(неметкий)

1) Military: inaccurate

2) Taboo: unable to hit a bull in the ass with a scoop shovel

невлучний, невлучливий, невлучкий, нецілкий. [Невлучний постріл (Київщ.). Не влучите, - невлучка в вас рука! (Н.-Лев.)].

1) неспритний, (неуклюжий) незграбний, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний, (мешковатый: об одежде) бахматий, (о человеке) вайлуватий, (непроворный) немоторний, неметкий и т. п.; (робкий) ніяковий; срв. Ловкий 1. [Став на порозі сірий і незграбний у своїх довгих штанях (Коцюб.). Був у вдови хлопчик, та такий неоковирний (Манж.). Таке воно якесь невковирне та неговірке (Полт.). Я такий смуглявий і ніяковий, а вона мені: «Конваліє!» (Сосюра)]. -кие манеры - незграбні манери. -кий человек - неспритна (незграбна и т. п.) людина, (увалень) незграба, вайло. [«Чому-ж ви руки не подаєте?» У, незграба, не часто, певне, доводиться ходити під руку (Черкас.)];

2) (неумелый) невправний. [У його ще невправні руки, допіро став до цієї роботи (Київщ.)];

3) (неудобный: о вещи) незручний, невигідний, непохватний, (неметкий) незамашний, некидкий. [Незамашна гилка (Луб.)];

4) (неудобный: о положении, обращении и т. п.) ніяковий, незручний. [Проказував він із ніяковою фамільярністю (Корол.)]. Оказаться в -ком положении, попасть в -кое положение - опинитися в ніяковому становищі, потрапити в ніякове становище. Поставить в -кое положение кого - поставити в ніякове становище, зніяковити, (сконфузить) засоромити, заклопотати кого. [«Чому-ж ви не женитесь?» - Максима це питання видимо зніяковило (В. Підмог.)]. Чувствовать себя в -ком положении - почувати себе ніяково (ні в сих, ні в тих), ніяковіти (оконч. зніяковіти), (шутл.) почувати себе як у сливах;

5) (неметкий) невлучливий, невлучкий; невлучний. [Який-же дотеп ваш невлучний! (Київ)]. -кий стрелок - невлучливий (невлучкий) стрілець. Быть -ким кому - бути незручним (невигідним, ніяковим и т. п.) кому.

* * *

1) ( лишённый ловкости) неспри́тний, нело́вкий, невпра́вний; незуга́рний; ( неуклюжий) незгра́бний

2) ( неудобный для пользования) незру́чний, невигі́дний

3) ( неудачный) невда́лий, недоте́пний; ( неметкий) невлу́чний; ( неискусный) невпра́вний

4) ( стеснительный)' ні́яковий и нія́ковий, нело́вкий; ( неприятный) незру́чний

невдалий, невдатний, (редко) невдачний; специальнее: (несчастливый) нещасливий, (зап.) нефортунний; (нескладный) недоладни[і]й; (неметкий) невлучний, (неостроумный) недотепний. [З його терорист вийшов-би поганенький, невдалий (Крим.). Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жінка (Номис). Невдала баталія (Л. Укр.). Невдалі булочки (Сл. Ум.). Невдатний був хан з Магомета Оглі (Леонт.). Невдатна зустріч (Крим.). Ся поема - невдатне наслідування Шевченка (Грінч.). Напечу хліба - невдачний, наварю борщу - несмачний (Харк. Збірн.). Нещасливий добір п'єс на першу виставу (Грінч.). Той роман видався мені дуже недоладнім (Крим.)]. -ный исход - невдалий (нещасливий) кінець. -ное сравнение - невдале (невлучне) порівняння. -ная шутка - невдалий (недотепний, невлучний) жарт.

* * *

1) неметкий, нежвавий, немоторний, небадьористий, несміливий;

2) нелюдний, малолюдний. -ная улица - нелюдна (малолюдна) вулиця.

* * *

1) мля́вий; ( неловкий) неспри́тний, немото́рний

2) ( с небольшим движением) мля́вий; ( малолюдный) нелю́дний, небагатолю́дний

незнахідливий; неспритний; недотепний; неметкий; нетямкий; незарадлавий; срв. Находчивый.

* * *

(нерасторопный) немоторний, неметкий, неворушкий, неповоротний, неповороткий, неповоротливий, неповертайливий, немний, (неуклюжий) вайлуватий, макухуватий, хамулуватий, мамулуватий, макулуватий, лантухуватий, лемішкуватий, лемехуватий, глевтякуватий, ведмедкуватий, бандуруватий, валькуватий, завалькуватий, зателепуватий, завалий, заважуватий, (диал.) заглемездий. [Він не дуже охочий до розмови та якийсь неворушкий (Н.-Лев.). Неповоротний, як пень (Кониськ.). Таке неповоротке, ведмедкувате (Запоріжжя). Отакий неповороткий, та отак плава (Мирний). Неповороткі, як воли, мислі (Кирил.). Свирид неповертайливий, мов віл (Н.-Лев.). Яка ти немна! (Номис). Чоловік хамулуватий (Сл. Гр.). Кінь і добрий та якийсь хамулуватий (Н.-Лев.). Ото ще Андрій - лантухуватий (Черкащ.). Стала така лемехувата (Г. Барв.). Глевтякувата дитина (Сл. Гр.). Він хлопець-би й нічого, та дуже ведмедкуватий (Дніпропетр.). Хлопець несміливий, бандуруватий (Свидн.). Він якийсь валькуватий, неповороткий (Хорольщ.). Завалькуватий дід (Г. Барв.)].

* * *

немоторний, неметкий, непроворний, (нескорый) нешвидкий, непрудкий, (медлительный) повільний, забарливий, (вялый) млявий, (о жив. сущ. ещё) покволий, (пров.) мних[к]уватий, лемехуватий, немний. [Серед дітей він несмілий і непроворний (Франко). Мникуватий дуже (Борзенщ.)].

* * *

немоторний, нежвавий, неметкий, непроворний, (зап.) нерозторопний, (сщ.) нерозторопа (общ. р.); срв. Медлительный 1.

* * *

1) (неприбыльный) невигідний, незисковний, непожитний;

2) (непредприимчивый) нездобичливий, непромітний, неметкий.

невиверткий, невикрутний, (непроворный) неметкий, непромітний.

1) (некидкий) некидкий;

2) (непроворный) неметкий, немоторний.

1) неметкий, непромітний, неспритний; срв. Неловкий;

2) незвичайний, неввічливий, нечемний; срв. Невежливый;

3) недоступливий, неприступливий, недоступний, неприступний. [Поведіть мене до лікаря, бо я сама не зважуся, - а така неприступна (Борзенщ.)];

4) неу[в]лесливий, непідлесливий, незакрадливий; срв. Вкрадчивый.

незаповзятливий, непідприємливий, непромітний, неметкий.

нетямкий, недотепний; немоторний, неметкий, нежвавий, вайлуватий.

(неметкий) нятрапны

нинэвэтк’ин, нинээтк’ин

прил.

неметкий; такой, который промахивается