Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(трала)

  • 1 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 2 footrope

    n; мор.

    English-Ukrainian dictionary > footrope

  • 3 pound

    1. n
    1) фунт (міра ваги = 453,6 г, позначається lb)
    2) фунт стерлінгів (позначається £)
    3) фунт (грошова одиниця Австралії, Єгипту, Ірландії, Нової Зеландії та ін. країн)
    4) загорода (обора) для худоби
    5) в'язниця; місце ув'язнення; тюрма
    6) розм. ставок, загата
    7) важкий удар; глухий звук удару
    2. v
    1) заганяти в обору
    2) ув'язнювати
    3) опинитися у загородженому місці
    4) загачувати воду
    5) бити, лупцювати; гатити; товкти
    6) дуже битися, калатати (про серце)
    1) військ. обстрілювати, бомбардувати; завдавати могутніх ударів
    8) товкти, подрібнювати
    9) важко ходити, гупати; бігти, танцювати
    10) працювати наполегливо

    to pound the books — амер. зубрити

    to pound the pavement — амер. обійти усі вулиці в пошуках роботи; просити милостиню; робити обхід (про полісмена)

    * * *
    I n
    1) фунт (одиниця ваги: англ. = 453, 6 г; icт. = 373, 2 г)
    3) фунт грошова одиниця Австралії (до 1966 pound), Нової Зеландії (до 1967 pound), Єгипту е деяких ін. Країн
    II n
    1) загін для худоби ( що відбилася від череди); місце для зберігання незатребуваних або невикуплених речей
    2) місце ув'язнення, в'язниця
    3) дiaл. ставок, загата
    4) гiдp. б'єф ( pound lock)
    5) cпeц. нижня секція рибного трала
    III v
    4) pass виявитися в обгородженому місці, з якого важко вибратися ( про мисливця)
    5) дiaл. загачувати воду
    IV n
    важкий удар; глухий звук удару
    V n
    1) (часто at, on) бити, гамселити; сильно битися, колотитися, калататися ( про серце); тex. стукати ( про рухомі частини машини); тремтіти, вібрувати; трястися; битися ( днищем об хвилю або ґрунт); бити, гриміти
    2) вiйcьк. обстрілювати, бомбардувати; наносити потужні удари
    3) товкти, подрібнювати, розбивати на дрібні шматки; трамбувати; постійно повторювати; утовкмачувати; вселяти, навіювати
    4) важко йти, бігти або скакати; важко врізатися у велику хвилю ( про корабель)
    6) мчати, нестися з гуркотом

    English-Ukrainian dictionary > pound

  • 4 foot-rope

    n мор.
    нижня обірка, футроп (трала)

    English-Ukrainian dictionary > foot-rope

  • 5 footrope

    n; мор.

    English-Ukrainian dictionary > footrope

  • 6 pound

    I n
    1) фунт (одиниця ваги: англ. = 453, 6 г; icт. = 373, 2 г)
    3) фунт грошова одиниця Австралії (до 1966 pound), Нової Зеландії (до 1967 pound), Єгипту е деяких ін. Країн
    II n
    1) загін для худоби ( що відбилася від череди); місце для зберігання незатребуваних або невикуплених речей
    2) місце ув'язнення, в'язниця
    3) дiaл. ставок, загата
    4) гiдp. б'єф ( pound lock)
    5) cпeц. нижня секція рибного трала
    III v
    4) pass виявитися в обгородженому місці, з якого важко вибратися ( про мисливця)
    5) дiaл. загачувати воду
    IV n
    важкий удар; глухий звук удару
    V n
    1) (часто at, on) бити, гамселити; сильно битися, колотитися, калататися ( про серце); тex. стукати ( про рухомі частини машини); тремтіти, вібрувати; трястися; битися ( днищем об хвилю або ґрунт); бити, гриміти
    2) вiйcьк. обстрілювати, бомбардувати; наносити потужні удари
    3) товкти, подрібнювати, розбивати на дрібні шматки; трамбувати; постійно повторювати; утовкмачувати; вселяти, навіювати
    4) важко йти, бігти або скакати; важко врізатися у велику хвилю ( про корабель)
    6) мчати, нестися з гуркотом

    English-Ukrainian dictionary > pound

См. также в других словарях:

  • Отстояние трала — расстояние от кормы тральщика до наиболее удаленной части буксируемого трала. EdwART. Толковый Военно морской Словарь, 2010 …   Морской словарь

  • Углубление трала — расстояние от поверхности воды до активной части буксируемого трала. EdwART. Толковый Военно морской Словарь, 2010 …   Морской словарь

  • очищавший с помощью трала — прил., кол во синонимов: 1 • протраливавший (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • очищавшийся с помощью трала — прил., кол во синонимов: 1 • протраливавшийся (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • ТРАЛ промысловый — мешкообразное отцежи вающее орудие лова, буксируемое в основном траулерами. Первое упоминание о трале встречается в английских докумен тах 1376 г., когда использовался бим трал сеть, ра стянутая в поперечном направлении распорным ше стом (бимом)… …   Морской энциклопедический справочник

  • ПТ-3 — ПТ 3  минный трал, монтируемый на танке, предназначается для устройства проходов в минных полях с минами нажимного действия. Содержание 1 Принцип действия 2 Технические характеристики …   Википедия

  • Фридман, Александр Львович — Александр Львович Фридман Дата рождения: 1925 год(1925) Страна …   Википедия

  • Зонд сетевой —         прибор для дистанционного контроля с рыбопромыслового судна параметров орудий лова и подводной обстановки; применяется в зоне действия судна непосредственно в процессе лова. З. с. используются в основном в траловом рыболовстве при… …   Большая советская энциклопедия

  • Траулер — (англ. trawler, от trawl трал, невод)         Рыбопромышленное судно, предназначенное для лова Тралом рыбы и нерыбных объектов и их первичной обработки. До середины 20 в. строились главным образом однопалубные Т., на которых трал опускали и… …   Большая советская энциклопедия

  • Электролов —         промышленный способ лова рыб, использующий их характерные реакции на протекающий через тело электрический ток. В зависимости от силы тока (постоянного или импульсного) в поведении рыб различают 3 стадии: отпугивание, направленное движение …   Большая советская энциклопедия

  • Трал — I (англ. trawl)         специальное приспособление (устройство) на кораблях тральщиках (См. Тральщики) и вертолётах, служащее для обнаружения и уничтожения мин (см. Траление мин). Различают корабельные, катерные, авиационные и береговые Т.;… …   Большая советская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»