(изготовлять)

-ся, изготовить, -ся см. Изготавливать, -ся.

* * *

несов.; сов. - изгот`овить

1) (делать, вырабатывать) виготовля́ти, ви́готовити и ви́готувати

2) ( подготовлять) приготовля́ти, пригото́вити и приготува́ти

3) ( стряпать) готува́ти, зготува́ти и згото́вити, приготовля́ти, пригото́вити и приготува́ти

техн. вылива́ть, лить ( отливать), отлива́ть ( изготовлять литьём - ещё), слива́ть ( изготовлять литьём)

и Изготовлять изготовить виготовляти и виготовлювати, виготовити, виготовувати, виготувати, виробляти и вироблювати, виробити що; злагоджувати, злагодити що; (пищу) готувати, зготувати (страву); срвн. Выделывать, Приготовлять. [Кадовби набиває, клепки сам було виготовує (Г. Барв.). Згодом почали папір виробляти з ганчір'я (Єфр.). У багатого і є з чого, і є кому усе злагодити (Квітка). А я йому ранесенько снідати зготую (Пісня)]. Изготовляемый - виготовлюваний, вироблюваний. Изготовленный - виготовлений, виготуваний, вироблений, злагоджений, (о пище) зготований. -ться - виготовлятися и виготовлюватися, виготовитися, виготовуватися, виготуватися, бути виготовленим, вироблятися, вироблюватися, виробитися, бути виробленим и т. д.

* * *

см. изготовлять

произвести и произвесть

1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;

2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];

3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;

4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;

5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -

1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;

2) вироблений, спродукований;

3) переведений, зроблений, відбутий;

4) виведений з чого;

5) попромований в що. -ться -

1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;

2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;

3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;

4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;

5) промуватися, бути попромованим.

* * *

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́

2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти

3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти

5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти

6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)

7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити

- крутиться

техн., несов. нака́тывать, сов. наката́ть

1) (катя, перемещать, наматывать) нако́чувати, накота́ти

2) (изготовлять катанием, наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти

3) (рисунок, резьбу и т. п.) нака́тувати, наката́ти; ( ткани) нако́тувати, накота́ти

техн., несов. отлива́ть, сов. отли́ть

1) відлива́ти, відли́ти; ( изготовлять литьём - ещё) вилива́ти, ви́лити

- отливать стереотип

2) ( иметь отлив) вили́скувати, поли́скувати

несов. производи́ть, сов. произвести

1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́

- производить ремонт

2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти

- производить расчёт

3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти

4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти

5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести

1) ( соединение) зв'я́зування; сполуча́ння

- связывание контуров

2) ( изготовлять вязкой) вив'я́зування; ( о чулках) спліта́ння

несов. свя́зывать, сов. связа́ть

1) матем. зв'я́зувати, зв'яза́ти

2) техн., физ. ( соединять) зв'я́зувати, зв'яза́ти, сполуча́ти, сполучи́ти

- связывать сковороднем

3) техн. ( изготовлять вязкой) вив'я́зувати, ви́в'язати; ( о чулках) спліта́ти, сплести́

- связываться

несов. слива́ть, сов. слить

1) техн., физ. злива́ти, зли́ти

2) техн. ( изготовлять литьём) вилива́ти, ви́лити; ( отливать) відлива́ти, відли́ти

несов. составля́ть, сов. соста́вить

1) матем., техн., физ. склада́ти, скла́сти; ( о таблице) компонува́ти, скомпонува́ти, уклада́ти, укла́сти

2) техн. ( изготовлять) готува́ти, ви́готувати; виготовля́ти, ви́готовити

3) ( давать в совокупности) станови́ти, склада́ти, скла́сти; ( образовывать) утво́рювати, утвори́ти; ( представлять собой) склада́ти, утво́рювати, станови́ти

- крутиться

техн., несов. нака́тывать, сов. наката́ть

1) (катя, перемещать, наматывать) нако́чувати, накота́ти

2) (изготовлять катанием, наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти

3) (рисунок, резьбу и т. п.) нака́тувати, наката́ти; ( ткани) нако́тувати, накота́ти

техн., несов. отлива́ть, сов. отли́ть

1) відлива́ти, відли́ти; ( изготовлять литьём - ещё) вилива́ти, ви́лити

- отливать стереотип

2) ( иметь отлив) вили́скувати, поли́скувати

несов. производи́ть, сов. произвести

1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́

- производить ремонт

2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти

- производить расчёт

3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти

4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти

5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести

1) ( соединение) зв'я́зування; сполуча́ння

- связывание контуров

2) ( изготовлять вязкой) вив'я́зування; ( о чулках) спліта́ння

несов. свя́зывать, сов. связа́ть

1) матем. зв'я́зувати, зв'яза́ти

2) техн., физ. ( соединять) зв'я́зувати, зв'яза́ти, сполуча́ти, сполучи́ти

- связывать сковороднем

3) техн. ( изготовлять вязкой) вив'я́зувати, ви́в'язати; ( о чулках) спліта́ти, сплести́

- связываться

несов. слива́ть, сов. слить

1) техн., физ. злива́ти, зли́ти

2) техн. ( изготовлять литьём) вилива́ти, ви́лити; ( отливать) відлива́ти, відли́ти