-
41 вытечь
s'écouler; couler vi ( о глазе)вода́ вы́текла из бо́чки — l'eau s'est écoulée de la barrique
-
42 вытечь
-
43 вытекший
( о глазе) ағып түскен -
44 глаз
око (ум. - очко, очечко, оченя, оченятко; мн. - очі, очка, оченята, оченятка, очиці, віченьки); (пренебр. - очища, очиська, зіньки, сліпи, сліпаки); (о глазах на выкате) вирла, баньки, булькані, балухи, очі зверху. В глаза - в очі, у вічі, притьма, очевисто. [Як маєш казати по-за очі, - притьма (в-вічі) кажи. Йому самому очевисто повідати хочу]. Прямо в глаза - у живі очі. За глаза - а) позаочі, позаочима. [Так я скажу і в-вічі, і позаочі. А позаочима що він виробляє!] б) аж надто. [Цього аж надто стане]. На глазах, перед глазами - перед очима, при очах, перед віччю, в оці, під оком, увіччю, в-очу, в-очевидьки, в-очевидь, в-очевидячки. [Увіччю вона та й вона (Мирн.). Христі, мов живе, усе те стало в-очевидячки (Мирн.). Голова в-очевидь сивіє]. В глазах - в очу. [Од сонця так пожовтіло в очу]. Во все глаза - на все око, у дві оці. На глаз - як глянути, як на око. [Як глянути, то пудів з вісім буде, а на вагу хто й зна скільки потягне]. С глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на-сам з ким, у чотири очі, на дві парі очей, на самоті. [Я та мама зосталися на самоті (Крим.)]. С глаз чьих - сперед кого. Своими глазами - на свої очі, на власні очі, очевидячки, наочне, очевисто. [Як не віриш, то побачиш сам очевидячки (Звин.)]. Дурной глаз (сглазящий), порча - наврочливе око, урічливі очі, прозір. Человек с дурным глазом - лихий на очі. От глазу (от сглаза) - з очей, від уроків. Простым, невооружённым глазом - на просте (голе) око, простим (голим) оком. Одним глазом - на одно око. [Тільки на одно око може бачити]. С блестящими ясными глазами - ясноокий, яснозорий. Со светлыми глазами - білозорий. С глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны - видроокий. И в глаза не видал - і на очі не бачив, і на очах не бу(ва)ло. Для отвода глаз - про людське око. Куда глаза глядят - куди очі, куди ведуть очі, світ за очі, навмання, навмани, галасвіта. Не на чем и глаз остановить - нігде й оком зачепитися. Не показаться на глаза - на очі не датися. Прочь с глаз - геть з-перед очей, згинь мені з очей! Глаз не отведешь от чего - очі бере на себе що. Глазки строить - бісики пускати, бісики очима посилати, очима прясти, моргати на кого. Глаза закрывши - сліпма, осліп. Ни в одном глазе - ані же, ані трішечки. [Пили разом однаково, ті двоє п'янісінькі, а цей - ані же].* * *о́коглаза́ — мн. о́чі, род. п. оче́й
в глаза́ говори́ть, сказа́ть — в о́чі (у вічі) говори́ти, сказа́ти
в глаза́ не вида́ть кого́ — і на о́чі (в о́чі, у ві́чі) не ба́чити кого́
в глаза́х (пе́ред \глаз за́ми) стоя́ть — в оча́х (пе́ред очи́ма) стоя́ти
куда́ глаза́ глядя́т [идти́, брести́] — світ за о́чі (куди́ о́чі сві́тять, куди́ о́чі ди́вляться, куди о́чі ба́чать, куди́ о́чі спа́ли; наобум, наугад: навмання́) [іти́, брести́]
