Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

«ках»

  • 21 грызться

    грызть (´-ла) nagen (В an D); knabbern; beißen (В an D); knacken; essen; fam quälen, plagen; (В an jemandem) herummäkeln;
    гры́зться pop aufeinander losgehen, sich in den Haaren liegen
    * * *
    гры́з| ться
    <-у́сь, -ёшься> нсв
    1. (о соба́ках) sich beißen
    2. перен разг (ссо́риться) sich zanken
    * * *
    v
    1) gener. sich beißen
    2) colloq. kabbeln, kebbeln, kibbeln, sich kabbeln

    Универсальный русско-немецкий словарь > грызться

  • 22 собака

    • eb
    • kutya
    * * *
    ж

    е́хать на соба́ках — kutyafogaton menni

    Русско-венгерский словарь > собака

  • 23 складка

    ж
    1) kırma, pli; kıvrım; potur ( строчёная)

    ю́бка в скла́дку — kırmalı / plili etek

    скла́дка на брю́ках — pantolonun ütü yeri

    немну́щаяся скла́дка — bozulmaz pli

    скла́дки портье́ры — perdenin kıvrımları

    2) ( морщина) buruşuk(luk), kırışık(lık); kırma

    скла́дка на нёбе — damağın poturu

    у неё скла́дки на ше́е — gerdanı kırmalıdır

    3) геол. kıvrım

    Русско-турецкий словарь > складка

  • 24 заплывать

    1. заплыть
    (куда-л.; о пловце) swim* in; ( о судне) sail in; ( о пароходе) steam / come* in; ( о вещи) float in
    2. заплыть
    (жиром; о человеке) grow* / become* very fat; (об отёках и т. п.) get* swollen

    Русско-английский словарь Смирнитского > заплывать

  • 25 липнуть

    несов.
    1) pegarse (a) (тж. перен.); ser (estar) pegajoso ( быть липким); estar fresco ( о краске)
    2) разг. (приставать, прилепляться) pegarse (тж. перен.)
    3) разг. (о глазах, ве́ках) cerrarse (непр.), pegarse
    * * *
    v
    1) gener. estar fresco (о краске), pegarse (á¿. ïåðåñ.; a), ser (estar) pegajoso (быть липким)
    2) colloq. (î ãëàçàõ, âåêàõ) cerrarse, (приставать, прилепляться) pegarse (тж. перен.)

    Diccionario universal ruso-español > липнуть

  • 26 бивак

    м.

    стоя́ть бива́ком, стоя́ть на бива́ках, расположи́ться бива́ком — bivouaquer vi

    * * *
    n
    gener. bivac, bivouac

    Dictionnaire russe-français universel > бивак

  • 27 махры

    мн. разг.
    1) franges f pl

    махры́ на брю́ках — franges d'un pantalon

    2) ( бахрома) уст. frange f
    * * *
    n
    gener. effilochure, effilure

    Dictionnaire russe-français universel > махры

  • 28 контратака

    1) воен. contrattacco м.
    2) спорт. contropiede м.
    * * *
    ж.
    contrattacco m; contropiede; ripartenza m спорт.

    играть на контрата́ках — giocare in contropiede

    * * *
    n
    1) gener. contrattacco

    Universale dizionario russo-italiano > контратака

  • 29 порок

    1) ( недостаток) vizio м., difetto м.
    ••
    2) ( аномалия) vizio м., anomalia ж., difetto м.
    ••
    3) ( развратное поведение) vizio м., vita ж. dissoluta
    * * *
    м.
    1) vizio m
    2) ( недостаток) vizio, difetto

    органический поро́к — vizio organico

    закоснелый / погрязший в поро́ках — rotto ad ogni vizio

    поро́к сердца мед. — vizio di cuore

    ••

    бедность не поро́к — la povertà non fa vergogna

    * * *
    n
    1) gener. magagna, vizio (органический), vezzo, vizio, cattivo, guidalesco, viziatura
    2) liter. pillacchera
    3) econ. difetto

    Universale dizionario russo-italiano > порок

  • 30 тайник

    * * *
    м.
    recesso, nascondiglio, posto segreto; latebra f поэт.

    в тайни́ках сердца перен. — nel segreto del cuore; nell'intimo [nei recessi] dell'anima

    * * *
    n
    1) gener. recondito, latebra, nascondiglio, recesso, ripostiglio
    2) obs. latibolo

    Universale dizionario russo-italiano > тайник

  • 31 язык

    1) ( орган) lingua ж.
    2) ( способность говорить) lingua ж., favella ж.
    ••

    ты что, язык проглотил? — hai perso la lingua?

