Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(от+жары)

  • 1 воспалительный

    запальний. [Запальна набряклість (пухлина). Запальні процеси]. Воспалительный налёт на губах от жажды, жары - смага.
    * * *
    мед.
    запальни́й

    \воспалительный проце́сс — запальни́й проце́с

    Русско-украинский словарь > воспалительный

  • 2 дышать

    дыхать
    1) дихати (-хаю, -хаєш и дишу, -шеш), віддихати. [Вільно дихає грудьми. Спить і тяжко дише. Грудям легко оддихати (Крим.)]. -шать полною грудью - дихати на повні груди. -шать тяжело вслух с сопением - сапати [Андрій голосно сапав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихтіти, (хрипло) харчати [Спали, харчали і хропли]. Тяжело -шать (запыхавшись от жары или работы) - хакати, хекати. [Душно Рябкові - бач аж хакає, язик висолопивши (Харк. п.). Як рубає, то хекає]. -шать ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) - хук[х]ати. [Дитина хукає на гаряче молоко. Хухає собі в руки]. См. Дуть 2. Едва -шит - дух ледве зводить, ледве дихає (дише). Огнём дышащий - огнедихатий. [Дракон огнедихатий (Кул.)]. Ды[о]хнуть - дихнути, дхнути [Бог дхне своїм духом, то й не буде його], хукнути (ртом). [Взяла тіста, хукнула - полетів голуб]. Отдыхать, отдышаться - віддихатися, віддихати;
    2) (веять) дихати, подихати [Перед світом дихає холодненький вітрець (Ворон.). Все подихало молодою парубочою красою (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддавати чим, пашіти (пашу, пашеш, паше) [Пахощами молодощів оддає його збірка (Єфр.). Духом сіножати паше усе свіжим (Манж.)], (нести) т[д]хнути [Його лице дхнуло щастям (Н.-Лев.). Кажете, що од мене дхне вища поезія? (от меня дышит высшей поэзией) (Крим.)]. Дышать неприязнью, злобою - важким (лихим) духом, пеклом дихати на кого. Дышать молодостью - віяти молодощами, молодіти. [Там молодіють кущі, як свіжі дівчата (Коц.)]. Ды[о]хнуть (повеять) - дихнути, подихнути. [Вітер не дихне. Подихнуло свіжим повітрям].
    * * *
    ди́хати, віддиха́ти; ( согревая) ху́кати, ху́хати; ( повевать) подиха́ти

    Русско-украинский словарь > дышать

  • 3 жар

    1) (солнечн. зной, искусств, теплота) жар (р. -ру), пал (р. палу), жарота, спека, спекота; см. Жара. [Тільки-що ввійшли в баню, аж жар такий, що не можна (Рудч.). Літній пал (Фр.)];
    2) (повышен. темп. челов. тела) жар, пал, (в)огонь (р. -гню), (болезн.) гарячка. [Так мене жар ухопив. З холоду кинуло в пал (Л. Укр.). Од цієї думки обняло її мов огнем. Прагне вона щастя, мов пити в гарячці (Коц.)]. Быть в -ру - горіти. [Дівчина тільки мучилася - то горіла, то мерзла]. У него жар - його палить. Бросать в жар - кидати в жар, обсипати жаром;
    3) (раскал. угли без пламени и дыму) жар, (зап.) грань (р. -ни); (мелкие с горячей золою) присок (р. -ску); (один уголь) жарина; (прил.) жаристий. [В мене очі горіли, мов жар (Л. Укр.). Пече картоплю на грані (в грані) (Под. губ.)]. Испускать сильный жар, пылать, пышать, -ром гореть (без пламени) - жаріти (действие - жаріння), жахтіти, пашіти, палахкотіти. [У неї аж щоки жаріють. Купа жару, та аж жахтить, червоніє (Г. Барв.). Пашить з печи. Дитина така гаряча, - так і палахкотить (= идёт жар) від неї]. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця;
    4) (бурый камень, уголь, лигнит) бурий вугіль (р. -гля) (буре вугілля), лігніт;
    5) (пыл) пал, запал, опал. [Який гарячий пал, що й перешкод не зна (Сам.). Говорити з запалом. Він із запалам узявсь до праці. Щось комусь з великим опалом доводила вона шептом (М. Вовч.)];
    6) (разгар) розгар, пал, розпал, гарячий час (мент). В жару битвы - в гарячий час бою, в розгарі бою. В жару спора - в палу суперечки. Жары (мн.) -
    1) (пора летн. зноя, межень) спека (ед.);
    2) (на картине: блёстки, блик) жаріння, огні.
    * * *
    1) жар, -у; ( жара) спека; пал, -у
    2) ( горячие угли) жар; диал. грань, -ні; ( мелкие угли с горячей золой) при́сок, -ску
    4) (перен.: страстность, рвение, пыл) за́пал, -у, жар, о́пал, -у; поэз. пал, -у

