-
1 Довҍдатися
Довҍдатися навикнути увидҍти -
2 наведываться
наведаться1) (осведомляться о чём) довідуватися, довідатися, (диал.) відвідуватися, відвідатися про (за) що. [Довідайтесь через тиждень, тоді скажу (М. Левиц.). А я піду додомоньку, та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся (Ант.-Драг.)]. -ться о чьём здоровье - довідуватися, довідатися про (за) чиє здоров'я. -вайся чаще о ценах - довідуйся частіше про (за) ціни;2) (к кому, куда: посещать) навідуватисн, навідатися, звідуватися, звідатися, довідуватися, довідатися до кого, куди, навідувати, навідати, відвідувати, відвідати кого, наглядати, наглянути, заглядати, заглянути, назирати, назирнути до кого, куди, (случайно посетить) нагоджатися, нагодитися, (фамил.) навихатися, навихнутися до кого, куди. [Усе літо він жив на пасіці, мало-коли й навідуючись додому (Грінч.). Ти-б, кажуть, хоть-би коли-небудь до нас навідався (Рудч.). Вже-б він до вас звідався, якби приїхав (Лубенщ.). А ти до своєї хати довідуйсь, не забувай (М. Вовч.). Батько сливе не заглядав у село, бо пан не дозволяв і на годинку кидати ліса (М. Вовч.). А ти коли будеш до мене частіш нагоджатися, то хоч трохи їм замість матери станеш (Мова). Ніколи до нас і не навихнешся (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - нав`едатьсянаві́дуватися, -дуюся, -дуєшся, наві́датися -
3 проведывать
проведать1) что, о чём - довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися и дізнавати, дізнати про що, перевідувати, перевідати, перезнавати, перезнати що; см. Разузнавать; (расспросить) допитуватися, допитатися про що. [Про сі наради довідалися шахтарі (Черк.). Коли-б моя матінка не дізнала (Чуб.). Перевідувала, перезнавала, шукала, аде нічого не придибала (Черемшина)];2) кого - відвідувати, відвідати, навідувати, навідати, провідувати, провідати, перевідувати, перевідати, (реже) довідувати, довідати в кого, навідуватися, навідатися, довідуватися, довідатися до кого; см. Посещать, Навещать. [Я взяв бриль і пішов у село провідати свою знайому (Кониськ.). Матінко моя, відвідайте мене (Метл.). Зайшов гостей довідать (Шевч.). Вона в мене не обідала, тільки мене перевідала (Пісня)]. Проведанный -1) дізнаний;2) відвіданий, навіданий, провіданий, перевіданий.* * *несов.; сов. - пров`едать1) ( навещать) прові́дувати, прові́дати, наві́дувати, наві́дати, відві́дувати, відві́дати; диал. переві́дувати, переві́дати, несов. заві́дати2) (что, о чём - узнавать) дові́дуватися, дові́датися (про що), розві́дувати, розві́дати (що, про що), дізнава́тися, дізна́тися (про що); прознава́ти, прозна́ти, прові́дувати, прові́дати (що, про що), несов. прові́датися (про що) -
4 осведомляться
осведомиться у кого, где о ком, чём до[роз]відуватися, до[роз]відатися в кого про що, про кого, дізнаватися, дізнатися про що, про кого, звідовуватися, звідуватися, звідатися, завіститися про що.* * *несов.; сов. - осв`едомиться1) дові́дуватися, дові́датися ( справляться) ( спрашивать) пита́ти, спита́ти, пита́тися, спита́тися и попита́тися; ( любопытствовать) ціка́витися, поціка́витися; диал. зві́дуватися, зві́датися2) строит. (несов.) інформува́тися; повідомля́тися -
5 доведываться
доведаться довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися, (известиться) завіститися, (докапываться) дошпиговуватися, дошпигуватися. -ся путём расспросов - допитуватися. [Я вже завістився, що по дорозі буде село, де ярмарок зібравсь (М. Вовч.). Оце ледві дошпигувавсь, де воно ділося. І до всього вона дошпиговується, до всього їй діло. Обох їх мучили, щоб допитатися, хто був той другий].* * *несов.; сов. - дов`едатьсядові́дуватися, дові́датися, дізнава́тися, дізна́тися -
