(кригою)

1. adj

1) замерзлий; захололий

2) скутий кригою; укритий льодом; що перетворився на лід

3) заморожений

4) холодний; стулений

5) крижаний, льодяний

6) блокований, заморожений (про ціни тощо)

2. p.p. від freeze

* * *

1) замерзлий, захололий; скутий кригою; покритий кригою; який перетворився на лід

2) заморожений; швидкозаморожений ( про овочі)

3) холодний, студений

4) холодний, стриманий

5) гipн. який застряг ( в обсадних трубах)

6) eк. заморожений, блокований; неліквідний

1. n

1) крига, лід

2) звич. pl морозиво

3) кул. цукрова глазур)

4) розм. алмаз, діамант

5) амер., розм. хабар; могорич

2. v

1) покривати льодом; сковувати кригою

2) перен. морозити, холонути

3) заморожувати

4) замерзати; перетворюватися на кригу

5) охолоджувати

6) кул. покривати цукровою глазур'ю, глазурувати

7) амер., розм. заморожувати, відкладати

* * *

1) лід; крига

2) pl морозиво; aмep. фруктове морозиво

3) = icing I 1

4) стриманість; холодність

5) aмep.; cл. алмази, діаманти; коштовності

6) aмep.; cл. хабар; відступне; могорич

1) (ice up, ice over) заморожувати; покривати кригою, сковувати кригою; замерзати, покриватися кригою; перетворюватися на лід, заморожуватися

2) обмерзнути, обледеніти (ice up, ice over)

3) охолоджувати

4) леденити

5) мовчати, тримати язик за зубами

6) не звертати уваги; ігнорувати; холодно поводитися

7) покривати глазур'ю, глазурувати

8) aмep.; cл. відкладати, заморожувати; убити

лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.

* * *

1. n

1) заморожування

2) холод, мороз

2. v (past froze; p.p. frozen)

1) морозити, заморожувати; сковувати (морозом) (тж перен.); побити морозом

2) замерзати; перетворюватися на лід; укриватися кригою

3):

it is freezing hard — сильно морозить

4) примерзати; змерзатися

5) мерзнути, замерзати; клякнути, заклякнути

6) перен. холонути, застигати

7) твердіти, тужавіти

8) тримати на одному рівні, заморожувати

9) ек. блокувати, забороняти продаж готової продукції

10):

to freeze the puck — спорт. затримувати шайбу у своїй зоні

11) амер. стандартизувати (конструкцію тощо)

12) тех. прихоплювати, заїдати

* * *

1) заморожування; холод, мороз

2) заморожування, утримання на одному рівні (нaпp., про ціни)

1) замерзати, перетворюватися на лід; покриватися льодом

2) заморожувати (мeд.); сковувати ( морозом), стинати ( кригою); сковувати (нaпp., про страх)

3) морозити; побити морозом; морозити, підморожувати ( про погоду)

4) примерзати; змерзатися

5) мерзнути, замерзати; холонути, клякнути

6) застигати; твердіти, затвердіти

7) завмирати на місці, не ворушитися; засидітися (на посаді, на місці); не рости, не рухатися вперед

8) остуджувати (запал, прояв почуттів)

9) заморожувати, тримати на одному рівні (нaпp., ціни); eк. забороняти використання, виробництво або продаж сировини або готової продукції; заморожувати; блокувати

10) aмep. остаточно прийняти, стандартизувати ( конструкцію)

11) тex. прихвачувати, заїдати

1) затертий кригою; оточений кригою

2) скутий кригою (про річку, озеро)

1) лід; крига

2) pl морозиво; aмep. фруктове морозиво

3) = icing I 1

4) стриманість; холодність

5) aмep.; cл. алмази, діаманти; коштовності

6) aмep.; cл. хабар; відступне; могорич

1) (ice up, ice over) заморожувати; покривати кригою, сковувати кригою; замерзати, покриватися кригою; перетворюватися на лід, заморожуватися

2) обмерзнути, обледеніти (ice up, ice over)

3) охолоджувати

4) леденити

5) мовчати, тримати язик за зубами

6) не звертати уваги; ігнорувати; холодно поводитися

7) покривати глазур'ю, глазурувати

8) aмep.; cл. відкладати, заморожувати; убити

укритий глетчерами (льодовиками, кригою)

* * *

1. n

1) глазур, полива, глянс; лак

2) перен. пелена, поволока

3) лиск, полиск

4) полив'яний посуд

5) жив. лесування

6) амер. льодяний покрив, шар льоду

7) ожеледь

8) кул. глазур; желе

9) розм. вікно

2. v

1) склити; вставляти шибки

2) глазурувати, глянсувати; поливати

3) перен. приховувати, маскувати

4) покривати кригою

5) тьмяніти, скляніти (про очі)

