Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(о+музыке)

  • 1 музыкальный

    музичний, музикальний. -ный инструмент - музичний інструмент. -ный вечер - музична вечірка, музичний вечір (-чора). [Музичний і читальний вечір (Основа 1862)]. -ные ноты - музичні ноти. -ное сочинение - музичний твір (р. твору). -ный слух - музикальний слух. -ный ящик - мелодіон (-на).
    * * *
    2) (одарённый способностью к музыке; мелодичный) музи́чний, музика́льний

    музыка́льная нату́ра — музи́чна (музика́льна) нату́ра

    Русско-украинский словарь > музыкальный

  • 2 врать

    брехати (сов. збрехати, брехнути), побріхувати, брехню точити; (шутл.) з правдою розминатися, москаля везти (підпускати), з губи халяву робити, тумана пускати, кулі лити. Врать сильно - тяжко брехати. Врать искусно - щільно брехати. Он врёт неискусно - бреше, аж пальці знати. Врёт в глаза - в живі очі бреше. Врёт как сивый мерин - бреше як рябий собака. Врёт во всю ивановскую - бреше на всі заставки, бреше аж куриться. Ты врёшь - брехали твого батька діти; либонь ти з Брехунівки прийшов. Помогать врать - підбріхувати.
    * * *
    бреха́ти; (в пении, музыке) фальши́вити

    Русско-украинский словарь > врать

  • 3 грянуть

    (о громе) гримнути, гурконути, гуркнути, торохнути; (о громе и музыке) ударити; (о пушке) гримнути, ревнути. [Ревнули гармати].
    * * *
    1) ( о звуке) гри́мнути, гря́нути; ( о громе) уда́рити; ( прозвучать) пролуна́ти
    2) (перен.: разразиться) ви́бухнути, спалахну́ти, гря́нути, поча́тися; (с силой запеть, заиграть) гри́мнути; ( наступить) наста́ти; ( произойти) ста́тися

    Русско-украинский словарь > грянуть

  • 4 дёрнуть

    -ся см. Дёргать, -ся.
    * * *
    1) см. дёргать 1), 2)
    2) (отправиться куда-л.) майну́ти, махну́ти; чкурну́ти, дерну́ти
    3) ( выпить) хильну́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти, хлепну́ти, сми́кнути и усилит. смикону́ти, теле́пнути
    4) (о музыке, танце) ушква́рити, ужа́рити, урі́зати

    Русско-украинский словарь > дёрнуть

  • 5 дотягивать

    дотянуть
    1) см. Дотаскивать, дотащить. [Як віл в ярмі, оттак я день за днем свій плуг тяжкий до краю дотягаю (Франко)];
    2) дотягати, дотягти, докаланити, докоротати. [Хоч як береглися з сіном, а тільки до половини зими дотягли (Грінч.). Докаланив він дня і зразу, як тільки стемніло, побіг до дівчини. Так-сяк, то тим, то сим докаланили вечір. Де мені віка свого докоротати]. Дотянуть до известного времени, скупо пользуясь чем - (вульг. провинц.) докандибити. [Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити?];
    3) (в музыке, пении) доносити, витягати, витягти. [Кузино, ви не доносите в тонах на пів-аршина, - саркастично сказала Христина (Неч.-Лев.). Починайте нижче, бо так я не витягну].
    * * *
    несов.; сов. - дотян`уть
    дотяга́ти и дотя́гувати, дотягти́ и дотягну́ти

    Русско-украинский словарь > дотягивать

  • 6 живой

    I. см. Жив.
    II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];
    2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];
    3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;
    4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].
    * * *
    живи́й; живу́щий

