Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(1757-1766)

  • 1 Берк, Едмунд

    Берк, Едмунд (1729, Дублін - 1797) - англ. філософ, політичний теоретик, державний діяч. Освіту отримав у Дубліні (Трініті коледж). Обирався до палати громад (1766), член партії вігів упродовж чверті сторіччя. У тлумаченні багатьох філософських питань (зокрема, про природу людини, властивості її розуму, їх вияв у цілеспрямованих творчих зусиллях) був послідовником Г'юма Р. озрізняючи поняття "прекрасне" і "величне", звертався до психологічної аргументації. Його книга, присвячена цій проблемі, була перекладена на нім. мову Лессингом і справила вплив на формування ідей романтизму. Вагомий внесок Б. у політичну філософію полягає у фундаментальній розробці принципу консерватизму. Одним із її аспектів була критика абстрактних ідей Просвітництва та їх впровадження у суспільно-політичне життя під час революцій. "Самодостатність метафізичної абстракції" вважав принципом, який спрощує і спотворює будь-який теоретичний предмет та практичну справу. На цій підставі різко критикував Французьку революцію (1776 - 1789) та схвалював Американську революційну війну за незалежність (1775 - 1783), яка не відкидала традиційних прав і свобод. У царині етики й моралі дотримувався християнського світогляду, послідовно захищав оперті на традицію цінності добра, благородства, справедливості, правди.
    [br]
    Осн. тв.: "Про величне і прекрасне" (1757); "Роздуми про революцію у Франції" (1790).

    Філософський енциклопедичний словник > Берк, Едмунд

  • 2 Сковорода, Григорій Савич

    Сковорода, Григорій Савич (1722, с. Чорнухи Полтавської обл. - 1794) - укр. філософ, письменник. Народився в козацькій родині. Закінчив сільську школу, після чого у роках 1734-1741, 1744 - 1745 та 1751 - 1753 навчався у КМА, де здобув ґрунтовну, в т.ч. й філософську освіту. У 1745 - 1750 рр. С. разом з посольською місією генерал-майора Вишневського відвідав Токай (Угорщина), Офен (Буду), Пресбург (Братиславу), Відень, імовірно Італію та Німеччину. Повернувшись в Україну, од 1753 р. викладав поетику у Переяславському колегіумі. Застосований С. новий метод навчання й виховання, що полягав в індивідуальному підході до своїх учнів з метою виявлення і плекання їхніх вроджених здібностей, спричинився до ускладнення його стосунків з єпископом Никодимом Стрибницьким та до звільнення з колегіуму. У 1757 - 1759 рр. С. працює домашнім учителем у дідича Степана Томари, у 1765 - 1766 рр. викладає у Харківському колегіумі. Впродовж цього часу подорожує до Москви, пішки обходить усю Слобідську Україну, 1764 р. відвідує Київ, де відмовляється від пропозиції ченців Києво-Печерської лаври вступити до монастиря. Зрештою залишає викладацьку працю в Харківському колегіумі і обирає життя мандрівного філософапроповідника. Філософія С. належить до загальноєвропейської філософської традиції і водночас є закономірним наслідком розвитку укр. думки XVI - XVIII ст. У його спадщині присутні ідеї Античності, патристики, нім. містицизму Ч. астково відчувається вплив Вольфа, Спінози, Мальбранша. Очевидним є тяжіння С. до укр. містичної традиції у філософії, що виявилося, зокрема, у вченні про духовне Преображення людини; про життя в істині. Характерними рисами філософії С. є її діалогізм і бароковий символічно-образний стиль мислення. Засадничою є концепція про дві натури і три світи, найважливішою проблемою - проблема людського щастя З. гідно з концепцією С. про дві натури і три світи, світ складається з двох натур - видимої і невидимої, зовнішньої і внутрішньої, тварі й Бога. Вчення про дві натури пов'язане з концепцією про три світи, яка все існуюче поділяє на три види буття, або світи - великий (макрокосмос), малий (мікрокосмос) і символічний - Біблія. Шлях пізнання невидимої натури - Бога через пізнання людиною самої себе, своєї "внутрішньої людини", на думку С., можливий і єдино правильний. Це переконання ґрунтується на засадничій тезі його філософії про паралелізм у структурі трьох світів: макро-, мікрокосмосу і Біблії. Виходячи з неї, С. вважав "внутрішню людину" водночас індивідуальною й надіндивідуальною (космічною). Людське самопізнання дає змогу пізнавати внутрішні закони буття зовнішньої природи, а розшифровування біблійної символіки водночас із відчайдушною боротьбою людини із власною "злою волею" скеровує її на правильний шлях пошуку Бога - невидимої натури, тобто істини і добра. Розв'язання проблеми щастя С. бачить через нове народження людини, що має ознаки містичного переображення, розкриття її божественної суті, виявлення закладеного у неї Богом таланту, що забезпечуєш, зрештою, працю за покликанням. С. був переконаний, що духовне відродження людей, здійснення ними спорідненої праці автоматично призведуть до злагодженого функціювання суспільства. Філософії С. властиве зосередження на людинознавчій, етико-гуманістичній проблематиці, акцентування і піднесення в людині її духовної першооснови.
    [br]
    Осн. тв.: "Наркіс. Розмови про те: пізнай себе" (1798); "Вступні двері до християнської добронравності" (1806); "Байки харківські" (1837); "У богий жайворонок" (1837); "Боротьба архистратига Михаїла з сатаною, про це: легко бути добрим" (1839); "Сад божественних пісень" (1861); "Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті (товариська розмова про душевний мир)" (1894); "Розмова, названа алфавіт, або буквар миру"; "Книжечка, що називається Silenus Alcibiadis, тобто ікона Алківіадська" (1894); "Вдячний Єродій" (1894); "Суперечка біса з Варсавою" (1912); "Діалог. Назва його - потоп зміїний" (1912) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Сковорода, Григорій Савич