    с \жар ром — з за́палом, з жа́ром, з о́палом

    Русско-украинский словарь > жар

  • 4 завядать

    завянуть
    1) (о раст.) в'янути, за[по]в'янути, зів'янути, зв'ялитися, (о мног.) пов'янути, пов'ялитися. [А в конвалії голівка пов'яла, схилилась (Л. Укр.). Зв'ялиться красне личенько в тюльпана (Крим.)]. -нуть от жары - зів'янути від спеки, поваритися. [Від спеки поварилося все на городі];
    2) (о людях и красоте) в'янути, за[і]в'янути, марніти, змарніти, (о мн.) пов'янути, помарніти. [Засох-зав'яв, як билина (Руданськ.). Щоб личко не марніло з чорними бровами (Шевч.)]. Завядший - зав'ялий, зв'ялений, пов'ялий.
    * * *
    несов.; сов. - зав`януть
    в'я́нути, зав'я́нути, сов. зів'я́нути, зів'я́ти, -в'я́ну, -в'я́неш, пов'я́нути, зав'я́ти, зв'я́нути; ( привядать) прив'яда́ти, прив'я́нути

    Русско-украинский словарь > завядать

  • 5 задыхаться

    задохнуться
    1) задихатися, задихнутися, душитися, задушитися, удушуватися, удушитися, (запыхаться от скорого бега, напряжения) засапуватися, засапатися. -ться вследствие недостатка воздуха, от дыма - задихатися (задихнутися, задушитися) без повітря, в диму. Такой смрад, что -нуться можно - такий сморід, що й задушитися можна. -ться от гнева, от смеха - душитися (удушуватися), удушитися з гніву, з(о) сміху. -нуться от жары (о жирных животных) - зажохнутися. Рыба -хается - риба придихається, душиться;
    2) (о воде, жидкости: застаиваться) придихатися, прид[т]хнутися, засмерджуватися, засмердітися. Задыхающийся голос - задиханий голос.
    * * *
    несов.; сов. - задохн`уться
    1) ( с трудом дышать) задиха́тися, зади́хатися
    2) ( от недостатка воздуха) задиха́тися, задихну́тися и мног. позадиха́тися

    Русско-украинский словарь > задыхаться

  • 6 издыхать

    издохнуть здихати, здохнути, гинути, згинути, (о мног.) поздихати, виздихати, повиздихати, погинути, вигинути, (о чистых животных) минутися, пропадати, пропасти; (грубо: о людях и животн.) ноги випростати, дуба дати, скапутитися, опрягтися. [Минулася наша корівка (Житом.). Вчора й собака здох і курка пропала - якийсь промірок (Крим.). До вечора півник і ноги випростав (Симонов)]. -ть от жары (о жирных животных) - зажохнутися. [Як добре вгодована свиня, а спека та далеко гнати, то й зажохнеться (Кам. п.)]. Издохший - здохлий, пропалий.
    * * *
    несов.; сов. - изд`охнуть
    здиха́ти, здохну́ти и мног. поздиха́ти, кона́ти, скона́ти, мног. ви́дохнути, ви́дохти, -хнуть; ( погибать) пропада́ти, пропа́сти и мног. попропада́ти; (сов.: околеть) одубі́ти, оду́бти

