-
1 похудеть
и Похудать схуднути (о мног. похуднути), змарніти, помарніти, податися, звестися (з себе), стягтися, (в лице) спасти з лиця, спасти, упасти, змарніти, помарніти на лиці, на виду; (в теле) спасти (о мног. поспадати) з тіла, на тілі змарніти, помарніти, (вульг.) з черева спадати, спасти. [Поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка). Змарніло твоє личенько, очі позападали (Олесь). Він страшенно змарнів, схуд і зблід (Крим.). Лице зблідло, помарніло, аж зчорніло (Н.-Лев.). Його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла (Н.-Лев.). Мабуть, із себе я вельми звелася (Кониськ.). Обоє старі із журби так уже стяглись, що аж злягли (Квітка). Зробилась бліда-бліда, з лиця спала і по-під очима сині смуги лягли (Тесл.). Не їсть, не п'є, уночі не спить, з тіла спав (Мирн.)]. Похудевший - схудлий, змарнілий, помарнілий. -вшее лицо - схудле, змарніле, помарніле обличчя.* * * -
2 истощать
I. и Истощаться (стать тощим) схуднути, змарніти, (изнемочь) охлянути, охлясти, винидіти, (о мн.) похуднути, помарніти, поохлявати, похлясти. [Відімкнули келію, а той чернець зовсім винидів (Казка)].II. истощить1) кого (сделать тощим) - худити, схудити, (о мн.) похудити кого. [Нащо ви схудили вола отако? (Кам. п.). Геть похудив коні (Берд. п.)];2) кого, что (изнурять) - виснажувати и виснажати, виснажити, висиляти, висилити, стягувати и стягати, стягти, стягнути, (о мн.) повиснажувати, повисиляти, постягати, (работой ещё) виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати, випрацювати кого, що; см. Изнурять. [Я- б вам порадив покинути як-найшвидше наше Туапсе, доки малярія вас не виснажила (Крим.). Марусю діти стягли, а свекруху - життя (Гр. Григ.)]. -щать землю, почву, поле - виробляти, виробити, виснажувати, виснажити землю, ґрунт, поле. [Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.)]. -щать кого налогами - виснажувати, стягувати и стягати, збезсилювати, збезсилити податками кого. -щить государственную казну - виснажити державну скарбницю. -щить кошелёк - спорожнити, вичерпати гаманець. Пост -щает - піст виснажує, збезсилює. Тяжёлая работа -щила его силы - важка праця виснажила його (йому) силу, важка праця висилила його;3) (издерживать) витрачати и витрачувати, витратити (гроші, майно), (шутл. о деньгах) вишептати; см. Издерживать;4) (о запасах, средствах: вычерпывать) вичерпувати, вичерпати (запаси, засоби); см. Исчерпывать. -щить терпение - а) (кому) вичерпати чию терпеливість, (простов.) урвати терпець кому; б) (своё) вичерпати терпіння, терпець (свій). -щить свои силы - вичерпати свої сили или виснажитися. [Там спочивають ті, що вичерпали сили (Кн. Іова)]. -ться -1) возвр. з. виснажуватися, виснажитися, висилятися, висилитися, (работой) вироблятися, виробитися, спрацьовуватися, спрацюватися, випрацюватися, (отощевать) охлявати, охлянути, охлясти, (о скоте, почве ещё) перепастися. [Робітники працюють, робоча сила виснажується (Азб. Ком.). Виробився чоловік (Зміїв. п.). Виробилась земля (Грінч.)];2) витрачатися, витратитися, пере[ви]водитися, пере[ви]вестися, (шутл. о деньгах) вишептуватися, вишептатися; см. Издерживаться;3) (иссякать) вичерпуватися, вичерпатися, кінчатися, кінчитися. [Творчість народня, кажуть, вичерпується останніми часами (Єфр.)]. Средства наши начинают -щаться - засоби наші починають вичерпуватися. Терпение моё -щилось - терпіння моє вичерпалось, (простовато) у мене ввірвався терпець. Истощённый -1) (от Истощить) - виснажений, висилений, (работой ещё) вироблений, спрацьований; (о домаш. животн. ещё) роблений; витрачений, вичерпаний;2) (от Истощиться) виснажений, охлялий; см. Истощалый. [Увесь організм знесилений, виснажений (Кон.). Сіре виснажене обличчя (Черкас.)]. -ный болезнью - виснажений хоробою, (зап.) схорований. -ный плохим питанием - захарчований. -ная земля - виснажена, вироблена, перепала земля.* * *I несов.; сов. - истощ`ить1) висна́жувати, ви́снажити; (изнурять работой; делать неплодородной - о почве) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити2) ( исчерпывать) виче́рпувати, ви́черпати, висна́жувати, ви́снажитиII -
