-
1 bread and scrape
убога їжа, хліб, вода -
2 bread and scrape
убога їжа, хліб, вода -
3 pittance
n1) мізерна допомога; копійки2) невелика кількість (частина)3) убога їжа4) пожертва, подачка* * *n1) мізерна допомога або платня; жалюгідні гроші ( часто а mere pittance)2) невелика частина; невелика кількість3) убога їжа4) icт. пожертвування -
4 bread and cheese
проста, убога їжа -
5 Land
1. n1) земля, суша, суходілto make the land — мор. наблизитися до берега; відкрити берег
2) країна, держава, територіяnative land — батьківщина, вітчизна
3) ґрунт, земля4) земельна власність (ділянка)5) pl земельні володіння, маєтки6) тех. вузька фаска7) військ. поле нарізуland retirement — геол. вітрова ерозія ґрунту
land return — рад. сигнал, відбитий від земної поверхні
land survey — топографічне вимірювання, межування
the L. of Promise, the Promised L. — бібл. обітована земля
the land of the leal — рай, небеса
good land!, my land! — амер. боже мій!
the Holy L. — бібл. свята земля (Палестина)
the land knows! — амер. бог його знає!
to see land — а) побачити, до чого хилиться справа; б) наблизитися до мети
2. v1) висаджувати (на берег)2) висаджуватися, причалювати (приставати) до берега3) вивантажувати на берег4) ав. приземлятися, робити посадку7) витягувати на берег (рибу тощо)8) спіймати (злочинця тощо)9) перемогти (на перегонах); виграти10) завдати удару; влучити, попасти12) спорт. приземлитися після стрибка* * *n; (pl Lander [`lend]); нім. -
6 land
1. n1) земля, суша, суходілto make the land — мор. наблизитися до берега; відкрити берег
2) країна, держава, територіяnative land — батьківщина, вітчизна
3) ґрунт, земля4) земельна власність (ділянка)5) pl земельні володіння, маєтки6) тех. вузька фаска7) військ. поле нарізуland retirement — геол. вітрова ерозія ґрунту
land return — рад. сигнал, відбитий від земної поверхні
land survey — топографічне вимірювання, межування
the L. of Promise, the Promised L. — бібл. обітована земля
the land of the leal — рай, небеса
good land!, my land! — амер. боже мій!
the Holy L. — бібл. свята земля (Палестина)
the land knows! — амер. бог його знає!
to see land — а) побачити, до чого хилиться справа; б) наблизитися до мети
2. v1) висаджувати (на берег)2) висаджуватися, причалювати (приставати) до берега3) вивантажувати на берег4) ав. приземлятися, робити посадку7) витягувати на берег (рибу тощо)8) спіймати (злочинця тощо)9) перемогти (на перегонах); виграти10) завдати удару; влучити, попасти12) спорт. приземлитися після стрибка* * *I [lʒnd] n1) земля, суша2) країна; територія; царство; межа3) ґрунт, земля4) земельна ділянка; землеволодіння, земельна власність; pl маєток, земельні володіння5) дiaл. доходний дім6) тex. вузька фаскаII [lʒnd] v1) висаджувати, вивантажувати ( на берег); висаджуватися ( на берег), приставати до берега, причалювати; aв., кocм. приземлятися, здійснювати посадку; aв., кocм. посадити ( літальний апарат); cпopт. приземлятися після стрибка; ( іноді land up) прибувати ( куди-небудь); досягати ( місця призначення)2) приводити, поміщати ( куди-небудь)3) (in) доводити ( до чого-небудь); призводити ( до чого-небудь); ( land up) опинитися, виявитися4) витягати на берег ( рибу); піймати; cпopт.; жapг. перемогти ( на перегонах)7) ( with) нав'язувати -
7 meagre
-
8 pallet
1. n1) солом'яний матрац; солом'яна постіль2) просте ліжко; нари3) палітра4) піддон5) плита (конвеєра)6) буд. шпатель; сокіл; лопатка7) якір (телеграфного апарата)8) тех. защіпка храпового колеса2. vспати на солом'яному матраці (на убогому ложі)* * *I n1) солом'яний матрац; солом'яна постіль; убога постіль2) icт. ліжко, нариII vспати на солом'яному матраці, на вбогому ложіIII n1) = palette I, II4) бyд. шпатель; сокіл; лопатка5) якір ( телеграфного апарата)6) тex. собачка храпового колесаIV n; геральд. -
9 parsimonious
adj1) ощадливий, бережливий; економний2) скупий3) жалюгідний; убогий, бідний; злиденний* * *a1) ощадливий; скупий2) жалюгідний, бідний, убогий -
10 scanty
adj1) убогий, недостатній2) ощадливий, скупий3) малородючий (про землю)* * *[`skʒnti]a1) убогий, мізерний, недостатній2) скупий3) icт. малородючий ( про землю) -