с глаз доло́й [уйти, убра́ться] — геть з-пе́ред (з) оче́й [зійти́, піти́]
с гла́зу на \глаз — віч-на́-віч, сам на сам, на самоті́
смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в оба гла́за) — пи́льно диви́тися, видивля́тися
-
45 глазет
глазурована (глясована) парча, глясет (руссизм глазет), зла[о]тоглав, сріблоглав. Глазетовый - з глазурованої (глясованої) парчі, глясетовий, злотоглавий, сріблоглавий.* * *текст.глазе́т, -у; злотогла́в, -у -
46 глазетовый
текст.глазе́товий; злотогла́вий -
47 косеть
коситися, кривитися, (о глазе) кривіти, кривішати. Глаз у него -сеет - він кривішає на око, око йому кривішає.* * *става́ти ко́сим, косі́ти -
48 прищуривание
прищурение мружіння, примружування, прищур[л]ювання, прижмурювання, приплющування; (об одном глазе ещё) прискалювання, заскалювання, оконч. примруження, прищур[л]ення, прижмурення, приплющення, прискалення, заскалення (ока, очей).* * *прищу́лювання; примру́жування, прижму́рювання, приплю́щування -
49 Косинить
см. II. Косить 2 (о глазе). -
50 глаз
* * *— вочы мае не бачылі б каго-чаго, вочы (мае) не глядзелі б на каго-штоделать большие глаза, смотреть большими глазами
— рабіць вялікія вочы, глядзець вялікімі вачамікуда глаза глядят (идти, брести)
— куды вочы глядзяць (ісці, брысці)на глазах чьих (у кого, кого)
— на вачах чыіх (у каго, каго)с глаз долой (уйти, убраться и т.п.)
— прэч з вачэй (пайсці)— з вока на вока, вока на вока, сам-насам— не зводзіць (не спускаць) вачэй з каго-небудзь, мець на воку каго-небудзьза глаза (достаточно, хватит)
— аж занадта— з якімі вачамі з'явіцца (паявіцца, паказацца) куды— змераць вачамі, акінуць вокамглядеть смерти (опасности, гибели и т.п.) в глаза
— глядзець смерці (небяспецы, гібелі и т.п.) у вочыза глаза (говорить, ругать, называть и т.п.)
— за вочы (гаварыць, лаяць, называць и т.п.)из глаз (скрыться, исчезнуть, пропасть и т.п.)
— з вачэй (схавацца, знікнуць, прапасці и т.п.)насколько хватает глаз, куда достаёт глаз
— як вокам скінуць (схапіць, ахапіць, акінуць, згледзець)не в бровь, а (прямо) в глаз
— не ў брыво, а ў вокане знать, куда глаза деть
— не ведаць, куды вочы дзець -
51 невооруженный
unarmed; unaided, naked (о глазе и т.п.)* * ** * ** * *armlessunarmedunassisted -
52 глазеть
несов. - глазе́ть, сов. - поглазе́ть; (на вн.) разг.stare (at), gape (at), gawk (at) -
53 невооруженный
-
54 глаз
-
55 глаз
-
56 кидать
ρ.δ. μ.1. ρίχνω, ρίπτω, πετώ, βάλλω, εξακοντίζω•кидать камнями πετροβολώ, λιθοβολώ•
кидать невод ρίχνω το δίχτυ•
кидать тень ρίχνω σκιά•
кидать свет ρίχνω φως•
кидать взгляд ρίχνω ματιά.
|| μτφ. εκφέρω (βάζω) απανωτά, βροχηδόν (ερωτήματα, παρατηρήσεις κ.τ.τ.).2. απρόσ μου προκαλεί, μου φέρνει, μου έρχεται (για ζέστη, τρόμο, ιδρώτα κ.τ.τ.)• сон меня -ет ύπνος μου έρχεται, νυστάζω•меня -ет то в жар, то в холод μου έρχεται μια ζέστη, μια κρύο•
его -ет в дрожь τον πιάνει τρεμούλα.