3 исхудать
или Исхудеть схуднути, (о мн. похуднути), змарніти, помарніти, охлянути, (с оттенк. зачахнуть) знидіти, винидіти, понидіти; (в лице) спасти з лиця, з[по]марніти на лиці, на виду; (в теле) спасти з тіла, на тілі, змарніти, помарніти, (в конец известись) ні на що звестися; см. Похудеть. [Схуд, висох Павло (Грінч.). За довгий час змарнів, борода одросла (Рудч.). Ой вже-ж наші сіромахи та без харчів помарніли (Пісня). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла (Номис). Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи (Чуб. III)]. Покуда жирный -дает, худого чорт возьмёт - поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка).* * *сху́днути; ( осунуться) змарні́ти, помарні́ти; стягти́ся и мног. постя́гуватися и постяга́тися, перепасти́ся, -паду́ся, -паде́шся, ви́худіти, ви́худнути -
4 осунуться
-
5 отощать
охля́нути, охля́ти, захля́нути, захля́ти и позахлява́ти; ( похудеть) сху́днути, похуді́ти, поху́днути, похуда́ти, змізерні́ти; ( от недоедания) захарчува́тися -
6 подурнеть
(о внешности) споганіти, попоганіти, попоганшати, зневірніти, змізерніти, (сильнее, грубее) спаскудніти, збриднути, сплюгавіти, (пров.) спашувати, (о мн.) попоганіти, попаскудніти, поплюгавіти, побриднути, (похужеть) погіршати, (осунуться) змарніти, помарніти. [Вона геть (совсем) споганіла. Мій чоловік якось обважнів, погладшав, попоганшав (Неч.-Лев.). Лице зблідло, помарніло (Неч.-Лев.)]. Хлеб -нел у нас - хліб споганів (погіршав) у нас.* * *спогані́ти; попогані́ти, попога́ншати; (похудеть, осунуться) змарні́ти, помарні́ти, примарні́ти, спа́сти з лиця́ (на виду́), ( сильнее) зми́ршавіти -
7 похудать
см. похудеть -
8 Измыкивать
измыкать1) (весь лён) помикати (ввесь льон);2) (одежду) - см. Истаскать;3) -мыкать горе - лихо (біду) перебідувати, перетерпіти, (изжить) лиха (біди) позбутися. - ться -1) бути помиканим;2) (об одежде) - см. Истаскаться;3) (похудеть от беганья, тасканья) збігатися. Канат -кался - мотуз розпрядо[и]вився. Горемыка -кался - бідолаха (сіромаха) звівся (бідуючи). Измыканный -1) помиканий;2) см. Истасканный (под Истаскать);3) (о горе) перебідований, перетерплений; позбутий; (похуделый от беганья) збіганий.
См. также в других словарях:
похудеть — См … Словарь синонимов
ПОХУДЕТЬ — ПОХУДЕТЬ, похудею, похудеешь. совер. к худеть. «Он похудел, побледнел и осунулся.» Чехов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОХУДЕТЬ — см. худеть. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
похудеть — и в просторечии похудать … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
похудеть — • жутко похудеть • страшно похудеть … Словарь русской идиоматики
Похудеть — сов. неперех. Стать худым или менее полным. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
похудеть — похудеть, похудею, похудеем, похудеешь, похудеете, похудеет, похудеют, похудея, похудел, похудела, похудело, похудели, похудей, похудейте, похудевший, похудевшая, похудевшее, похудевшие, похудевшего, похудевшей, похудевшего, похудевших,… … Формы слов
похудеть — похуд еть, ею, еет … Русский орфографический словарь
похудеть — (I), похуде/ю, де/ешь, де/ют … Орфографический словарь русского языка
похудеть — ею, еешь; св. (нсв. худеть). Стать худым, более худым; сделаться менее полным. П. от болезни. П. за время экзаменов. П. в талии, в бёдрах. П. на три килограмма. Лицо похудело. ◁ Похудение, я; ср. Добиться похудения. Чрезмерное п … Энциклопедический словарь
похудеть — Особенности телосложения живого существа … Словарь синонимов русского языка
