(рухові)

1. n

1) локомотив; паровоз; тепловоз; електровоз

2) pl жарт. ноги

2. adj

1) рушійний

2) руховий

3) локомотивний

4) жарт. мандрівний

* * *

1) локомотив

2) pl ноги;

1) рушійний; який рухається; здатний стимулювати або прискорити економічне зростання

2) руховий

3) локомотивний

ставити машину в другий ряд; перешкоджати рухові, запруджувати вулицю

* * *

1. n

1) погань; бруд

2) зіткнення (човнів, вершників тощо)

3) спорт. порушення правил гри

2. adj

1) брудний, огидний

2) смердючий, гидкий, з бридким запахом

3) засмічений; забитий

4) нечистий, забруднений

5) поганий, зіпсований (про їжу)

6) спорт. не за правилами, неправильний, помилковий

7) непристойний, непотрібний

8) розм. мерзенний, паскудний; гидкий, відразливий

9) буремний, бурхливий, вітряний

10) зустрічний, супротивний (про вітер)

11) несприятливий, небезпечний (для плавання)

12) чорновий; з безліччю поправок

13) заплутаний (про снасті)

14) оброслий черепашками і водоростями

15) непринадний, потворний

3. adv

нечесно

4. v

1) бруднити; забруднити (ся)

2) засмічувати (ся)

3) заплямовувати, знеславлювати; кидати тінь (на когось); дискредитувати

4) заважати (рухові); утворювати затор

5) стикатися

6) заплутувати (ся) (про снасті тощо)

7) обростати" черепашками і водоростями

8) спорт. грати нечесно

9) спотворювати

* * *

1) що-небудь погане, брудне

2) зіткнення (човнів, вершників)

3) cпopт. порушення правил гри; помилка, фол

1) брудний, огидний; смердючий, вонючий, противний, з поганим запахом

2) засмічений, забитий; нечистий, забруднений (про повітря, воду); поганий, зіпсований ( про їжу); мeд. Обложений ( про язик)

3) підлий, безчесний, низький, ниций; cпopт. не за правилами, неправильний, помилковий

4) непристойний

5) мерзенний, огидний, паскудний

6) буряний, вітряний; паскудний ( про погоду); зустрічний, противний ( про вітер); несприятливий або небезпечний ( для плавання)

7) чорновий; з великою кількістю виправлень

8) який заплутався (про снасті, якір)

9) який обріс черепашками е водоростями ( про підводну частину судна)

10) дiaл. потворний, непривабливий

1) бруднити, забруднювати; бруднитися, забруднюватися; псуватися; гнити, розкладатися

2) засмічувати; засмічуватися

3) дискредитувати, кидати тінь ( на кого-небудь)

4) заважати ( руху), утворювати затор; зіштовхуватися

5) заплутуватися (про снасті, якір); заплутувати

6) обростати черепашками е водоростями ( про підводну частину судна)

7) cпopт. нечесно грати

перешкоджати, заважати; затримувати

* * *

1. n

1) слимак

2) ент. пильщик

3) амер. личинка (метелика тощо)

4) вайло; ледар

5) тихохід

6) куля (неправильної форми)

1) кусок металу

8) (золотий) самородок

9) амер. жетон (для торгового автомата)

10) друк. рядок, відлитий на лінотипі

11) друк. шпон

12) розм. сильний удар кулаком

13) розм. розчарування

14) амер., розм. міцний напій; ковток спиртного

2. v

1) винищувати слимаків

2) лінуватися; ніжитися; валятися (в ліжку); пізно вставати (тж to slug it)

3) рухатися (робити щось) повільно (ліниво)

4) перешкоджати (заважати) рухові (проходженню); відкладати (прийняття рішення тощо)

5) військ., розм. стріляти, вести перестрілку; вести бій

6) розм. сильно бити кулаком; дубасити

* * *

1) зooл. слимак; пильщик

2) cл. личинка (мухи, метелика)

3) телепень, ледар; тварина або екіпаж, що повільно пересуваються, тихохід

1) винищувати слимаків

2) лінуватися; ніжитися, валятися ( у постелі); пізно вставати ( to slug it); рухатися або робити що-небудь повільно, ліниво; перешкоджати, заважати руху, проходженню; відкладати ( ухвалення рішення)

1) куля

2) шматок металу або пластику; ( золотий) самородок; золота монета в 50 доларів

3) жетон ( для торговельного автомата)

4) пoлiгp. рядок, відлитий на лінотипі

5) пoлiгp. шпона

1) сильний удар кулаком

2) сильне розчарування

1) локомотив

2) pl ноги;

1) рушійний; який рухається; здатний стимулювати або прискорити економічне зростання

2) руховий

3) локомотивний

руховий, порушний, (реже) рушальний, двигальний, розгоновий, моторовий.

