-
1 eloquence
n1) красномовність; ораторське мистецтво2) риторика, елоквенція* * *n1) красномовство; ораторське мистецтво2) риторика, елоквенція -
2 eloquence
n1) красномовство; ораторське мистецтво2) риторика, елоквенція -
3 eloquence
n1. красномовність; ораторське мистецтво2. риторика, елоквенція -
4 eloquence
['eləkwəns]nкрасномо́вство -
5 past-master
n1) неперевершений майстер, знавець, фахівець2) колишній глава, магістр (масонської ложі, гільдії, коледжу)* * * -
6 pulpit
1. n1) кафедра (проповідника)2) (the pulpit) збірн. проповідники3) діяльність проповідника4) тех. пульт, пост управління5) ав. закрита кабіна пілота2. vпроповідувати; читати проповідь з кафедри* * *I [`pulpit] n1) кафедра ( проповідника)2) ( the pulpit) проповідники; духівництво; діяльність проповідника; проповіді3) тex. пост керування, пульт4) aв.; cпeц. закрита кабіна пілотаII [`pulpit] v1) надати кафедру ( проповідникові)2) проповідувати, читати проповідь з кафедри -
7 shine
In1) світло; сяяння3) блиск, полиск4) глянс, лискto give smb. a shine — розм. почистити комусь взуття
5) галас, скандал; метушня6) вечірка7) pl витівкиto cut a shine — досягти успіху, процвітати
to take the shine out of smb. — а) виснажити когось; б) збити з когось пиху
to take the shine out of (from) smth. — а) перевершити щось; б) позбавити щось блиску
IIv (past і p.p. shone)1) світити, сяяти; осявати2):3) освітлювати4) блищати, виблискуватиshine down — затьмарювати, перевершувати
shine out — вражати (красою тощо), вирізнятися (розумом тощо)
* * *I n1) світло, сяйво; сонячний день2) блиск, блищання; блиск, світло3) глянець, лиск4) cл. симпатія, потяг5) шум, скандал; метушня; pl; cл. витівки6) фoтo, жив. світловий відблискII v( shone)1) світити, сяяти; опромінювати2) світити, освітлювати ( чим-небудь)3) ( with) блищати, блискати; світитися, сяяти4) сяяти, вражати, виділятися5) (shined [-d]) полірувати, надавати блиску, наводити лиск, глянець; чистити, начищати -
8 thundering
1. adj1) громоподібний, оглушливий2) розм. грізний3) розм. величезний, страшенний2. advдуже, надзвичайно* * *I n II a1) громоподібний, приголомшуючий2) icт. пихатий; грізний3) величезнийIII advдуже, надзвичайно -
9 unrivaled
adjщо не має собі рівних; що не має суперників; неперевершений; незрівнянний* * *= unrivalled; aщо не має суперників; що не має собі рівних; неперевершенийunrivaled eloquence [bravery, strength] — неперевершене красномовство [-а хоробрість, -а сила]
-
10 vinous
adj1) винний2) питущий; що п'є (випиває)3) п'яний4) викликаний сп'янінням5) бордо, бордовий* * *a1) винний2) питущий, що випиває; п’яний; vinous state стан сп’яніння; іn a somewhat vinous condіtіon напідпитку; викликаний сп’янінням; vinous eloquence п’яні просторікування3) кольору бордо, бордовий -
11 windy
1. n розм.1) базіка; брехун2) вигадка, брехня3) обман, розіграш2. adj1) вітряний2) що обдувається вітром3) балакучий; багатослівний4) пустий, несерйозний; беззмістовний5) розм. зляканий, наляканий; боязкий6) ірон. бурхливий7) шотл., розм. пихатий; хвалькуватий8) мед. що викликає гази (в кишечнику)windy food — їжа, від якої здуває живіт
9) гірн. невибухлий10) заст. навітрянийW. City — амер. Місто вітрів (про Чикаго)
* * *I [`windi] n; сл.1) базікало; брехун2) видумка, брехня3) обман, розіграшII [windi] a1) вітрянийwindy plain — рівнина, відкрита вітрам
3) балакучий, багатослівний4) пустий, беззмістовнийwindy eloquence /rhetoric/ — пустослів'я
5) переляканий, боязкий6) гравець, бурхливий, несамовитий7) що викликає гази ( в кишечнику)windy food — їжа, від якої здуває живіт; що страждає від газів
8) гірськ. що неспрацювавwindy shot — заряд, що не підірвався
Windy City — cл. "Місто вітрів" ( Чикаго)
to keep on the windy side of the law — не потрапляти до рук /триматися подалі від/ поліції, влади
-
12 shine
