-
121 примешивать
I несов. приме́шивать, сов. примеси́ть, техн.(тесто, глину) домі́шувати, доміси́тиII несов. приме́шивать, сов. примеша́ть, техн.( присоединять) домі́шувати, доміша́ти -
122 примешивать
I несов. приме́шивать, сов. примеси́ть, техн.(тесто, глину) домі́шувати, доміси́тиII несов. приме́шивать, сов. примеша́ть, техн.( присоединять) домі́шувати, доміша́ти -
123 ведомость
відомість (р. -мости). [Відомість на виплату грошей]. Ведомости мн. - газета, часопис.* * *ві́домість, -мостіплатёжная \ведомость — платі́жна ві́домість
-
124 известный
1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;4) мат. - відомий.* * *1) відо́мий, зна́ний; зві́сний\известныйое де́ло — ( конечно) звича́йно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, зві́сно
\известныйый кому́ — відо́мий кому́; по знаку́ кому́
2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсьв \известный ых слу́чаях — у пе́вних (у де́яких) ви́падках
до (в) \известный ой сте́пени — пе́вною (де́якою, яко́юсь) мі́рою, до пе́вної (до де́якої) мі́ри, в які́йсь (у де́якій) мі́рі
-
125 обледеневать
несов.; сов. - обледен`еть1) обмерза́ти, обме́рзнути и обме́рзти и пообмерза́ти, несов. обледені́ти, заледені́ти, зледені́ти; бра́тися кри́гою (льо́дом), узя́тися кри́гою (льо́дом), укрива́тися кри́гою (льо́дом), укри́тися кри́гою (льо́дом)2) см. оледеневать 2) -
126 примешивание
(о тесте)I. примішування, домішування чого.II. Примешивание -1) чего к чему, во что - примішування, домішування чого до чого, в що;2) кого, чего к чему (припутывание) - приплутування кого, чого до чого, уплутування кого, чого в що, пришивання кого до чого.* * *Iдомі́шування, примі́шуванняII1) домі́шування, примі́шування2) приплу́тування -
127 примешиваться
Iдомі́шуватися, примі́шуватисяII несов.; сов. - примеш`аться1) ( добавляться) домі́шуватися, доміша́тися, примі́шуватися, приміша́тися2) страд. (несов.) домі́шуватися, примі́шуватися; приплу́туватися -
128 присест
присід (-ду). В один -сест - за одним присідом, за одним разом. [За їдним присідом вечера за обідом (Номис)].* * *при́сід, -у и присі́дв (за) оди́н \присест — за одни́м при́сідом (ра́зом, за́ходом)
См. также в других словарях:
дом — дом/ … Морфемно-орфографический словарь
Дом 2 — Логотип передачи (сезон «Город любви») Жанр Реалити шоу Автор Валерий Комиссаров Производство ТНТ, Моя семья Ведущий Ксения Собчак, Ксения Бородина … Википедия
ДОМ — муж. строение для житья; в городе, жилое строенье; хоромы; в деревне, изба со всеми ухожами и хозяйством. Крестьянский дом, изба; южн. хата; княжеский и вообще большой, вельможеский, палаты, дворец; помещичий, в деревне, усадьба; маленький и… … Толковый словарь Даля
дом — сущ., м., ??? Морфология: (нет) чего? дома, чему? дому, (вижу) что? дом, чем? домом, о чём? о доме и на дому; мн. что? дома, (нет) чего? домов, чему? домам, (вижу) что? дома, чем? домами, о чём? о домах сооружение 1. Дом это сооружение, имеющее … Толковый словарь Дмитриева
ДОМ — ДОМ, дома, из дому и из дома, мн. дома (домы устар.), муж. 1. Жилое здание, соение. Деревянный дом. Шестиэтажный каменный дом. «Дома новы, но предрассудки стары.» Грибоедов. «Мне жаль, что домы наши новы.» Пушкин. || собир. Жильцы какого нибудь… … Толковый словарь Ушакова
Дом грёз — Dream House Жанр психол … Википедия
ДОМ — ДОМ, а ( у), мн. а, ов, муж. 1. Жилое (или для учреждения) здание. Д. новостройка. Каменный д. Дойти до дома. Вышел из дома. Флаг на доме. Сбежался весь д. (все живущие в доме). 2. Свое жильё, а также семья, люди, живущие вместе, их хозяйство.… … Толковый словарь Ожегова
дом — Здание, дворец, изба, хата, хижина, землянка, лачуга, мазанка, палата, хоромы, терем, чертог, усадьба, дача, вилла, загородный дом. Барак, балаган, беседка, будка, караулка, кибитка, куща, намет, палатка, сторожка, шалаш, чум, шатер, юрта. Дома,… … Словарь синонимов
Дом 18 — (Донецк,Украина) Категория отеля: Адрес: Улица 50 лет СССР, 18, Донецк, 83086 , Украина … Каталог отелей
дом ха-ха — сущ., кол во синонимов: 12 • дом умалишенных (13) • дом хи хи (12) • дурдом (31) • … Словарь синонимов
дом хи-хи — сущ., кол во синонимов: 12 • дом умалишенных (13) • дом ха ха (12) • дурдом (31) • … Словарь синонимов