* * *

1) рухови́й

2) перен. руші́йний

затруднить

1) (делать более трудным, препятствовать) утрудняти, утруднити що кому, перешкоджати, перешкодити, заваджати, завадити кому в чому, ставати, стати на перешкоді (на заваді, на перепоні) кому до чого, непутити кому в чому. Это обстоятельство -няет исполнение нашей цели - ця обставина утрудняє виконання нашої мети, перешкоджає (заваджає) нам виконати нашу мету, стає на перешкоді (на заваді, на перепоні) до нашої мети. Недостаток памяти -няет учение - брак пам'яти (непам'ятливість) утрудняє науку, непутить в науці. Это тесное пространство -няло движение нашей армии - цей обмежений простір ставав на заваді рухові нашої армії;

2) (мешать кому, обременять кого) заваджати, завадити кому, трудити, потрудити, обтяжувати, обтяжити кого, (диал.) застужати кого; (беспокоить) клопотати, поклопотати кого чим, завдавати, завдати клопоту кому. Это меня нисколько не -нит - це мене ніяк не потрудить, не обтяжить, це не завдасть мені жадного клопоту. Если это не очень -нит вас - якщо це не дуже вас обтяжить, якщо це не завдасть вам великого клопоту. Меня -няет (смущает) вот что - ось що мене спиняє (перепиняє, клопоче). Затруднённый - утруднений; потруджений, обтяжений, поклопотаний. -ное дыхание - стиснене дихання, стиснений віддих.

* * *

несов.; сов. - затрудн`ить

1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;

2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];

3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);

4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;

5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.

* * *

1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння

2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

4) ( о документе) напра́влення

кадр. практичний досвід; кваліфікація; вміння; майстерність; здібність; вправність; навичка

якість, набута досвідом, знанням, працею, навчанням або на основі здібності, здатності, таланту тощо

═════════■═════════

analytical marketing skills навички маркетингового аналізу; artistic skill творчі здібності; basic skills основні уміння і навички; commercial skill кваліфікація торгового службовця • комерційні здібності; creative skill творчі здібності; entrepreneurial skill ділові організаторські здібності • підприємницький досвід; entry-level skills початковий рівень знань • перспективні професії; functional skill функціональна навичка • функціональне уміння; inventive skill винахідницький талант; job skill професійна кваліфікація • професійні навички • фахова кваліфікація; managerial skills управлінські здібності; motor skill рухові навички; operating skill робоча майстерність; oratorical skill ораторська майстерність; personal skill особиста кваліфікація • індивідуальна майстерність; production skills виробничі навички; professional skill професійні навички • професійна майстерність • професійна кваліфікація; selling skill навички збуту • уміння торгувати; specialized skills спеціалізовані навички; technical skills технічна майстерність • технічні навички; work skills трудові навички

═════════□═════════

skill requirements вимоги до кваліфікації; skill test перевірка кваліфікації; to improve one's skills підвищувати/підвищити кваліфікацію

1) затри́мувати

2) трима́ти під ва́ртою

3) відрахо́вувати ( з зарплати)

4) упові́льнювати; заважа́ти, перешкоджа́ти (напр., рухові)

1) перешкоджа́ти ( рухові); загоро́джувати, захара́щувати ( прохід)

2) заступа́ти, заслоня́ти; заважа́ти

3) парл. влашто́вувати обстру́кцію

4) мед. заку́по́рювати

ЕКУМЕНІЗМ, екуменічний рух (від грецьк. οικουμένη - світ, заселена земля) - рух за об'єднання християнських церков, що виник у протестантизмі. Початок екуменічному рухові поклала Всесвітня місіонерська конференція в Единбурзі (1910). Міжконфесійні організації "Віра і порядок" і "Життя та діяльність", які виникли згодом, мали на меті: по-перше, подолати догматичні і канонічні розбіжності у християнстві; по-друге, погодити християнство з актуальними проблемами сучасності. У1937 р. від імені цих організацій було утворено "Комітет 14", що виступив з ініціативою скликання Всесвітньої асамблеї церков, яка відбулася в 1948 р. і прийняла ряд ухвал, створила Всесвітню раду церков (ВРЦ). Е. як всесвітній християнський рух відбиває кризу окремих християнських церков і напрямів, є наслідком секуляризації суспільного життя, інтеграційних процесів у суспільстві. Заходи, що здійснюються керівними органами екуменічного руху, являють собою одну із спроб подолати кризу релігії. Е. має ряд рівнів. Насамперед, це рух за об'єднання християнських церков, який координує ВРЦ. Він підтримується більшістю протестантських і православних конфесій, Вірменською Апостольською та ін. церквами. Другий рівень - діяльність міжнародних протестантських організацій, таких як Всесвітня лютеранська федерація, Всесвітня методистська рада, Всесвітня рада баптистів та ін., а також взаємні контакти автокефальних православних церков. Третій рівень - діяльність республіканських організацій у масштабах однієї країни типу "національних рад церков", чого поки що немає в Україні, міжконфесійні відносини в якій значно поліпшилися б завдяки розвитку укр. Е. Цей рівень репрезентують Національна рада церков Христа в США, Британська рада церков. Четвертий рівень - діяльність релігійних об'єднань у масштабах регіону чи низки країн (напр., Африканська конференція церков). Існують і "галузеві" міжнародні релігійні об'єднання (Всесвітня федерація студентів-християн та ін.) і міжконфесійні міжнародні рухи (Християнська мирна конференція та ін.). ВРЦ підтримує відносини і співпрацює з цими міжнародними організаціями. В екуменічний рух активно включився і Ватикан. II Ватиканським собором (1962 - 1965) був прийнятий "Декрет про екуменізм". Представники Ватикану беруть участь як спостерігачі в форумах ВРЦ. Християнський Е. зазнає впливу процесів інтеграції і диференціації, які відбуваються в нехристиянськАх конфесіях (діяльність Всесвітнього братства буддистів, Всесвітнього ісламського конгресу та ін.) І. деологія Е. спирається на різні концепції теології і релігійної соціології, відбиває настрої соціально-політичного протесту (ідеї "теології звільнення" та ін.). Необхідно враховувати широкий соціально-культурний діапазон діяльності багатьох екуменічних організацій, їх участь в акціях загальнолюдського гуманістичного спрямування, що у великій мірі сприяє послабленню міжконфесійного відчуження, релігійного фанатизму та екстремізму, встановленню миру і злагоди між віруючими різних релігій і церков.