6 дознаваться
дознаться дізнаватися, дізнатися, довідуватися, довідатися; срв. Узнавать, Разузнавать. [Дізнатись була ти цікава, чи дуже люблю я природу (Самійл.)]. Дознаваться путём расспросов - допитуватися, допитатися, перепитувати, перепитати, напитати. [Таки допитався, де вона живе. Сам не знаю, та може людей перепитаю]. Дознанный - дізнаний.* * *несов.; сов. - дозн`атьсядізнава́тися, дізна́тися, дові́дуватися, дові́датися -
7 разузнавать
несов.; сов. - разузн`ать(что, о ком-чём, про кого-что) розві́дувати, -дую, -дуєш, розві́дати и мног. порозві́дувати (про кого-що, що); ( узнавать) дові́дуватися, дові́датися (про кого-що, що), дізнава́тися, -наю́ся, -нає́шся, дізна́тися (про кого-що, що); розпізнава́ти, розпізна́ти (про кого-що, що); роззнава́ти, розізна́ти (про кого-що, що); диал. розві́дуватися, розві́датися (про кого-що, що); переві́дуватися, переві́датися (про кого-що, що); ( путём расспросов) розпи́тувати, -тую, -туєш, розпита́ти и мног. порозпи́тувати, розпи́туватися, розпита́тися (про кого-що, за кого-що), пропи́тувати, пропита́ти (про кого-що) -
8 извещать
известить кого сповіщати, сповістити кого, оповіщати, оповістити, повістити, обвіщати, обвістити кого и кому що, про що, повідомляти, повідомити, завідомляти, завідомити, звіщати, звістити кого, давати, дати знати кому, (по)давати, (по)дати (з)вістку кому, доносити, донести (вісті) кому, (стар.) ознаймувати, ознаймити кому; срвн. Уведомлять. [Я по хатах піду, сам сповіщу їх (Л. Укр.). Пішли з Лукашем, звістили батюшку (М. Вовч.). Поки що, я панові йду обвістити (М. Вовч.). Про це Орґонові я звістки не подам (Самійл.). Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о бозі (Колядка)]. -ть на словах - (кроме вышепривед. ещё) переказувати, переказати. [А хто перекаже отцю-неньці про смерть їхнього сина? (Коцюб.)]. -тите меня - сповістіть мене, дайте мені знати, подайте мені (з)вістку. -тите меня о получении письма - повідомте мене, що одержали листа. -щайте меня почаще - сповіщайте (повідомляйте) мене частіше. Извещённый о чём - с[о]повіщений, повідомлений про що. -ться о чём - довідуватися, довідатися про що, сповіщатися, сповіститися, завіститися про що, одібрати звістку про що. [Я від сестри моєї добре сповістилась (Куліш)].* * *несов.; сов. - извест`ить(кого-что) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш; оповіща́ти, оповісти́ти и мног. пооповіща́ти (кого-що, кому-чому); ( уведомлять) повідомля́ти, повідомити, -млю, -миш (кого-що, кому-чому); ознаймля́ти, ознайми́ти, -млю́, -ми́ш (кого-що) -
9 извещаться
несов.; сов. - извест`иться1) ( узнавать) дізнава́тися, -на́юся, -на́єшся, дізна́тися, дові́дуватися, -дуюся, -дуєшся, дові́датися, узнава́ти, узна́ти2) страд. несов. сповіща́тися; оповіща́тися; повідомля́тися -
10 справляться
несов.; сов. - спр`авиться1) ( с кем-чем - управляться) справля́тися, спра́витися, -влюся, -вишся, сов. упо́ратися (з ким-чим); сов. зору́дувати, -дую, -дуєш (що, з чим)\справляться виться с собо́й — оволоді́ти собо́ю
2) ( о ком-чём - осведомляться) дові́дуватися, -дуюся, -дуєшся, дові́датися (про кого-що); (несов.: спрашивать) пита́тися (про кого-що); ( расспрашивать) розпи́туватися, -туюся, -туєшся, розпита́тися, розпи́тувати, розпита́ти (про кого-що, за кого-що, чого)3) страд. несов. справля́тися; споряджа́тися; ла́годитися, поправля́тися, ладна́тися, ла́дитися, -диться -
11 уведомляться
несов.; сов. - ув`едомиться1) ( осведомляться) дові́дуватися, дові́датися2) строит. (несов.) повідомля́тися; сповіща́тися; оповіща́тися -
12 узнавать