    Русско-украинский словарь > издыхать

  • 7 изнемогать

    изнемочь и (реже) Изнемогаться, -мочься от чего знемагати и (реже) знемагатися, знемогтися и знемогти (редко знеможитися, знеможіти) на що и з (від) чого, знесилюватися, знесилитися, висилюватися и висилятися, висилитися, виснажуватися, виснажитися, знебуватися, знебутися, упадати, упасти на силах, з[о]немощіти и знемочніти з чого, через що, (от голода) охлявати, охлясти и охлянути (з голоду); см. Ослабевать 2, Истощаться. [І почалась тая бійка, військо знемагає (Рудан.). Ізнеміг і в Бога просить помочі святої (Рудан.). Від любови знемагаю (Св. П.). Знемігся-ж мов і задрімав (Котл.). Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє (Грінч. II). Він знеможився, заснув (Бор. п.). Тепер можна зовсім знебутися в місті через голодування (Берд. п.)]. -гать от голода, жажды, усталости - знемагати (сов. знемогтися) на голод, на спрагу, на втому и з голоду, із спраги, з утоми, охлявати з голоду. -гать от ран - знемагати (редко незмагати) на рани. [Чи то стогне бранець-лицар, знемагаючи на рани (Л. Укр.). Не сплю я, не дрімаю, а на рани смертенні незмагаю (Март.)]. -гать под тяжестью чего - знемагати під тягаром чого. Изнемогший, Изнеможённый - знеможений, знесилений, виснажений, висилений, знебулий, охлялий. [Впав знеможений раб, стративши сили свої (Ворон.). Прийми моє знебулеє серденько (Л. Укр.)]. Изнемогающий - а) що знемагає, знесилюється и т. д., що в (з)немозі, в знесиллі; б) см. Изнеможённый.
    * * *
    несов.; сов. - изнем`очь
    знемага́ти, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш; сов. знемогти́ся, знеможі́ти; ( терять силы) знеси́люватися, -лююся, -люєшся, знеси́литися, знеси́літи сов., упада́ти на си́лі (на си́лах), упа́сти (упаду́, упаде́ш) на си́лі (на си́лах), сов. знемощі́ти; (от жары, зноя) розімліва́ти, розімлі́ти

    Русско-украинский словарь > изнемогать

  • 8 изнывать

    изныть занивати, занити, понивати, (томиться) нудитися, знудитися з (від) чого, за ким, за чим; см. ещё Томиться, Истомиться, Изгруститься. [Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе (Метл.). З-за тебе з жалю заниваю (Пачов.). Болять карі очі, серденько понило (Чуб. V)]. -вать от жары, от любви - мліти з спеки, з кохання. [Нехай душа болить і мліє з мук страшних (Самійл.). Росли і мліли на сонці розкішні сади (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - изн`ыть
    знемага́ти, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш, ни́ти (ни́є) и занива́ти, зани́ти, понива́ти, пони́ти, перенива́ти, перени́ти, (от зноя, жажды) млі́ти, перемлі́ти, розімліва́ти, розімлі́ти, ( мучиться) му́читися, -чуся, -чишся, зму́читися, ( томиться) ни́діти, зни́діти и пони́діти, несов. томи́тися, -млю́ся, -мишся, мару́дитися, ( тосковать) нуди́тися, -джу́ся, дишся и ну́дитися, зану́ди́тися и зну́ди́тися

    \изныватьть от жа́жды — знемага́ти, знемогти́ (му́читися, зму́читися, млі́ти, перемлі́ти, несов. томи́тися) від спра́ги

