Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(истину)

  • 1 истинный

    (содержащий истину, верный) істинний, правдивий справедливий; б) (подлинный, настоящий) істинний, справжній, справдешній, правдивий, справедливий, щирий, чистий; в) (действительный, реальный) дійсний, справжній; срвн. Правдивый 3, Подлинный, Сущий. [Ось розкажу істинну правду (Квітка). Нема на світі правдивої приязні, ані правдивих приятелів (Франко). Виховувати справедливих громадян (Крим.). Це справедливий чумак (М. Вовч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Щирий козак (Номис). Чисте пекло з тобою жити (Поділля). Вважала на себе, як на справдешню аристократку (Н.-Лев.)]. -ное учение (содерж. истину) - істинна, правдива наука, істинне, правдиве вчення. -ное происшествие - дійсна пригода (приключение), подія (событие). -ный путь - правдивий шлях. Наставлять кого на -ный путь - навертати кого на добру (праву) путь, на добрий розум.
    * * *
    1) і́стинний; ( настоящий) правди́вий; ( неподдельный) щи́рий, справедли́вий; ( действительный) ді́йсний; ( подлинный) спра́вжній, справде́шній

    \истинныйая любо́вь — щи́ра (спра́вжня, і́стинна) любо́в

    \истинныйая пра́вда — щи́ра (і́стинна) пра́вда

    \истинныйый друг — щи́рий (спра́вжній, правди́вий) друг

    2) (устанавливаемый научно; соответствующий сущности явления) ді́йсний, і́стинний

    \истинныйый горизо́нт — ді́йсний горизо́нт

    Русско-украинский словарь > истинный

  • 2 искажать

    исказить
    1) (уродовать) спотворювати, спотворити, калічити, покалічити, скалічити, казити, сказити, показити, (обезображивать) знекрашувати, звекрасити кого, що. [Віспа спотворила їй обличчя (Київ). Хвороба покалічила йому сустави на пальцях (Київ). Не навчившися добре чужої мови, калічать її (Харківщ.)]. Злоба -зила ему лицо - злоба спотворила (перекривила, скривила, викривила, сказила) йому обличчя;
    2) (извращать слова, мысль и т. п.) перекручувати, перекрутити, калічити, перекалічити слова, думку. [Не перекручуй моїх слів, бо я не говорив такого (Харківщ.). В дописові перекручено факти (Київ). Перекладач зовсім перекрутив авторову думку (М. Грінч.)]. -жать истину - перекручувати, нівечити, калічити правду. Искажаемый - спотворюваний, калічений, перекривлюваний, скривлюваний. Искажённый - спотворений, покалічений, скалічений; знекрашений; викривлений; перекручений. [Тіні, спотворені місячним сяєвом (Л. Укр.). Дзеркало, що показує скривлену твар (Єфр.). Це якийсь перекручений варіянт дуже відомої пісні (Київ)].
    * * *
    несов.; сов. - исказ`ить
    1) ( извращать) перекру́чувати, перекрути́ти, викривля́ти, ви́кривити
    2) (обезображивать, уродовать) спотво́рювати, спотво́рити; ( калечить) калі́чити, покалі́чити и скалі́чити; ( искривлять) скривля́ти и скри́влювати, скриви́ти, криви́ти, покриви́ти, перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти, викривля́ти, ви́кривити; диал. кази́ти (кажу́, ка́зиш)

    Русско-украинский словарь > искажать

  • 3 открывать

    открыть
    1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;
    2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;
    3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;
    4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];
    5) (изобретать) винаходити, винайти що;
    6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;
    7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыть
    відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти

    Русско-украинский словарь > открывать

  • 4 поверить

    кому чему, в чём см. Поверять 3.
    * * *
    I
    ( принять за истину) пові́рити; пойня́ти ві́ри, поня́ти (дійня́ти) ві́ри

    пове́рь — в знач. вводн. сл. запевня́ю [тебе́], пові́р

    II см. поверять

    Русско-украинский словарь > поверить

  • 5 познавать

    познать пізнавати, пізнати, спізнавати, спізнати, дізнавати, дізнати кого, що. [Я пізнав його. Вони не дізнають смерти (Св. П.). Не пізнавши болю від розлуки, не спізнаєш радости стрічання (Крим.)]. -вать истину чьего учения - спізнавати істину чийого вчення. -нать природу, сущность вещей - ді[пі]знати природу, істоту речей. -най самого себя - спізнай самого себе. И -нал Адам Еву - і взнав Адам Єву (Св. П.). Познанный - пізнаний, спізнаний, дізнаний.
    * * *
    несов.; сов. - позн`ать
    (кого-что) пізнава́ти, пізна́ти (кого-що); (постигать, узнавать, испытывать) спізнава́ти, спізна́ти (кого-що); ( испытывать) зазнава́ти, зазна́ти, дізнава́ти, дізна́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > познавать