    в \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти

    \живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту

    на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч

    Русско-украинский словарь > живой

  • 7 наяривать

    (жарить) шкварити, нашкварювати, жарити, нажарювати, смалити, насмалювати, чесати, чухрати, тяти и тнути; (на музык. инструм.) затинати, витинати, тяти и тнути, різати, нарізувати, вигравати на чому. [В шинку хтось так на бубні витинає, що аж стріха ходором ходить (Кониськ.). Музики тяли з усієї сили (Грінч.). А за мною молодою сім кіп хлопців чередою в цимбалоньки тнуть (Пісня). Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що й розібрати не можна (Квітка)].
    * * *
    шква́рити, нашква́рювати, -рюю, -рюєш; (о музыке, танцах) рі́зати (рі́жу, рі́жеш), витина́ти, затина́ти, тя́ти (тну, тнеш), тну́ти, утина́ти

    Русско-украинский словарь > наяривать

  • 8 обучать

    -ся, обучить, -ся чему учити, -ся, навчати, -ся, навчити, -ся, вивчати, -ся, вивчити, -ся чого. -ить кого чтению и письму - навчити кого читати й писати. -иться музыке и пению - навчитися музики і співів. -ать муштре - муштрувати кого. Обученный чему - навчений, вивчений чого.
    * * *
    несов.; сов. - обуч`ить
    навча́ти и учи́ти, навчи́ти и понавча́ти, науча́ти, научи́ти и понау́чувати; ( выучивать) вивча́ти, ви́вчити и повивча́ти, виу́чувати, ви́учити и повиу́чувати

    Русско-украинский словарь > обучать

  • 9 откалывать

    отколоть
    1) что от чего - відколювати, відколоти що від чого;
    2) (отшпиливать) відшпилювати, відшпилити що;
    3) (о пляске) шкварити, ушкварити, тяти, утяти, віддирати, вибивати. -вать трепака - вибивати гопака. Срв. Жарить 2; (штуку) витинати, утяти, утнути, платати, відплатати (о мног. наплатати чого), справляти, справити, стругнути, вдерти, впороти що. Такие штуки -вает, что беда - таких штук витинає, що лихо! Отколотый -
    1) відколотий, відколений;
    2) відшпилений;
    3) ушкварений…
    * * *
    I несов.; сов. - откол`оть
    1) відко́лювати, відколо́ти; ( обкалывать) обко́лювати, обколо́ти
    2) (говорить, делать что-л. неожиданное, неуместное) витина́ти, ви́тнути и ви́тяти, тну́ти, утну́ти, тя́ти, утя́ти, несов. устругну́ти; (о танцах, музыке) шква́рити, ушква́рити, затина́ти, затну́ти и затя́ти, учи́стити (несов.), несов. креса́ти, віддира́ти; (несов.: отплясывать) сади́ти
    II несов.; сов. - откол`оть
    ( отшпиливать) відшпи́лювати, відшпили́ти

    Русско-украинский словарь > откалывать

  • 10 отхватывать

    отхватить
    1) (отрубить) відчесати. [Так голову за один мах і відчесав йому]; (отрубать, отрывать что-л. или кусок чего-л.) відбатовувати, відбатувати, відшматовувати, відшматувати. [Рубав чоловік дрова та й одбатував собі добрий шматок литки];
    2) (отломать кусок чего-л.) відпайовувати, відпаювати;
    3) (захватывать) відхоплювати, відхопити, ухопити що. [Даючи гроші під заставу, одхоплює нивку по нивці від бідноти (П. Мирн.)]; (расхватывать) розхоплювати, розхопити;
    4) (делать что-л. бойко, лихо) віддирати, відодрати, затинати, затяти, тнути, втяти. [Гопака гуртом оддирають]. Срв. Жарить 2, Запузыривать;
    5) (устроить) устригти, утяти.
    * * *
    несов.; сов. - отхват`ить
    1) ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати, відкра́ювати, відкра́яти, відчикри́жувати, відчикри́жити; (несов.: резким движением оторвать, отрезать) відшматува́ти, відпаюва́ти; ( отсекать) відтина́ти, відітну́ти и відтя́ти и повідтина́ти, відчі́сувати, відчеса́ти; ( отрубать) відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати, відчухра́ти (несов.), відбато́вувати, відбатува́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; ( откусывать) відку́шувати, відкуси́ти и повідку́шувати
    2) (приобретать, заполучать) захо́плювати, захопи́ти и позахо́плювати, зага́рбувати, зага́рбати
    3) (делать бойко, залихватски) тну́ти и тя́ти, утну́ти и утя́ти, затина́ти, затну́ти и затя́ти, віддира́ти (несов.), несов. удра́ти; ( чесать) чеса́ти, учеса́ти; ( шпарить) шпа́рити, відшпа́рити; (несов.: отплясывать) витанцьо́вувати, сади́ти; (о танцах, музыке) креса́ти (несов.), несов. учи́стити
    4) ( отдёргивать) відсми́кувати, відсмикну́ти

