Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

(-тые)(и)

  • 1 сужение

    тые, тую диал.

    Русско-эвенкийский словарь > сужение

  • 2 сузить

    тыеӈде-мӣ, силимкул-мӣ

    Русско-эвенкийский словарь > сузить

  • 3 тесно

    тые, туллэде

    Русско-эвенкийский словарь > тесно

  • 4 тесный

    тые, силимкӯн (вин. силимкӯнмэ), кипчилама диал.

    Русско-эвенкийский словарь > тесный

  • 5 узкий

    тые, силимкӯн, капчи, туллэде, нэмкӯн диал., туе диал., нэюмкӯн диал.

    Русско-эвенкийский словарь > узкий

  • 6 пустой

    1) см. Полый 3;
    2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];
    3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;
    4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].
    * * *
    1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний
    2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий
    3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний

    Русско-украинский словарь > пустой

  • 7 золотой

    I. прил. золотий, (ум.-ласк.) золотенький, золотесенький; совершенно -той - золотісінький. [Золотий перстень. Промінь золотий (Філян.). Над Київом золотий гомін, і голуби і сонце (Тичина). Моя матінко, моя золотісінька (Мил.)]. -тых дел мастер - см. Золотарь 1. -тая валюта - золота валюта. -тые прииски - золоті копальні (копні), золотокопальні (-лень), золотокопні (-пень). -тая шейка - золота шийка, золотошийка. С -тыми перьями - золотоперий; с -тыми (золотистыми) полями - золотополий; с -тыми волнами - золотохвилій; с -той корой - золотокорий и т. д. Это человек -той - це людина - золото. -той ребёнок (перен.) - золота дитина. [Що за золота в вас дитина! (Н.-Лев.)]. Зачем терять -тое время? - нащо марнувати (гаяти) золотий час? Обещать -тые горы - обіцяти золоті гори кому. -тая рота, иноск. (золоторотцы, босячьё) - босота, босячня, золотарська команда. -тая середина - а) золота середина. [Горацієва проповідь про золоту середину (Крим.)]; б) (посредственность) золота посередність, пересічність, людина з того золота, що п'ятаки роблять. -той мешок (иноск.) - золота торба. -тые руки (иноск.) - золоті руки, ручки. -тые яйца - золоті яйця. -той век - золота доба. -тые годы, -тая юность - золоті (красні) роки, красна молодість. -тая молодежь - золота (багата) молодь. -той телец - золотий ідол (кумир). -той молоток и железные двери (запоры) отпирает - золотий ключик до кожних дверей придасться (Приказка); или Золотий обушок скрізь двері відчине (Номис). -той мост строить (иноск.) - перекидати кому золотий місток, робити золотий місток (до ворога) (Номис).
    II. сущ. червінець (-нця), дукат (-та), (в ожерельях) дукач (-ча).
    * * *
    I прил.
    золоти́й, ласк. золоте́нький, золоте́сенький

    \золотой а́я молодёжь — презр. золота́ мо́лодь

    \золотой о́е сече́ние — мат. золоти́й пере́різ

    II сущ.
    золоти́й, -о́го

    Русско-украинский словарь > золотой

  • 8 год

    год
    jaro;
    уче́бный \год lernojaro;
    в про́шлом \году́ en pasinta jaro;
    в бу́дущем \году́ en estonta jaro;
    Но́вый \год Novjaro;
    кру́глый \год dum tuta jaro, tutan jaron;
    кото́рый ему́ \год? kiom aĝa li estas?;
    в восьмидеся́тых \годах́ en okdekaj jaroj.
    * * *
    м. (мн. года́, го́ды; род. п. мн. тж. лет)
    1) año m

    високо́сный год — año bisiesto

    астрономи́ческий, со́лнечный год — año astronómico, solar

    уче́бный год — año escolar

    академи́ческий год — año docente (lectivo)

    хозя́йственный год — año económico

    бюдже́тный год — año presupuestario, ejercicio anual

    урожа́йный год — año de buena cosecha

    в про́шлом году́ — el año pasado

    в теку́щем году́ — (en) el año en curso, (en) el año corriente

    в э́том году́ — (en) este año, el año actual (corriente)

