Крамар

См. также в других словарях:

• крамарів — кра/маре/ва, кра/маре/ве. Прикм. до крамар; належний крамареві …   Український тлумачний словник

• КРАМАР Михаил — актер. 1954 ТРЕВОЖНАЯ МОЛОДОСТЬ 1957 КОНЕЦ ЧИРВЫ КОЗЫРЯ 1958 ПЕРВЫЙ ПАРЕНЬ (см. ПЕРВЫЙ ПАРЕНЬ (1958)) 1973 РИНГ 1974 ПРОЩАЙТЕ, ФАРАОНЫ! 1989 ТРУДНО БЫТЬ БОГОМ …   Энциклопедия кино

• Крамарівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

• крамарівна — іменник жіночого роду, істота арх …   Орфографічний словник української мови

• крамарівський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• крамар — кра/маря/, ч. 1) Те саме, що торгівець. 2) зневажл. Гендляр. || перен. Про безпринципну людину, що ради власної вигоди торгує своєю совістю, переконаннями, талантом …   Український тлумачний словник

• крамар — [кра/мар] р а, ор. реим, м. (на) реив і/ р у і [крама/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) аре/в і/ ар у/, кл. а/р у, мн. ар і/, ар і/ў, д. ар а/м …   Орфоепічний словник української мови

• Крамар — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …   Орфографічний словник української мови

• крамар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• крамарів — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• крамар — маря, ч. Пр. Торгівець, продавець …   Словник лемківскої говірки