    3) ( кушанье) lingua ж.

    на русском языке — in russo, in lingua russa

    ••
    5) (совокупность выразительных средств, особенностей) linguaggio м.
    6) ( система знаков) linguaggio м.
    7) ( пленный) prigioniero м.
    8) ( колокола) battaglio м.
    * * *
    м.
    1) ( орган) lingua

    обложенный язы́к — lingua sporca / patinosa

    щёлкать язы́ком — (far) schioccare la lingua

    показать язы́к (врачу) — <far vedere / mostrare (тж. из озорства) > la lingua

    острый на язы́к — lingua velenosa / tagliente

    3) лит. lingua, linguaggio

    образный язы́к — lingua metaforica

    лишиться язы́ка — perdere la parola

    язы́к Пушкина — la lingua di Puškin

    4) ( средство общения) lingua f, idioma, linguaggio m, favella ( речь)

    родной язы́к — lingua materna; madrelingua

    национальный язы́к — lingua nazionale

    классические язы́ки — lingue classiche

    литературный / разговорный язы́к — lingua letteraria / parlata; parlato m

    мёртвый язы́к — lingua morta

    новые язы́ки — lingue moderne

    иностранные язы́ки — lingue straniere

    язы́к жестов — linguaggio dei gesti

    язы́к музыки — linguaggio della musica

    условный язы́к — linguaggio convenzionale

    воровской язы́к — gergo della malavita

    знать язы́к — saper parlare una lingua

    5) кул. lingua f

    отварной язы́к — lingua lessa

    6) воен. ( пленный) prigioniero m

    взять язы́ка — catturare un prigioniero ( per ottenerne delle informazioni)

    7) (удлинённая часть чего-л.) lingua f; falda f

    язы́к колокола — battaglio m

    язы́ки пламени — lingue di fuoco

    ••

    злой язы́к — malalingua f; bocca <d'inferno / viperina>

    злые язы́ки — le malelingue

    суконный язы́к — lingua burocratese

    иметь длинный язы́к — avere la lingua lunga; ср. non saper tenere a freno la lingua

    бежать высунув / высуня язы́к — correre con la lingua (di) fuori

    держать язы́к за зубами — tenere la lingua a freno; tenere la bocca cucita

    прикусить язы́к — mordersi la lingua

    говорить на одном язы́ке — parlare lo stesso linguaggio

    говорить на разных язы́ках — parlare liguaggi diversi; non capirsi

    найти общий язы́к (с кем-л.) — parlare lo stesso linguaggio; intendersela ( con qd)

    проглотить язы́к — chiudersi in un ostinato mutismo

    развязать язы́к — sciogliere la lingua

    болтать / трещать / чесать язы́ком — menare la lingua

    тянуть за язы́к — tirar ( a qd) le parole di bocca

    как у него язы́к повернулся сказать такое? — e ha avuto la faccia di dirlo?

    язы́к хорошо подвешен (у кого-л.) — ha la lingua sciolta; ha lo scilinguagnolo sciolto; ha la parola facile

    язы́к чешется (у кого-л.) — gli prude la lingua

    (по)придержи язы́к! — taci!

    язы́к сломаешь — c'è da rompersi la lingua

    вертится на язы́ке у кого-л. — ce l'ho sulla punta della lingua

    у меня с язы́ка сорвалось — mi è scappato di bocca

    отсохни у меня язы́к! — che mi si secchi la lingua!

    типун тебе на язы́к! — taci, (scellerato)!; che ti prenda un accidente!; ti taglio la lingua!

    у него / неё что на уме, то и на язы́ке — ha il cuore sulla lingua

    дёрнуло за язы́к; чёрт дёрнул за язы́к — ср. mai dirlo!; mi è scappato (di bocca)

    язы́к до Киева доведёт — a forza di domandare si va a Roma

    злые язы́ки страшнее пистолета — la lingua non ha osso ma fa rompere il dosso

    * * *
    n
    1) gener. favella, idioma, lingua (блюдо), martello (колокола и т.п.), lingua, linguaggio, parlarsi
    2) obs. sermone
    3) jocul. limbello

    Universale dizionario russo-italiano > язык

  • 32 бивуак

    м.

    жить как на бивуа́ке (бивуа́ках) — vivir como en (el, un) campamento

    * * *
    м.