    в бу́дущем году́ — el año que viene, (en) el próximo año, (en) el año venidero

    год (тому́) наза́д — hace un año

    че́рез два го́да — dentro de dos años

    год о́т го́ду, год от го́да — cada año, un año y otro

    из го́да в год — año tras año; de año en año

    с года́ми — con los años

    ему́ три го́да — tiene (ha cumplido) tres años

    ему́ пошёл пя́тый год — va para cinco años, tiene los cuatro años cumplidos

    ты́сяча девятьсо́т пятидеся́тый год — año mil novecientos cincuenta

    2) мн. го́ды, года́ (эпоха, период) años m pl

    молоды́е го́ды (года́) — años de (la) juventud

    с де́тских лет — desde la infancia

    сороковы́е, шестидеся́тые го́ды (ве́ка) — los años cuarenta, sesenta

    в деся́тые го́ды — en los años diez, en la primera década

    3) мн. го́ды, года́ ( возраст) edad f

    челове́к в года́х — persona entrada en años

    в мои́ го́ды — a mi edad, a mis años

    он ра́звит не по года́м — tiene desarrollo prematuro; es un niño precoz ( о ребёнке)

    войти́ в года́ уст. — ser mayor de edad

    ••

    Но́вый год — Año Nuevo

    с Но́вым го́дом! — ¡Felicidades con motivo del Año Nuevo!, ¡feliz Año Nuevo!

    бе́з году неде́ля шутл. — (hace) muy poco tiempo, de ayer a hoy

    год на́ год не прихо́дится — un tiempo se parece a otro como un huevo a una castaña

    сдать экза́мены за год — ganar año

    потеря́ть год ( о студенте) — perder año

    сбра́сывать го́ды — quitarse años

    * * *
    м. (мн. года́, го́ды; род. п. мн. тж. лет)
    1) año m

    високо́сный год — año bisiesto

    астрономи́ческий, со́лнечный год — año astronómico, solar

    уче́бный год — año escolar

    академи́ческий год — año docente (lectivo)

    хозя́йственный год — año económico

    бюдже́тный год — año presupuestario, ejercicio anual

    урожа́йный год — año de buena cosecha

    в про́шлом году́ — el año pasado

    в теку́щем году́ — (en) el año en curso, (en) el año corriente

    в э́том году́ — (en) este año, el año actual (corriente)

    в бу́дущем году́ — el año que viene, (en) el próximo año, (en) el año venidero

    год (тому́) наза́д — hace un año

    че́рез два го́да — dentro de dos años

    год о́т го́ду, год от го́да — cada año, un año y otro

    из го́да в год — año tras año; de año en año

    с года́ми — con los años

    ему́ три го́да — tiene (ha cumplido) tres años

    ему́ пошёл пя́тый год — va para cinco años, tiene los cuatro años cumplidos

    ты́сяча девятьсо́т пятидеся́тый год — año mil novecientos cincuenta

    2) мн. го́ды, года́ (эпоха, период) años m pl

    молоды́е го́ды (года́) — años de (la) juventud

    с де́тских лет — desde la infancia

    сороковы́е, шестидеся́тые го́ды (ве́ка) — los años cuarenta, sesenta

    в деся́тые го́ды — en los años diez, en la primera década

    3) мн. го́ды, года́ ( возраст) edad f

    челове́к в года́х — persona entrada en años

    в мои́ го́ды — a mi edad, a mis años

    он ра́звит не по года́м — tiene desarrollo prematuro; es un niño precoz ( о ребёнке)

    войти́ в года́ уст. — ser mayor de edad

    ••

    Но́вый год — Año Nuevo

    с Но́вым го́дом! — ¡Felicidades con motivo del Año Nuevo!, ¡feliz Año Nuevo!

