(торговое)

(торговое, промышленное) підприємство: (научное, общественного характера) заклад (-ду), заповзяття. [Торговельне, промислове підприємство. Комунальні підприємства. Дрібне (мелкое) підприємство. Капітал на наукові заповзяття (Стат. Акад. Наук). Не задовго до мого заслання він приїхав до Перми, силкуючись нахилити мене до деяких заповзяттів (Єфр.)]. Рискованное -тие - непевна справа.

* * *

1) підприє́мство

2) ( дело) спра́ва; ( начинание) почина́ння; ( мера) за́хід, -ходу; ( афера) афе́ра

діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).

* * *

1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

2) ( административное или судебное разбирательство) спра́ва

3) канц. спра́ва

4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва

5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва

6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

1) (действие) заводіння, запроваджування, оконч. заведення, запровадження чого;

2) (обычай) звичай (-чаю). У нас такое -ние - у нас так заведено (так ведеться, так поводиться, такий звичай). У нас и -ния такого нет - такого звичаю у нас і в заводі нема; у нас і заводу такого нема; у нас так не ведеться (не поводиться, не заведено);

3) (учреждение) установа, заклад (-ду). Учебное -ние - навчальна установа, школа. Воспитательно-исправительное -ние - виховно-поправний заклад; установа (заклад, будинок) для виховання та направи. Богоугодное -ние - шпиталь (-лю), (руссизм) богадільня. Торговое -ние - торговельний заклад. Питейное -ние - шинк, шинок (р. шинку), корчма. Трактирное -ние - трахтир (-ра). Прачешное -ние - пральня. Красильное -ние - фарбарня, красильня.

* * *

1) ( учебное) за́клад, -у

2) ( учреждение) устано́ва, за́клад

3) ( отрасль хозяйства) за́клад; ( действие) заве́дення

4) ( введение) запрова́дження, (неоконч.) запрова́джування

5) (обычай) зви́чай, -чаю; поведі́нка, ирон. поведе́нція

6) ( установление) устано́влення; ( организация) організа́ція; ( создание) ство́рення

1) компанія, (фам.) кумпанія, гурт (-ту), (общество) товариство, (союз) спілка, (застольная) бесе[і]да, (группа) громадка (множество) лава. [За кумпанію і циган повісився (Номис). Облишивши писар книгу, сідає до гурту (Грінч.). Свого смутку не міг Лаговський позбутися й у товаристві Шмідтів (Крим.). За столом сиділа беседа: брат Охрім із жінкою, сват Манойло, кум Терешко (Грінч.). Чоловік та жінка, то одна спілка (Номис). В темну ніч ми зібралися громадкою йти (Л. Укр.). Колядувати ходимо лавою (Звин.)]. -нией - гуртом, у гурті, лавою. [Навіть іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. В своей -нии (сидеть) - своїм гуртом. Водить, иметь -нию с кем - ко[у]мпанувати, водитися, водитися хлібом, заходити з ким. В -нии - при гурті, в гурті. Пожалуйте в -нию - просимо до гурту, до компанії, до купи. Держаться -нии с кем - триматися чийого товариства (гурту), тримати спілку з ким, триматися купи. [Не тримай з панами спілки (Сл. Гр.). Треба всім купи триматися (Крим.)]. Для -нии - за компанію. Достойная -ния - товариство чесне, (иронич.) кумпанія чесна. Дружная -ния - любе (дружнє) товариство, дружня компанія, (братва) братва. Дурная -ния - погане товариство. Иметь -нию с кем - бути в товаристві з ким. За -нию - за гуртом, за ко[у]мпанію. Присоединиться к -нии - пристати, прилучитися до гурту. Принять в -нию - взяти до гурту кого. Расстроить -нию - розбити ко[у]мпанію. Сделать, составить кому, разделить с кем -нию - потоваришувати кому, приєднатися до гурту з ким. Спасибо за -нию - спасибі за товариство, за компанію. Удалая -ния - гоп-ко[у]мпанія. Холостая -ния - парубоцька (дівоцька) компанія. Честная -ния - шановне товариство. Я ему (он мне) не -ния - мені з ним у хлібосолі не бути; (раздраж.) ми з ним свиней не пасли;

