданий, пожаданий, бажана, жадана, пожадана, жаданка. [Невістка жаданка].
    * * *
    1) бажа́ння; хоті́ння, хіть, род. п. хо́ті, жада́ння, жадо́ба

    заявля́ть, заяви́ть о своём \желание нии, изъявля́ть, изъяви́ть \желание ние — заявля́ти, заяви́ти про своє́ бажа́ння (жада́ння), виявля́ти, ви́явити (висло́влювати, ви́словити) бажа́ння, зголо́шуватися, -шуюся, -шуєшся, зголоси́тися, -лошу́ся, -ло́сишся; сов. зохо́титися, -хо́чуся, -хо́тишся

    2) жада́ння, бажа́ння

    Русско-украинский словарь > желание

  • 10 заправлять

    и Заправливать заправить
    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;
    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];
    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];
    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;
    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авить
    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти
    2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш
    3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

  • 11 исхудать

    или Исхудеть схуднути, (о мн. похуднути), змарніти, помарніти, охлянути, (с оттенк. зачахнуть) знидіти, винидіти, понидіти; (в лице) спасти з лиця, з[по]марніти на лиці, на виду; (в теле) спасти з тіла, на тілі, змарніти, помарніти, (в конец известись) ні на що звестися; см. Похудеть. [Схуд, висох Павло (Грінч.). За довгий час змарнів, борода одросла (Рудч.). Ой вже-ж наші сіромахи та без харчів помарніли (Пісня). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла (Номис). Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи (Чуб. III)]. Покуда жирный -дает, худого чорт возьмёт - поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка).
    * * *
    сху́днути; ( осунуться) змарні́ти, помарні́ти; стягти́ся и мног. постя́гуватися и постяга́тися, перепасти́ся, -паду́ся, -паде́шся, ви́худіти, ви́худнути

    Русско-украинский словарь > исхудать

  • 12 косма

    1) (клок, прядь) косом (-сма), (чаще) космик, космок (-сомка);
    2) (свалявшийся клок) кудла, патла, куштра, космак. [Летять на здогін за нею (собакою) збиті на задку кудли, (Коцюб.). Невістка дівчину так і вхопила за патли (Г. Барв.). Ой постій, дай мені тебе за космаки піймати (Куліш)]. Распустить -смы - порозпускати патли, розпатлатися, розкудлатися. Растрепать кому -смы - куделю збити кому, вичубити кого. Его сюда и за -смы не притянешь - його сюди й за чуба не приволочиш; його сюди й пугою не заженеш.
    * * *

    Русско-украинский словарь > косма

  • 13 крутить

    Кручивать
    1) (скручивать, сучить) крутити, вити (в'ю, в'єш), звивати, сукати що. [Перевесла дівчата в полі крутили (М. Вовч.). Синові дав волоки вити (Основа). Чоловік крутить, а бог розкручує (Номис). Крути, та не перекручуй (Приказка)];
    2) (вилять) крутити, вертіти, (хвостом ещё) меляти (хвостом). [Вертить хвостом (Номис). Моє теля хвостом меля (Сл. Гр.)]. -тя, вертя свет пройдёшь, да назад не воротишься - брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся (Приказка);
    3) (кем) крутити, вертіти, верховодити, орудувати ким. [До бога далеко, а пани вертять як хотять (Номис). Невістка нами орудувала (Г. Барв.)];
    4) -ть снег (о ветре, мятели) - крутити, хурделити сніг, снігом, (воду: о водовороте) нуртувати, вирувати, крутити воду. [В віконце поглядає, чи крутить завірюха (М. Вовч.). Він (нечистий) збирає багато снігу і сипле й крутить їм, - того й завірюха (Грінч.). Вітер хурделить (Сл. Гр.). Вир як воду крутить! (Грінч.)];
    5) (кости) крутити кістки, у кістках; см. Ломать;
    6) см. Коловращать, Кружить что;
    7) (спешить, понукать) поспішатися; підгонити кого. Не -ти, успеется - не підгонь - поспіємо.
    * * *
    1) крути́ти; ( вращать) оберта́ти; (о вьюге, метели) хурде́лити, кушпе́лити
    2) (вертя, изготовлять) крути́ти; ( сучить) сука́ти (сука́ю, сука́єш и сучу́, су́чиш) и сучи́ти; ( свёртывать) скру́чувати; ( свивать) звива́ти

    Русско-украинский словарь > крутить

  • 14 поедом

    їдом, їдьма, їдцем, жерцем. -дом есть кого - їдом, їдьма, їдцем їсти кого, жерцем жерти кого. [Невістка їдьма їсть бабу й діда (Г. Барв.)].
    * * *
    нареч.
    по́їдом, їдьма́, ї́дом, їдце́м

    \поедом е́сть — по́їдом (їдьма́, їдо́м, їдце́м) ї́сти, ( грубее) жерце́м пожира́ти (же́рти)

    Русско-украинский словарь > поедом

  • 15 пушной

    1) мохнатий, смухатий. [Яка вовна, мохната, така невістка багата (Основа 1862)]. - ной зверь - звір мохнатий, смухатий. [З опрочих знов звірів, котрі смухаті, то він їх бив і шкуру з них здирав (Крим.)];
    2) хутряний. -ной товар - хутра, хутряний крам. -ные ряды - хутряний базар, хутряний ринок, хутряний торг;
    3) полов'яний. -ной хлеб - хліб з половою. -ная земля - пухка земля.
    * * *
    хутрови́й, хутряни́й

    пушно́й зверь — хутрови́й звір

    пушно́е сырьё — хутряна́ (хутрова́) сировина́

    Русско-украинский словарь > пушной

  • 16 стрелочник

    ж.-д.
    стрі́лочник, ви́личник

    винова́т \стрелочник к — ирон. неві́стка ви́нна

    Русско-украинский словарь > стрелочник

  • 17 Изомщать

    изомстить кому мститися (-щуся), помститися над ким; см. Отмщать. [Невістка мститься над нею (Н.-Лев.)].

    Русско-украинский словарь > Изомщать

  • 18 Меньшутка

    и Меньшуха (дочь) найменша (наймолодша) дочка, мізинка, мізинок (-нка), ум. мізиночка; (сестра) наймолодша сестра; ( невестка) наймолодша невістка.

    Русско-украинский словарь > Меньшутка

  • 19 неверный

    1) (вероломный, изменяющий) невірний, (сщ.) невірник, (ненадёжный) непевний, (склонный к изменам) зрадливий, зрадний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непевний. [З невірною дружиною куди піду, то загину (Пісня). Невірний (непевний) приятель (Київ). Човен непевний воді доручив (Л. Укр.). Зрадливий чоловік (Київ)]. -ная женщина - невірна (зрадлива) жінка (женщина), невірниця. -ное счастье - непевне щастя. -на их любовь - непевна (зрадлива, зрадна) їх любов, непевне (зрадливе, зрадне) їх кохання;
    2) (ложный) неправдивий, невірний, (неправильный) несправедливий, неправильний, непоправний, (неосновательный) неслушний, (ошибочный) хибний, помилковий, (фальшивый) фальшивий. [Неправдиве змалювання події (Київ). Несправедливе (неслушне) зауваження (Київ). Чи вірна наша, чи хибна дорога? (Франко)]. - ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгляд (в перен. знач.) - неправдивий (хибний, помилковий) погляд. -ное вычисление - неправильне (невірне) обчислення. -ный (фальшивый) голос - фальшивий голос. -ное известие - неправдива (помилкова, грубо: брехлива) (з)вістка. -ный ответ - неправдива (хибна, помилкова) відповідь. -ный перевод - неправильний (непоправний, невірний) переклад. -ный путь - непевна (хибна) путь (дорога). -ный слух (молва) - неправдива (грубо: брехлива) чутка. -ный счёт (бухг.) - неправильний (невірний) рахунок. -ные часы - неправильний (невірний) годинник;
    3) (нетвёрдый, неустойчивый) непевний, невпевнений; (колеблющийся) хиткий, хисткий; (капризный) химерний. [Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.). Блимає непевний огник (Р. Край)]. -ный взгляд (в прям. знач.) - непевний (невпевнений) погляд, непевне око. -ный (неуверенный) голос - непевний (невпевнений) голос. -ная походка - непевна (невпевнена, хитка) хода. -ный свет, блеск - непевне (химерне) світло, непевний (химерний) блиск. -ные тени - непевні (хисткі, химерні) тіні;
    4) (сомнительный, ненадёжный) непевний. -ное дело - непевна справа;
    5) (не исповедующий господств. веры) невірний, (сщ.) невір (-ра, м. р.), невіра (-ри, общ. р.), невірник, -ниця, (соб.) невірство; (язычник, -ница) поганин (стар.) поган (мн. -гани) поганка, (соб.) поганство; (басурманский) бузувірний, (сщ.) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверующий 1. [Абдулла сумно дивився на цього невірного, з котрим так довго змагався (Олм. Примха). Ця, бачте, невіра, то й темниці доладу не вміє змурувати, - не то що ми, християни (М. Вовч.). Християни ставали учениками невірника (Павлик). Бо незрячий сей поганин був, ще вірив непохитно в честь і в вірність (Крим.)];
    6) (недоверчивый) невірний, неймовірний. Фома -ный - Хома невірний, Хома неймовірний (Д. Укр.). [Знайшовся таки один Хома невірний, та так Хомою і звався (Франко)].
    * * *
    1) неві́рний; ( неправильный) непра́вильний; ( фальшивый) фальши́вий

