(пташок)

1. n

1) трель (солов'я тощо)

2) спів, щебетання (пташок)

3) пісня; мелодія

2. v

1) виводити трелі, заливатися трелями

2) співати, щебетати (про пташок)

3) поет. дзюрчати (про струмок)

* * *

1) виводь ( солов'я) трелі

2) спів ( птахів); щебет; пісня; мелодія

1) видавати трелі, пускати виводь трелі; співати, заливатися ( про птахів); щебетати

2) пoeт. дзюрчати ( про струмочок)

пташка, пташина, пташинка, пташок (-шка). [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Пташина гніздо своє має (Сам.). Прилетів пташок - золоті крильця (Чуб. V)].

* * *

1) уменьш. пта́шка, пта́шечка, пташи́на, пташи́нка, пташи́ночка, пташо́к, -шка́, пти́чка

2) ( пометка) по́значка, за́значка; пта́шка, пти́чка

n фр.

1) поет. спів пташок на світанку

2) ранкова серенада

3) ранковий концерт

* * *

1) пoeт. спів птахів на світанку; ранкова серенада

2) ранковий концерт

1. n

1) кивок; вабливий жест

2) вабик, ловецький пищик

2. v

1) манити до себе; підкликати кивком голови

2) вабити, приманювати пищиком (пташок)

* * *

1) кивок; ваблячий жест

2) вабик

1) (to, in) підзивати кивком голови; вабити до себе

2) вабити, приманювати ( птахів) дудочкою або вабиком

1. n (pl без змін)

1) свійська птиця (особл. кури)

2) збірн. птиця; дичина

3) амер. качка; гуска; індик

4) поет. пташка

5) пташине м'ясо; курятина

2. v

1) полювати на дичину

2) ловити птахів (пташок)

* * *

1) свійська птиця, особл. курка; aмep. качка; гусак; індик

2) птиця; дичина

3) icт.,; пoeт. птах, пташинка

4) пташине м'ясо, особл. курятина

1) розм. мова; голос

2) поет. гомін, щебетання (пташок)

* * *

1) icт.,; дiaл. мова, голос

2) пoeт. гомін, щебет ( птахів)

n (pl тж mattins)

1) поет. ранкова (світанкова) пісня (пташок)

2) pl церк. (за)утреня

* * *

n; (pl тж. mattins)

1) пoeт. ранкова пісня ( птахі)

2) pl; цepк. ( зутреня)

1) коротенька пісенька з приспівом

2) рулади (солов'я); щебетання пташок

3) хоровод

* * *

1) коротенька пісенька з приспівом

2) пташині голоси; рулади ( солов'я)

3) хоровод

1) пташка, пташина

2) орн. зяблик

3) розм. цвірінь-цвірінь, цінь-цвірінь; фіть-фіть (імітація співу пташок)

* * *

int звуконасл. дiaл. цвірінь-цвірінь, фіть-фіть ( наслідування співу або цвірінькання)

1) збірн. паразити (комахи)

2) с.г. шкідники

3) хижаки (про тварин, птахів)

4) збірн. покидьки, набрід

5) хуліган, покидь, покидьок; паразит

* * *

1) паразити (клопи, воші); с.-г. шкідники, паразити; хижаки (про тварин, пташок); шкідливі тварини (які підлягають знищенню, відстрілу; про сов, вовків, ласок); snakes and other poіsonous vermin змії та інші отруйні тварини; lіons are protected, but crocodіles are vermin львы знаходяться під охороною, але крокодили вважають шкідниками

2) ледарі; хулігани

n; поет.

1) паразити (клопи, воші); с.-г. шкідники, паразити; хижаки (про тварин, пташок); шкідливі тварини (які підлягають знищенню, відстрілу; про сов, вовків, ласок); snakes and other poіsonous vermin змії та інші отруйні тварини; lіons are protected, but crocodіles are vermin львы знаходяться під охороною, але крокодили вважають шкідниками

2) ледарі; хулігани

n; поет.