    бе́з году неде́ля шутл. — (hace) muy poco tiempo, de ayer a hoy

    год на́ год не прихо́дится — un tiempo se parece a otro como un huevo a una castaña

    сдать экза́мены за год — ganar año

    потеря́ть год ( о студенте) — perder año

    сбра́сывать го́ды — quitarse años

    * * *
    n
    1) gener. año
    2) law. aco

    Diccionario universal ruso-español > год

  • 9 сжатый

    I
    1) прич. от сжать I
    2) прил. ( о поле) segado

    сжа́тые поля́ — campos segados

    II
    1) прич. от сжать II
    2) прил. ( уплотнённый) apretado, comprimido; contracto, contraído (о пружине и т.п.)

    сжа́тый во́здух — aire comprimido

    3) прил. ( краткий) conciso, sucinto

    сжа́тое изложе́ние — resumen m

    сжа́тые сро́ки — plazos cortos (reducidos)

    * * *
    I
    1) прич. от сжать I
    2) прил. ( о поле) segado

    сжа́тые поля́ — campos segados

    II
    1) прич. от сжать II
    2) прил. ( уплотнённый) apretado, comprimido; contracto, contraído (о пружине и т.п.)

    сжа́тый во́здух — aire comprimido

    3) прил. ( краткий) conciso, sucinto

    сжа́тое изложе́ние — resumen m

    сжа́тые сро́ки — plazos cortos (reducidos)

    * * *
    adj
    gener. (êðàáêèì) conciso, (î ïîëå) segado, breve, compendioso (о тексте, речи), concluso, contracto, contraìdo (о пружине и т. п.), sucinto, sumario, apretado, astricto, compacto, comprimido, prieto

    Diccionario universal ruso-español > сжатый

  • 10 скрытый

    скры́тый
    kaŝita;
    latenta (тж. физ., хим.).
    * * *
    1) прич. от скрыть
    2) прил. ( не обнаруживаемый явно) disimulado, encubierto

    скры́тая угро́за — amenaza disimulada

    скры́тая война́ — guerra subrepticia

    скры́тые си́лы — fuerzas ocultas

    скры́тая съёмка — rodaje discreto (oculto)

    снима́ть скры́той ка́мерой — rodar (filmar) con cámara oculta (con "candid camera")

    3) прил. ( ещё не проявившийся) secreto, reservado, latente

    скры́тое кровотече́ние мед. — hemorragia oculta

    скры́тые пружи́ны перен. — resortes secretos

    скры́тая теплота́ физ. — calor latente

    * * *
    1) прич. от скрыть
    2) прил. ( не обнаруживаемый явно) disimulado, encubierto

    скры́тая угро́за — amenaza disimulada

    скры́тая война́ — guerra subrepticia

    скры́тые си́лы — fuerzas ocultas

    скры́тая съёмка — rodaje discreto (oculto)

    снима́ть скры́той ка́мерой — rodar (filmar) con cámara oculta (con "candid camera")

    3) прил. ( ещё не проявившийся) secreto, reservado, latente

    скры́тое кровотече́ние мед. — hemorragia oculta

    скры́тые пружи́ны перен. — resortes secretos

    скры́тая теплота́ физ. — calor latente

    * * *
    adj
    1) gener. (ещё не проявившийся) secreto, (не обнаруживаемый явно) disimulado, cerrado, desenfilado, disimullado, encubierto, furtivo, implìcito, latente, reservado, latebroso, oculto, recóndito, virtual
    2) econ. potencial

