-
1 захватить
захопи/ти -
2 захватывать
захватить1) (схватывать) захоплювати, захопити, захапувати, захапати, займати, зайняти, (переносно) обгортати, обгорнути, обіймати, обняти, понімати, поняти кого, що; см. Охватывать 2; (доставать) засягати, засяг(ну)ти, запосягати, запосягти. [Вітер захапує пару й односить її (Ком.). Сміливість обгорнула душу (Леонт.). Не вільний я. Кохання обняло (Грінч.). Заняв волів у спашу. Скільки оком засягнеш (Свидн.)]. Вода -тила и унесла - вода поняла й забрала, водою зайняло й занесло. Всех -тила радость - усіх поняла, обняла радість;2) (присваивать) захоплювати, захопити, забирати, забрати, загарбувати, гарбати, загарбати, загортати, загорнути, поривати, пі[о]рвати, запоривати, запірвати, зажирати, зажерти, заїсти, до рук прибирати, прибрати що. [Захопив царську скарбівницю (Руданськ.). Що можеш, запоривай, а я не дам (Звиног.). Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш (Н.-Лев.). Загарбав мішок грошей (Федьк,). Місто Ямпіль загорнув Міняйло (Руданськ.) Жадоба несита: все-б зажер собі (Грінч.). Заїла мого карбованця. Прибрав до рук касу];3) (забирать, уносить с собой) забирати, забрати, зохоплювати, захопити кого, що, (зап.) імати, імити (о мн. поімати, поімити), поняти, займати, зайняти;4) (застигать) захоплювати, захопити, схопити, застукати, заскочити, злапати. [Уже зоря; розійдемось, щоб нас усіх не захопив тут день (Грінч.). Застукав, як сотника в горосі (Номис). Листа Виговського злапали і до царя послали (Куліш)]. -тить по горячим следам, на месте преступления кого - с[за]хопити, піймати, запопасти, злапати на гарячому вчинку кого, спостигти, (зап.) імити кого. [Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Імив злодія в коморі (Стеф.)];5) (схватывать) запопадати, запопасти, попасти, допадати(ся), доп'ясти, діпнути чого. [Кашлю діп'яла (Борзенщ.). Запопав у руки];6) (останавливать дыхание, дух) перехоплювати, перехопити, спиняти, спинити, спирати, сперти, затамовувати, затамувати кому дух(а). [Семенові затамувало дух у грудях (Коцюб.). Марусі перехопило дух (Грінч.). У Лаговського сперло духа (Крим.). Аж духи сперло Луценкові (Тесл.)]. Дыхание -ло - дух перехопило, дух занявся кому. [Дух занявсь, а сама ні з місця (Квітка)]. От страха дух -ло - з переляку дух перехопило кому. Захваченный - захоплений, захапаний, зайнятий; загарбаний; застуканий; спинений, спертий, затамований. Захватывающий - а) прич. - хто захоплює, що захоплює, забирає и т. д.; б) прил. - захватний, забирущий. [З захватними деталями (Єфр.)]. -щий интерес - захватний, поривний інтерес.* * *I несов.; сов. - захват`ить1) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( насильственно присваивать) зага́рбувати, зага́рбати, га́рбати, зга́рбати; ( забирать) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; ( брать с собой) бра́ти, узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), прихо́плювати, прихопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; ( доставать) засяга́ти, засягну́ти и засягти́, -сягну́, -ся́гнеш; ( увлекать за собой) підбира́ти, підібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( заполучать) запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш2) (сильно увлекать, возбуждать) захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; ( заставать) застава́ти, -стаю́, -стає́ш, заста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. позастава́ти, захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; (сов.: успеть найти, застать) попа́сти; ( застигать) застига́ти, засти́гнути ( врасплох) засту́кати, сов. заско́читиII несов.; сов. - захват`ать(замусливать и перен.) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш -
3 занимать
занять у когоI. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].II. Занимать, занять -1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];5) -мать скот - займати (переймати) товар;6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.* * *I несов.; сов. - зан`ять1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́читиII несов.; сов. - зан`ять1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити -
4 увлекать
несов.; сов. - увл`ечь1) ( тащить) тягти́ и тягну́ти, потягну́ти и потягти́; ( уносить) нести́, понести́; ( уводить) вести́, повести́; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, несов. порива́ти2) ( вовлекать) утя́гувати и утяга́ти, утягну́ти и утягти́ и повтяга́ти, повтя́гувати; ( привлекать к участию) залуча́ти, залучи́ти3) (перен.: восхищать, захватывать) захо́плювати, захопи́ти; (влечь, манить) на́дити и прина́джувати, прина́дити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], несов. порива́ти4) (перен.: кружить кому-л. голову, соблазнять) зва́блювати, зва́бити, спокуша́ти, спокуси́ти -
5 surprise
[sə'praɪz] 1. n1) здивува́ння2) несподі́ванка, сюрпри́з3) несподі́ваний на́падby surprise — знена́цька
to take smb. by surprise — захопи́ти кого́сь знена́цька
4) attr. несподі́ваний, рапто́вийa surprise visit — несподі́ваний візи́т
surprise effect — ефе́кт рапто́вості
2. vsurprise attack — несподі́вана ата́ка
1) дивува́ти, вража́тиI am surprised at you — ви мене́ диву́єте
I shouldn't be surprised if... — мене́ аж нія́к не здивува́ло б, якщо́...