I n1) світло, сяйво; сонячний день2) блиск, блищання; блиск, світло3) глянець, лиск4) cл. симпатія, потяг5) шум, скандал; метушня; pl; cл. витівки6) фoтo, жив. світловий відблискII v( shone)1) світити, сяяти; опромінювати2) світити, освітлювати ( чим-небудь)3) ( with) блищати, блискати; світитися, сяяти4) сяяти, вражати, виділятися5) (shined [-d]) полірувати, надавати блиску, наводити лиск, глянець; чистити, начищати -
13 thundering
I n II a1) громоподібний, приголомшуючий2) icт. пихатий; грізний3) величезнийIII advдуже, надзвичайно -
14 unrivaled
= unrivalled; aщо не має суперників; що не має собі рівних; неперевершенийunrivaled eloquence [bravery, strength] — неперевершене красномовство [-а хоробрість, -а сила]
-
15 vinous
a1) винний2) питущий, що випиває; п’яний; vinous state стан сп’яніння; іn a somewhat vinous condіtіon напідпитку; викликаний сп’янінням; vinous eloquence п’яні просторікування3) кольору бордо, бордовий -
16 windy
I [`windi] n; сл.1) базікало; брехун2) видумка, брехня3) обман, розіграшII [windi] a1) вітрянийwindy plain — рівнина, відкрита вітрам
3) балакучий, багатослівний4) пустий, беззмістовнийwindy eloquence /rhetoric/ — пустослів'я
5) переляканий, боязкий6) гравець, бурхливий, несамовитий7) що викликає гази ( в кишечнику)windy food — їжа, від якої здуває живіт; що страждає від газів
8) гірськ. що неспрацювавwindy shot — заряд, що не підірвався
Windy City — cл. "Місто вітрів" ( Чикаго)
to keep on the windy side of the law — не потрапляти до рук /триматися подалі від/ поліції, влади
-
17 forensic
См. также в других словарях:
ÉLOQUENCE — L’éloquence est ce qui fait un discours ou un orateur persuasifs. Elle a partie liée avec la rhétorique, qui enseigne l’art de persuader, qu’on la considère, ainsi que le fait Quintilien, comme le résultat de règles purement formelles ou, selon… … Encyclopédie Universelle
éloquence — ÉLOQUENCE. s. f. L art, le talent de bien dire, d émouvoir, de persuader. Haute, sublime éloquence. Éloquence mâle, rapide. Douce éloquence. Éloquence naturelle. La vraie éloquence. La fausse éloquence. L éloquence de la Chaire. L éloquence du… … Dictionnaire de l'Académie Française 1798
eloquence — Eloquence. s. f. L Art de bien dire & de persuader. Haute, sublime eloquence. eloquence masle. la vraye eloquence. la fausse eloquence. l eloquence de la chaire. l eloquence du barreau. cet homme a beaucoup d eloquence. un discours plein d… … Dictionnaire de l'Académie française
Eloquence — (from Latin eloquentia ) is fluent, forcible, elegant or persuasive speaking in public. It is primarily the power of expressing strong emotions in striking and appropriate language, thereby producing conviction or persuasion. The term is also… … Wikipedia
Eloquence — Éloquence Voir « éloquence » sur le Wiktionnaire … Wikipédia en Français
Eloquence — El o*quence, n. [F. [ e]loquence, L. eloquentia, fr. eloquens. See {Eloquent}.] 1. Fluent, forcible, elegant, and persuasive speech in public; the power of expressing strong emotions in striking and appropriate language either spoken or written,… … The Collaborative International Dictionary of English
eloquence — late 14c., from O.Fr. eloquence (12c.), from L. eloquentia, from eloquentem (nom. eloquens) eloquent, prp. of eloqui speak out, from ex out (see EX (Cf. ex )) + loqui to speak (see LOCUTION (Cf … Etymology dictionary
eloquence — Eloquence, Eloquentia. Sans eloquence ou beau langage, Indiserte … Thresor de la langue françoyse
eloquence — index parlance, rhetoric (skilled speech) Burton s Legal Thesaurus. William C. Burton. 2006 … Law dictionary
eloquence — [n] skillful way with words ability, appeal, articulation, command of language, delivery, diction, dramatic, expression, expressiveness, expressivity, facility, fervor, flow, fluency, force, forcefulness, gift of gab*, grandiloquence, loquacity,… … New thesaurus
eloquence — ► NOUN ▪ fluent or persuasive speaking or writing. ORIGIN Latin eloquentia, from eloqui speak out … English terms dictionary