МИСТЕЦТВА ВИДИ - форми художньотворчої діяльності, що вирізняються на основі специфічного характеру художнього змісту та відповідних засобів його матеріального втілення. Перші спроби з'ясувати видову специфіку мистецтва пов'язані з іменами Сократа, Леонардо да Вінчі, Буало, проте концептуалізація проблеми М.в.чітко простежується лише у XVIII - XIX ст. Під впливом трактату Батте "Витончені мистецтва, зведені до єдиного принципу" (1746) в теоретичний ужиток активно вводиться поняття "витончені мистецтва", відоме ще з доби Відродження, і робляться перші спроби систематизувати М.в. "Витончені мистецтва" - поезія, музика, живопис, танець, скульптура, красномовство, архітектура - об'єднувалися на підґрунті "наслідування прекрасної природи". На противагу їм визнавалися мистецтва "механічні" (декоративно-прикладні). Поняття "витончені мистецтва" закріпилося в естетичній теорії, хоча кількість і якість М.в., визначених як "витончені", у конкретні історичні періоди змінювалась. Кант - прихильник концепції "витончених мистецтв" - структурував їх наступним чином: 1) словесні мистецтва (красномовство, поезія); 2) зображальні мистецтва (живопис, декоративно-прикладні види творчості, оформлення інтер'єру); 3) мистецтво "гри відчуттів" (музика). Упродовж XVIII ст. сформувалася і тенденція розгляду видової специфіки в контексті обґрунтування теорії реалістичного мистецтва. Лессинг виокремлює "просторові мистецтва" (живопис, скульптура) та "часові" (поезія) і намагається визначити їх естетично-художні межі. При цьому "театр", який активно "вписаний" в естетичну концепцію Лессинга, не усвідомлюється ним як самодостатній М.в. Проблема М.в. має значне теоретичне навантаження в естетиці Гегеля. Історично, на його думку, абсолютний дух розкривається через три форми: символічну, класичну та романтичну. Рухові цих форм відповідає логіка зміни М.в.: архітектура, скульптура, живопис, музика і поезія. Символічній формі духу відповідає архітектура, класичній - скульптура, а романтична форма об'єднує живопис, музику, поезію - мистецтва, які "оформлюють внутрішні переживання суб'єкта". Друг, пол. XIX ст. - поч. XX ст. дали можливість проаналізувати різні підходи до побудови видової системи мистецтв і спроби теоретиків визначити засади видоутворення. Вельфін (Швейцарія) поєднав проблему М.в. з "методами бачення" - системами формальних категорій, які були розглянуті парами: лінійне - живописне, площинне - об'ємне, закрите - відкрите (форма), просте - складне, абсолютне - відносне. Через "методи бачення" дослідник виокремив архітектуру і пластичні мистецтва як такі, що гармонізують зовнішній світ із внутрішнім світом людини. Дессуар (Німеччина) і Манро (США) розглядали проблему М.в. як вияв плідності "міжчуттєвих" станів людини і подальшої можливості наукового розкриття міждисциплінарних контактів. Визнаючи "сферу естетичного" ширшою від "сфери мистецтвознавчого", стимулом видоутворення вони вважали чуттєве багатство людини. Унгарден (Польща), приділивши значну увагу розгляду конкретних видів мистецтв (поезія, музика, живопис), підкреслив естетичний аспект проблеми, спираючись на категорію "цінність". Проблемам.в. і зараз залишається дискусійною. Найчастіше розрізняють М.в. просторові (скульптура, живопис, архітектура), часові (література, музика), систематичні (театр, кіно).