несов.; сов. - узн`ать1) (проведывать, разузнавать) дізнава́тися, дізна́тися, дові́дуватися, дові́датися, узнава́ти, узна́ти, спізнава́ти, спізна́ти; ( путём расспросов) допи́туватися, допита́тися2) (изведывать, испытывать) зазнава́ти, зазна́ти; ( познавать) пізнава́ти, пізна́ти, спізнава́ти, спізна́ти; спізнава́тися, спізна́тися3) (обнаруживать в ком-чём-л. кого-л. или что-л. знакомое) пізнава́ти, пізна́ти, упізнава́ти, упізна́ти -
13 источник
1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.* * *джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка -
14 нескромность
1) (качество, свойство) нескромність, (зап.) недискретність; незвичайність; несоромливість (-ости); срв. Нескромный;2) (нескромный поступок и т. п.) нескромність, незвичайність, нескромний (незвичайний, зап. недискретний) учинок (-нку) и т. п. [Простіть за незвичайність, - чи не дозволите довідатися, як ваше прізвище? (Крим.)].* * *нескро́мність, -ності -
15 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
16 прослышать
что о чём дочутися про кого, про що и за кого, за що, перечути, прочути, у[на]чути, вичути, наслухати про кого, про що; срв. Услышать. [Дочувся про се і каже (Кониськ.). Перечули через людей, що він у наймах. Наслухав я, що там добре живеться. Прочули, що дід дурно хліб людям роздає (Кон.)]. -ться - см. Ослышаться.* * *поча́ти, дові́датися; прочу́ти, зачу́ти, перечу́ти, дочу́тися -
17 прочуять
почу́ти; зачу́ти, прочу́ти; ( узнать) дові́датися -
18 сторона
1) бік, род. п. бо́ку, сторона́брать, взять (принима́ть, приня́ть) чью \сторона ну, станови́ться, стать на чью \сторона ну — става́ти, ста́ти на чий бік (на чию́ сто́рону), схиля́тися, схили́тися на чий бік (на чию́ сто́рону)
броса́ться из \сторона ны́ в \сторонану — кида́тися з одно́го бо́ку в і́нший (то в оди́н, то в і́нший бік)
бро́ситься в \сторона ну — ки́нутися (метну́тися) вбік
быть на чьей \сторона не́ — см. быть 1)
в \сторона не́ — в знач. нареч. о́сторонь; ( при обозначении места) поо́даль, узбі́ч; ві́дсторонь
в \сторона не́ ле́са — в на́прямі лі́су
в \сторона ну — убі́к; ( набок) на́бік
во все \сторона ны — на всі боки́, урізнобі́ч
глаза́ бе́гали по \сторона на́м — о́чі бі́гали [туди́ й сюди́]
лицева́я \сторона на́ тка́ни — лицьови́й бік (лице́, пра́вий бік) ткани́ни
моё де́ло на́ — см. дело
на \сторона не́ — ( работать) на стороні́
на не́ иска́ть — у чужи́х люде́й (се́ред чужи́х люде́й, на чужині́) шука́ти
на все четы́ре \сторона ны — на всі чоти́ри бо́ки (сто́рони), під чоти́ри ві́три
на той \сторона не́ — (реки, улицы) по той бік
отложи́ть в \сторона ну — відкла́сти на́бік (вбік)
оставля́ть в \сторона не́ — залиша́ти (лиша́ти) о́сторонь
поворо́т в \сторона ну чего́ — поворо́т у бік чого́
положи́тельная \сторона на́ — позити́вний бік (аспе́кт), позити́вна сторона́
по обе́им \сторона на́м чего́ — по оби́два бо́ки (оба́біч, по оби́дві сто́рони) чого́
по пра́вую \сторона ну — право́руч, з пра́вого бо́ку; у (на, по) пра́ву руч
по ле́вую \сторона ну — ліво́руч, з лі́вого бо́ку; у (на, по) лі́ву руч
по \сторона на́м доро́ги — оба́біч доро́ги
ро́дственник со \сторона ны́ отца́ — ро́дич з бо́ку ба́тька
сказа́ть в \сторона ну — сказа́ти вбік
сла́бые \сторона ны произведе́ния — слабкі́ сто́рони тво́ру
с обе́их \сторона ро́н — з обо́х бокі́в
со всех \сторонаро́н — (откуда, где) з усі́х бокі́в; ( отовсюду) звідусі́ль, звідусю́ди, з усі́х усю́дів (усю́д); (как: обсудить) всебі́чно; ( во всех отношениях) всіма́ сторона́ми
смотре́ть по \сторона на́м — диви́тися (видивля́тися) на всі бо́ки; ( ротозейничать) лови́ти ґав
с одно́й \сторона ны́..., с друго́й \сторона ны́... в знач. — вводн. сл. жарг. з одного́ бо́ку..., з і́ншого бо́ку
со \сторона ны́ видне́е — збо́ку видні́ше
со \сторона ны́ чьей — з чийо́го бо́ку
