-
1 end
1. n1) кінець; край; закінчення; остання (заключна) частина; завершення2) смерть, кончина; припинення існування3) залишок; уламок; обривок; обрізок4) торець5) текст. кордна нитка6) днище7) спорт. половина поля (майданчика); фініш8) амер. аспект, бік, сторона9) частина; відділa selling end — торговельний відділ; комерційний відділ підприємства
10) мета, намірto gain one's end — досягти мети, домогтися свого
11) результат, наслідокhappy end — щасливий кінець; щасливе завершення
end game — спорт. ендшпіль
end stress — лінгв. наголос на останньому складі
at the end — зрештою; врешті-решт
to the end of time — на віки вічні, повік
on end — сторч; дибом; безперервно
to make both (two) ends meet — зводити кінці з кінцями
to put an end to — покласти край, припинити
2. v1) кінчати; закінчувати2) припинятиto end one's life — покінчити з собою; заподіяти собі смерть
3) закінчуватися, завершуватисяto end in a draw (in a tie) — спорт. закінчитися внічию
4) померти5) закінчити, завершити6) убити, добитиend off, end up — закінчуватися, припинятися
all's well that ends well — присл. усе добре, що добрий кінець має
* * *I [end] nI l. кінець, закінчення1) кінець; остання, заключна частина; завершення2) смерть, кончина, кінець; припинення існування ІІ.3) кінець, крайend up — сторч; кінець, сторона; aмep. аспект, сторона; aмep. частина, відділення, відділ
4) залишок, уламок, обривок, обрізокrope's end — мop. ліньок, кінець ( троса)
5) aмep. (of) верх, вершина ( чого-небудь); неперевершена досконалість6) торець7) cпeц. комель; pl ендси, дилени ( пиломатеріали)8) тeкcт. одиночна або кордна нитка9) днище10) cпopт. половина поля, майданчика11) cпopт. крайній ( у футболі) ІІІ мета ціль; наміри, видиII [end] v1) (часто end off, end up) кінчати; закінчувати, завершувати; кінчатися, закінчуватися, завершуватися2) припиняти; покінчити3) померти4) icт. убити, порішити -
2 flanker
1. n1) військ. флангове укріплення2) військ., розм. удар у фланг, обхід3) флігель; крило (будинку)2. v1) зміцнювати з флангів2) військ. атакувати з флангу* * *n1) вiйcьк. укріплення, що прикриває фланг; удар у фланг, обхід; охват2) торцева сторона будинку; флігель; крило -
3 frontal
1. n1) архт. тимпан; фронтон над дверима (вікном)2) налобна прикраса3) лобна кістка4) мед. ліки від головного болю2. adj1) анат. лобний2) військ. лобовий, фронтальнийfrontal attack — фронтальний наступ; лобова атака
3) торцевий* * *I [`frentl] n1) apxiт. тимпан; фронтон над вікном або дверима2) aнaт. лобова кістка4) мeд. засіб від головного болюII [`frentl] a1) aнaт. лобовий2) воен. лобовий, фронтальний3) тex. лобовий, торцевий -
4 wood-block
n1) дерев'яна колода; чурбак2) гравюра на дереві3) друк. ксилографічне кліше4) тех. торець; дерев'яна шашка -
5 flanker
n1) вiйcьк. укріплення, що прикриває фланг; удар у фланг, обхід; охват2) торцева сторона будинку; флігель; крило -
6 butt end surface
n торцева поверхня
См. также в других словарях:
торцева́ть(ся) — торцевать(ся), торцую, торцуешь, торцует(ся) … Русское словесное ударение
торцева репнутість — Syn: торцева тріщина … Словарь синонимов металлургических терминов
торцева тріщина — Syn: торцева репнутість … Словарь синонимов металлургических терминов
торцева́ть — цую, цуешь; прич. страд. прош. торцованный, ван, а, о; несов., перех. спец. 1. Обрабатывать торец (торцы) (в 1 знач.). Торцевать вал. Торцевать пиломатериалы. 2. (сов. заторцевать). Покрывать торцами (во 2 знач.). Торцевать мостовую. 3. В… … Малый академический словарь
торцева́ние — я, ср. спец. Действие по знач. глаг. торцевать … Малый академический словарь
торцева́ться — цуется; несов. страд. к торцевать … Малый академический словарь
торцевание — торцевание, торцевания, торцевания, торцеваний, торцеванию, торцеваниям, торцевание, торцевания, торцеванием, торцеваниями, торцевании, торцеваниях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
торцевать — цую, цуешь; торцованный; ван, а, о; нсв. Спец. 1. Обрабатывать торцы (1 зн.). Т. вал. Т. пиломатериалы. 2. Обрабатывать свежеокрашенную поверхность ударами щётки торцовки. Т. стену. ◁ Торцеваться, цуется; страд. Торцовка (см.) … Энциклопедический словарь
Торцевание — ср. 1. процесс действия по гл. торцевать 2. Результат такого действия. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Торцевать — несов. перех. 1. Обрабатывать торцы [торец 2.]. 2. Покрывать торцами [торец 3.]. 3. Обрабатывать свежеокрашенную поверхность ударами торцовки [торцовка 4.]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Торцеваться — несов. неперех. страд. к гл. торцевать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой