Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(о+сердце)

  • 61 проникать

    проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - прон`икнуть
    1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти
    2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)

    Русско-украинский словарь > проникать

  • 62 пустота

    1) (полость) порожнява, порожність (-ности), (в металле) дутлина, (пустое пространство, место) порожнеча, пустка, пустота, пустиня. [Ще не порожнє серце в тих, що стиха, не як гучна порожнява, говорять (Куліш). Кроки її гучно лунали в околишній порожняві (Коцюб.). Засипано землею, щоб сховати від потомків навіть згадку про те місце, де в попідземна порожність (Грінч.). І на возі, і в хаті, і в голові у його порожнеча (Кониськ.). Без тебе жить - безглуздий жарт, і світ весь - порожнеча. (Франко). Двері в возовню стоять отвором, і чорна пустка вигляда звідти, як з беззубого рота (Коцюб.). Там, де пустка замість серця, поратунку вже не буде (М. Ворон.). Вічна пустиня в животі, вічна пустиня в голові (Тобіл.)]. Торичеллиева -та - барометрична або Торичеллієва порожнява. -та бомбы - порожність, порожнява бомби. -та в (на) душе, на сердце - порожнеча в (на) душі, на серці, в середині. [Незнайома обстанова, чужі люди та якась порожнеча на душі в неї нагадували, що її вибито з колії звичайного життя (Єфр.). Вона почувала в середині якусь прикру порожнечу (Л. Укр.)];
    2) (тщета, ничтожность) порожнеча, пустота, марність, марнота, нікчемність (-ности). -та жизни - порожнеча життя, життьова порожнеча. -та человеческих порывов, стремлений - марність, нікчемність людських пориваннів, змаганнів.
    * * *
    1) (качество, свойство) поро́жність, порожне́ча, порожня́ва, поро́жня пустота́: безлю́дність; пустота́, порожни́стість; пустота́, поро́жність; ма́рність
    2) ( ничем не заполненное пространство) порожне́ча, порожня́ва, порожни́на, пустота́
    3) техн., горн. пустота́

    Русско-украинский словарь > пустота

  • 63 раздирать

    несов.; сов. - разодр`ать
    роздира́ти, розде́рти, -ру́, -ре́ш и розідра́ти (роздеру́, роздере́ш) и мног. пороздира́ти; ( разрывать) розрива́ти, розірва́ти (розірву́, розі́рвеш) и мног. порозрива́ти; (на части, в клочки) шматува́ти, -ту́ю, -ту́єш, пошматува́ти, розшмато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розшматува́ти; ( надвое) розпана́хувати, -на́хую, -на́хуєш, розпана́хати, ( рывком) розни́зувати, -зую, -зуєш, розниза́ти, -нижу́, -ни́жеш; (сердце, душу) кра́яти (кра́ю, кра́єш) и розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти

    \раздирать дира́ть се́рдце — кра́яти (розкра́ювати, роздира́ти, шматува́ти) се́рце

    Русско-украинский словарь > раздирать

  • 64 разрывать

    I несов.; сов. - разорв`ать
    розрива́ти, розірва́ти (розірву́, розі́рвеш) и мног. порозрива́ти; ( раздирать) роздира́ти, розде́рти и розідра́ти (роздеру́, роздере́ш) и мног. пороздира́ти; ( на куски) шматува́ти, -ту́ю, -ту́єш, пошматува́ти, розшмато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розшматува́ти; ( надвое) розпана́хувати, -на́хую, -на́хуєш, розпана́хати; ( рывком) розни́зувати, -зую, -зуєш, розниза́ти, -нижу́, -ни́жеш; (отношения, связь) порива́ти, порва́ти; (сердце, душу) кра́яти (кра́ю, кра́єш) и розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти
    II несов.; сов. - разр`ыть
    розрива́ти, розри́ти, -ри́ю, -ри́єш и мног. порозрива́ти; ( раскапывать) розко́пувати, -пую, -пуєш, розкопа́ти и мног. порозко́пувати; (раскидывать, приводить в беспорядок) розкида́ти, розки́дати и мног. порозкида́ти, перерива́ти, перери́ти

    Русско-украинский словарь > разрывать

  • 65 растерзывать

    несов.; сов. - растерз`ать
    1) роздира́ти, розде́рти, -деру́, -дере́ш и розідра́ти (роздеру́, роздере́ш) и мног. пороздира́ти, розте́рзувати, -зую, -зуєш, розтерза́ти, розша́рпувати, -пую, -пуєш, розша́рпати, шматува́ти, -ту́ю, -ту́єш, пошматува́ти, розшмато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розшматува́ти; (сердце, душу) кра́яти (кра́ю, кра́єш) и розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти

    волк \растерзывать за́л овцу́ — во́вк розде́р (розідра́в, пошматува́в, розшматува́в) вівцю́

    \растерзывать за́ть се́рдце — розкра́яти (пошматува́ти, розшматува́ти) се́рце

    2) (перен.: приводить в беспорядок) шматува́ти, пошматува́ти; см. растрёпывать 1)

    Русско-украинский словарь > растерзывать

  • 66 растерзываться

    несов.; сов. - растерз`аться
    1) ( мучиться) му́читися, зму́читися; (о сердце, душе: разрываться) розкра́юватися, -кра́юється, розкра́ятися
    2) страд. несов. роздира́тися, розша́рпуватися, -пується, шматува́тися, -ту́ється, розшмато́вуватися, -то́вується; розкра́юватися; шматуватися

    Русско-украинский словарь > растерзываться

  • 67 ретивый

    1) ( старательный) запопа́дливий и диал. запопа́дний, рете́льний; ( усердный) щи́рий; ( рьяный) завзя́тий, заповзя́тий; ( к работе) беручки́й, берки́й
    3) (живой, резвый) жва́вий; ( о лошади) баски́й
    4) ( о сердце) фольк. палки́й, гаря́чий

    Русско-украинский словарь > ретивый

  • 68 сжимать

    несов.; сов. - сжать
    1) стиска́ти и сти́скувати, -кую, -куєш, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; ( сдавливать) затиска́ти и зати́скувати, зати́снути, згні́чувати, -чую, -чуєш, згніти́ти (згнічу́, згніти́ш); ( зубы сильно) зці́плювати, -люю, -люєш и ці́пити, -плю, -пиш, зціпи́ти и мног. позці́плювати, стина́ти, стя́ти и зітну́ти, -ну́, -не́ш

    сжать в объя́тиях — сти́снути в обі́ймах

    сжать изложе́ние — ви́класти сти́сло, сти́снути ви́клад

    2) (что - стеснять - горло, сердце, грудь) зда́влювати, -лює, здави́ти, -вить, сти́скувати и стиска́ти, сти́снути (що), хапа́ти, ухопи́ти, (ухо́пить) (за що)

    сжа́ло се́рдце — здави́ло (сти́снуло) се́рце, ухопи́ло за се́рце

    3) ( соединять вместе) стуля́ти и сту́лювати, -люю, -люєш, стули́ти, -лю, -лиш; (при указаний на характер действия - губы, пальцы) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти

    сжать гу́бы — стули́ти (сти́снути) гу́би

    Русско-украинский словарь > сжимать

  • 69 содрогаться

    несов.; сов. - содрогн`уться
    здрига́тися, здригну́тися и диал. здригну́ти, сов. здвигну́тися; (о человеке, сердце) стрі́пуватися, -пуюся, -пуєшся, стріпну́тися и усилит. стріпону́тися; ( о человеке) стру́шуватися, -шуюся, -шуєшся, струси́тися (струшу́ся, стру́сишся) и струсну́тися и усилит. струсону́тися; ( сотрясаться) двигті́ти, -гти́ть, задвигті́ти и продвигті́ти ( об окончившемся действии), потряса́тися, потрясти́ся

    Русско-украинский словарь > содрогаться

  • 70 стучать

    сту́кати, усилит. стукоті́ти, -кочу́, -коти́ш, стукота́ти, -кочу́; -ко́чеш; ( о сердце) калата́ти; (сильно во что-л.) грю́кати, усилит. грюкота́ти, -кочу́, -ко́чеш, грюкоті́ти, -кочу́; -коти́ш, гря́кати; ( глухо и тяжело) гу́пати; ( часто и мелко) дріботі́ти, -бочу́, -боти́ш, дрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш; ( цокать) цо́кати, усилит. цокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, цокоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    \стучатьть зуба́ми — цо́кати (клацать: кла́цати) зуба́ми