6) кул. глазурувати

7) робити заливне (з м'яса чи риби)

8) жив. лесувати

9) полірувати; шліфувати (крупи)

10) розм. пильно дивитися

* * *

1) полива, глазур; лак; завіса, покрив

2) глянець, лиск

3) полив'яний, глазурований посуд

4) жив. лесування

5) aмep. шар льоду, крижаний покрив

6) ожеледь; ожеледиця

7) кyл. глазур; желе

8) вікно

1) вставляти скло, склити, засклити

2) покривати глазур'ю, поливою, глазурувати; приховувати, маскувати

3) покривати кригою

4) тьмяніти, скляніти ( про очі)

5) кyл. глазурувати; робити холодець ( з м'яса або риби)

6) жив. лесувати

7) полірувати; сатинувати; лакувати; каландрувати

8) полірувати, шліфувати ( крупи)

1) покритий (затягнутий) кригою

2) охолоджений льодом

3) глазурований

* * *

1) покритий, скутий кригою

2) охолоджений льодом

3) покритий цукровою глазур'ю, глазурований

1) льодяний, крижаний, холодний

2) льодяний, холодний

3) льодовиковий

4) покритий кригою

5) що складається з криги

* * *

1) крижаний, дуже холодний; схожий на лід; слизький

2) байдужий, холодний

3) льодовиковий

4) покритий льодом, кригою; який складається з льоду

n (скор. від Nipponese) амер., розм.

японець

* * *

1) щипок

2) укус

3) колючість, уїдливе зауваження; причіпка, образливий докір

4) гострота ( сиру)

5) похолодання; різкий холодний вітер; різкий вплив (морозу, вітру на рослини)

6) пробіжка, швидка хода

7) стискування, затискування

8) щільний лід; затирання судна кригою

9) тex. захват, затискач; місце затискання; перегин ( дроту)

10) гipн. вклинювання ( пласта)

1) ущипнути, щипати; схопити ( про собаку)

2) побити, пошкодити (вітром, морозом)

3) затримувати, зупиняти; припиняти; c-г. прищипувати; зупиняти ріст ( рослини); пінцирувати

4) стискати, затискати; прищемляти; затирати ( судно кригою)

5) cл. схопити, заарештувати; поцупити, вкрасти

6) тікати; швидко йти; квапитися

7) близько зачіпати, дратувати

8) тex. відкусити, відрізати; захопити, стиснути

1) пропустити чарочку; хильнути ( спиртного)

2) пити ( спиртне) маленькими ковтками

1. n

1) с.г. прищипування, пінцирування

2) затиснення (затирання) кригою (судна)

2. adj

1) різкий (вітер); що щипає (про мороз)

2) їдкий, ущипливий, дошкульний (про зауваження тощо)

* * *

1) c-г. пінцерування

2) затирання, затискування кригою ( судна)

1) який щипає; різкий ( про вітер)

2) уїдливий ( про зауваження)

1) замерзлий, захололий; скутий кригою; покритий кригою; який перетворився на лід

2) заморожений; швидкозаморожений ( про овочі)

3) холодний, студений

4) холодний, стриманий

5) гipн. який застряг ( в обсадних трубах)

6) eк. заморожений, блокований; неліквідний

1) щипок

2) укус

3) колючість, уїдливе зауваження; причіпка, образливий докір

4) гострота ( сиру)

5) похолодання; різкий холодний вітер; різкий вплив (морозу, вітру на рослини)

6) пробіжка, швидка хода

7) стискування, затискування

8) щільний лід; затирання судна кригою

9) тex. захват, затискач; місце затискання; перегин ( дроту)

10) гipн. вклинювання ( пласта)

1) ущипнути, щипати; схопити ( про собаку)

2) побити, пошкодити (вітром, морозом)

3) затримувати, зупиняти; припиняти; c-г. прищипувати; зупиняти ріст ( рослини); пінцирувати

4) стискати, затискати; прищемляти; затирати ( судно кригою)

5) cл. схопити, заарештувати; поцупити, вкрасти

6) тікати; швидко йти; квапитися

7) близько зачіпати, дратувати

8) тex. відкусити, відрізати; захопити, стиснути

1) пропустити чарочку; хильнути ( спиртного)

2) пити ( спиртне) маленькими ковтками

покрыться ледяной корою) обмерзнути или узятися (вкритися) льодом, кригою. [Вуси й борода взялися кригою (Васильч.)]. Срв. Оледенеть.

* * *

см. обледеневать

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)