-
61 подневольный
(зависимый) підневільний кому, заневільний (принудительный) з(а)неволений, поневільний, приневільний, невільний, яремний, під'яремний, примусовий. [Підневільна служба. Долі немає, світ заневільний. Поневільний шлюб].* * *підневі́льний; ( подчинённый) підле́глий, підвла́дний; ( принудительный) примусо́вий; ( подъяремный) під'яре́мний, яре́мний, уя́рмлений -
62 подходящий
підхожий, підхідний, прикладний, (соответственный) відповідний, (о времени, случае: удобный) слушний, нагідний, догідний, пригідний. [Нема нічого підхожого (Звин.). Підхідне полотно (Борз. п.). Прикладна земля (Полт.). Відповідні та влучні (меткие) аргументи (Єфр.). Чекав слушного часу]. -щее для вас положение, место (служба) - відповідне для вас становище, відповідна для вас посада. -щее дело - підхоже діло кому, рука кому, на руку кому, на руку ковінька кому. [Мені з паничем не рука (Звин.)]. -щий товар - підхожий, годящий крам. -щий по цене - поцінний. Купить за -щую цену - купити поцінно. Первый -щий - перший-ліпший (напр., випадок).* * *1) прич. яки́й (що) підхо́дить2) в знач. прил. підхо́жий, підходя́щий, приго́жий; ( пригодный) прида́тний, годя́щий; ( соответствующий) відпові́дний; (о времени, случае; удобный) слу́шний -
63 полунощница
-
64 правиться
1) (о службе, обязанностях, обрядах) справлятися, відправлятися, правитися, відбуватися. [Справляється тризна. Відправляється, правиться служба в церкві];2) (взыскиваться) правитися, виправлятися, стягатися, справлятися. [Правляться з нас великі гроші. Стягаються податки];3) правитися, виправлятися; срв. Исправляться;4) (о бритве) гостритися;5) (о вывихнутых конечностях) вправлятися, правитися.* * *1) виправля́тися; пра́витися2) випрямля́тися, випря́млюватися3) пра́витися; гостри́тися4) вправля́тися -
65 продолжаться
продолжиться1) (стр. зал.) продовжуватися, (во времени) провадитися, вестися, бути продовженим. [Праця продовжується спірно];2) (во времени: длиться, тянуться) продовжуватися, продовжитися, тяг(ну)тися, протягатися и (реже) протягуватися, протяг(ну)тися, тривати, протривати, потривати, точитися, іти, (медленно, томительно) снуватися, волоктися; срв. Длиться. [А все вона (війна) тяглась і не кінчалась (Грінч.). Оттак тяглося десять літ (Франко). Довго тяглася гонитва (Коцюб.). Служба починається о семій і триває до другої (години) (Франко). Доба Відродження тривала по-над два століття. Неспокій однак триває довго (Л. Укр.). Точилась війна без упину (Корол.). Снується читання далі (Васильч.). Бенкет все йшов та йшов (Стор.). Се не довго волоклося (Мкр.)]. Война -жается - війна триває, точиться, продовжується. Дурная погода -жается - негода тягнеться, триває. Мир -жался недолго - згода тривала недовго. Это -жается слишком долго - це триває аж надто довго. Путешествие -должится десять дней - подорож триватиме, протриває десять днів. Долго-ли это будет -жаться? - чи довго це триватиме? Так дальше -жаться не может - так далі тривати (тягтися) не може. -жаться вечно, навсегда - тривати на віки (вічно), завжди. Рабочий день -жается восемь часов - робочий день триває вісім годин;3) (в пространстве: простираться) простягатися, простягнутися и простягтися, тягнутися и тягтися; см. Простираться. [Ця балка простягається аж до самої межі (Звин.)].* * *несов.; сов. - прод`олжитьсяпродо́вжуватися, продо́вжитися; (длиться: о времени) трива́ти, протрива́ти и потрива́ти; (несов.: о длительном действии); ( тянуться) тягти́ся и тягну́тися, протягти́ся и протягну́тися -
66 промедление
загайка, угайка, загай, прогайка, проволока. [Він не любить зупиняння, ні загайки (Куліш). Щоб швидко зроблено було, без угайки. Щоб не було загаю, щоб скоро та скоро (Март.). Служба проволоки не терпить (Франко)].* * *га́яння ча́су, прога́яння, зага́яння; ( затяжка) зволіка́ння; ( замедление) спові́льнення -
67 связь