    зу́бы \стучать ча́т — зу́би цо́кають (цоко́чуть, цокотя́ть; кла́цають)

    Русско-украинский словарь > стучать

  • 71 терзаться

    1) му́читися; терза́тися; ( нравственно) гри́зтися, диал. з'їда́тися; ( раскаянием) кара́тися; (о сердце, душе) кра́ятися, розкра́юватися
    2) страд. роздира́тися, шматува́тися; му́читися; терза́тися; гри́зтися

    Русско-украинский словарь > терзаться

  • 72 тесниться

    1) ти́снутися, тісни́тися; ( толпиться) товпи́тися, юрби́тися; ю́рмитися и юрми́тися, ( на небольшом пространстве) ку́пчитися, диал. ку́питися; ( располагаться тесно) тули́тися, -литься

    \тесниться в толпе́ — ти́снутися в на́товпі (в юрбі́, в ю́рмі́)

    \тесниться к кому́ — ти́снутися до ко́го

    2) (болезненно сжиматься - о сердце, груди) стиска́тися, сти́скуватися; (сдавливаться) зда́влюватися
    3) страд. тісни́тися; стиска́тися, сти́скуватися, спира́тися; ти́снутися; утиска́тися, ути́скуватися; гноби́тися; спира́тися; души́тися; стиска́тися, сти́скуватися

    Русско-украинский словарь > тесниться

  • 73 тосковать

    1) (о ком-чём, по кому-чему) тужи́ти (за ким-чим, по кому-чому), нудьгува́ти, нуди́тися и нуди́тися (за ким-чим); ( томиться) скні́ти (за ким-чим); диал. банувати (за ким); ( впадать в уныние) удава́тися в ту́гу (за ким-чим)
    2) (болеть, ныть) диал. ни́ти; (о сердце, груди) скні́ти, скі́млити

    Русско-украинский словарь > тосковать

  • 74 тук

    I сущ.
    1) с.-х. тук, -у
    2) ( перегной) перегні́й, -гно́ю
    3) (жир, сало) тук, -у
    II межд.
    тук, стук, туц, буц; ( о сердце) тьох

    тук-тук — тук-ту́к, стук-сту́к

    Русско-украинский словарь > тук

  • 75 Затро[а]гивать

    затрогать, затронуть что (коснуться) торкатися, торкнутися чого и (реже) торкати, торкнути що, дотикатися, дотикнутися и діткнутися чого; кого (задевать) - зачіпати и зачіпляти, зачепити, займати, за(й)няти (о мног.) позачіпати, позаймати кого, що, (первому) налазити, налізти на кого. [Я його не чіпаю, а він сам налазить (Звин.)]. Он первый -нул меня - він перший зачепив (зайняв) мене, він перший наліз на мене. [Та хіба-ж я вас, пане, зачепив? Тож ви мене заняли (Грінч.)]. -вать вопрос о чём - торкатися питання (справи) про що, зачіпати (порушувати, займати) питання (справу) про що. [Простіть, що я зараз торкнувся грубого й цинічного пункту (Крим.). Картина народнього життя, в якій зачеплено найближчі і найпекучіші народні справи (Грінч.)]. -вать, -нуть за живое кого - діймати, дійняти до живого кого, доходити, дійти кому до живого, уражати, уразити кого - (сильно) дозоляти, дозолити кому (до живих печінок); срвн. Задевать. -вать чью душу, сердце - займати (порушувати) душу, серце кому. [Сі приказки займають душу зглибока (Хата). Тихо так усюди, тільки соловейки співають… так душу твою й займає (Г. Барв.). І тими піснями всім серце порушу (Самійл.)]. Чем тебя особенным -нули? - (образно) хіба (чи) тебе возом зачепили? Затронутый - торкнутий, діткнений, порушений, зачеплений, зайнятий.