    Diccionario universal ruso-español > бивуак

  • 33 посыпаться

    сов.
    2) перен. (обрушиться - о пулях, ударах; об упрёках и т.п.) comenzar a llover
    ••

    посы́паться на чью́-либо го́лову — llover sobre la cabeza (sobre los hombros) de alguien

    у него́ и́скры из глаз посы́пались — le saltaron chispas de los ojos

    * * *
    1) se répandre; se mettre à tomber ( о снеге)

    посы́пались ли́стья — les feuilles sont tombées

    2) перен. (se mettre à) pleuvoir vi (о пулях, ударах и т.п.); fondre vi sur (о несчастьях и т.п.)

    посы́пались вопро́сы — les questions se sont mises à pleuvoir

    и́скры посы́пались из глаз — j'en ai vu trente-six chandelles, j'en ai vu des étoiles en plein midi

    Diccionario universal ruso-español > посыпаться

  • 34 провалиться

    сов.
    1) егылып төшү, бату
    2) ( обрушиться) җимерелү, җимерелеп (ишелеп) төшү; уелу, уелып төшү; иңү
    3) (ввалиться - о глазах, щёках) бату
    4) перен.; разг. ( потерпеть неудачу) уңышсызлыкка очрау, уңышсызлыкка дучар булу; җимерелү
    5) (быть обнаруженным, напр. о подпольщиках) ачылу, тотылу
    6) ( на экзамене) "начар" билгесе алу, [имтиханны] тапшыра алмау
    7) перен.; прост. (пропасть, исчезнуть) [китеп] олагу, юкка чыгу
    •

    он как сквозь землю провалился — җиргә сеңгән кебек булды, җир упкандай булды

    провалиться [мне] на этом самом месте! — җир упсын [мине]!

    Русско-татарский словарь > провалиться

  • 35 бег

    1) біг, гін (р. гону). На -гу - на бігу, на бігці. Сравняться в -ге - збігти з ким;
    2) Бега конские (скачки) - перегони, гони, біговисько. Отправиться в бега - змандрувати, піти в мандри, в мандрівку. Находиться в -ах:
    1) бути в мандрах, на втіках, мандрувати по світах;
    2) бути втікачем.
    * * *
    біг, -у, гін, род. п. го́ну

    Русско-украинский словарь > бег

  • 36 босяк

    босявка, босяк, босило, ланець (р. -нця); ракло, халамидник, драб. -чка - халамидниця. -ячище - босовило, босюга, драбуга. Босяки, босячьё - босота, босячня, босячва, босва. Быть в -ках - босякувати, босячити.
    * * *
    бося́к, -а; диал. драб

    Русско-украинский словарь > босяк

  • 37 вваливаться

    ввалиться
    1) увалювати, увалити, увалюватися, увалитися, вкидатися, вкинутися, упадати, упасти в щось. [Увалився у санки. Всі так і ввалили в хату]; (насильно) втиритися, (о многих) повтирюватися, всунутися. [Всунувсь у чужу хату];
    2) (о глазах, щёках и т. п.) запасти, запастися, позападати, опасти, впасти. Глаза, щёки ввалились - очі, щоки повтягало, позатягало кому-неб.; очі, щоки запали, запалися, позападали. Ввалившийся (глаз, щека) - запалий, ямкуватий. [Запалі (позападалі) очі].
    * * *
    несов.; сов. - ввал`иться
    1) ува́люватися, ували́тися
    2) (о глазах, щеках, боках) запада́ти, запа́сти и позапада́ти, запада́тися, запа́стися и позапада́тися, ува́люватися, ували́тися, впада́ти, впа́сти

    глаза́ ввали́лись — о́чі повтяга́ло (позатяга́ло, запа́ли, запа́лися)

    Русско-украинский словарь > вваливаться

  • 38 дед

    дедушка
    1) дід (ласк. дідусь, дідусик, дідусю, дідусенько, дідунь, дідуньо, дідунечко). [Ми влітку їздимо було до дідуся на хутір];
    2) (старик) дід (ув. дідуган, дідуга, дідище, дідора, дідур; пренебр. дідисько). Дедом быть - дідувати. [Ми будемо дідувати, по пасіках жити].
    * * *
    дід; дідуга́н

