Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(с+жалованья)

  • 1 вычет

    одвертання, одлічка, одрахування; срв. Отчисление. Сделать вычет из жалованья - вивернути, одвернути з платні, зробити одрахування з платні; (как наказание) зробити одбаву з платні.
    * * *
    1) відрахува́ння, ви́рахування, відрахо́вування, вирахо́вування

    за вы́четом — ( за исключением) за ви́нятком

    2) мат. ли́шок, -шку

    Русско-украинский словарь > вычет

  • 2 из

    и Изо предл. с род. пад.
    1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;
    2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.
    * * *
    предл. с род. п.; тж. изо
    з, із, ( перед согласным) зі, зо (кого-чого); ( из среды кого) з-по́між, з-посере́д, з-промі́ж (кого-чого)

    ро́дом из Сиби́ри — ро́дом з (із) Сибі́ру

    Русско-украинский словарь > из

  • 3 корм

    1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;
    2) (действие) - см. Кормление 1;
    3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.
    * * *
    1) ( для животных) корм, -у
    2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у
    3) ( действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння

    Русско-украинский словарь > корм

  • 4 остановка

    1) см. Остановление. -вка работ - припинення роботи;
    2) зупинка, запинка, припинка, припин, простій (-стою), постоянка; перерва, (задержка) загайка, угайка, перебивка. Десять минут -вки - десять хвилин простою, зупинки, постоянки. Сделать небольшую -вку - зробити коротеньку зупинку (припинку). Итти, ехать, лететь без -вки - іти, їхати, летіти без упину, без спину, без припину. Работать без отдыха, без -вки - робити без відпочинку, без перестан(к)у (без перестання, без устанку, без упину, без спин(к)у, без припину, без відгалу[ю], без стиху), срв. Безостановочно. -вка в торговле - перерва в торговлі. -вка в выдаче жалованья - загайка в виплаті платні. В деле произошла - вка - в роботі сталася перебивка (загайка, угайка). Только за ним и -вка - тільки за ним і (діло) стало (стоїть), тільки за ним і утайка (загайка). -вка только за тем, что - тільки що. [Він-би сватав, тільки що бідна].
    * * *
    зупи́нка; (приостановление, прекращение) припи́нення, припиня́ння; диал. переста́нок, -нку, переста́н, -у, спин, -у; ( стоянка) посто́янка

    Русско-украинский словарь > остановка

  • 5 откладывать

    откладать) откласть и отложить
    1) (класть в сторону, особо) відкладати (відкладувати), відкласти, відложити що. [Відкладіть ці книжки, я візьму їх з собою]. -вать от чего (отбирать) - відбирати, відібрати. -жите мне лучших яблок - відберіть мені кращ(еньк)их яблук. -вать часть (масла, мёду и т. д.) - надкладати, надкласти (масла, меду). Ежемесячно -вать из (от) жалованья - що-місяця відкладати з платні;
    2) -вать, -жить (отсрочивать) - відкладати (відкладувати), відкласти - см. Отсрочивать. -вать на завтра - відкладати на завтра. Не -вая далее дела… - не відкладаючи справи надалі. -жить заседание до вторника - відкласти засідання до вівторка. -жить исполнение приговора - відкласти виконання вироку (присуду). -вать, -жить в долгий ящик что (дело) - відволікати, відволокти, відтягувати, відтягнути, відсовувати, відсунути що (справу) на безрік. -жить попечение о чём - кинути й думати (думку) про що;
    3) (воротник) ви[від]кладати, відкласти, викласти, відкочувати, відкотити коміра; (лошадей) ви[від]прягати, відпрягти, випрягти (коні) - см. Выпрягать. -дывать карету - випрягати коні з берлину (з карети), розпрягати берлина (карету). Откладываемый - відкладаний, відкладний. Отложенный - відкладений, відібраний. Заседание -но - засідання відкладено.
    * * *
    несов.; сов. - отлож`ить
    1) відклада́ти, відкла́сти
    2) ( выпрягать лошадей) випряга́ти, ви́прягти и повипряга́ти, відпряга́ти, відпрягти́; ( распрягать) розпряга́ти, розпрягти́ и порозпряга́ти

    Русско-украинский словарь > откладывать

  • 6 отчисление

    відраховування, (удерживание) вивертання, сов. відрахування. -ние в пользу безработных - відрахування на безробітних. Сделано -ние из жалованья, в пользу беспризорных детей - відраховано з платні на безпритульних дітей.
    * * *
    1) ( действие) відрахува́ння; відрахо́вування, відчи́слення; відчисля́ння, зві́льнення; звільня́ння
    2) ( отчисленная сумма) відрахува́ння