    \изныватьть от тоски́ (от ску́ки) — знемага́ти, знемогти́ (несов. томитися) від ту́ги (від нудьги́), ну́ди́тися, зану́ди́тися, несов. скні́ти, ни́діти, ну́ди́ти сві́том (ну́дом)

    Русско-украинский словарь > изнывать

  • 9 плыть

    1) пливти и плисти, (зет.) плинути. Плыть на лодке, на корабле - пливти човном, кораблем. Плыть на парусах на вёслах - пливти під вітрилами, на веслах. Плыть по течению, против течения - пливти за водою, проти води. [Ой, як лебедям плисти проти води важко (Метл.). І риба не плине проти бистрої води (Ном.)]. Плыть вниз по реке - пливти на низ річкою. Плыть вверх по реке - пливти вгору річкою;
    2) (переносно: нестись, проходить и т. п.) пливти, плисти, плинути. [Літа плили й упливали (Рудан.). А сонечко тихо пливе небесами (Грінч.). Мова його плинула журливо та тихо (Леонт.). Біжить поїзд, - назустріч йому ось поле пливе (Тесл.)];
    3) (течь) пливти, спливати, стікати, топитися. Свеча -вёт - свічка топиться, пливе, спливає. Берег -вёт - берег пливе, спливає.
    * * *
    1) плисти́ и пли́сти, пливти́; (перен.) пли́нути; (об облаках, мыслях) текти́
    2) (утрачивая твёрдость от жары, от влаги) пливти́; (о свече, снеге) топи́тися

    Русско-украинский словарь > плыть

  • 10 повянуть

    см. Повядать.
    * * *
    зів'я́нути, зів'я́ти, пов'я́нути; пов'я́литися; (от жары. - о растениях) повари́тися

    Русско-украинский словарь > повянуть

  • 11 спаливаться

    несов.; сов. - спал`иться
    спа́люватися, -люється, спали́тися, -литься; (сов.: повредиться от жары) попали́тися, ( на солнце) попекти́ся, -пече́ться

    Русско-украинский словарь > спаливаться

См. также в других словарях:

  • Жары (значения) — Жары топоним: Польша Жары город в Любушском воеводстве. Жары гмина в Любушском воеводстве. Россия Жары посёлок в Навлинском районе Брянской области. Жары деревня в Вязниковском районе Владимирской области. Жары деревня в Гусь Хрустальном районе… …   Википедия

  • Жары — Город Жары Żary Флаг Герб …   Википедия

  • жары — жары, жаров, жарам, жары, жарами, жарах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ЖАРЫ — город на западе Польши. 39 тыс. жителей (1989). Текстильная, швейная промышленность, машиностроение …   Большой Энциклопедический словарь

  • жары́нь — жарынь, и …   Русское словесное ударение

  • жары — сущ., кол во синонимов: 3 • блеск (59) • июль (12) • пора (41) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 20 …   Словарь синонимов

  • Жары (Сурковский сельсовет) — У этого топонима есть и другие значения, см. Жары (значения). Деревня Жары Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Жары (Путивльский район) — Село Жары укр. Жари Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Жары (Домозеровский сельсовет) — У этого топонима есть и другие значения, см. Жары (значения). Деревня Жары Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • жарықтандыру құралы — (Осветительные средства) түнгі уақыттағы ұрыс қимылдары кезінде жергілікті жерді жарықтандыруға арналған арнайы құрылғылар. Ж.қ. ретінде прожекторлар (тасымалды, сүйремелі, өздігінен жүретін, тікелей әскери техника үлгілеріне орнатылған),… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

  • жарықты техника — (Светотехника) жарықты алу және оны практикалық қолдану мәселелерін қамтитын техника саласы. Ж.т. бөлімдері: жарықтандырғыш техника – жарық беру үшін жарық қуатын қолдану; жарықпен белгі бергіш техника белгі беруге арналған құрылғылар жасау;… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»