    ёлочный \дед — яли́нковий дід

    рожде́ственский \дед — різдвя́ний дід

    Русско-украинский словарь > дед

  • 39 дурак

    1) дурень (р. -ня), дурний (р. -ного) [З дурнем зчепитися - дурнем зробитися = с дураком свяжись - сам дураком будешь], (вежливо) недоум, (дурачёк) дурник, дурняк, (олух) дурбас, дурас, йолоп, кеп, (глупыш) блазень (р. -зня), (болван) телепень (р. -пня), дурман, туман; ув.-презр. - дурило (м. р.), дурнило, дурба (м. р.) дурбило (ж. р.); соб. дурачьё - дурні (р. -нів), дурнота, дурнеча (р. -чі) (ж. р.) дурняччя (ср.). [От сліпа дурнота. Сидить там самісінька дурнеча]. Набитый, отпетый дурак, кругом -рак - дурень заплішений, дурень дуренний, великий дурень, дурний як пень, як колода, як ступа. Непроходимый дурак - несосвітенний дурень. Я тебе не дурак - я тобі не дурень, (гал.) я не твій дурень. Не дурак - не дурень [Випити й сам він був не дурень (Кул.)], не гвіздком у тім'я битий (Кониськ.). Называть, -звать кого -ком - дурня загинати (сов. загнати) кому, дурняти кого, видурняти, дуркати. [Він тебе видурняє та й по всьому]. Считать -ком - вважати за дурня, (зап.) дурним класти. Оставить в дураках - пошити в дурні, завдати дурня кому. Остаться в -ках - пошитися в дурні, дурнем убратися, набрати в халяви, вскочити;
    2) (шут) дурник, сміхач, смішняк, сміховинець (р. -нця), блазень (р. -зня), блазнюк, штукар (р. -ря). [Строката шапка блазня (Л. Укр.)]. Дурака валять - дурня (дурника) строїти, дурня клеїти, дурникувати, штукарити, штуки викидати, сміховини запускати;
    3) дура(ч)ки (род карт. игры) - дурень (р. -рня), (зап.) кеп. Играть в -ки - гуляти (грати) в дурня, в кепа. Игра в -ки - гра в дурня, в кепа.
    * * *
    1) ду́рень, -рня, дурни́й, -о́го; кеп
    2) ( юродивый) ду́рник
    3) ( шут) ду́рень, ду́рник

    валя́ть (лома́ть, ко́рчить) дурака́ — а) кле́їти ду́рня (ду́рника); б) ( притворяться незнающим) удава́ти (ко́рчити стро́їти) [з се́бе] ду́рня (ду́рника)

    4) карт. ду́рень; кеп

    игра́ть в дурака́ (в дураки́) — гра́ти в ду́рня

    Русско-украинский словарь > дурак

  • 40 жить

    живать
    1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;
    2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].
    * * *
    1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

    жил-был — фольк. був собі́, жив-був

    \житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким

    2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > жить

Страницы

См. также в других словарях:

  • КАХ — «Кахане Чай» террористическая организация организация КАХ Источник: http://www.nrs.com/print/300405 233055 53036.html КАХ Ках «Кахане Чай» террористическая организация организация …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ках — вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • «Ках» — Ках (Kach, Kahane Chai; Израиль). Группировка, созданная радикальным американским раввином Меиром Кахане; впоследствии возглавлена Иосси Даяном. Словосочетание Kahane Chai означает Жизни Кахане (основана сыном Меира Кахане Биньямином после… …   Терроризм и террористы. Исторический справочник

  • Ках — Движение Ках  израильское движение Ках (Дагестан)  село, Хунзахский район Дагестана Ках (река)  река в Мурманской области России …   Википедия

  • Ках (река) — Ках Характеристика Площадь бассейна 129 км² Бассейн Баренцево море Водоток Исток    …   Википедия

  • ках-ках — вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • Кахёнгым — Каягым Каягым корейский многострунный щипковый музыкальный инструмент. Один из самых распространённых в Корее струнных инструментов. Появление каягыма относят к VI веку. Имеет плоский резонаторный корпус удлинённой формы с двумя отверстиями на… …   Википедия

  • Ках — 368271, Дагестан Республики, Хунзахского …   Населённые пункты и индексы России

  • Ках — (Kach, Kahane Chai; Израиль). Группировка, созданная радикальным американским раввином Меиром Кахане; впоследствии возглавлена Иосси Даяном. Словосочетание Kahane Chai означает Жизни Кахане (основана сыном Меира Кахане Биньямином после убийства… …   Терроризм и террористы. Исторический справочник

  • Ках — КАХЪ, отдѣльн. самостоят. укр ніе на 1 роту и 4 ор. на Лезгин. линіи, отстроенное въ 1845 г. и тогда же занятое г зономъ. Цѣль обезпеченіе сообщенія между Нухой и Закаталами …   Военная энциклопедия

  • Движение Ках — Ках כ ך …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»