εκφρ.кидать грязью – βάζω γάνες, αμαυρώνω (κατηγορώ, κατακρίνω).1. ρίχνομαι, πετάγομαι, εξακοντίζομαι.2. κατευθύνομαι, τρέχω γρήγορα. || ορμώ•кидать в объятия ρίχνομαι στην αγκαλιά•
собаки -лись на него τα σκυλιά ορμούσαν κατ' επάνω του.
|| αρέσκομαι•дети -ются на сласти τα παιδιά ρίχνονται στα γλυκά.
3. πηδώ•кидать в реку ρίχνομαι στο ποτάμι.
4. στριφογυρίζω, περιφέρομαι, πηγαίνω πέρα-δώθε.εκφρ.кидать в глаза – βλ. бросаться в глазе• вино ή хмель -ется в голову μεθώ, μεπιώνει το κρασί•кровь -ется в голову – μον ανεβαίνει•то – αίμα. στο κεφάλι.. -
57 глаз
[glaz] m. (prepos. о глазе, в глазу, pl. глаза, gen. pl. глаз)1.1) occhio2) vistaблизорукие глаза — miopia (f.)
"Мартышка к старости слаба глазами стала" (И. Крылов) — "Con gli anni la vista della scimmia si indebolì" (I. Krylov)
3) pl. sguardoпровожать кого-л. глазами — seguire con lo sguardo
не спускать глаз с + gen. — non staccare gli occhi da
2.◆на глазах + gen. — sotto gli occhi di
на глаз — pressapoco, approssimativamente
положить глаз на + acc. — mettere gli occhi su (addocchiare)
закрывать глаза на что-л. — fare lo gnorri
не в бровь, а в глаз — cogliere nel segno
3.◇кто прошлое помянет, тому глаз вон — bando ai rancori!
с глаз долой - из сердца вон — lontan dagli occhi, lontan dal cuore
-
58 карий
прил.жогIара (о глазе человека)сагал бессадийхк бесса (о лошади) -
59 глаз
4 С м. неод. (род. п. ед. ч. \глаза и \глазу, предл. п. о \глазе и в \глазу, род. п. мн. ч. глаз) silm; голубые \глаза sinisilmad, карие \глаза pruunid silmad, sõstrasilmad, лукавые \глаза kavalad silmad, kaval v kelm pilk, запавшие \глаза aukuvajunud silmad, мутные \глаза tuhmid silmad, tuhm pilk, близорукие \глаза lühinägelikud silmad, \глаза навыкат(е) pungis silmad, pungsilmad, хозяйский \глаз peremehesilm, слепой на один \глаз ühest silmast pime, слёзы на \глазах pisarad silmis, со слезами на \глазах pisarsilmi(l), pisarad silmis, опустить \глаза silmi maha lööma; ‚дурной \глаз kuri v paha silm;тут нужен \глаз да \глаз kõnek. siin ei jõua küllalt valvas olla;не в бровь, а в \глаз kõnekäänd nagu rusikas silmaauku;темно, хоть \глаз выколи nii pime, et ei näe sõrme suhu pista;на \глаз silma järgi, silmaga mõõtes, umbes;не смыкает \глаз (1) ei saa sõba silmale, (2) ei lase silma looja;для отвода \глаз silmapetteks;с пьяных \глаз madalk. purjuspäi;с \глаз долой -- из сердца вон vanas. mis silmist, see südamest;\глаза на лоб лезут у кого madalk. silmad lähevad (imestusest) pärani v suureks;\глаза разбегаются vразбежались silme ees lööb v lõi kirjuks, võtab v võttis silmad kirjuks;\глаза на мокром месте у кого kõnek. kellel on silmad vesise koha peal (alati pisarais);идти куда \глаза глядят minema, kuhu jalad viivad;делать vсделать большие \глаза kõnek. suuri silmi tegema, silmi pärani ajama;проглядеть все \глаза kõnek. pikisilmi ootama v vaatama;отводить vотвести \глаза кому kõnek. kelle tähelepanu kõrvale juhtima;бить в \глаза кому kellele silma hakkama v torkama;во все \глаза глядеть vсмотреть на кого-что kõnek. üksisilmi v teraselt v hoolega vaatama v vahtima;в \глаза не видел кого kõnek. keda pole silmaga(gi) v ihusilmaga v kunagi näinud;в \глаза говорить vсказать кому kellele