    Diccionario universal ruso-español > скрытый

  • 11 крутой

    1) (круто свитый, сваренный, замешенный) крутий. [Крута пряжа. Крута каша Крутий хліб];
    2) (о горе, береге, скале, лестнице, дороге) крутий, прикрий, (очень) стрімкий, стрімчастий, кручуватий, прикро-крутий; (о повороте) крутий, раптовий. [Такі круті сходи, що насилу вийшла на їх (Київ). Мов серні по стрімких скалах тікать їй довелося (Крим.). Стрімчасті скелі (Тичина). Пішов швидко, деручися кручуватою стежкою вгору (Грінч.). Прошу злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички (Гнат.). Прикрий берег (Сл. Гр.)]. Дорога делает -той поворот вправо - шлях круто (раптово) повертає праворуч. Уходили сивку -тые горки - був кінь та з'їздився (Приказка);
    3) (тяжёлый) сутужний, прикрий, (о характере) крутий, суворий. -тые обстоятельства - сутужні (прикрі) обставини. У него очень -тые обстоятельства - йому дуже круто, йому дуже сутужно. -той характер, нрав - крута, сувора, (пров.) сукриста вдача. Человек -того характера, нрава - людина крутої вдачі; людина крута. -тая мера - суворий захід. Придётся принять -тые меры - доведеться вжити суворих заходів. -той мороз - лютий мороз.
    * * *
    крути́й; ( обрывистый) стрімки́й, стрімча́стий; (суровый, строгий) суво́рий

    Русско-украинский словарь > крутой

  • 12 забытый

    забы́||тый
    forgesita;
    \забытыйть forgesi;
    lasi (оставить).
    * * *
    1) прич. от забыть
    2) прил. olvidado; abandonado ( покинутый)

    забы́тые чу́вства — sentimientos olvidados

    забы́тые места́ — lugar abandonado

    забы́тые ве́щи — objetos olvidados

    * * *
    adj
    gener. abandonado (покинутый), arrinconado, olvidado

    Diccionario universal ruso-español > забытый

  • 13 мохнатый

    мохнатий, мохнавий, волохатий, пелехатий, пухнатий, (косматый) кудлатий, кошлатий, патлатий, (о лошади ещё) муштатий. [Мохнатий дуб (Куліш). Мохнава лапа (Еварн.). Коні білі й волохаті, немов ягнята (Коцюб.). Волохатий аґрус (Звин.). На вітах білий-білий, пелехатий, легесенький іней (Васильч.). Полотно не рівне, а пухнате (Звин.). Вхопив за бороду кудлату (Котл.). Дикий хміль колишеться кудлатими жмутками (Куліш). Його нечепурне обличчя з кошлатою бородою (Грінч.). Іде коза рогата, веде діток кошлата (Гатцук). Кошлате простирядно (Звин.). Воно-б і нічого собі суконце, та кошлате трохи (Звин.)]. -тый зверь - мохнатий (волохатий, кудлатий, кошлатий) звір (-ра). -тые руки, ноги - волохаті (мохнаті, мохнаві) руки, ноги. [Курка з волохатими ногами (Звин.)]. -тый голубь - волохатий (пелехатий) голуб. [Ходить голуб коло хати, сивий, пелехатий (Метл.). Летить голуб коло хати, сивий, пелехатий (Чуб. V)]. -тые куры, гуси - волохаті (пелехаті) кури, гуси. -тые тени - волохаті (пелехаті, патлаті) тіні. [Волохата тінь од них упала на стіл (Васильч.). По стінах, на стелі й на комині розкидалися патлаті тіні (Васильч.)].
    * * *
    мохна́тий, волоха́тий; ( косматый) кошла́тий, пелеха́тий

    Русско-украинский словарь > мохнатый

  • 14 год

    м.
    1) (единица летосчисления; 12 месяцев) year

    1995 год — nineteen ninety five, the year 1995

    в бу́дущем году́ — next year

    в про́шлом году́ — last year

    три года тому́ наза́д — three years ago

    че́рез три года́ (с сегодняшнего дня) — in three years, in three years' time; ( спустя три года) three years later

    в год — annually, a year

    астрономи́ческий год — astronomic year

    со́лнечный год астр. — solar year

    теку́щий год — current year

    уче́бный год — academic year; (в школе тж.) school year

    бюдже́тный / фина́нсовый год — fiscal year

    хозя́йственный год — economic year

    урожа́йный год — good year for the crops, productive year, bumper crop year

    неурожа́йный год — year of poor harvest; lean year

    3) мн. ( период в несколько лет) years; days; time

    де́тские годы — childhood sg, the days of one's childhood

    шко́льные год — school days

    в ста́рые годы — in (the) olden days, in days gone by

    они́ не вида́лись годы — they have not seen each other for years, it is years since they last met