11 wretched
adj1) нещасний, жалюгіднийto look wretched — мати пригнічений (жалюгідний) вигляд
2) злиденний, убогий3) розм. мерзенний, огидний; нікудишній4) поганий, кепський, ні для чого не придатнийwretched state of things — погані (кепські) справи
5) сильний; жахливий, нестерпний; крайній6) розм. противний; нещасний* * *a1) нещасний, жалюгідний2) злидарський3) огиднийhe has done a wretched job — його робота нікуди не годиться; жахливий
4) мерзенний, підлий5) емоц.- підсил. противний, нестерпнийwretched child! — нестерпна дитина! клятий, чортів
-
12 bread and cheese
проста, убога їжа -
13 pallet
I n1) солом'яний матрац; солом'яна постіль; убога постіль2) icт. ліжко, нариII vспати на солом'яному матраці, на вбогому ложіIII n1) = palette I, II4) бyд. шпатель; сокіл; лопатка5) якір ( телеграфного апарата)6) тex. собачка храпового колесаIV n; геральд. -
14 pittance
n1) мізерна допомога або платня; жалюгідні гроші ( часто а mere pittance)2) невелика частина; невелика кількість3) убога їжа4) icт. пожертвування -
15 житель
-ница житель, жителька, житець (р. -тця), мешканець (р. -нця), мешканиця (реже мешканка), (устар.) обиватель, обивателька; (местный ж.) краянин, краянка. Жители - люди, людність (р. -ности), краяни. [Убога людність того щиро-робітничого кварталу. Я волинський краянин. На радість усім київським людям. Це - село Соловіїха; мій новий знайомий на дозвіллі розказав мені дещо цікаве з побуту її житців. Знав у вічі трохи не всіх мешканців луцьких]. Ж. городской - городянин (ж. р. -янка; мн. городяни), містюк, (гал.) міщух. Ж. сельский - селянин (ж. р. -янка, мн. селяни), чоловік із села, селюк, селючка. Ж. слободской - слобожанин, слобожанка, сдободяник. Ж. предместья -передміщанин, передміщанка. Ж. береговой, прибрежный - бережанин, побережанин. Ж. противоположного берега реки - (того)бочанин (мн. бочани), зарічанин, -нка, тогобічний чоловік, -чна жінка. Ж. приморский - мешканець (чоловік) надморський. Ж. горы, возвышенной местности - горянин (мн. горяни), горянець (р. -нця), (горец) гірняк. Ж. подгорья - підгорянин. Ж. долин - долинянин. Ж. низин - низовець (р. -вця), подолянин, подоляк. Ж. степей, полей - степовик, польовик. Ж. пещер - печерник. Ж. леса, бора - лісовик, пущовик, боровик. Ж. полесья - поліщук. Ж. местности перед замком - підзамчанин (ж. р. підзамчанка). Ж. исконный - тубілець (см. Абориген). Ж. коренной - осадник. Ж. постоянный в сельском обществе - землянин. [Славне село Любчики, веселе. Ми сюди на селище прийшли, в земляни пишемось любчівські (М. Вовч.)]. Ж. известной части села, деревни, квартала, города - кутчанин. [Ми кутчани, на однім кутку живемо]. Ж. гетьманщины - гетьманець (р. -нця). Ж. приднепровья, приднестровья - дніпрянин, наддніпрянець (р. -нця), дністрянин, наддністрянець (р. -нця). Ж. заднепровья - задніпрянець. Ж. заграничный - закордонець, закордонник. Ж. приграничный - узгряничанин, узгряничник. Ж. ада - пекельник. Ж. Киева - киянин. Ж. Харькова - харківець, харков'янин. Ж. Чернигова - чернігівець (ж. р. чернігівка). Ж. Одессы - одесит, одесянин. Ж. Звенигородки - звинигородець (ж. р. звиногородянка).* * *жи́тель, -ля, ме́шканець, -нця, пожиле́ць, -льця́, жиле́ць; жите́ць, -тця́ -
16 избыток
(излишек, изобилие) лишок (-шку), надлишок, надмір (-ру), зайвина, наддостаток (-тку), переповня. [Вони з лишку свого клали в дар богові, а убога вдовиця з злиднів своїх (Єв.). Така роздача надмір-би вменшила, і в кожного всього було-б доволі (Куліш). Зайвини не маю - що заробив, те й проїм (Харківщ.). Прийде-ж і сім літ голодних за ними, і забудуть про наддостаток в Єгипетській землі (Св. П.)]. Жить в -ке - жити в достатках. От -ка сердца говорят уста - з переповні серця промовляють уста (Єв.). С -ком - з лишком, з лишкою, (аж) надто, (фамил.) з надтом, (образно) у три щиті, (шутя) з чохом. [Усього є доволі, аж з надтом. Усього-б тут - у три щиті на тихе та на любе життя (М. Вовч.)]. Ему с - ком пополнили его потери - йому аж надто (з надтом) поповнено (вернено) його втрати. Затруднение от -ка чего - клопіт через надмір чого, з надміром чого. -ток жизненных сил - надмір життєвої сили. Не в -ке (имеется что) - не густо, не гурт, не надмір (мається) чого. [Дав-би вам грошей, та в самого не гурт (Звин.)].* * *1) (чрезмерное количество чего-л.) надли́шок, -шку, на́дмір, -у, зайвина́, перепо́вня; ( остаток) ли́шок; зби́тки, -ків\избыток к хле́ба — надли́шок хлі́ба