См. также в других словарях:

  • 1757 en France — Années : 1754 1755 1756  1757  1758 1759 1760 Décennies : 1720 1730 1740  1750  1760 1770 1780 Siècles : XVIIe siècle  XVIIIe s …   Wikipédia en Français

  • 1757 год — Годы 1753 · 1754 · 1755 · 1756 1757 1758 · 1759 · 1760 · 1761 Десятилетия 1730 е · 1740 е 1750 е 1760 е · 1770 е …   Википедия

  • 1766 год — Годы 1762 · 1763 · 1764 · 1765 1766 1767 · 1768 · 1769 · 1770 Десятилетия 1740 е · 1750 е 1760 е 1770 е · …   Википедия

  • 1757 v. Chr. — Portal Geschichte | Portal Biografien | Aktuelle Ereignisse | Jahreskalender ◄ | 3. Jt. v. Chr. | 2. Jahrtausend v. Chr. | 1. Jt. v. Chr. | ► ◄ | 20. Jh. v. Chr. | 19. Jh. v. Chr. | 18. Jahrhundert v. Chr. | 17. Jh. v. Chr. | 16. Jh. v. Chr. | …   Deutsch Wikipedia

  • List of state leaders in 1757 — List of state leaders in 1756 Events of 1757 List of state leaders in 1758 State leaders by year Africa* Ashanti Confederacy Kusi Obodom, Asantehene (1750 1764) * Dahomey Tegbesu, King of Dahomey (1732 1774) * Ethiopian Empire Iyoas I, Emperor of …   Wikipedia

  • List of state leaders in 1766 — 1765 state leaders Events of 1766 1767 state leaders State leaders by year Africa* Ashanti Confederacy Osei Kwadwo, Asantehene (1764 1777) * Dahomey Tegbesu, King of Dahomey (1732 1774) * Ethiopian Empire Iyoas I, Emperor of Ethiopia, (1755 1769) …   Wikipedia

  • Liste der Staatsoberhäupter 1766 — Übersicht ◄◄ | ◄ | 1762 | 1763 | 1764 | 1765 | Liste der Staatsoberhäupter 1766 | 1767 | 1768 | 1769 | 1770 | ► | ►► Weitere Ereignisse Inhaltsverzeichnis …   Deutsch Wikipedia

  • Liste der Staatsoberhäupter 1757 — Übersicht ◄◄ | ◄ | 1753 | 1754 | 1755 | 1756 | Liste der Staatsoberhäupter 1757 | 1758 | 1759 | 1760 | 1761 | ► | ►► Weitere Ereignisse Inhaltsverzeichnis …   Deutsch Wikipedia

  • HMS Glasgow (1757) — Глазго HMS Glasgow Служба …   Википедия

  • John taylor (1704-1766) — Pour les articles homonymes, voir John Taylor. John Taylor (22 juin 1704 à Shrewsbury 4 avril 1766), érudit anglais. Il fut nommé en 1732 bibliothécaire de l Université de Cambridge, devint archidiacre de Buckingham et enfin chanoine de Saint… …   Wikipédia en Français

  • Traité de Versailles (1757) — Pour les articles homonymes, voir Traité de Versailles (homonymie). Le traité de Versailles de 1757 est un accord diplomatique entre l Autriche et la France signé au château de Versailles le 1er mai 1757 pendant la guerre de Sept Ans. Il élargit… …   Wikipédia en Français

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»