-
1 postprandial
-
2 afternoon
nчас після полудня; час після обіду, післяобідній часin the afternoon — після полудня, після обіду; вдень
good afternoon! — добридень! (при зустрічі у другій половині дня); до побачення! (при розставанні у другій половині дня)
* * *I n1) час після полудня; години від полудня до заходу сонцяin the afternoon — удень, після полудня
2) остання, більш пізня частина ( чого-небудь)II aденний; який відбувається між полуднем, заходом сонця -
3 forty
1. n1) число сорок2) номер сорок, номер сороковий3) сорок років4) яхта вантажопідйомністю в сорок тонн2. numсорокforty tens are four hundred — сорок, помножене на десять, буде чотириста
forty winks — розм. короткий (післяобідній) сон
* * *I [`fxːti] nгрупа із сорока чоловік або предметів; сорок років ( про вік); яхта вантажопідйомністю в сорок тоннII [`fxːti] num -
4 wink
1. n1) моргання, кліпання; підморгування2) мруження очей3) митьnot to get a wink of sleep, not to sleep a wink — не зімкнути очей
2. v1) моргати, кліпати2) миготіти, блимати, мерехтіти3) мружитисяwink at — підморгувати; переморгуватися; дивитися крізь пальці на щось
* * *I [wiçk] n1) морганняwithout a wink of the eyelid, — оком не зморгнув;, брівьми не повів
he gave me the wink that the lady was a friend of his — він дав мені зрозуміти, що ця пані - його приятелька
to tip /to give/ smb the wink — попередити кого-н.
3) митьforty winks — короткий ( післяобідній) сон
not a wink (of) — ні краплини, ні горошини (чого-н.)
II [wiçk] vnot to get a wink of sleep, not to sleep a wink — очей не зімкнути
1) моргати, мигати2) миготіти, мерехтіти ( про світло)3) підморгуватиto wink at smb — підморгувати кому-н.
4) закривати очі (на шо-н.), дивитися крізь пальці5) добігати кінця; згасати, марніти ( wink out)6) cпeц. сигналізувати світлом; to wink the other eye cл. недовірливо глянути або посміхнутися -
5 after-dinner
adjпісляобідній -
6 wink
I [wiçk] n1) морганняwithout a wink of the eyelid, — оком не зморгнув;, брівьми не повів
he gave me the wink that the lady was a friend of his — він дав мені зрозуміти, що ця пані - його приятелька
to tip /to give/ smb the wink — попередити кого-н.
3) митьforty winks — короткий ( післяобідній) сон
not a wink (of) — ні краплини, ні горошини (чого-н.)
II [wiçk] vnot to get a wink of sleep, not to sleep a wink — очей не зімкнути
1) моргати, мигати2) миготіти, мерехтіти ( про світло)3) підморгуватиto wink at smb — підморгувати кому-н.
4) закривати очі (на шо-н.), дивитися крізь пальці5) добігати кінця; згасати, марніти ( wink out)6) cпeц. сигналізувати світлом; to wink the other eye cл. недовірливо глянути або посміхнутися -
7 пора
I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.* * *I п`орасм. порыII пор`адо сих пор — а) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі
до тех пор — до то́го ча́су, до́ти
до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)
на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше
на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́
о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об
э́ту — по́ру
в цей час, в цю — по́ру; по
поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́
с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна
с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су
с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́
с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як
с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р
2) в знач. сказ. час, пора́ -
8 послеобеденный
пообідній (-нього). [Пообідній сон]. -ное время - пообідня година, (с)полуденок (-нка), пополудень (-дня).* * *післяобі́дній, пообі́дній -
9 afternoon
[ˌɑːftə'nuːn]nчас пі́сля по́лудня; час пі́сля обі́ду, пообі́дній (післяобі́дній) часin the afternoon — пі́сля по́лудня, пі́сля обі́ду; вдень
good afternoon! — добри́день! ( при зустрічі у другій половині дня); до поба́чення! ( при розставанні у другій половині дня)
in the afternoon of one's life — на схи́лі життя́
-
10 forty
['fɔːtɪ] 1. numсо́рок2. nforty winks розм. — коро́ткий (післяобі́дній) сон
1) число́ со́рок2) сорокалі́тній вік3) я́хта водотонна́жністю в со́рок тонн -
11 postprandial
[ˌpəust'prændɪəl]adj жарт.післяобі́дній -
12 five
[фіве] -
13 popołudniowy
[пополуднюви]adjпісляобідній, пообідній, післяполудневий, пополудневий, пополудній -
14 nona
ж1. нона (муз.);2. післяобідня молитва (церк.) -
15 poobiedni
післяобідній -
16 popołudnie
с післяобідня пора -
17 popołudniowy
післяобідній
См. также в других словарях:
післяобідній — прикметник … Орфографічний словник української мови
післяобідній — я, є. Який буває, здійснюється, відбувається, настає і т. ін. після обіду … Український тлумачний словник
післяобідній — [п’і/сл аоуб’і/д( )н ій] м. (на) н ому/ н ім; ж. н а; с. н еи; мн. н і … Орфоепічний словник української мови
полудень — дня, ч. 1) Час найвищого стояння сонця над горизонтом, який відповідає дванадцятій годині дня; середина дня. •• У по/лудень о дванадцятій годині дня; опівдні. З по/лудня ; По по/лудню після дванадцятої години дня; у другій половині дня, в… … Український тлумачний словник
сієста — и, ж. В Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки – післяобідній відпочинок … Український тлумачний словник
тихий — а, е. 1) Який звучить не сильно, не голосно. || Який майже не утворює звуків, не робить шуму. || Ледве чутний. 2) Сповнений тиші, без голосних звуків. •• Ти/ха годи/на година післяобіднього відпочинку, сну (у дитячих садках, лікарнях, санаторіях… … Український тлумачний словник
кейф — іменник чоловічого роду післяобідній відпочинок; приємне байдикування жарт … Орфографічний словник української мови
пополудне — ня, Ол. Післяобідня пора … Словник лемківскої говірки
пополудньовий — ва, ве, Рс. Післяобідний, пообідний … Словник лемківскої говірки