-
1 ступінь податкової шкали
Українсько-англійський юридичний словник > ступінь податкової шкали
-
2 поділка шкали
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > поділка шкали
-
3 розширення шкали
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > розширення шкали
-
4 ґрадуювання шкали
градуи́рование шкалы́Українсько-російський політехнічний словник > ґрадуювання шкали
-
5 масштаб шкали
масшта́б шкалы́ -
6 носій шкали
носи́тель шкалы́ -
7 нуль шкали
нуль шкалы́ -
8 характеристика шкали
характери́стика шкалы́Українсько-російський політехнічний словник > характеристика шкали
-
9 zero
n (pl zeroes, zeros)1) нуль2) нульова точка; початок координат3) ніщо4) нікчема, нуль (про людину)zero altitude — ав. висота бриючого польоту
zero ending — лінгв. нульове закінчення
zero hour — військ. час початку наступу; час висадки десанту
zero level — нульовий (вихідний) рівень
zero line — військ. основний напрям стрільби
2. vустановлювати на нуль (прилад тощо)zero in — військ., амер. пристрілюватися; військ. приводити до нормального бою
* * *I1) нуль; cпeц. нульова точка, нуль ( ідеали); початок координатto set to zero — привести до нуля, установити на нуль; точка замерзання
2) ніщоto reduce to zero — звести нанівець; нуль, нікчема ( про людину)
3) = zero hour4) воен. правильна установка прицілуII adjнульовий; вихіднийzero level — вихідний рівень; нульовий рівень
zero ending — лiнгв., нульове закінчення
zero visibility — мeтeop., нульова видимість
zero degree /point/ — абсолютний нуль шкали
III vzero altitude — aв. висота бриючого польоту; гeoд. оцінка, що відповідає рівню моря
установлювати ( прилад) на нуль; визначати, знаходити нуль ( приладу) -
10 норма
I НОРМА (лат. norma - правило, взірець, міра, закон, що походить від давньогрецьк. і означає висок, масштаб, правило) - як термін вперше застосовується в будівельній справі - "справедливість косинця". В такий спосіб потрактоване поняття "norma" було поширене також і на сферу духовно-практичної діяльності людини, зокрема, морально-етичних стосунків. Цицерон у філософії права застосував поняття "norma" поряд з поняттям "regula", витлумачуючи "закон" за допомогою метафорики, запозиченої із будівельної справи, тобто як "масштаб права чи безправ'я". Тлумачення Н. чи закону мають як прескриптивний, так і дескриптивний характер, що віддзеркалює не тільки те, що має бути, а й те, що є, підґрунтя чого міститься у природі, бутті. Поняття "Н." - як правила, взірця, стандарту - визначає такий рівень взаємних очікувань, що постає у своєму узагальненому вигляді. Тут Н. є суспільно усталеною; за словами Парсонса, вона є "генералізованим визначенням очікування". Н. утворюють систему, яка складається із таких видів: а) категоричні Н., значущість яких є абсолютною (якщо навіть вони не завжди і не скрізь реалізуються); б) імплікативні Н., значущість яких залежить від рамок історичних умов; в) консенсуальні Н., значущість яких установлюється лише шляхом розумного (демократичного) рішення, а зміст рішення формується на підставі доброї волі учасників (Гесле). Завдяки Н. вимоги та установлення суспільства, соціальних груп трансформуються в еталони, моделі, стандарти модального та обов'язкового в поведінці представників цих груп, виконуючи мотиваційну, орієнтаційну та інтегративну функції.А. Єрмоленко[br]II НОРМА у філософії науки - органічна частина оцінки, що співвіднесена з тим відтинком шкали, на якій розміщується стереотипне уявлення про об'єкт з відповідною ознакою. Проте це не означає, що Н. знаходиться посередині шкали; вона може бути орієнтована й на крайні відтинки шкали оцінок. Емпірична верифікація істинності оціночних висловлювань неможлива без знання стандартних ознак стереотипів. Оцінка завжди за кожною ознакою стереотипу передбачає її відповідність Н. Якби цього не було, оціночні висловлювання не могли б виконувати свою основну функцію - забезпечувати комунікативні зв'язки О. ціночні стереотипи включають як нормативні набори ознак предметів (об'єктивні фактори оцінки), так і певні уявлення суб'єкта оцінки про їх місце у ціннісній картині світу (суб'єктивні фактори). Характер стереотипу, а отже й Н., суттєво залежить від об'єкта оцінки і відбивається у семантиці відповідних значень. Зсув у значенні слова зі зміною денотата змінює всю структуру нормативних стандартів стереотипу. Нормативні судження та поняття можуть бути об'єктом логічного дослідження. Дослідження логічних властивостей Н., зв'язків Н. і оцінки необхідне для розв'язання питання про місце і роль Н. у науковому пізнанні, в обґрунтуванні знання. Логіка Н. (див. логіка нормативна) формулює критерії раціонального судження в сфері норм та раціональну основу для дії З. гідно з принципом деонтичної повноти, нормативним кодексом повинні бути охоплені всі людські дії. До засадничих принципів у розвитку логіки Н. відноситься встановлення відмінностей між фактичним твердженням, з одного боку, та нормативними й оціночними твердженнями - з іншого, а також доведення самої можливості логічного переходу від суджень зі зв'язкою "є" до суджень зі зв'язкою "повинен" (неможливість такого переходу відстоювали Г'юм, Поппер, Пуанкаре та ін.). Обернення цінностей на Н. є повсякденною практикою людського буття. Через ціннісно-нормативні системи знаходять свій остаточний вияв смислові структури людської культури.О. Кравченко -
