(звуконаслідування)

См. также в других словарях:

• звуконаслідування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• звуконаслідування — я, с. Відтворення голосом або технічними засобами природних і механічних звучань. || лінгв. Слово, що виникло завдяки наслідуванню природного звучання позначуваного ним предмета …   Український тлумачний словник

• звуконаслідувальний — а, е. Який базується на наслідуванні звуків або являє собою звуконаслідування …   Український тлумачний словник

• бах — виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від удару, пострілу і т. ін. 2) розм. Уживається як присудок за знач. бахкати 1), 2) і бахнути 1) …   Український тлумачний словник

• бац — I виг. 1) Звуконаслідування, що вживається на означення різкого короткого звуку. 2) розм. Уживається як присудок за знач. бацати. II а, ч., діал. Старший вівчар …   Український тлумачний словник

• бе — I виг. Звуконаслідування, що відтворює крик кози або вівці. •• Ні бе ні ме [ні кукурі/ку] зневажл. нічого не тямити, зовсім не розумітися на чомусь. II виг., дит. Уживається для вираження огиди до чого небудь. || у знач. ім. бе, невідм. Про щось… …   Український тлумачний словник

• бебех — діал. бебе/вх, виг. 1) Звуконаслідування, що відтворює звук від падіння, удару по чомусь м якому, пострілу. 2) розм. Уживається як присудок за знач. бебехнути і бебехнутися …   Український тлумачний словник

• бов — виг. Уживається як звуконаслідування для відтворення звучання дзвона та інших предметів, об які чим небудь б ють …   Український тлумачний словник

• бовть — виг. 1) Звуконаслідування, що означає сплеск води (або якоїсь іншої рідини). 2) розм. Уживається як присудок за знач. бовтнути 3) …   Український тлумачний словник

• буль-буль — виг. Уживається як звуконаслідування для передачі звуків, що чуються під час виливання рідини (з пляшки і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• бух — виг. 1) Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння, пострілу. 2) розм. Уживається як присудок за знач. бухати 1), 2), бухнути 1), 3) та бухнутися …   Український тлумачний словник