1) зв'язо́к, -зку́мы́сли без вся́кой \связь зи — думки́ без уся́кого зв'язку́, безла́дні думки
\связь зь нау́ки — и
произво́дства — зв'язо́к нау́ки і виробни́цтва
2) ( с чем - отношение) зв'язо́к, -зку́ (з чим)3) (отношение между людьми, государствами) зв'язо́к, відно́сини, -син; (о личных, частных связях) стосу́нки, -ківдру́жеская \связь зь — дру́жній зв'язо́к, дру́жні відно́сини (стосу́нки)
любо́вная \связь зь — любо́вний зв'язо́к, любо́вні відно́сини, любо́вні стосу́нки; ( любовь) коха́ння
междунаро́дные \связь зи — міжнаро́дні зв'язки́ (відно́сини)
4) ( средство общения) зв'язо́к, сполу́ченняпункт \связь зи — пункт зв'язку́
слу́жба \связь зи — см. служба 1)
телефо́нная \связь зь — телефо́нний зв'язо́к
трамва́йная \связь зь — трамва́йне сполу́чення, трамва́йний зв'язо́к
5) строит. в'язь, -зі; (металлическая, деревянная) по́в'язь\связь зи — мн. в'я́зі, -зей, по́в'язь
железные \связь зи — залі́зні в'я́зі, залі́зна по́в'язь
-
68 священнослужение
церк.богослужі́ння, служба, відпра́ва -
69 Вассальский
-льный васальський, -льний, голдівничий. Вассальная зависимость, служба - васалювання, голдування, голдівництво комусь. -
70 Обедница
мала відправа, мала служба.
См. также в других словарях:
СЛУЖБА — службы, р. мн. служб и (устар.) служеб, жен. 1. только ед. Действие и состояние по глаг. служить в 1, 2 и 6 знач. Нести службу. Срок службы радиоламп очень длителен. Служба науке. 2. Работа, занятия служащего (см. служащий в 3 знач.), служилого… … Толковый словарь Ушакова
служба — См. богослужение, должность, занятие, священнодействие, услуга быть на службе, выступить из службы, наниматься на службу, определиться на службу, оставлять службу, отбывать службу, поступать на службу, состоять на службе, числиться на службе...… … Словарь синонимов
служба — 1. Совокупность звеньев управления, обычно структурных подразделений, интегрированных в функциональную подсистему управления. При этом интегрирование осуществляется на основе целеполагания так, чтобы направления деятельности подразделений… … Справочник технического переводчика
Служба — (иноск.) служивый, солдатъ, кавалеръ. Ср. Служба, гдѣ тутъ аптека? обратился онъ къ стоящему на часахъ будочнику. И. Ѳ. Горбуновъ. Изъ Моск. захолустья. 2. Ср. Служба церковное служеніе … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Служба — см. Государственная служба; Муниципальная служба … Энциклопедия права
СЛУЖБА — СЛУЖБА, ы, род. мн. служб, жен. 1. см. служить. 2. ед. Работа, занятия служащего, а также место его работы. Место службы. Поступить на службу. Уйти со службы. 3. ед. Исполнение воинских обязанностей. Действительная военная с. Срок службы. 4. чего … Толковый словарь Ожегова
служба — самым лучшим уроком жизни была армия воен., фольклорн … Словарь сокращений и аббревиатур
Служба — Служба: Береговая служба; Государственная служба; Военная служба; Внутренняя служба; Гарнизонная служба; Караульная служба; Специальная служба; Служба станкового пулемёта Государственная гражданская служба (в России); Муниципальная служба;… … Википедия
служба — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? службы, чему? службе, (вижу) что? службу, чем? службой, о чём? о службе; мн. что? службы, (нет) чего? служб, чему? службам, (вижу) что? службы, чем? службами, о чём? о службах 1. Службой называют… … Толковый словарь Дмитриева
служба — , ы, ж. 1. Исполнение воинских обязанностей, пребывание в рядах армии, флота. * Действительная служба. Пребывание рядового состава в Вооруженных силах СССР в рамках определенного срока, установленного законом о всеобщей воинской… … Толковый словарь языка Совдепии
СЛУЖБА — Виниловая служба. Жарг. мол., муз. Работа диск жокея. WMN, 85. Служба хорошего настроения. Публ. Сфера услуг. Новиков, 152. Чтобы служба мёдом не казалась. Жарг. арм. Устойчивое выражение, сопровождающее неуставные приказы старослужащих молодым… … Большой словарь русских поговорок