    шестидеся́тые [восьмидеся́тые и т.п.] годы — the sixties [the eighties, etc]

    лю́ди шестидеся́тых годо́в — the people of the sixties

    пятидеся́тые годы 19-го ве́ка — the 1850s, the eighteen fifties

    5) ( возраст) years, age; ( при точном указании числа лет) years old; aged (+ num)

    ребёнку оди́н год — the child is one year old

    ему́ пошёл деся́тый год — he is in his tenth year

    в мои́ годы — at my age

    в года́х — middle-aged, advanced in years

    а годы иду́т — time marches on, time waits for no one

    не по года́м (о развитии и т.п.) — beyond one's years

    быть у́мным не по года́м — be wise beyond one's years; have an old head on young shoulders идиом.

    ••

    кру́глый год — the whole year round, all the year round

    Но́вый год — New Year; ( день) New Year's Day

    встреча́ть Но́вый год — see the New Year in, celebrate New Year's Eve

    встре́ча Но́вого года — New Year's Eve party

    с Но́вым годом! — (a) happy New Year!

    из года в год — year in, year out; year after year

    бе́з году неде́ля разг. — since (only) a short while ago / before

    Новый большой русско-английский словарь > год

  • 15 забытый

    (42 K.) vergessen; забывать
    * * *
    забы́тый vergessen;
    забы́тый Бо́гом gottverlassen → забывать
    * * *
    забы́т|ый
    <-ая, -ое; -, -а, -о>
    прил vergessen
    забы́тые чу́вства vergessene Gefühle ntpl
    посети́ть забы́тые места́ vergessene Orte besuchen
    * * *
    adj
    gener. begraben, weltverloren

    Универсальный русско-немецкий словарь > забытый

  • 16 богатый

    zengin
    * * *

    бога́тая страна́ — zengin ülke

    бога́тый урожа́й — bol ürün

    край, бога́тый леса́ми — ormanca zengin diyar

    проду́кты, бога́тые витами́нами — vitamince zengin besinler

    бога́тый о́пыт — geniş tecrübe

    бога́тое воображе́ние, бога́тая фанта́зия — geniş hayal gücü

    бога́тый язы́к — zengin dil

    2) mükellef; ağır; zengin

    бога́тый пода́рок — ağır bir hediye

    бога́тый стол — mükellef bir sofra

    бога́тая библиоте́ка — zengin kitaplık

    3) → сущ., м zengin
    (бога́тые) → сущ., мн. zenginler, zengin takımı
    ••

    чем бога́ты, тем и ра́ды — ≈ Allah ne verdiyse

    Русско-турецкий словарь > богатый

  • 17 скрытый

    gizli; örtük, üstü kapalı / örtülü

    скры́тая безрабо́тица — gizli işsizlik

    скры́тый национали́зм — örtük / maskelenmiş milliyetçilik

    скры́тые и я́вные угро́зы — açık ve el altından tehditler

    скры́тые це́ли — üstü kapalı amaçlar

    скры́тое изображе́ние — фото gizli görüntü

    скры́тая кри́тика в а́дрес кого-л. — birine karşı örtük eleştiri

    Русско-турецкий словарь > скрытый

  • 18 вещество

    вещество́
    substanco, materio, aĵo.
    * * *
    с.
    su(b)stancia f, materia f