2) (ассоциация, трудовое или торговое общество) компанія, (никогда не кумпанія), товариство, спілка. [Вкупишся (вступишь со взносом) в компанію, то можеш бути безпечний (Франко). Асекураційне (страхове) товариство «Дністер». Знайшов собі спільників і з ними в спілці взяв одно село в графа в посесію (Н.-Лев.)]. В -нии с кем - в спілці, спільно, до спілки з ким. [Нумер газетини тої, що її з кумом дяком до спілки пренумеруємо (выписываем) (Франко)]. Быть, состоять в -нии с кем - спілкувати, сполувати, бути в компанії (в спілці) з ким, тримати спілку з ким. Вступать, входить в -нию с кем - заводити спілку, приступати до спілки з ким. Основывать, учреждать -нию - закладати спілку. Торговый дом: Заблоцкий и К° - торговельний дім: Заблоцький і С-ка (і Т-во).

* * *

1) (действие) заселювання, обселювання, залюднювання, (колонизации) осаджування, оконч. заселення, обселення, залюднення и залюдніння, осадження чого ким;

2) (народонаселение) людність (-ности), (книжн. слово, рус.) населення (-ння), (люд) люд (- ду), люди (-дей), краяни (-ян). [Тепер в Англії коло землі порається хіба восьма частина усієї людности (Доман.). Місто з численною промисловою людністю (Ор. Левиц.). Широкі маси людности (Рада)]. Городское -ние - міська людність, -кий люд, городяни (-дян). Женское, мужское -ние страны - жіноча, чоловіча людність (частина или половина людности) країни; чоловіцтво, жіноцтво. Торговое -ние - торгова людність, торговий люд; крамарство, купецтво.

* * *

1) ( действие) насе́лення, насе́ляння; засе́лення, засе́ляння

2) (жители какого-л. места) насе́лення, лю́дність, -ності

1) (действ.) міщення, приміщування, уміщування, окон. поміщення, у[при]міщення. [Уміщення статті в журналі]. -ние денег в банк - покладення грошей до банку;

2) (место) приміщення, примістя, (о жилом ещё) мешкання, помешкання. [У мене дуже тісне приміщення]. Торговое -ние - торговельне приміщення. Требуется -ние под редакцию - потрібно приміщення для редакції.

* * *

1) ( действие) примі́щення, помі́щення, приміща́ння, поміща́ння; розташува́ння, розмі́щення, розташо́вування, розмі́щування; умі́щення, умі́щування; віддання́ и відда́ння, віддава́ння; улаштува́ння, улашто́вування

2) (здание, комната) примі́щення; ( для жилья) поме́шкання, диал. ме́шкання

заступництво, представництво, репрезентація. [В офіціяльному повідомленні єсть згадка про народнє заступництво, але конкретніших форм його не показано (Н. Рада). Коли письменство розвивається серед національно-пригнобленого народу, то воно мусить перейняти на себе функції народнього заступництва (Єфр.). Право репрезентації в державних сеймах (Доман.)]. Народное -во - народнє заступництво. Торговое -во - торговельне представництво (заступництво). Советское -во за границей - радянське заступництво за кордоном.

* * *

1) ря́д, -у

2) ( строй в одну линию) ряд, ла́ва; ( шеренга) шере́нга, ше́рег, -у и шере́г, шере́га

3)

4) (совокупность чего-л. следующего одно за другим; вереница; некоторое количество чего-л.) ряд, ни́зка; ( шеренга) шере́нга, шерег, шере́га

5) (ларьки, прилавки) ряд

6) с.-х. рядо́к, -дка́, ря́д; ( полоса покоса) ру́чка; (вал скошенной травы, хлебов) вал, -у, вало́к, -лка́

7) см. пробор

8) ( очередь) ряд

9) (договор; уговор) ист., ряд