    \неверныйая но́та — неві́рна (фальши́ва) но́та

    \неверныйое вычисле́ние — неві́рне (непра́вильне) обчи́слення

    \неверныйый глаз — невірне о́ко

    \неверныйьй перево́д — непра́вильний пере́клад

    сде́лать (соверши́ть) \неверныйый шаг — перен. зроби́ти непра́вильний крок

    2) ( ненадёжный) неві́рний; ненаді́йний, непе́вний; ( вероломный) віроло́мний, зрадли́вий

    \неверныйое — дело непе́вна річ

    мый сою́зник — неві́рний (ненаді́йний, непе́вний, віроло́мний, зрадли́вий, підсту́пний) сою́зник (спільник)

    \неверныйый муж — зрадли́вий чолові́к

    3) ( колеблющийся) непе́вний, хитки́й, хистки́й, хитли́вий, хитля́вий

    \неверныйая похо́дка — непе́вна (хитка́, хистка́, хитли́ва) хода́

    \неверныйый свет — непе́вне (хитке́, хистке́, хитли́ве) світло

    4) ( недоверчивый) диал. неві́рний
    а) прил. невірний
    б) в знач. сущ. неві́рний, -о́го, невіра, -ри
    6) (в знач. сущ.: чёрт, нечистый) диал. нечи́стий; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > неверный

См. также в других словарях:

  • невістка — іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири невістки …   Орфографічний словник української мови

  • невістка — и, ж. 1) Заміжня жінка стос. до рідних її чоловіка (батька, матері, братів, сестер, дружин братів і чоловіків сестер). 2) Те саме, що невістулька …   Український тлумачний словник

  • невістка — [неив’і/стка] сткие, д. і м. с ц і, мн. тки/, то/к дв і неив і/сткие …   Орфоепічний словник української мови

  • невістонька — и, ж. 1) Пестл. до невістка 1). 2) зневажл. Те саме, що невістка 1) …   Український тлумачний словник

  • невісточка — и, ж. 1) Пестл. до невістка. 2) зневажл. Те саме, що невістка 1) …   Український тлумачний словник

  • невістчин — а, е. Прикм. до невістка 1); належний невістці …   Український тлумачний словник

  • невістиця — і, ж., нар. поет., зах. Невістка …   Український тлумачний словник

  • невіхна — и, ж., діал. Невістка …   Український тлумачний словник

  • Наша невестка все трескат — Наша невѣстка все треска’тъ (шут.) о неразборчивомъ обжорѣ. «Наша невѣстка ничѣмъ не брезгаетъ: хоть медъ, и то сожретъ». На наше трепало, что ни попало, все мнетъ! (иноск.) о ѣдѣ (намекъ на трепало для выколачиванія кострики изъ горсти льна) …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Кошку бьют, а невестке наветку дают — Кошку бьютъ, а невѣсткѣ навѣтку даютъ (иноск.) поучать обиняками. Билъ дѣдъ жабу, грозясь на бабу. Жаба (иноск.) злая баба. Ср. Арапникомъ, будто по лошади, по немъ задѣваютъ. Тургеневъ. Записки Охотника. Однодворецъ Овсянниковъ. Пер. (о… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ромашка — (трав яниста рослина родини складноцвітих, з білими квітками, із жовтим осередком), ромен, невістульки мн., невістка, рум янок …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»