    Русско-украинский словарь > отхватывать

  • 11 партия

    1) партія, сторона, (гал. устар.) сторонництво. [Комуністична партія];
    2) (отряд военный) загін (-гону), відділ (-лу), (навербованный) затяг (-гу). [А козаки тимчасом сунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи (Куліш). Ой, де-ж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав на Вкраїні, водячи затяги]; (группа) ватага, гурт, валка, батова, батівня, бурса, бурта, банда, (о чумаках) ходка. [Аж онде яка батова од шинку йде (Канів. п.). Чимала бурса (бурта) косарів пішла, - чи не на Дін? (Полт. г.). Яка-ж ватага розбишак (Котл.). Женуть гуртами християн у колізей (Шевч.). Валка новобранців (М. Левицьк.). Чумацька валка (Коцюб.). Ходка чумаків (М. Вовч.)]; см. Отряд;
    3) торг. - партія, гурт;
    4) (об игре, игроках) партія, (диал.) грайка. [Ходіть до мене на грайку];
    5) муз. - партія. [Басова партія];
    6) (о брачной партии) партія, пара.
    * * *
    I п`артия
    полит.
    па́ртія
    II
    (группа; в музыке, игре) па́ртія; ( группа) гру́па

    Русско-украинский словарь > партия

  • 12 пристрастие

    1) (к чему) замилування, замилованість, залюбленість у чому, прилюбність, пристрасть до чого. [Маючи вже дорослих дітей, не кидає марної пристрасти до уборів (Ор. Левиц.)]. Иметь -тие к чему - бути замилованим, залюбленим у чому, бути прилюбленим до чого, кохатися, милуватися в чому. [Кохався над усе в злочинстві та мерзоті (Самійл.). Милується в описах як-раз цієї животної сторони (Єфр.)]. Он имеет -тие к музыке - він кохається в музиці. См. Пристращаться к чему;
    2) (односторонее, неправильное суждение о чём) небезсторонність, необ'єктивність до чого, сторонність. [Таким побитом виходить цілковита сторонність авторова (Грінч.). Така сторонність судді не личить]. В этом деле он выказал -тие - в цій справі він виявив необ'єктивність (сторонність). -тие в судье недопустимо - сторонність для судді неприпущенна річ;
    3) допрос с -тием - допит з загрозами, з муками (тортурами).
    * * *
    1) при́страсть, -ті

    име́ть \пристрастие к чему́ — коха́тися в чо́му, ма́ти при́страсть до чо́го

    2) (несправедливое суждение, отношение) небезсторо́нність, -ності; ( предвзятость) упере́дженість; ( предубеждение) упере́дження
    3) ( угроза) погро́за

    допро́с с пристра́стием — ист. до́пит (-у) з торту́рами (з погро́зами); перен. суво́рий до́пит

    Русско-украинский словарь > пристрастие

  • 13 разногласить

    1) (в пении, музыке) різноголо́сити, -ло́шу, -ло́сиш
    2) (в чём - во мнениях, взглядах) розходи́тися, -джуся, -дишся (в чому); ( несходиться) не схо́дитися (на чому, в чому); ( несовпадать) не збіга́тися (в чому)
    3) ( противоречить) супере́чити; пере́чити