11 поділка
-
12 eighties
n pl1) числа від вісімдесяти до вісімдесяти дев'яти2) the eighties — вісімдесяті роки (століття)3) вік від вісімдесяти до вісімдесяти дев'яти років4) поділки шкали від 80 до 90 (у термометрі тощо)* * *[`eitiz]n; plчисла від вісімдесятьох до вісімдесяти дев'яти; ( the eighties) вісімдесяті роки ( століття); вік від вісімдесятьох до вісімдесяти дев'яти років; поділки шкали ( термометра) від 80 до 90 -
13 point
1. n1) крапка; знакthree point fife (3.5) — три цілих і п'ять десятих (3,5)
exclamation point — амер. знак оклику
2) мат. точка3) фіз. стадія, критична точка4) позначка, поділка (шкали)5) мор. румб6) місце, пункт7) межа тарифної дільниці8) момент (часу)9) спорт. очко10) одиниця виміру12) пункт, питання, справа13) головне, суть, смисл14) мета, намір15) характерна (відмітна) риса16) стать17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник18) амер. перо (металеве)19) спорт. укол21) гравіювальна голка; різець22) відросток рога оленя23) мереживо24) військ. головний дозор26) pl амер., розм. знаки розрізненняin point of fact — насправді, фактично
to make a point of smth. — надавати чомусь великого значення, старанно розглядати щось
bread and point — хліб та вода — ось і вся їда
2. v1) указувати, показувати (at, to)2) наводити, прицілюватися, цілитися3) бути спрямованим; дивитися4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)5) мати за мету, прагнути6) загострити7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти8) мед. дозрівати (про нарив)9) мисл. робити стійку (про собаку)10) ставити розділові знаки; робити паузи11) відокремлювати десятковий дріб крапкоюpoint out — зазначати, підкреслювати; виділяти, указувати
to point out mistakes — виділяти (указувати на) помилки
point up — підкреслювати, робити особливий наголос
* * *I ['pxint] n1) крапкаexclamation point — cл. знак оклику
decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка
point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура
freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина
2) місце, пункт, точкаpoint of draw — aвт. заправний пункт
assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост
3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань
at /on/ the point of death — при смерті
5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)7) рівень, стандарт; ступінь, степінь8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)10) кінець; висновок11) пункт; моментpoint by point — по пунктах; докладно, детально
points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа
fine point — деталь, подробиця
12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору13) мета, намір14) характерна рисаweak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)
15) сила, міць; колючість, уїдливість16) указування; натяк; порада, пропозиція17) icт. сигнал18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)19) cл. ( металеве) перо20) мop. редька ( на кінці троса)21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом23) мис, виступаюча морська коса; стрілка25) гравірувальна голка, різець ( гравера)26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)30) вiйcьк. головний або тильний дозор32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)33) cпopт. крос34) положення на пуантах ( балет)35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)II v1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)5) мати на меті, прагнути6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"7) мeд. дозрівати ( про нарив)8) миcл. робити стойку ( про собаку)9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)12) мop. іти крутий бейдевінд13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)16) раціонувати, видавати що-небудь по картках18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)19) вставляти білі волоски ( у хутро) -
14 seventies
n pl1) числа від сімдесяти до сімдесяти дев'яти3) вік від сімдесяти до сімдесяти дев'яти років4) поділки шкали від 70 до 80 (у термометрі тощо)* * *n; plчисла від семидесяти до семидесяти дев'яти; ( the seventies) сімдесяті роки ( століття); вік від семидесяти до семидесяти дев'яти років; поділки шкали ( термометра) від 70 до 80 -