2) наско́чити (напа́сти, захопи́ти, заста́ти) знена́цькаI surprised him in the act — я заста́в його́ на мі́сці зло́чину
3)surprise into — приму́сити до чо́гось ( раптовим запитанням тощо)
to surprise smb. into a confession — приму́сити кого́сь зізна́тися, заста́вши його́ знена́цька
-
6 захватывать
астр., техн., физ., несов. захва́тывать, сов. захвати́тьзахо́плювати, захопи́ти; ( забирать) забира́ти, забра́ти; ( зацеплять) зачі́плювати и зачіпля́ти, зачепи́ти; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти -
7 увлекать
-
8 захватывать
астр., техн., физ., несов. захва́тывать, сов. захвати́тьзахо́плювати, захопи́ти; ( забирать) забира́ти, забра́ти; ( зацеплять) зачі́плювати и зачіпля́ти, зачепи́ти; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти -
9 увлекать
-
10 along
1. adv1) далі, уперед2) з, разом з (собою)come along! — ходімо!, пішли.!
fetch it along! — принеси (захопи) це з собою!
3) ужеright along — амер. завжди, постійно
all along — з самого початку, увесь час
to get along — жити, поживати
to get along with — робити успіхи в, досягати успіхів у
2. prepуздовж, поto go along the street — ходити (іти) по вулиці
along the river — уздовж річки, понад річкою
* * *I adv1) далі, уперед2) у довжину, уздовж; паралельно; у тому ж напрямку3) aмep. уже, ближче до ( часто well along)4) ( часто with) з, разом зcome along! — ходімо!; aмep. взявши, прихопивши з собою
5) aмep. десь, приблизно, біляright along — aмep. завжди, безперервно, постійно
all along — на всю довжину; з самого початку; увесь час
to be along — приїхати, з'явитися
II prepget go along with you! — геть звідси!; досить!
1) у просторовому значенні вказує на рух уздовж чого-небудь уздовж (по), по; розташування уздовж чого-небудь (уздовж) поall along the line — по всій лінії; у всьому; у всіх відношеннях
2) указує на хід дії протягом, під час3) указує на відповідність відповідно до, згідно з, по; на підставі -
11 вилка
-очка виделка, виделочка и виделко, видельце, виделечко.* * *1) ( столовый прибор) виде́лка, виде́льце, ви́лка2) техн., шахм. и пр. ви́лкаште́псельная \вилка — ште́псельна ви́лка
захвати́ть цель в ви́лку — воен. захопи́ти ціль у ви́лку
-
12 восхищать
восхитить захоплювати, захопити. См. Восторгать, Увлекать, Очаровывать.* * *I несов.; сов. - восхит`ить(уносить, поднимать ввысь) зно́сити, знести́, підно́сити, піднести́II несов.; сов. - восх`итить( приводить в восхищение) захо́плювати, захопи́ти -
13 восхищаться
восхититься захоплюватися, захопитися чим. См. Восторгаться, Увлекаться, Очаровываться.* * *Iзно́ситися (зно́ситься), підно́ситисяII несов.; сов. - восхит`итьсязахо́плюватися, захопи́тися -
14 завладевать
завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).* * *несов.; сов. - завлад`еть1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим) -
15 завлекать
завлечь1) см. Заволакивать, заволочь;2) затягати, затягти, затягнути, заволікати, заволокти (куди); (прельщать) вабити, привабити, звабляти, звабити, завабити, надити, принадити, манити, примани[у]ти, знаджувати, знадити, спонаджувати, спонадити, занадити. [Суд не затяга, та суд і не одпуска (Номис). Я було пиякам кажу: «пийте та його не заволікайте» (Г. Барв.). Її завабте в замок свій, - вона-ж бувала часто з вами там (Грінч.). Тебе там тільки манять дівчиною (Грінч.). Манить, як кота мишею (Номис)]. Завлечённый - затягнений; зваблений, приваблений, знаджений, принаджений, спонаджений, приманений.* * *несов.; сов. - завл`ечьзатяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати; ( заманивать) зама́нювати и мани́ти, -ню́, -ниш, замани́ти и мног. позама́нювати; ( прельщать) зва́блювати, зва́бити, -блю, -биш, зна́джувати, зна́дити; ( соблазнять) спокуша́ти и споку́шувати, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; ( сильно заинтересовывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш -
16 завлекаться
несов.; сов. - завл`ечься1) захо́плюватися, захопи́тися, -хоплю́ся, -хо́пишся2) страд. несов. затяга́тися, затя́гуватися, -гується; зама́нюватися, -нюється; зва́блюватися, -люється, зна́джуватися, -джується; спокуша́тися -
17 заплутоваться
зашахруватися, розшахруватися, закрутійкуватися.* * *захопи́тися (-оплю́ся, -о́пишся) шахра́йством -
18 застигать
застигнуть и застичь спостигати, спостигти, пристигати, пристигти, зуспівати, зуспіти, зайти, захоплювати, захопити кого. [На дорозі серед степу мене ніч спостигла (М. Вовч.). Пристигла його нічка (Чуб. V). Поїхав нерано, що й ніч його зуспіла в полі (Переяславщ.). Серед ліса нічка захопила (Руданськ.). Зайшли в оден ліс, та їх там зайшла ніч (Яворськ.)]. -тичь врасплох - застукати, заскочити. [Ненагодовану і голу застукали сердешну волю та й цькуємо (Шевч.). Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати (Рудч.). Складайте-ж, люди, складайте, щоб дощ не заскочив (Коцюб.)]. Застигнутый - захоплений, (врасплох) застуканий, заскочений. [Професор, отак несподівано застуканий, не знав що й казати (Крим.)].* * *несов.; сов. - заст`ичь и заст`игнутьзахо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш, спостига́ти, спости́гти, -гну, -гнеш; сов. засту́кати, заско́чити -
19 захапывать
захапать захапувати, захапати, загарбувати, загарбати, грабувати, заграбувати. Захапанный - захапаний, загарбаний.* * *несов.; сов. - захап`атьзагарбува́ти, зага́рбати; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати -
20 одушевлять
одушевить оживляти, оживити, опоживляти, опоживити, одушевляти, одушевити кого, додавати, додати духу (сили) кому, надихати, над(и)хнути кого, що чим, підносити, піднести кого. [Надихнув гнівом співи, а мармур життям]. Одушевлённый - живий, животній; піднесений. -ный предмет - жива річ. -ный разговор - жива, жвава, піднесена розмова.* * *несов.; сов. - одушев`ить1) ( наделять свойствами живого существа) одушевля́ти, одушеви́ти, одухотворя́ти, одухотвори́ти; ( оживлять) оживля́ти и ожи́влювати, оживи́ти и пооживля́ти2) ( воодушевлять) запа́лювати, запали́ти, одушевля́ти, одушеви́ти; ( вдохновлять) надиха́ти и нади́хувати, натхну́ти и надихну́ти; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти; ( оживлять) оживля́ти и ожи́влювати, оживи́ти; ( одухотворять) одухотворя́ти, одухотвори́ти
См. также в других словарях:
захопитися — [захопи/тиес а] хоупл у/с а, о/пиес :а, о/пиец :а, о/пл ац :а; нак. пи/с а, хоуп і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
захопити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
захопитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ЗАХАПЛЯТЬ — ЗАХАПЛЯТЬ, захопить что, южн. захапить, захватить, схватить, взять. Захопи топор с собою! Захапывать, захапать что, захватывать силой или самовольно, забирать руками; | присваивать себе захватом. ся, быть захватываемым; | захапать слишком много;… … Толковый словарь Даля
захоплювати — юю, юєш, недок., захопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. захо/плять; док., перех. 1) Брати що небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати. || Набирати що небудь у щось. || зі сл. око, вухо, перен. Осягати зором або вловлювати слухом що небудь. 2) також зі сл. з… … Український тлумачний словник
захоплюватися — ююся, юєшся, недок., захопи/тися, оплю/ся, о/пишся; мн. захопляться; ким, чим, рідко з чого і без додатка, док. 1) Бути в радісно піднесеному стані задоволення, замилування і т. ін. ким , чим небудь. 2) Відчувати великий інтерес, потяг до чого… … Український тлумачний словник