näkku v suu sisse ütlema;попасться на \глаза кому kelle silma alla sattuma;закрыть \глаза на что silma kinni pigistama ( mis koha pealt); (этого)за \глаза хватит vдовольно kõnek. sellest piisab täiesti, seda on ülearugi;за \глаза говорить tagaselja rääkima;пускать пыль в \глаза кому kõnek. kellele puru silma ajama;читать vвидеть по \глазам что mida silmist lugema;своим vсобственным \глазам не верит ei usu oma silmi;пожирать \глазами кого kõnek. keda-mida silmadega õgima;пробежать \глазами что millest pilku üle libistama, millele pilku peale heitma;на \глазах у кого kelle silma all v ees;смотреть vвидеть невооружённым \глазом palja silmaga vaatama v nägema;с \глазу на \глаз с кем kellega nelja silma all;как бельмо на \глазу у кого kõnek. kellele pinnuks silmas olema;сна нет ни в одном \глазу kõnek. ei saa sõba silmale;ни в одном \глазу у кого kõnek. pole tilkagi võtnud;у семи нянек дитя без \глазу vanas. liiga palju silmi ei näe hästi, palju kokki rikuvad supi -
60 косой
1. (о глазе) учикӣ2. (наклонный) эвункӣ
См. также в других словарях:
глазе́ть — глазеть, глазею, глазеешь … Русское словесное ударение
глазе́т — глазет … Русское словесное ударение
Глазе схема — (К. F. Haase, 1788 1865, нем. гинеколог) схема определения возраста плода по его длине: в первые 20 недель беременности длина плода в сантиметрах равна квадрату числа месяцев беременности, а в последние 20 недель числу месяцев, умноженному на 5 … Большой медицинский словарь
Глазе́рова щель — (fissura Glaseri; J.H. Glaser, 1629 1675, швейц. анатом) см. Каменисто барабанная щель … Медицинская энциклопедия
глазе́т — а, м. Род парчи с цветной шелковой основой и с вытканными на ней золотыми или серебряными узорами. [От франц. glacé лощеный] … Малый академический словарь
глазе́товый — ая, ое. Сделанный из глазета; покрытый глазетом. Я застал у него старичка в глазетовом кафтане. Пушкин, Капитанская дочка … Малый академический словарь
глазе́ть — ею, еешь; несов. прост. Смотреть на кого , что л. из любопытства как на зрелище. Нет, важно сказала она [Марфенька], я не пойду: девице неприлично высовываться на балкон и глазеть. И. Гончаров, Обрыв. Разбуженные шумом колхозники, ничего не… … Малый академический словарь
ни в одном глазе — См. трезвый... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ни в одном глазе нисколько, трезвый; как стеклышко, хоть бы в одном глазу, ни в одном глазу, трезвяк, тверезый … Словарь синонимов
ни в одном глазу(глазе) — (иноск.) никаких следов не заметно; совершенно трезв Ср. Он взял книги и, не заплатив ни одной копейки, и что всего лучше, после этой скаредной проделки дружески жмет мою руку и даже ни в одном глазу не показывает неловкости! Дружинин.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Ни в одном глазе — Ни въ одномъ глазѣ (иноск.) никакихъ слѣдовъ не замѣтно; совершенно трезвъ. Ср. Онъ взялъ книги и, не заплативъ ни одной копѣйки, и что всего лучше, послѣ этой скаредной продѣлки, дружески жметъ мою руку и даже ни въ одномъ глазу не показываетъ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
В глазе нет — у кого. Арх. О незначительной степени опьянения. АОС 9, 79 … Большой словарь русских поговорок