Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(на+работах)

  • 1 жатвенный

    жнивний, жнивовий, жнив'яний, жниварський; (об инструменте) жатний. [Жнивна пісня. Жнивовий час. Це - жниварська пісня: її співають тоді, як жнуть хліб (Конот. п.)]. -ная пора - жнива, жниво; см. Жатва 2. -ная машина (жнейка) - жатка, жатна машина, саможатка, жалка, жнив'ярка. -ный сбор - ужинок (р. -нку); срвн. Жатва 3. Принимать участие в -ных работах - жнивувати. [Влітку жнивувати не будете, скажете, перепелів ловили].
    * * *
    с.-х.
    жни́вний, жни́вовий; ( предназначенный для жатвы) жнива́рський, жа́тний

    \жатвенныйая маши́на — жнива́рська маши́на, жнива́рка, жа́тка

    \жатвенныйая пора́ — жни́вна пора́, пора́ жнив

    Русско-украинский словарь > жатвенный

  • 2 инкрустация

    інкрустація. -ция из дерева, рога, кости (в художественных гуцульских работах) - викладання, (из металла) вибивання, (диал.) жирування.
    * * *
    інкруста́ція

    Русско-украинский словарь > инкрустация

  • 3 леса

    I. 1) ліси; см. Лес I;
    2) (при строительных работах) риштовання (-ння), і (реже) лаштунки (-ків). [Уже хату добудували, розбирають риштовання (Звин.)]. Устанавливать, установить, воздвигать, строить, построить -са вокруг чего, обстраивать, обстроить - ми что - риштувати, обриштувати, пориштувати що, ставити, поставити риштовання коло чого. Постройка -сов вокруг чего - риштування, оконч. обриштування чого. Переустраивать, переустроить -са - перериштовувати, перериштувати, (во мн. местах) поперериштовувати що. Разбирать, разобрать -са вокруг чего - розриштовувати, розриштувати що, розбирати, розібрати риштовання коло чого.
    II. Леса (рыболовная) - волосінь (-сіни), волосень (-сени), волосеня (-сені), волосі[е]ння, (- ння), волосня (-ні). [Коли риба клювала, волосінь билася на пальці, як живчик (Коцюб.)].
    * * *
    I тж. л`еса; рыб.
    волосі́нь, -ні, волосі́ння, лі́ска
    II строит.
    ришто́вання

    Русско-украинский словарь > леса

  • 4 маяк

    1) (сигнал, условный знак) гасло, знак (-ку);
    2) (морской) маяк (-ка), морська ліхтарня. [Маяк, що освічував йому його трудовий шлях (Єфр.). Над кручею стоїть висока башта морської ліхтарні (Н.-Лев.)]. Плавучий -як - пливучий (плавний) маяк;
    3) см. Поплавок 2;
    4) (при работах землемерных и т. п. как примета) тичка, віха, маняк (-ка). [Маняк є шляхом, то потраплю (Канівщ.)];
    5) (штукатурный) сторожок (-жка);
    6) (сторожевая башня) дозірна башта (вежа), вартівня;
    7) (старое дерево среди молодого леса) маяк. [Ворони сіли на маяку, що на горі посеред лісу (Шевч.)].
    * * *
    мая́к, -а

    Русско-украинский словарь > маяк

  • 5 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»