15 sixties
n pl1) числа від шістдесяти до шістдесяти дев'яти3) вік від шістдесяти до шістдесяти дев'яти років4) поділ шкали від 60 до 70 (у термометрі тощо)* * *[`sikstiz]n; plчисла від шестидесяти до шестидесяти дев'яти; ( the sixties) шістдесяті роки ( століття); вік від шестидесяти до шестидесяти дев'яти років; поділки шкали ( термометра) від 60 до 70 -
16 twenties
n pl2) числа від двадцяти до двадцяти дев'яти3) вік від двадцяти до двадцяти дев'яти4) поділки шкали від 20 до 30 (у термометрі тощо)* * *['twentiz]n; pl( the twenties) числа від двадцяти до двадцяти дев'ятиthe score was in the twenties — рахунок був ( вже) між двадцятьма, тридцятьма очками
he lives in the twenties in the next block — він живе десь в двадцятих номерах в наступному кварталі; двадцяті роки ( століття)
the twenties of the last century — двадцяті роки минулого століття; вік від двадцяти до двадцяти дев'яти років
she is in the early [in the late] twenties — їй двадцять з невеликим [без малого тридцять ( років)]; ділення шкали ( термометра) від 20 до 30
-
17 zero
I1) нуль; cпeц. нульова точка, нуль ( ідеали); початок координатto set to zero — привести до нуля, установити на нуль; точка замерзання
2) ніщоto reduce to zero — звести нанівець; нуль, нікчема ( про людину)
3) = zero hour4) воен. правильна установка прицілуII adjнульовий; вихіднийzero level — вихідний рівень; нульовий рівень
zero ending — лiнгв., нульове закінчення
zero visibility — мeтeop., нульова видимість
zero degree /point/ — абсолютний нуль шкали
III vzero altitude — aв. висота бриючого польоту; гeoд. оцінка, що відповідає рівню моря
установлювати ( прилад) на нуль; визначати, знаходити нуль ( приладу) -
18 elevation scale index
I n покажчик шкали прицілу II n покажчик шкали дистанційного барабануEnglish-Ukrainian military dictionary > elevation scale index
-
19 transition altitude
n висота встановлення шкали тиску висотоміра; висота переведення шкали тиску висотоміра -
20 градуирование шкалы
ґрадуюва́ння шкали́Русско-украинский политехнический словарь > градуирование шкалы
См. также в других словарях:
ШКАЛИ — Накладные брусья для скрепления на мачтах и реях. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ШКАЛИ накладные брусья для скрепления на мачтах и реях. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.… … Словарь иностранных слов русского языка
ШКАЛИ — жен., мн., мор. накладные брусья на мачты и реи, для скрепы. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
шкали — мн. крепления, упоры мачты , им. п. ед. ч. шкало, морск. Из голл. sсhааl, мн. sсhааlеn – то же; см. Мёлен 174. Неточно Маценауэр (323) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
шкалирование — ср. Метод моделирования реальных процессов с помощью цифровых систем. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Брахот — (ивр. ברכות благословения) первый из 11 трактатов раздела Зраим, первого из разделов Мишны. Состоит из 9 глав. Посвящён законам благословений и молитв. Единственный трактат из раздела Зраим, к которому есть комментарий как в… … Википедия
Макот — (ивр. מכות Удары) пятый из 10 трактатов раздела Незикин (Ущербы), четвертого из разделов Мишны. Состоит из 3 глав. Посвящён законам свидетельств и наказаний, продолжая трактат Санхедрин. Содержание глав: Законы свидетелей, чье свидетельство… … Википедия
Сукка (трактат) — У этого термина существуют и другие значения, см. Сукка (значения). Сукка (ивр. סוכה Шалаш) пятый из 12 трактатов раздела Моэд (Праздник), второго из разделов Мишны. Состоит из пяти глав. Содержание глав: Законы строительства шалашей Законы… … Википедия
Дмай — (ивр. דמאי) третий из 11 трактатов раздела Зраим (Посевы), первого из разделов Мишны. Состоит из 7 глав. Происхождением слова, которым называется трактат, «дмай» неясно. Так называют плоды Земли Израиля, взятые у того, кто не… … Википедия
Килаим — (ивр. כלאיים «гибриды», «смеси») четвертый из 11 трактатов раздела Зраим (Посевы), первого из разделов Мишны. Состоит из 9 глав. В Торе приведены запреты на различные виды смешения различных видов растений и животных, эти запреты… … Википедия
Маасер шени — (ивр. מעשר שני Вторая десятина) восьмой из 11 трактатов раздела Зраим (Посевы), первого из разделов Мишны. Состоит из пяти глав. Трактат посвящен законам второй десятины и плодов четвертого года, а также заповеди уничтожения десятин. Содержание… … Википедия
Маасрот — (ивр. מעשרות Десятины) седьмой из 11 трактатов раздела Зраим (Посевы), первого из разделов Мишны. Состоит из 5 глав. Содержание глав: В Иерусалимском Талмуде трактат занимает 20 листов, Шесть разделов Мишны (ивр. ששה סדרי משנה) … Википедия