  • 6 признавать

    признать
    1) что, кого (брать за истину) - визнавати, визнати, признавати, признати, узнавати, узнати що, кого. [Вони не визнавали римських богів і всього старого ладу (М. Лев.). Я визнаю свою помилку. Він не визнає ніяких обов'язків. Я признаю єдиного лиш бога (Крим.). Хто признає мене перед людьми, і я признаю його перед отцем моїм (Єванг.). Ти сама признала свою провину (Л. Укр.). Загальна маса великий за ним (Коцюбинським) узнавала талант (Єфр.)]. -вать за кем что - признавати кому що и визнавати, узнавати за ким що. [Всякому народові признають його право, а українцям - зась (Стебн.). Хоч не маєм театру, йому признаємо славу першого комедіянта (Франко). А чи визнають вони за нами які-небудь непорушні права? (Крим.)]. -вать, -нать кого, что (признаваться, к кому, к чему) - признаватися, признатися до кого, до чого. [Ми на ярмарку стрілися, то він і признавсь до мене (Липов.). Василь признався до того ножа. Надто вже багато людей призналося до тієї думки (О. Пчілка). Це його обов'язок, коли він тільки признається до якихсь обов'язків (Н. Рада). Образа була-б для бога, якби хто признався до нього для хвилевої користи (Л. Укр.). Вони до мене не признаються, бо дуже багаті, а я вбогий];
    2) -вать, -знать кого, что кем, каким, чем (считать) - визнавати, визнати, вважати, вважити, узнавати, узнати кого за кого, за якого, що за що (и редко ким, чим); см. Считать. [Сучасники не визнавали його за генія. Міклошич завсігди визнавав українську мову за самостійну (Грінч.). Козаки слухають тільки того, кого своїм старшим сами узнають (Куліш)]. -знаю это полезным - визнаю це за корисне. -нать что-л. нужным, необходимым - визнати щось за потрібне, за необхідне. -наю за благо - при[ви]знаю за добре;
    3) кого, что (узнать, распознать) - пізнавати, пізнати, угадувати, угадати кого, що; см. Узнавать. [В зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю? (Франко). Чи зостріне, що пізнає Катерину, привітає сина? (Шевч.)]. Признанный -
    1) визнаний, признаний, узнаний;
    2) визнаний, вважений, узнаний за кого, за що;
    3) пізнаний, угаданий.
    * * *
    несов.; сов. - призн`ать
    1) визнава́ти, ви́знати, признава́ти, призна́ти; (несов.: считать) вважа́ти
    2) (узнавать, опознавать) пізнава́ти, пізна́ти, признава́ти, призна́ти

    Русско-украинский словарь > признавать

  • 7 справедливый

    справедли́вий; (беспристрастно следующий правде, истине) правди́вий, пра́вильний; (содержащий правду, истину, следующий истине) пра́вий; (о доводах, замечаниях) слу́шний; ( содержащий правду) пра́ведний

    \справедливыйые во́йны — справедли́ві ві́йни

    Русско-украинский словарь > справедливый

См. также в других словарях:

  • истину — знать истину • знание искать истину • продолжение, модальность, стремление найти истину • начало, знание открыть истину • начало, знание познать истину • знание, понимание понять простую истину • начало, знание, понимание скрывать истину • Neg,… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • истину глаголишь — нареч, кол во синонимов: 2 • порожняка нет (2) • правильно гутаришь (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Истину глаголишь, сын мой — Подтверждение правоты собеседника, иногда с лёгким налётом иронии. Право говорить назидательным тоном человек проявляет в стилизации фразы под речь священника …   Словарь народной фразеологии

  • ПЛАТА ЗА ИСТИНУ — «ПЛАТА ЗА ИСТИНУ», СССР, киностудия ИМ. М.ГОРЬКОГО, 1978, цв., 86 мин. Биографический фильм. О жизни и деятельности ученого естествоиспытателя, микробиолога Ильи Ильича Мечникова (1845 1916). В ролях: Никита Подгорный (см. ПОДГОРНЫЙ Никита… …   Энциклопедия кино

  • Проповедовал Иоанн истину в сухом древе и в воде... — Проповедовал Иоанн истину в сухом древе и в воде; был я в поле, видел мертвых: у мертвых зубы не болят; так и у раба бы N. не болели (заговор от зубной боли). См. ЗДОРОВЬЕ ХВОРЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • принимавший за истину — прил., кол во синонимов: 2 • веривший (20) • считавший правдой (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • принявший за истину — прил., кол во синонимов: 5 • давший веру (4) • поверивший (27) • поверивший на слово …   Словарь синонимов

  • говорю истину — нареч, кол во синонимов: 12 • без базара (21) • без балды (8) • верняк (13) • …   Словарь синонимов

  • принимать за истину — считать правдой, верить Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • принимать за истину, за чистую монету — См …   Словарь синонимов

  • заключающий в себе истину — прил., кол во синонимов: 4 • верный (68) • истинный (66) • правильный (75) • …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»