    Русско-украинский словарь > разногласить

  • 14 соврать

    збреха́ти (збрешу́, збре́шеш); (в пении, музыке) сфальшувати, -шу́ю, -шу́єш, сфальши́вити, -влю, -виш

    Русско-украинский словарь > соврать

  • 15 такт

    I
    (в музыке, движениях) такт, -у

    в \такт — у такт

    выбива́ть \такт — вибива́ти такт

    II
    ( чувство меры) такт, -у

    без та́кта кто-ли́бо — без та́кту (безта́ктний) хто-не́будь

    челове́к с та́ктом — люди́на з та́ктом, такто́вна люди́на

    чу́вство та́кта — почуття́ та́кту

    Русско-украинский словарь > такт

  • 16 ударять

    несов.; сов. - уд`арить
    1) би́ти и ударя́ти, уда́рити; ( с глухим звуком) гу́пати и гупоті́ти, гу́пнути; (стучать, колотить) калата́ти, калатну́ти, несов. гамсе́лити; ( о запахе) шиба́ти, шибну́ти и шибону́ти; (сов.: о музыке, танцах) ушква́рити, ушпа́рити, учи́стити, учеса́ти, урі́зати
    2) (за кем - несов.: ухаживать) прост. залиця́тися, лиця́тися, упада́ти
    3) ( выделять ударением) прост. наголо́шувати, наголоси́ти; ударя́ти, уда́рити; (нажимать, подчёркивая) натиска́ти и нати́скувати, нати́снути

    Русско-украинский словарь > ударять

  • 17 Наразноголосить

    -ся (в пении, музыке) нарізнити, -ся.

    Русско-украинский словарь > Наразноголосить

См. также в других словарях:

  • музыке — учиться музыке • непрямой объект, начало, знание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Постмодернизм в музыке — Музыка постмодернизма может быть рассмотрена как музыка эпохи постмодерна или музыка, которая следует эстетическим и философским направлениям постмодернизма. Как музыкальный стиль, постмодерн включает характерные черты художественного… …   Википедия

  • ИСТОРИЧЕСКАЯ ТЕМА В МУЗЫКЕ — С древнейших времен ист. материал получал отражение в нар. песне (см. Исторические песни). Ист. тема разрабатывалась и в рамках ср. век. церк. музыки (напр., рус. стихиры 12 в., посв. князьям Борису и Глебу). Возникшие в 17 в. в Европе опера и… …   Советская историческая энциклопедия

  • Открытая модель в музыке — Необходимо проверить качество перевода и привести статью в соответствие со стилистическими правилами Википедии. Вы можете помочь улучш …   Википедия

  • Метр (в стихосложении и в музыке) — Метр, 1) М. в стихосложении, размер стихотворный, отличающая стихи от прозы ритмическая упорядоченность, в соответствии с которой текст, помимо смыслового (синтаксического) членения, делится на специфически стиховые метрические единицы стопы,… …   Большая советская энциклопедия

  • ЛИТЕРАТУРА ПО МУЗЫКЕ — (исследования, биографии, критика и т.п.) развивалась в России параллельно с музык. жизнью. Прочные корни стала она пускать лишь с 60 х годов 19 в., когда Серов положил основание русской музык. критике, а братья Рубинштейны, основатели двух… …   Музыкальный словарь Римана

  • 1920 год в музыке — 1918 1919  1920  1921 1922 См. также: Дру …   Википедия

  • 1887 год в музыке — 1885 1886  1887  1888 1889 См. также: Другие события в 1887 году События в театре и События в кин …   Википедия

  • 2011 год в музыке — 2009 2010  2011  2012 2013 См. также: Др …   Википедия

  • Женщины в зарубежной популярной музыке (справочник) — Женщины в зарубежной популярной музыке Женщины в зарубежной популярной музыке (НОТА Р, 2004) Жанр: энциклопедический справочник Автор …   Википедия

  • Женщины в зарубежной популярной музыке — Женщины в зарубежной популярной музыке …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»