ту́чи прошли́ \сторона но́й — хма́ри пройшли́ стороно́ю
узна́ть \сторона но́й — дові́датися (дізна́тися) стороно́ю (через люде́й, від люде́й)
уклоня́ться в \сторона ну — ухиля́тися вбік, збо́чувати
шу́тки в \сторона ну — см. шутка 1)
э́то хорошо́ с ва́шей \сторона ны — це до́бре з ва́шого бо́ку
2) (край, страна) край, род. п. кра́ю, сторона́родна́я \сторона на́ — рі́дний край, рі́дна сторона́
жить на чужо́й \сторона не́ — жи́ти в чужо́му краю́ (на чужі́й стороні́, на чужині́)
3) мат. сторона́, бік4) юр., дипл. сторона́о́бе \сторона ны́ винова́ты — оби́дві сто́рони ви́нні
-
19 Настороне
нрч. не вдома, на чужині, між чужими людьми; на відшибі; на заробітках; стороною, побічно. Он зарабатывает и на службе и -не - він заробляє і на службі, і приватно (і побічно). Гулять -не - гуляти з чужими (сторонніми) жінками (чоловіками), (насм.) скакати в (чужу) гречку з ким. Узнать -не - довідатися стороною. -
20 подговаривать
подговорить підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, наущати, наустити; (на что-л. дурное) під'юджувати, під'юдити, настренчувати, настренчити, (провинц.) намошторювати, намошторити. [Намошторює хлопців, щоб дідові воза на стріху викотили]. Позволить себя -рить - на підмову датися. Подговорённый - підмовлений; (на дурное) під'юджений, настренчений; (провинц.) намошторений. Сделал -ный кем - зробив з намови чиєї.* * *несов.; сов. - подговор`ить1) підмовля́ти, підмо́вити и попідмовля́ти, підгово́рювати, підговори́ти; ( подстрекать) намовля́ти, намо́вити и понамовля́ти2) ( поддакивать) підта́кувати, підта́кнути
См. также в других словарях:
довідатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
довідатися — див. довідуватися … Український тлумачний словник
довідатися — див. довідуватися … Словник синонімів української мови
довідатися — [доув’і/датиес а] айус а, айеіс :а, айеіц :а, айуц :а … Орфоепічний словник української мови
довідуватися — довідатися (одержувати відомості про кого / що н.), дізнаватися, дізнатися; вивідувати, вивідати (дізнаватися про щось таємне, що приховується) … Словник синонімів української мови
довідка — и, ж. 1) Відомості, що їх одержує або подає хто небудь. •• На до/відки дізнатися, довідатися про кого , що небудь. 2) Документ із стислими відомостями про кого , що небудь … Український тлумачний словник
довідуватися — уюся, уєшся, недок., дові/датися, аюся, аєшся, док. 1) про кого – що, зі спол. що і без додатка. Одержувати відомості про кого , що небудь; дізнаватися. || Дізнаватися про щось таємне, що приховується від інших; вивідувати. 2) до кого – чого.… … Український тлумачний словник
провідатися — аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що довідатися 1) … Український тлумачний словник
наслухати — I наслух ати а/ю, а/єш і рідко наслу/хувати, ую, уєш, недок. 1) неперех.Напружуючи слух, намагатися почути що небудь; прислухатися. 2) перех. Те саме, що слухати. || Слухати, прислухатися потайки; підслухувати. II насл ухати аю, аєш, док., розм.… … Український тлумачний словник
розпитувати — ую, уєш, недок., розпита/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і неперех. Звертатися до когось із запитаннями, намагаючись довідатися про кого , що небудь. || Дізнаватися, довідуватися про кого , що небудь, запитуючи багатьох людей … Український тлумачний словник
вивідувати — вивідати (розпитуючи когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що н. таємне, приховане), розвідувати, розвідати, вистежувати, вистежити, випитувати, випитати, допитуватися, допитатися, довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися, дошукуватися … Словник синонімів української мови