2) (обилие, полнота) на́дмір; (достаток, богатство) доста́ток, -тку; ( изобилие) наддоста́токв \избыток тке, с \избыток тком — з верхо́м; з ли́шком, упо́вні
\избыток к сил — на́дмір сил
\избыток к чувств — на́дмір почутті́в
-
17 лучина
скіпка; скалка, (щепань) лучина, колотиця, (сосновая) смолівка, (липовая) липина. [Поставець (светец) стоїть, у йому застромлена березова скіпка горить (Тесл.). Заслаб на очі, читаючи при скіпці (Л. Укр.). Я скалками засвітила (Грінч. II). Не димить убога скалка, - каганець блищиться (Руданськ.). Потрощити на липину (Верхр.)].* * *скі́па, скі́пка, ска́лка -
18 убогая
в знач. сущ.убога, -ої; ( калека) калі́ка -
19 жалко
-
20 убого
нареч. убога
- 1
- 2
См. также в других словарях:
У богатого да скупого рубль плачет, а у тчива да убога полушка скачет. — У богатого да скупого рубль плачет, а у тчива да убога полушка скачет. См. ТОРОВАТОСТЬ СКУПОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
спряток — (убога) обстанова в господарстві [V] начиння, посуд, меблі [VI] … Толковый украинский словарь
Псалмокатара — (греч. Ψαλμοκαταρα, буквально «проклятие псалмами») богослужебный чин проклятия, бытовавший в практике греческой Православной церкви, по крайней мере, в XIII XVII столетиях. Известна по греческому номоканону 1528 года и рукописному сборнику … Википедия
Проклятие преступника псалмами — Псалмокатара (греч. Ψαλμοκαταρα, буквально «проклятие псалмами») богослужебный чин проклятия, бытовавший в практике греческой Православной церкви, по крайней мере, в XIII XVII столетиях. Известна по греческому номоканону 1528 года и рукописному… … Википедия
Хмельницкий, Александр Исаакович — (1889 1919) первый наркомюст Украинской ССР (1918 1919), член ЦИК УССР, ЦК КП(б)У; род. в Одессе 18 октября 1889 г. Ребенком пристрастился к чтению и почти не интересовался играми. Еще в раннем детстве, переживая процесс Дрейфуса, изучил дело… … Большая биографическая энциклопедия
Хевсуры — (от Хеви ущелье: жители ущелья) маленькое (6 1/2 тыс. душ) горное племя, обитающее по склонам центрального Кавказского хребта, по верховьям Арагвы (главным образом, Хевсурская Арагва) и Аргуни, гранича с территорией пшавов (см.), кистов, тушцев,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Воробкевич И. И. — Исидор Иванович (псевд. Данило Mлака) (5 V 1836, Черновицы 19 IX 1903, там же) укр. композитор, поэт, дирижер, муз. обществ. деятель. Муз. образование получил в духовной семинарии в Черновицах (окончил в 1861) и в Венской консерватории у… … Музыкальная энциклопедия
УБОГИЙ — УБОГИЙ, убогая, убогое; убог, убога, убого. 1. Крайне бедный, находящийся в нужде, нищий. «Ты и убогая, та и обильная, ты и могучая, ты и бессильная, матушка Русь!» Некрасов. «Убогий мужик и хлеба не ест, богатый и мужика съест.» (посл.). || в… … Толковый словарь Ушакова
УБОГИЙ — УБОГИЙ, бедный, неимущий, нужный, скудный, нищий. Беден бес (у него Бога нет), а человек убог (и нужен). Бог милостию не убог. Убогий хлеб, милостыня. Убогий достаток. Бог не убог, а Никола милостив. Милостив Бог, а я, по Его милости, не убог.… … Толковый словарь Даля
ФИЛОСОФИЯ РУССКАЯ — представления русского человека об общих основах бытия, Боге, мироздании и познании. Главным понятием русской философии с древнейших времен является душа и связанные с ней духовно нравственные категории. Русская философия это прежде всего… … Русская история
УЛТУГАН — «УЛТУГАН («Море. . . приди! . .»)», СССР, КАТАРСИС (Казахстан), 1990, цв., 93 мин. Социальная мелодрама. Однообразна и убога жизнь поселка, от которого давно ушло море: остовы ржавеющих рыболовецких траулеров, постепенно спивающееся мужское… … Энциклопедия кино