    белко́вое вещество́ — materia albuminosa, albúmina f

    органи́ческое вещества́ — su(b)stancias orgánicas

    кра́сящие вещества́ — materias colorantes

    взры́вчатое вещество́ — materia explosiva, explosivo m

    горю́чее вещество́ — carburante m, combustible m

    ростово́е вещество́ — sustancia de crecimiento

    радиоакти́вное вещество́ — sustancia radiactiva

    ядови́тые вещества́ — sustancias tóxicas

    се́рое вещество́ — sustancia gris

    * * *
    с.
    su(b)stancia f, materia f

    белко́вое вещество́ — materia albuminosa, albúmina f

    органи́ческое вещества́ — su(b)stancias orgánicas

    кра́сящие вещества́ — materias colorantes

    взры́вчатое вещество́ — materia explosiva, explosivo m

    горю́чее вещество́ — carburante m, combustible m

    ростово́е вещество́ — sustancia de crecimiento

    радиоакти́вное вещество́ — sustancia radiactiva

    ядови́тые вещества́ — sustancias tóxicas

    се́рое вещество́ — sustancia gris

    * * *
    n
    1) gener. substancia, sustancia, materia
    2) eng. cuerpo, materia (ñì.á¿. material, materiales, materias), material (ñì.á¿. materia, materiales, materias)

    Diccionario universal ruso-español > вещество

  • 19 волосатый

    прил.
    cabelludo; peludo, velludo; velloso; pachón (Лат. Ам.)

    волоса́тые ру́ки — manos velludas

    * * *
    прил.
    cabelludo; peludo, velludo; velloso; pachón (Лат. Ам.)

    волоса́тые ру́ки — manos velludas

    * * *
    adj
    1) gener. melenudo, pachón (Лат. Ам.), peloso, peludo, piloso, cabelludo, cerdudo (о человеке), peliagudo, pelulido, velloso, velludo
    2) amer. pachón

    Diccionario universal ruso-español > волосатый

  • 20 восьмидесятый

    восьмидеся́тый
    okdeka.
    * * *
    числ. порядк.
    octogésimo; ochenta (год, номер, страница)

    восьмидеся́тые го́ды — los años ochenta

    * * *
    числ. порядк.
    octogésimo; ochenta (год, номер, страница)

    восьмидеся́тые го́ды — los años ochenta

    * * *
    adj
    gener. ochenta (год, номер, страница), ochenteno, octogésimo

    Diccionario universal ruso-español > восьмидесятый

Страницы

См. также в других словарях:

  • втори́чноро́тые — вторичноротые, ых …   Русское словесное ударение

  • Кора́ллы ядови́тые — представители класса коралловых полипов, например, актинии, снабженные стрекательными клетками, продуцирующими опасный для человека яд; обитают главным образом в тропических морях …   Медицинская энциклопедия

  • Меду́зы ядови́тые — общее название видов морских медуз, имеющих стрекательные клетки и способных при соприкосновении с кожей вызывать ожоги …   Медицинская энциклопедия

  • Пауки́ ядови́тые — представители отряда пауков (Araneae) класса паукообразных (Arachnoidea) типа членистоногих, ядовитые для человека (тарантулы, каракурты, тропические пауки птицееды и др.) …   Медицинская энциклопедия

  • Семенны́е кана́льцы изви́тые — (tubuli seminiferi contorti, PNA, BNA; tubuli contorti, JNA) длинные, сильно извитые трубчатые образования, выстланные эпителием и образующие паренхиму яичка …   Медицинская энциклопедия

  • Че́рви ядови́тые — черви, продуцирующие ядовитые вещества, например свободноживущие морские аннелиды, имеющие ядовитые щетинки или снабженные ядовитыми крючьями, расположенными на челюсти …   Медицинская энциклопедия

  • Ядови́тые ры́бы — см. Ядовитые животные …   Медицинская энциклопедия

  • Белокур, Екатерина Васильевна — Катерина Белокур укр. Катерина Білокур …   Википедия

  • Белокур — Белокур, Екатерина Васильевна Катерина Белокур Катерина Білокур Дата рождения: 25 ноя …   Википедия

  • Екатерина Белокур — Екатерина Васильевна Белокур (25 ноября (7 декабря) 1900  10 июня 1961)  мастер украинской народной декоративной живописи. Содержание 1 Детство 2 Стремление к рисованию 3 В техникуме …   Википедия

  • Екатерина Васильевна Белокур — (25 ноября (7 декабря) 1900  10 июня 1961)  мастер украинской народной декоративной живописи. Содержание 1 Детство 2 Стремление к рисованию 3 В техникуме …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»