    Русско-украинский словарь > отчисление

  • 7 прибавка

    1) см. Прибавление 1. -ка жалованья - збільшення (підвищення) платні;
    2) додаток (-тку), додача, придаток, придача, прибавка, (в цене) наддаток, наддача, прикидка, накидка; срв. Добавка, Надбавка, Придача. [Нум мінятися на коні, - кілько додатку хочете (Кам'ян.). Придаток не стоїть за даток (Номис). Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша (Лебед.)]. Дать что-л. в -ку, на -ку - дати що на додаток (реже в додатку, мест. п.), на придаток, на прикидку. [На придаток дам ще корову (Гр.). Дав на прикидку одного дубка (Звяг.)]. С -вкой - з наддатком, з наддачею, з гаком, з чубком. [Заплатю та ще й з наддатком (Франко). По дві десятини й вісім аршин та трошки й з гаком (Вас.). Сорок літ ще й з чубком (Гн. I)]. -ка сверх следуемой платы - наддаток до належної плати.
    * * *
    1) ( действие) додава́ння, дода́ння; збі́льшення, збі́льшування
    2) (то, что прибавлено) дода́ток, -тка; дода́ча; диал. прида́ток, -тку; (сверх платы, в цене) надда́ток, -тка, надба́вка; ( увеличение) збі́льшення; ( зарплаты) приба́вка

    в (на) приба́вку — на (в) дода́чу, на (в) дода́ток; ( к тому же) до то́го [ж]

    \прибавка — в ве́се збі́льшення ваги́

    \прибавка за́работной пла́ты — збі́льшення заробі́тної пла́ти

    получи́ть приба́вку — ( зарплаты) оде́ржати приба́вку

    Русско-украинский словарь > прибавка

  • 8 прибавлять

    прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - приб`авить
    1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́ти

    приба́вьте — в знач. вводн. сл. дода́йте

    2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́ти

    прибавля́ть, приба́вить в ве́се — набува́ти, набу́ти (набавля́ти, наба́вити) ваги́

    прибавля́ть, приба́вить в плеча́х — портн. збі́льшувати, збі́льшити в плеча́х

    прибавля́ть, приба́вить хо́ду (ша́гу) — приско́рювати, приско́рити ходу́ (крок), піддава́ти, підда́ти хо́ду, придава́ти, прида́ти ходи́; прибавля́ти, приба́вити хо́ду (кро́ку)

    3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати

    Русско-украинский словарь > прибавлять

См. также в других словарях:

  • Со вралей пошлин не берут, да и жалованья не дают. — Со вралей пошлин не берут, да и жалованья не дают. См. НЕПРАВДА ЛОЖЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Довольствие войск — ДОВОЛЬСТВІЕ ВОЙСКЪ, состоитъ изъ: 1)денежнаго; 2) провіантскаго, приварочнаго, чайнаго и фуражнаго; 3) вещевого; 4) квартирнаго; 5) предметами арт. (см. Артиллерійское довольствіе) и инж. (см. Инженерное довольствіе1) вѣдомствъ; 6) снабженія… …   Военная энциклопедия

  • Ломоносов, Михаил Васильевич — — ученый и писатель, действительный член Российской Академии Наук, профессор химии С. Петербургского университета; родился в дер. Денисовке, Архангельской губ., 8 ноября 1711 г., скончался в С. Петербурге 4 апреля 1765 года. В настоящее… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Денежные вычеты — ДЕНЕЖНЫЕ ВЫЧЕТЫ, производимые изъ жалованья и стол. денегъ чиновъ воен. вѣд ва, подраздѣляются на постоянные и временные. Къ 1 ой категоріи относятся вычеты на госпиталь, на медикаменты, въ пенсіон. капиталъ, въ инвалид. капиталъ и въ эмерит.… …   Военная энциклопедия

  • Начальное народное образование — I Содержание: I. Начальное народное образование вообще. II. Начальное народное образование за границей: Австро Венгрия, Англия, Бельгия, Болгария, Германия, Голландия, Дания, Испания, Италия, Норвегия, Португалия, Румыния, Сербия,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Вычеты — которым подвергаются лица состоящие на государственной службе, бывают постоянные и временные; по характеру же своему они распадаются на следующие группы, из коих к постоянным В. относится только первая группа. I. В. из содержания на усиление… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Оклады денежные — 1) по военному ведомству имеют, как и О. по морскому ведомству, различное значение, с одной стороны для офицеров и чиновников военного ведомства, с другой для нижних чинов. Относительно первых они предназначены на удовлетворение всех их… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Сиверс, Петр Иванович — адмирал, вице президент Адмиралтейств коллегии, в 1704 г. поступил на службу в русский флот капитаном. Кто именно принял его на службу и где состоялось его поступление на эту службу, с точностью сказать трудно. Берг полагает, что его пригласил… …   Большая биографическая энциклопедия

  • акциденции — в России 1 й половине XVIII в. доходы приказных и канцелярских чиновников, не получавших жалованья, от добровольной дачи челобитчиков. Запрещены правительством с введением жалованья. * * * АКЦИДЕНЦИИ АКЦИДЕНЦИИ, в России первой половины 18 века… …   Энциклопедический словарь

  • Земская школа — …   Википедия

  • Черкасов, барон Иван Антонович — действительный тайный советник, тайный кабинет секретарь Императора Петра I, Екатерины І и Елисаветы Петровны, родился в 1692 году. Отец его Антон Романович, по прозвищу Гусь, был уроженцем города Сосницы, воспитывался и служил в Великой России и …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»