-
1 кола
бот.ко́ла -
2 кола
дзвенітидзвінокдзвонитизадзвенітикаблучкакільцеколесоколокругобернутисяобертатисяокружність -
3 Кондорсе, Марі Жан Антуан Нікола
Кондорсе, Марі Жан Антуан Нікола (1743, Рибелон - 1794) - франц. філософ, політичний діяч. Освіту отримав у колежі Наварри. Од 1785 р. секретар Академії наук. Співробітничав в "Енциклопедії" Дидро. В 1791 р. обраний до Законодавчих зборів. Урядом Робесп'єра був звинувачений у змові, у 1794 р. заарештований, у в'язниці покінчив життя самогубством. У філософських поглядах К. був деїстом і сенсуалістом, стверджував, що в природі і суспільстві діють вічні і незмінні закони, які людина пізнає за допомогою відчуттів та ідей. К. розглядав закони розвитку історії, її основні етапи і тенденції, приділяючи велику увагу культурі та звичаям народів. В основі історичного розвитку, за К., лежить удосконалення знань, розумових і моральних здатностей людей. При поясненні якісно різних етапів цього розвитку слід враховувати також господарські та політичні чинники. К. - один із основоположників ідеї прогресу як поступу розуму. Основною перешкодою для прогресу К. вважав невігластво, забобони, релігію та деспотизм. Основою усунення перешкод на шляху суспільного поступу К. оголосив розум і природу, на яких базуються "природні закони" та "природне право" - право на власність, майнова нерівність, але рівність усіх перед законом. Суспільне благополуччя К. пов'язував зі зведенням нерівності до мінімуму шляхом відміни будь-яких обмежень у розвитку торгівлі і промисловості та виділення надлишків капіталу для благодійних справ. Подальший прогрес людства К. вбачав у пануванні в суспільстві свободи і розуму. Ідеї К. сприяли розвитку концепції історичного прогресу просвітників та франц. істориків епохи Реставрації.[br]Осн. тв.: "Досліди аналізу" (1768); "Життя Тюрго" (1786); "Життя Вольтера" (1787); "Ескіз історичної картини поступу людського розуму" (1795).Філософський енциклопедичний словник > Кондорсе, Марі Жан Антуан Нікола
-
4 Марі Жан Антуан Нікола Кондорсе
Філософський енциклопедичний словник > Марі Жан Антуан Нікола Кондорсе
-
5 дуга кола
дуга́ окру́жности -
6 евольвента кола
эвольве́нта кру́гаУкраїнсько-російський політехнічний словник > евольвента кола
-
7 ланка кола
звено́ це́пи -
8 паратактичні кола
паратакти́ческие окру́жностиУкраїнсько-російський політехнічний словник > паратактичні кола
-
9 потужність кола
мо́щность це́пиУкраїнсько-російський політехнічний словник > потужність кола
-
10 радіус кола
ра́диус окру́жности -
11 спрямлення кола
спрямле́ние окру́жностиУкраїнсько-російський політехнічний словник > спрямлення кола
-
12 точка кола
то́чка цепи́ -
13 центр кола
центр окру́жности -
14 кока-кола
ко́ка-ко́ла -
15 коллаж
кола́ж, -у -
16 коллажный
кола́жний -
17 pressure group
кола, які впливають на політику -
18 кол
1) кіл (р. кола), ум. колик, кілок (-лка), ув. коляка, (свая) паля, (небольшой) пакіл (- кола), соб. кілля, пакілля; специальнее (с заострённым концом) (г)острокіл (-кола); (прикол) прикіл (-кола), приколень (-льня); (для привязки животных) припін (-пону), прикорень (- рня); (дубина) дрю[у]к (-ка), дрю[у]чок (-чка), патик (-ка); (из тына, плетня) кілок, тинина. [Дурному хоч кіл на голові теши (Номис). Напився п'яний та й хекнув колякою по голові (Грінч.). Аж язик патиком став (Номис). Гляньте сюди: Гарасим якого кілля понаписував (Васильч.). Ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті (Чуб. V)]. Сесть, засесть, сидеть -лом - сісти, засісти до чого, за що, сидіти коло чого, над чим, каменем сісти. Где он -лом сел? - куди він подівся? Лощадь ходит на -лу - кінь ходить на приколі (на припоні), коло кілка. Падать -лом - см. Камнем падать (под Камень 1). У него ни -ла, ни двора - у його ні кілка, ні дрючка (ні ґудзика). Садить, посадить на кол - саджати, посадити на палю (на кіл), (о мног.) посадити, понабивати (Куліш) на палю кого. Кол сажальный - садильний пакіл. Кол землемерный - мірницький (землемірний) кіл;2) (школьн.: единица) кіл (р. кола), коляка, одиниця, є[ї]диниця;3) (конский клык) кілок (-лка);4) астр. - полярна (бігунова) зоря (зірка).* * *кіл, род. п. кола́, кіло́к, -лка́, па́ля іни кола́ ни двора́ у кого́ — ні кола́ ні двора́ в ко́го
-
19 круг
1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);5) круг гончарный - круг ганчарський.* * *1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло\круг кровообраще́ния — физиол. ко́ло кровоо́бігу
2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло\круг сы́ра — круг (кружа́ло) си́ру
3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло\круг вопро́сов — ко́ло пита́нь
4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло\круг заня́тий — ко́ло заня́ть
5) (перен.: группа людей, среда) ко́лов кругу́ друзе́й — се́ред (в ото́ченні) дру́зів (при́ятелів), у дру́жньому ко́лі
-
20 прикол
1) см. Прикалывание;2) (кол для укрепы) пакіл (-кола), прикіл (-кола), прикілок (- лка), приколень (-льня), (для привязки животных) припін (-пону), прикорень (-рня). [Кінь ходить на приколі. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі (Чуб.). На припоні коні отаву скубуть (Шевч.)].* * *1) зарі́з, -у2) (свая, вбитая в землю) при́кіл, -кола, ( кол) кіл, род. п. кола́; ( колышек) кіло́к, -лка́ и уменьш. кіло́чок, -чка, при́кілок, -лка и прикі́лок; диал. при́колень, -льня, па́кіл, -коластоя́ть на \прикол ле — мор. стоя́ти на прича́лі (на при́колі)
3) хо́хма; жарт
См. также в других словарях:
Кола (растение) — ? Кола … Википедия
КОЛА ДИ РИЕНЦИ — (Риенцо, Cola di Rienzo) (полное имя Габрини Николо ди Лоренцо) (1313 8 октября 1354), итальянский политический деятель, один из первых гуманистов, идеолог объединения Италии Сын трактирщика в бедном квартале Рима, получил довольно широкое… … Энциклопедический словарь
Кола (река) — Кола Кола вблизи устья Характеристика Длина 83 км Площадь бассейна 3850 км² … Википедия
Кола (род растений) — ? Кола Кола заострённая Научная классификация Царство: Растения Отдел … Википедия
Кола заострённая — ? Кола Цветки рас … Википедия
Кола Доминик — Доминик Кола (фр. Dominique Colas, род. 14 августа, 1944, Ла Боль, Франция) французский политолог, адъюнкт профессор политических наук в Институте политических исследований Парижа. Содержание 1 Обучение 2 Деятельность … Википедия
Кола (река в Мурманской обл.) — Кола Кола вблизи устья Протекает по территории Мурманской области Исток Колозеро Устье … Википедия
Кола (автомагистраль) — У этого термина существуют и другие значения, см. Кола (значения) … Википедия
Кола-йоки — Характеристика Длина 12 км Бассейн Белое море Водоток Устье Оз. Кола ярви протока без названия №277 Расположение Стра … Википедия
кола — Кола. кола (Cola), род вечнозелёных тропических деревьев семейства стеркулиевых. Высота 715 м. Листья удлинённо овальные, длина 3040 , однодомные. Плод звездообразная коробочка из 35 секций с 612 белыми или красными … Энциклопедический справочник «Африка»
Кола — город, р.ц., Мурманская обл. Упоминается в документах XIII в. как волость Коло, в XVI в. гор. Кола. Название по расположению в устье р. Кола. Распространенная этимология из фин. угор. Кульйоки. рыбная река . Но поскольку такая форма гидронима не… … Географическая энциклопедия