наловить наловлювати, наловити, (о мног.) поналовлювати, (нахватать) нахапати, налапати кого, чого. [Усяких пташок поналовлює, та й несе продавати (Богодух.). Пошли дурня по раки, а він жаб налапа (Номис)]. -вить рыбы - наловити риби, (удой) на(в)удити (нанадити) риби. -вить раков в норах - напечерувати раків. [Звелів їм піти на річку й напечерувати раків (Н.-Лев.)]. Наловленный - наловлений, поналовлюваний; нахапаний, налапаний; на(в)уджений, нанаджений; напечерований. -ться -

1) наловлюватися, наловитися, поналовлюватися; бути наловлюваним, наловленим, поналовлюваним и т. п.;

2) (вволю, сов.) наловитися; нахапатися, налапатися; на(в)удитися, нанадитися; напечеруватися.

* * *

несов.; сов. - налов`ить

1) (действие) - а) на(д)літання, оконч. на(д)летіння; б) налітання, оконч. налетіння, наліт (р. налету). [Налітання метеликів на вогонь (Київ)]. Вешний -лёт птиц - провесняний (весняний) приліт (наліт) птахів (пташок); в) налітання, набігання, наскакування, нападання, оконч. налетіння, набіг (-гу), наскочення, напад (-ду). Срв. Налетать;

2) (внезапное движение, наскок) наскок (-ку), наліт. С -ту - наскоком, знаскоку, з розгону, навалом, (раптово, бистро) надлітаючи. Сокол бьёт с -ту - сокіл б'є наскоком (бистро надлітаючи). Ветер -том сорвал с меня шапку - вітер імпетом (нападом) здер з мене шапку. Взять -том - взяти знаскоку (навалом). Побывать где -том - побувати де наїздом (нападом);

3) (нападение) наскок, напад; (набег) наїзд (-ду). -лёт кавалерии - наскок (наїзд) кінноти. [Легка кіннота турбувала військо наскоками (М. Грінч.). Бригада легкої кінноти організувала наскок на всі торговельні пункти (Пр. Правда)]. -лёт грабителей - наскок (напад) грабіжників. [Часто бувають наскоки (напади) на банки (Київ)];

4) (тонкий слой осевшего вещества) поволока, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плінка, плівка. [Дуже посушливе літо було, то на листі, на ягодах, на всьому - якась падь (Звин.)]; специальнее: а) (жирный на поверхн. жидкости) суга, осуга, ум. осужка. [Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга (Манж.)]; б) (матовый на плодах) барва, суга, осуга, туман (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява (Липовеч.); срв. Мат 1; в) (на металле) цвіт (-ту); г) (на губах, на языке - от болезни, жажды усталости) смага, ум. смажка. [Дай води прогнати смагу (Лубенщ.). У горлі пересохло, смага губи попалила (Мирний)]; ґ) (в горле) обклад (-ду) и обклада (-ди); д) (перен.) поволока, (редко) плівка. [Личко Наталі було жалісне-жалісне, з поволокою смутку та журби (Н.-Левиц.). Найлегша, поволока романтичного мрійництва (М. Калин.). І обличчя, і голос, і саме (його) оповідання вкривалися особливою плівкою фантазії (Короленко)]. Покрываться, покрыться -том - братися, взятися поволокою (паддю, сугою и т. п.), затягатися, затяг(ну)тися паддю; (особ. от внутр. жара) присмагати, присмаг(ну)ти. [У його губи присмагли (Сл. Гр.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.)].

* * *

1) наліт, -льо́ту; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -у

2) (тонкий слой вещества на поверхности, перен.) наліт; (на губах, на поверхности жидкости) осу́га, су́га; ( на губах) сма́га и смага́

3) мед. наліт

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *

насипочка, коробочка (з кормом для співочих пташок у клітці).

и Невеличек невеличкий. Ростом -чек - на зріст невеличкий. -ка птичка, да коготок остёр - малий пташок-неборак, а сіпне - буде знак. -ка синичка, да та же птичка - пташка-синиця - така сама птиця.