    Русско-украинский словарь > Затро[а]гивать

  • 76 Мая[е]та

    1) см. Маяние 2 и 3. Сердце в -те - серце в нудьзі.
    2) (хлопотливый труд) важка, морочлива, клопітна праця; (колотьба) бідування, злиднювання.

    Русско-украинский словарь > Мая[е]та

  • 77 Нащемлять

    нащемить
    1) что на чём - витискати и витискувати, витиснути, (о мног.) повитискувати що на чому;
    2) -мить - а) (орехов) надушити (надавити) (горіхів); б) (о сердце) нащеміти, наскиміти, нанити. Нащемлённый -
    1) витиснений и витиснутий, повитискуваний;
    2) надушений, надавлевий. -ться - витискатися и витискуватися, бути витискуваним, витисненим и витиснутим, повитискуваним и т. п.

    Русско-украинский словарь > Нащемлять

  • 78 Неотходчивый

    невідхідливий, (сильнее) запеклий. -вое сердце - запекле (невідхідливе) серце, запекла душа.

    Русско-украинский словарь > Неотходчивый

Страницы

См. также в других словарях:

  • СЕРДЦЕ — [рц] сердца, мн., сердца, сердец, сердцам, ср. 1. Центральный орган кровообращения, мускульный мешок, у человека находящийся в левой стороне грудной полости. «Пощупайте ка, как у меня сердце бьется.» Чехов. Болезни сердца. Порок сердца… …   Толковый словарь Ушакова

  • СЕРДЦЕ — ср. (cor, cordis?) грудное черево, принимающее в себя кровь из всего тела, очищающее ее чрез легкие и рассылающее обновленную кровь по всем частям, для питания, для обращения ее в плоть. Сердце, у человека, полая, сильная мышца, разгороженная… …   Толковый словарь Даля

  • СЕРДЦЕ — СЕРДЦЕ. Содержание: I. Сравнительная анатомия........... 162 II. Анатомия и гистология........... 167 III. Сравнительная физиология.......... 183 IV. Физиология................... 188 V. Патофизиология................ 207 VІ. Физиология, пат.… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Сердце — (cor) является главным элементом сердечно сосудистой системы, обеспечивающим кровоток в сосудах, и представляет собой полый мышечный орган конусообразной формы, располагающийся за грудиной на сухожильном центре диафрагмы, между правой и левой… …   Атлас анатомии человека

  • Сердце — Человек * Брак * Девушка * Детство * Душа * Жена * Женщина * Зрелость * Мать * Молодость * Муж * Мужчины * Он и Она * Отец * Поколение * Родители * Семья * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Сердце (значения) — Сердце: Сердце фиброзно мышечный орган ряда живых существ, обеспечивающий ток крови по кровеносным сосудам. Сердце человека мышечный орган человека, обеспечивающий ток крови по кровеносным сосудам. Искусственное сердце технологическое устройство …   Википедия

  • сердце — Грудь, душа. Стеснилась грудь ее тоской. И щемит и ноет, болит ретивое . Кольц. Вся внутренность его замирала . Тург. Дух замирает от одной мысли . Гончар. См. душа.. болеть сердцем, брать за сердце, взять к сердцу, вливать в сердце, врезаться в… …   Словарь синонимов

  • сердце — (2) 1. Внутренний мир человека, совокупность его чувств, мыслей, переживаний: ...истягну (Игорь) умь крѣпостію своею и поостри сердца своего мужествомъ, наплънився ратнаго духа. 5. Ваю храбрая сердца въ жестоцемъ харалузѣ скована, а въ буести… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • СЕРДЦЕ — (соr), центральный орган кровеносной системы животных, сокращениями к рого осуществляется циркуляция крови или гемолимфы по сосудам. У большинства животных последоват. сокращение отделов С. и строение его клапанов обеспечивают односторонность… …   Биологический энциклопедический словарь

  • сердце ноет — См …   Словарь синонимов

  • Сердце Кондракара — Так Сердце выглядит в мультфильме Сердца Кондракара талисман. Он объединяет все стихии, подвластные стражницам, в единую энергию. По легенде древняя Нимфа, разгневанная бессердечием своего отца, превратилась в дракона и покинула свой дом, оставив …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»